Рішення

від 27.08.2019 по справі 826/10391/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

27 серпня 2019 року №826/10391/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом

за позовомПриватного акціонерного товариства "ЕФЕС УКРАЇНА" доДержавної фіскальної служби України третя особаМаріупольська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області провизнання протиправною бездіяльність, зобов`язати вчинити дії, - ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства "ЕФЕС УКРАЇНА" (83059, м. Донецьк, пр. Ілліча, буд. 106, код ЄДРПОУ 00377457) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197), третя особа Маріупольська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87549, м. Маріуполь, вул. А.Куїнджі, буд. 93, код ЄДРПОУ 39883670), Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114, код ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо неподання висновку до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, про повернення Приватному акціонерному товариству "ЕФЕС УКРАЇНА" надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість у розмірі 3 300 000,00 грн. та зобов`язання Державної фіскальної служби України подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення Приватному акціонерному товариству "ЕФЕС УКРАЇНА" надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість у розмірі 3 300 000,00 грн. на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість №37518000231095 Казначейство України (ел.адм.подат.), МФО 899998.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачем були надміру сплачені суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 3 300 000, 00 грн.. Так, 15.05.2018 позивач, в порядку статті 43 Податкового кодексу України звернувся до Державної фіскальної служби України із заявою, в якій просив повернути надміру сплачені грошові зобов`язання з податку на додану вартість. Станом на дату звернення із вказаною заявою податковий борг у позивача був відсутній, заяву було подано в межах строків, передбачених п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України. Однак, в порушення приписів п. 43.5 статті 43 Податкового кодексу України, після спливу двадцятиденного строку, відповідачем не було підготовлено висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету і не було подано такий висновок відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, як наслідок, грошові кошти не були зараховані на рахунок позивача в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що в свою чергу призвело до порушення прав позивача на повернення надміру сплачених грошових зобов`язань.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження у без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.09.2018 залучено до участі у справі в якості співвідповідача по справі - Маріупольську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області.

Від Державної фіскальної служби України, Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області та Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області надійшли аналогічні відзиви на позовну заяву, в яких зазначено, що згідно ІС Податковий блок переплата з податку на додану вартість складає 3 473 975, 37 грн., яка виникла за рахунок: 1 236 717, 37 грн., які сплачено до бюджету з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ; 80 239, 39 грн. - збільшено переплати по судовій ухвалі від 25.10.2016 №805/4218/15-а та 2 157 018, 00 грн., переплата О0, яка виникла за рахунок надання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 01.05.2015 №9200564585, як перевищення суми, вказаного в декларації від`ємного значення над сумою фактичного податкового боргу. Разом з тим, переплата О0 не бере участі у розрахунковому сальдо та має бути зменшена актом камеральної перевірки (у разі виявлення помилок при заповненні декларації).

Позивач надав суду відповіді на відзиви, також аналогічного змісту, в яких зазначено, що контролюючим органом було безпідставно списано з електронного рахунку позивача у СЕА ПДВ грошові кошти в розмірі 3 300 000, 00 грн., оскільки згідно з актами звіряння розрахунків платника податку на додану вартість, копії яких додано до матеріалів справи, борг у позивача з податку на додану вартість відсутній. Таким чином, надані позивачем докази підтверджують подвійне перерахування контролюючим органом грошових коштів до бюджету з одного і того ж грошового зобов`язання. З податку на додану вартість за лютий 2015 року, які згідно з приписами статті 43 Податкового кодексу України підлягають поверненню позивачеві за його заявою.

Відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто у порядку письмового провадження, у зв`язку з чим на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Розглянувши подані сторонам документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

15.05.2018 приватним акціонерним товариством "ЕФЕС УКРАЇНА" було подано до Державної фіскальної служби України заяву за №12-199 про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість в сумі 3 300 000, 00 грн.

Матеріали справи не містять доказів того, що на заяву позивача від 15.05.2018 контролюючим органом в особі Державної фіскальної служби України було надано відповідь та вчинено відповідні дії щодо подання висновку про повернення відповідних сум коштів.

Вважаючи протиправною бездіяльність контролюючого органу в особі Державної фіскальної служби України щодо повернення позивачеві надміру сплачених коштів за заявою від 15.05.2018 №12-199, останній звернувся до суду з даним позовом (04.07.2018).

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем було подану заяви аналогічного змісту про повернення надміру сплачених коштів від 29.06.2018 до Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області та Державної фіскальної служби України.

Так, вже під час письмового судового розгляду даної справи (провадження у справі відкрито ухвалою від 04.07.2018), листом від 23.07.2018 Маріупольська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області повідомила позивача, що переплата, яка виникла за рахунок подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, не підлягає поверненню, як надмірно сплачена, у зв`язку з чим заяву позивача було залишено без виконання.

