Рішення

від 21.08.2019 по справі 620/1838/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повне)

21 серпня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/1838/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тихоненко О.М.,

за участю секретаря Якуш І.В.,

представника позивача Обливайного В .В.,

та представника відповідача Ананка Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Обрій до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Обрій (далі - ТОВ Обрій , позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - ГУ ДФС у Чернігівській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача № 00000581400 від 28.02.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним, необгрунтованим та таким, що порушує норми податкового законодавства, суперечать доданим до матеріалів справи первинним документам, а тому має бути скасоване. Для підтвердження господарських відносин між позивачем та ТОВ Агро-Хорса та використання предмету договору в господарській діяльності товариства позивачем було надано первинні документи, які в повній мірі підтверджують законність відносин між контрагентами. Висновки перевірки ГУ ДФС у Чернігівській області спирались на вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27.04.2017, але факти, що в ньому зазначені жодним чином не доказують незаконність ведення господарський операцій особисто ТОВ Обрій з ТОВ Агро-Хорса станом на 24-26 січня 2017 року. Позивач зазначає, що уклавши договір, виконавши його умови, сплативши за предмет договору, зареєструвавши в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, використавши предмет договору у господарській діяльності у позивача є всі права на податковий кредит згідно Податкового кодексу України.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі до суду відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

16.07.2019 представником відповідача, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому ГУ ДФС у Чернігівській області просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства. Також звертає увагу суду на вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27.04.2017 відносно ОСОБА_2 , який є засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ Агро-Хорса , якого визнано винним у вчиненні злочину, а саме фіктивне підприємництво.

Позивачем 26.07.2019 подано відповідь на відзив, в якій останній зазначає про обставини, викладені в позові.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.08.2019 дану справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні з підстав зазначених у відзиві.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Позивач зареєстрований в якості юридичної особи 17.03.2000 та 20.03.2000 взятий на облік в якості платника податків. Видами діяльності позивача є: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.19 вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.41 розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.61 допоміжна діяльність у рослинництві; 46.11 діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.8-11)

На підставі наказу від 10.01.2019 № 65 та вимог п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.4 п.78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79, ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (далі - ПК України) ГУ ДФС у Чернігівській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ Обрій щодо правомірності формування податкової звітності з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Агро-Хорса , за результатами якої складено акт від 01.02.2018 № 93/14/30875394 (а.с.37-44).

Вказаною перевіркою встановлено порушення:

п. 44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.4 ст.200, п.201.1 ст.201 ПК України в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 20 038 грн, податку на додану вартість, в тому числі за січень 2017 року на суму 20 038 грн.

На підставі вказаного вище акту перевірки ГУ ДФС у Чернігівській області 28.02.2019 прийнято податкове повідомлення-рішення № 00000581400, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 20 038 грн (а.с.29).

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивачем 19.03.2019 подано скаргу № 93 до Державної фіскальної служби України (а.с.12-13).

Рішенням від 15.04.2019 № 17510/6/99-33-11-04-02-25 Державною фіскальною службою України продовжено строк розгляду скарги (а.с.28) та 17.05.2019 прийнято рішення № 23035/6/99-93-11-04-02-25 про результати розгляду скарги, яким оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення (а.с.26-27).

Як встановлено судом 24.01.2017 між позивачем (Покупець) та ТОВ Агро-Хорса (Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 240117 (а.с.22-25).

Відповідно до умов вказаного договору продавець, в особі директора ОСОБА_2 передає у власність покупцю, а покупець, в особі директора ОСОБА_3 приймає та сплачує корма для тварин (у тому числі макуха соняшника, шрот соняшника) (далі - товар), який зазначено в специфікаціях, що є невід`ємними частинами договору.

Якість товару, що поставляється повинна відповідати державним стандартам, що діють на території України. Масова частка протеїну у перерахунку на суху речовину - не менше 39-40%. Якість товару, що поставляється повинна підтверджуватися з боку продавця оригіналом або належним чином завіреною копією документа про відповідність якості товару вимогам чинного законодавства України та нормативної документації на даний вид товару.

Відповідно до специфікації до вказаного договору продавець зобов`язується поставити товар: шрот соняшниковий у кількості 23 т (+/- 10%) по ціні 5250 грн (з ПДВ) на загальну вартість (+/- 10%) 120 750 грн, в тому числі ПДВ 20 125 грн.

Поставка товару здійснюється продавцем у відповідності з правилами Інкотермс-2010 на умовах DDР склад покупця за адресою: смт Срібне, Срібнянський район, Чернігівська область. Факт передачі і приймання товару оформлюється видатковою накладною. Покупець здійснює передоплату у розмірі 50% на поточний рахунок продавця (решта оплати - протягом 1-2- х банківських днів з моменту отримання результатів щодо якості товару).

