Ухвала

від 27.08.2019 по справі 460/2010/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 серпня 2019 року м. Рівне№460/2010/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою Головного управління ДФС у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінералагро" про застосування арешту коштів на рахунках платника податків,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Рівненській області (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінералагро" (далі - відповідач) про застосування арешту коштів на рахунках платника податків.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з пунктами 6, 7 частини п`ятої статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Разом з тим, всупереч вимогам вказаних норм КАС України, позивач в позовній заяві не зазначив відповідних відомостей.

За правилами частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Також, частиною п`ятою статті 161 КАС України передбачено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, зокрема, про відстрочення сплати судового збору.

Так, посилаючись на невідкладність звернення контролюючого органу до суду з такою позовною заявою в разі відмови платника податків в допуску до проведення перевірки, позивач в позовній заяві просить відстрочити йому сплату судового збору до прийняття рішення за наслідками розгляду справи по суті.

Розглянувши вказане вище клопотання позивача, суд зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено в Законі України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674).

Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 3674, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною першою статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З аналізу змісту наведених норм слідує, що при вирішенні питання про відстрочення сплати судового збору суд враховує майновий стан сторони, визначення якого є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується його рівень.

При цьому, клопотання про відстрочення сплати судового збору може бути викладене в позові (заяві), що подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом з тим, до позовної заяви позивачем не було додано жодних доказів, які б підтверджували, що його майновий стан дійсно перешкоджав (перешкоджає) йому сплатити судовий збір.

При цьому, суд вважає безпідставним твердження позивача про невідкладність звернення контролюючого органу до суду з такою позовною заявою, що унеможливило завчасну сплату ним судового збору, оскільки предметом спору в даній справі є застосування арешту коштів на банківських рахунках відповідача, а не підтвердження обґрунтованості такого арешту, накладеного рішенням керівника відповідного контролюючого органу.

Тобто, з огляду на зміст заявлених позовних вимог, вказаний позов міг бути поданий позивачем до суду в межах загального шестимісячного строку, визначеного статтею 122 КАС України, та якого, на думку суду, достатньо для вжиття заходів щодо своєчасної сплати судового збору.

Одночасно, суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 129 Конституції України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Тому, задоволення заяви позивача про відстрочення сплати судового збору з неналежних підстав або з підстав, що не підтвердженні доказами, поставить заявника у привілейоване становище перед іншими учасниками судового процесу, що, на переконання суду, з урахуванням приписів статті 129 Конституції України, є неприпустимим.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року установлено в розмірі 1921 гривень.

Частиною другою статті 4 Закону № 3674 встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання позову до адміністративного суду.

Так, за подання суб`єктом владних повноважень адміністративного позову немайнового характеру встановлена ставка судового збору, яка становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Із змісту позовних вимог слідує, що позивач просить суд застосувати арешт коштів на рахунках відповідача.

Тобто, в позовній заяві позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру та за її подання до адміністративного суду останньому належало сплатити судовий збір в сумі 1921грн.

За наведених обставин слід запропонувати позивачу протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали усунути вказані вище недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:

1) нової позовної заяви або окремої заяви в довільній формі із зазначенням відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, - відповідно до кількості учасників справи;

2) документа про сплату судового збору в сумі 1921грн. або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись статтею 169 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Головного управління ДФС у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінералагро" про застосування арешту коштів на рахунках платника податків залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя Комшелюк Т.О.