Також, Державна фіскальна служба України листом від 18.07.2018 повідомила позивача, що для повернення надміру сплачених коштів на рахунок САЕ ПДВ, які рахуються в інтегрованій картці ПАТ ЕФЕС Україна , необхідно подати заяву до контролюючого органу за місцем перебування на обліку платника відповідно до вимог п. 43.3 статті 43 Податкового кодексу України.

Суд звертає увагу, що у зв`язку із надходженням відповіді Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 23.07.2018, позивачем було подано клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача - Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, проте, зміст позовних вимог Приватним акціонерним товариством "ЕФЕС УКРАЇНА" не уточнювався, позовні вимоги до співвідповідача в особі Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області заявлені не були.

Ухвалою суду від 03.09.2018 залучено до участі у справі в якості співвідповідача по справі - Маріупольську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, водночас, розгляд адміністративної справи здійснюється в межах заявлених позивачем позовних вимог, зазначених в тексті первинної позовної заяви, позаяк в подальшому зміст таких у зв`язку із залученням співвідповідача не уточнювався.

Отже, вирішуючи питання щодо визнання протиправною бездіяльності Державної фіскальної служби України щодо неподання висновку до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, про повернення Приватному акціонерному товариству "ЕФЕС УКРАЇНА" надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість у розмірі 3 300 000,00 грн. та зобов`язання Державної фіскальної служби України вчинити відповідні дії, суд бере до уваги наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Таким чином, з контексту наведеного визначення слідує, що якщо до бюджету зараховано за певний період більше ніж узгоджено сум податку, то таке перевищення слід вважати надмірною сплатою грошових зобов`язань.

В силу підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право на повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 43.1 статті 43 зазначеної статті Кодексу помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету (пункти 43.3 - 43.5 статті 43 Податкового кодексу України).

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Відповідно до п. 102.5 ст.102 Податкового кодексу України, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146 затверджено Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені (далі - Порядок).

Згідно із п. 5 Порядку, повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здiйснюється виключно на пiдставi заяви платника податку (за винятком повернення надмiру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фiзичних осiб, якi розраховуються органом ДФС на пiдставi поданої платником податкiв податкової декларацiї за звiтний календарний рiк шляхом проведення перерахунку за загальним рiчним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надмiру сплаченої суми протягом 1095 днiв вiд дня її виникнення.

З наведеного вбачається, що органи Державної фіскальної служби при поверненні помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань (далі - переплати) керуються ст. 43 ПКУ та Порядком взаємодії територіальних органів ДФС України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146 (далі - Порядок № 1146).

При цьому, в разі наявності надміру сплачених сум грошових зобов`язань, відповідна заява про повернення таких сум подається саме до територіального органу ДФС за місцем обліку платника податків.

Як встановлено судом під час розгляду справи в порядку письмового провадження, Приватне акціонерне товариство "ЕФЕС УКРАЇНА" згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань перебуває на податковому обліку в Маріупольській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (Східно-Донецьке відділення).

Проте, заяву про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з ПДВ від 15.05.2018, питання щодо розгляду якої є предметом розгляду даної справи, було подано до Державної фіскальної служби України, в той час як така підлягала поданню до державної податкової інспекції за місцем обліку платника податків.

Водночас, посилання позивача на підпункт 4 пункту 4 Постанови КМУ від 21.05.2014 №236 щодо забезпечення Державною фіскальною службою України контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати до бюджету і відповідних позабюджетних фондів, суд не бере до уваги, оскільки питання щодо повернення надміру сплачених платежів до бюджету врегульовано саме статтею 43 Податкового кодексу України, а також Порядком №1146, норми яких є спеціальними при вирішенні спірних правовідносин.

Як було зазначено вище, позовні вимоги до Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області приватним акціонерним товариством "ЕФЕС УКРАЇНА" не заявлялись, під час подання заяви про залучення співвідповідача, зміст позовних вимог не уточнювався, відтак, суд здійснює розгляд справи в межах заявлених позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Державної фіскальної служби України щодо неподання висновку до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, про повернення Приватному акціонерному товариству "ЕФЕС УКРАЇНА" надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість у розмірі 3 300 000,00 грн. та зобов`язання Державної фіскальної служби України вчинити відповідні дії.

Отже, враховуючи межі заявлених позивачем позовних вимог, а також встановлені судом обставини під час розгляду справи в порядку письмового провадження, беручи до уваги той факт, що позивач звернувся із заявою про повернення надміру сплачених коштів не до органів державної фіскальної служби за місцем його обліку, а відповідний зміст позовних вимог у зв`язку із залученням співвідповідача уточнено не було, суд не вбачає підстав для задоволення адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "ЕФЕС УКРАЇНА".

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв`язку із відмовою у задоволенні позову не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 77-78, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "ЕФЕС УКРАЇНА" (83059, м. Донецьк, пр. Ілліча, буд. 106, код ЄДРПОУ 00377457) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).

Суддя Н.Г. Вєкуа