Як зазначено в акті перевірки специфікацію підписано директорами товариств - від продавця ТОВ Агро-Хорса - ОСОБА_2 , від покупця ТОВ ОБРІЙ - ОСОБА_3 та скріплено печатками. Даний доказ суду надано не було.

В подальшому, ТОВ Агро-Хорса виписано видаткову накладну № РН-2601/2 від 26.01.2017 для покупця ТОВ Обрій на поставку 22,970 т шроту соняшникового по ціні 4361,67 грн на суму 100 187,48 грн, ПДВ - 20 037,50 грн, а всього з урахуванням ПДВ - 120 224,98 грн (а.с.15).

Згідно товарно-транспортної накладної № 415797 від 25.01.2017 з м. Дніпро відпуск дозволив, вантаж здав (відповідальна особа вантажовідправника) ТОВ Агро-Хорса , проставлено підпис і печатку, без зазначення ПІБ та посади особи, яка дозволила відпуск товару та здала товар (відповідальна особа вантажовідправника). Також вищезазначена товарно-транспортна накладна не містить інформації щодо супровідних документів на вантаж (а.с.18).

ТОВ Обрій здійснило оплату продавцю - ТОВ Агро-Хорса на загальну суму 120 224,98 грн (січень - лютий 2017 року) (а.с.14).

Операції з придбання шроту соняшникового від продавця ТОВ Агро-Хорса на загальну суму 120 224,98 грн відображені в бухгалтерському обліку платника (Картка рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками товарів та інших ТМЦ за січень - лютий 2017 року, Картка рахунку 6442 за січень 2017 року): оприбуткування Дт 2082 - Кт 631 - 100 187,48 грн; нарахування ПДВ Дт 6442 Податковий кредит - Кт 6.31 - 20 037,50 грн; оплата Дт 631 - Кт 311 в сумі 120 224,98 грн.

Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено підписи документа: перший - печатка, 32882969 ТОВ Агро-Хорса , другий - директор, 32882969, 2754609939 ОСОБА_2

Суми податку на додану вартість з вищезазначеної податкової накладної (з урахуванням розрахунку коригування) включені ТОВ Обрій до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за січень 2017 року.

Продавцем ТОВ Агро-Хорса виписано посвідчення про якість 250117 на шрот соняшниковий універсальний тостований високопротеїновий, виготовлений 25.01.2017, партія 22970 кг, дата відвантаження 25.01.2017, вантажоотримувач - ТОВ Обрій , машина КАМАЗ ВМ 5065 АТ, пр: ВМ 381В ХТ. Контролер - підпис, печатка ТОВ Агро-Хорса (а.с.16).

Інформацію щодо виробника даної продукції, наявності у постачальника власної сертифікованої лабораторії (стандартизації, метрології та сертифікації), або ким проведено визначення якісних характеристик на продукцію шрот соняшниковий ДСТУ 4638:2006 не зазначено.

Як зазначено в акті перевірки, згідно інформаційних ресурсів та баз даних Державної фіскальної служби України встановлено, що ТОВ Агро-Хорса (код ЄДРПОУ 32882969) за 2017 рік не декларувались земельні ділянки у власності/оренді; не декларувались об`єкти нерухомого майна, відмінні від земельної ділянки; не подавалась фінансова звітність та звітність з податку на прибуток, що вказує на відсутність основних засобів у платника. За даними Звіту про фінансовий результат (Баланс) за 2016 рік (від 28.02.2017 № 9270516881) у платника відсутні основні засоби. Згідно поданого розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 1 квартал 2017 року (від 03.05.2017 № 9079552983) кількість працівників на підприємстві -1 особа (керівник ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ; ознака доходу - 101, доходи у вигляді заробітної плати), за цивільно-правовими договорами - 0 осіб.

Свідоцтво платника ПДВ ТОВ Агро-Хорса (код 328829604677) анульовано 06.06.2018 рішенням контролюючого органу (22 - ненадання декларацій протягом року).

Отже, у ТОВ Агро-Хорса відсутня матеріально-технічна база (виробничі та складські приміщення, тощо) та трудові ресурси, необхідні для вчинення дій, що становлять зміст оформлених господарських операцій з постачання товару. Аналізом даних Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено придбання супутніх послуг у інших платників податків (щодо переробки соняшнику, лабораторних досліджень, сертифікації, тощо); імпорт товарів не здійснювався.

