ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
28 серпня 2019 року № 826/9707/17
Окружний адміністративний суд м. Києва, розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами ІНВЕСТ-КОНСАЛТИНГ до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.05.2017 року, -
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами ІНВЕСТ-КОНСАЛТИНГ (04112, м. Київ, вул. Сікорського Ігоря авіаконструктора, б.1, нежиле приміщення № 524 (літ. Г), код ЄДРПОУ 32710395) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві форми Д № 0867140303 від 23.05.____(рік не зазначено), № форми Д № 0868140303 від 23.05.2017 року та форми ПС №0869140303 від 23.05.2017 року.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач заначив, що податковий орган прийшов до помилкових висновків стосовно визначення суми грошового зобов`язання, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, утвореного з реалізації фізичним особам квартир за цінами нижче балансової вартості, а також помилкового врахування в якості доходу сум, сплачених в якості комісійної винагороди за фізичних осіб.
Ухвалою суду від 07 серпня 2017 року відкрито провадження у справі.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що перевірка діяльності позивача була проведена із дотриманням вимог податкового законодавства України, податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі вказаної перевірки, є законними та обґрунтованими з підстав, наведених у відзиву. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В судовому засіданні 08.02.2018 року, за клопотання учасників справи, суд перейшов до письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Як встановлено матеріалами справи, ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Компанія з управління активами ІНВЕСТ-КОНСАЛТИНГ (далі - ТОВ КУА ІНВЕСТ-КОНСАЛТИНГ ) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 30.09.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.09.2016 року, за результатами якої був складений акт перевірки №633/26-15-14-06- 02/32710395.
Позивач, не погоджуючись із висновками акту перевірки подав свої заперечення до акту № 1817 від 03 лютого 2017 року.
В ході розгляду заперечення до акту перевірки, в зв`язку із додатково поданими документами, для об`єктивного і всебічного розгляду обставин справи, перевірки аргументів та доводів, викладених у запереченнях позивача, для уточнення та обґрунтування даних, зазначених попередньою перевіркою, ГУ ДФС у м. Києві було проведено документальну позапланову перевірку в рамках розгляду заперечень, наданих ТОВ КУА ІНВЕСТ-КОНСАЛТИНГ , за результатами якої був складений акт від 11.05.2017 року № 452/26-15-14-06-02/32710395.
Перевіркою були виявлені наступні порушення:
- пп. е 164.1.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 а ст. 171, пп. є 14.1.54 п. 14.1 ст. 14, пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України , внаслідок чого встановлено заниження суми податку на доходи фізичних осіб за період, який перевірявся, на суму 323216,00 грн;
- п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, пп. 186.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168, пп. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168, пп 1684.4.4 п. 168.4 ст. 168, п. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168, п. 57.1 ст. 57, п. 54.2 ст. 54 Податкового Кодексу України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 112 634,56 грн;
- пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Податкового Кодексу України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування військового збору до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 14849,00 грн;
- п. 51.1 ст. 51, пп. 176.2 б п. 176.2 ст.176 Податкового Кодексу України , в результаті чого встановлено подання не в повному обсязі податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на корись платника податків, суми утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за період, який перевірявся.
За результатами перевірки ГУ ДФС у м. Києві винесені податкові повідомлення-рішення від 23.05.2017 року № 0867140303 про збільшення грошового зобов`язання по податку на доходи з фізичних осіб за основним платежем у сумі 323216,00 грн, штрафними санкціями в сумі - 239589,00 грн, № 0868140303 про збільшення грошового зобов`язання з військового збору за основним платежем - 14849,00 грн, штрафними санкціями 11105,99 грн, № 086914303 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у вигляді нарахованих штрафних санкцій в сумі 510,00 грн.
В акті перевірки зазначено, що ТОВ КУА ІНВЕСТ-КОНСАЛТИНГ реалізовувало квартири фізичним особам нижче балансової вартості, яка зазначена у договорах купівлі-продажу квартир.
Позивач з цього питання зазначає, що визначальною ознакою доходу платника податку, як об`єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб у вигляді податкового блага є фактичне отримання такого доходу платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах. При цьому, продаж нерухомого майна (квартир) за ціною нижче вхідної ціни не є фактичним отриманням доходу в розумінні Податкового Кодексу України та не може визначатись, як додаткове благо у вигляді заниження вартості проданих об`єктів нерухомості.
З такими твердженнями позивача суд не погоджується в зв`язку із наступним.
Згідно із п. 14.1.54 Податкового Кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю
Відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового Кодексу України не вважається податковим благом основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
На думку позивач, збільшення платнику податкові податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 286400, 00 грн, внаслідок реалізації нерухомого майна (квартир) за ціною, відмінною від його балансової вартості, не ґрунтується на вимогах закону.
Суд вважає такі доводи безпідставними, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Так, аналізом документів, долучених до матеріалів справи встановлено, що між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу квартири від 22.05.2015 року. Відповідно до умов договору, продаж квартири вчинено за 1 180 000,00 грн, проте балансова вартість квартири складає 2 072 487,70 грн. Отже, житлове приміщення було продано фізичній особі зі знижкою в сумі 222513,00 грн.
Крім зазначеного, між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу квартири від 16.06.2014 року . Продаж вчинено за ціною 425971,7 грн, балансова вартість квартири складала - 738641,54 грн, тобто фактично квартира була продана зі знижкою у 312670,44 грн. Таким чином, позивачем не утримано податку з доходів фізичних осіб на суму 63887,00 грн.
В зв`язку із тим, що акт оцінки житлового приміщення до перевірки не надавався, відповідачем приймалась до уваги ціна, зазначена в договорі купівлі-продажу.