Згідно зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних виявлено невідповідність придбаного товару з реалізованим по ланцюгу постачання ТОВ Агро-Хорса , яке здійснило постачання товару (шрот соняшниковий) для покупця ТОВ Обрій за січень 2017 року на суму 20 037,50 грн ПДВ, за яким встановлено відсутність реального (законного) джерела його походження по ланцюгу постачання, нереальності їх виробництва власним трудовим і виробничим ресурсом тобто, з`ясовано документальне оформлення господарської операції за відсутності факту її реального здійснення. ТОВ "ПРЕМІУМ ПРОДЖЕКТ" (код 40411544, внесено до АІС СУБ`ЄКТИ ФІКТИВНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА ) та ФГ "ІРБІС-2016"(код 24197757) - постачальники шроту соняшникового для ТОВ Агро-Хорса не здійснювали придбання даного товару, встановлено невідповідність у номенклатурі придбаних та реалізованих товарів; відсутність матеріально-технічної бази та трудових ресурсів.

ТОВ Агро-Хорса (код 32882969) - внесено до АІС СУБ`ЄКТИ ФІКТИВНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА (картка фіктивності від 27.10.2017 № 2382/04-36-21-13-07 за ознакою Зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження ).

Згідно вироку Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27.04.2017 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст.28, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8500 грн. У вироку зазначено, що ОСОБА_2 виконав свою частину досягнутої з невстановленою особою злочинної змови та передав не встановленій слідством особі за обіцяну матеріальну винагороду, без мети ведення фінансово-господарської діяльності, підписаний ним протокол загальних зборів учасників ТОВ Агро-Хорса , а також підписаний ним та нотаріально засвідчений статут ТОВ Агро-Хорса зареєструвавши на своє ім`я підприємство ТОВ Агро-Хорса (ЄДРПОУ 32882969) та передавши установчі документи вказаного підприємства не встановленому співучаснику злочину, для внесення змін в реєстраційні документи підприємства, після проведення перереєстрації вказаного товариства, отримав суб`єкт підприємницької діяльності (юридичну особу), з метою прикриття незаконної діяльності за попередньою змовою групою осіб. В подальшому, протягом 2015-2016 років підприємство ТОВ Агро-Хорса використовувалось невстановленою в ході досудового розслідування особою, для ведення незаконної діяльності, пов`язаної із наданням юридичним особам послуг з мінімізації податкових зобов`язань, з метою ухилення від сплати податків (а.с.146-150).

Вважаючи податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернігівській області протиправним позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-ІV (далі - ЦК України) встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5 ст.203 ЦК України).

Статтею 3 Господарського Кодексу України визначено, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно ст. 42 Господарського Кодексу України, підприємництво визначене як самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Згідно з пунктом 83.1 статті 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом (пп.83.1.1), податкова інформація (пп.83.1.2); експертні висновки (пп.83.1.3); судові ріщення (пп.83.1.4); інщі матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або інщими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи (пп.83.1.6).

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменщити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розд. V цього Кодексу.

Згідно з положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники ііо.щгків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інщих показників, пов`язаних з визначенням обсктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інщих документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом перщим цього пункту.

Абзацом п`ятий і одинадцятим статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 996) визначено: господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію .

Відповідно до частини перщої і другої статті 9 Закону № 996, Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інщі дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг .

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05. 1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (із змінами і доповненнями) визначено, що первинні документи повинні мати такі обовязкові реквізити, найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інщі дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2 статті 3 Закону № 996 передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з абзацом восьмим статті 4 Закону № 996 визначено, що превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми, що безумовно передбачає наявність факту здійснення господарської операції, правильне визначення її змісту і обсягу.

Відповідно до вимог п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

В силу п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 ПК України протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (при їх імпорті) та послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до абз. а) п. 198.1 СТ.198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до вимог п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до вимог п.200.1. ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.п. в) п. 200.4. ст. 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. в) п. 200.1 цієї статті, така сума: та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 01.12.2015 (справа № 826/15036/14), від 17.11.2015 (справа № 21-277а15), від 12.01.2016 (справа № 21-3706а15), від 18.07.2017 (справа № 21-3123а16), від 20.06.2018 по справі 818/4137/13-а.

Несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та провадження необгрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов`язань, але і в рамках податкових правовідносин.

Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, шо узгоджується з позицією Верховного Суду (постанова від 26.06.2018 у справі № 816/1422/17) шодо проголошеного Верховним Судом України принципу належної обачності, зазначається що і сам платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання права на формування податкового кредиту з ПДВ.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 20 038 грн в результаті документального оформлення взаємовідносин з ТОВ Агро-Хорса , які не підтвердженні первинними документами, як наслідок оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та прийнятим у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ТОВ Обрій задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 168, 227, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Обрій до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Обрій (вул. Шкільна, 78, смт. Срібне, Срібнянський район, Чернігівська область, 17300, код ЄДРПОУ 30875394).

Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39392183).

Повне судове рішення складено 28.08.2019.

Суддя О.М. Тихоненко