В судовому засіданні 16.01.2018 року, представник позивача зазначив, що реалізація квартир за ціною нижчою, ніж їх балансова вартість відбувалось під час проведення акцій на квартири, з метою залучення потенційних покупців. Вказана різниця в ціні квартири була своєрідною знижкою, яку позивач надав покупцям квартир. Проте, жодних документів на підтвердження наданих пояснень до матеріалів справи позивачем долучено не було.
В зв`язку із цим суд не приймає вказані пояснення позивач до увагу з огляду на їх необґрунтованість та недоведеність.
Інших доказів для підтвердження реалізації квартир вказаним особам з так званою знижкою, позивач суду не надав.
На підставі зазначеного, суд вважає обґрунтованими встановлені під час перевірки порушення пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового Кодексу України, згідно із якою до загального місячного оподаткованого доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку, як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначених за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг).
Також актом перевірки встановлено, що ТОВ КУА ІНВЕСТ-КОНСАЛТИНГ були сплачені кошти у вигляді комісійної винагороди за фізичних осіб, згідно інвестиційних договорів та договорів купівлі-продажу квартир у загальній сумі 229683, 42 грн на розрахунковий рахунок банківських установ АБ Національні інвестиції та ПАТ Діамантбанк .
З приводу вказаного порушення позивач зазначив, що підприємство не сплачувало комісійні платежі за будь-яких осіб-контрагентів, а, виконуючи умови укладених з ПАТ Діамантбанк угод, сплачувало комісійну винагороду фінансовій установі, тому посилання контролюючого орану на порушення норм податкового законодавства, що стосується нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб є підміною юридичних фактів.
Такі доводи позивача спростовуються висновками акту перевірки, зазначеними у додатку № 1, в якому вказано перелік фізичних осіб, суми внесків та відсоток сплаченої комісійної винагороди за здійснені операції. Таким чином, позивачем був не утриманий податок на доходи з фізичних осіб у сумі 72632,00 грн з доходів у розмірі 491 103,00 грн, які були перераховані з розрахункового рахунку ТОВ КУА ІНВЕСТ-КОНСАЛИНГ на розрахунковий рахунок банківських установ АБ Національні інвестиції та ПАТ Діамантбанк у вигляді комісійної винагороди за фізичних осіб, які вносили кошти згідно інвестиційних договорів та договорів купівлі-продажу.
У зв`язку із заниженням чистого оподаткованого доходу за період з 01.01.2015 по 30.09.2016 на суму 989960,00 грн, перевіркою встановлено порушення п. 1.2, 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового Кодексу України, що призвело до заниження суми визначеного військового збору, що підлягає сплаті на суму 14849,00 грн.
У позовній заяві позивач зазначив, що оскільки підприємство є сумлінним платником податків, створене на невизначений строк та має на меті постійно здійснювати фінансово-господарські операції, нараховувати та сплачувати податки та зборі, визначені Податковим Кодексом України, відповідачем неправомірно винесено податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму податку з військового збору підприємства.
Суд вважає такі доводи позивача абсолютно необґрунтованими з огляду на наступне.
03.08.2017 набрав чинності Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів від 31.07.2017 №1621, встановлено військовий збір.
Відповідно до пп.1.1 п.161 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, платниками збору є особи, визначені п.162.1ст.162 Податкового кодексу України, платниками є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Об`єктом оподаткування військових збором є доходи , визначені ст. 163 Податкового Кодексу України.
Згідно пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до пп.1.2 п.161 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, виграшу в державну та недержавну лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного пп.1.2 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.
Підпунктом 1.6 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України платник військового збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені ст.167 Податкового кодексу України.
Особи, які відповідно до Податкового кодексу України мають статус податкових агентів, зобов`язані подавати у строки ,встановлені Податковим кодексом України для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування (пп. б п.176.2ст.176 Податкового кодексу України).
Оскільки сума військового збору, яка підлягає сплаті, визначається від суми оподаткованого доходу, на підставі встановлених під час вирішення спору порушень з боку позивача, суд погоджується із висновками контролюючого органу про заниження суми визначеного військового збору, що підлягає сплаті.
На підставі цього, винесене податкове повідомлення-рішення № 0868140303 від 23.05.2017 року суд вважає законним та обґрунтованим, а тому підстав для його скасування не вбачає.
Перевіркою встановлено, порушення ТОВ КУА ІНВЕСТ-КОНСАЛТИНГ вимог п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України та розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу , нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форми №1-ДФ), в частині подання розрахунків № 1-ДФ не в повному обсязі, а саме: не включено виплачені доходи на користь самозайнятих осіб та, відповідно до п. 119.2 ст. 119 Податкового Кодексу України, застосовано штрафні санкції у сумі 510 грн.
Так, матеріалами перевірки встановлено, що за період, який перевірявся відповідачем, товариство проводило нарахування та перерахування коштів ОСОБА_3 у сумі 17 777 438,34 грн за іменні інвестиційні сертифікати та перерахування коштів ОСОБА_4 у сумі 1 483 258,00 грн за іменні інвестиційні сертифікати. Крім того, проводилось нарахування та перерахування коштів ОСОБА_5 у сумі 1 000 000,00 грн за 100% частку у Статутному капіталі ТОВ Фрост Альфа , згідно договору купівлі-продажу від 05.02.2013 року. Надана ОСОБА_6 поворотна фінансова допомога також не була відображена при розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманого з них податку
Згідно пп. 47.1.3 п. 47.1 ст. 47 Податкового кодексу України відповідальність за складення податкової звітності, відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть податкові агенти.
Відповідно до п. 51.1 ст. 51 Податкового кодексу України платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов`язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.
Відповідно до п. 119.2 ст. 119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
З огляду на викладене, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд вважає обґрунтованими висновки контролюючого органу про порушення позивачем пункту 176.2 Податкового Кодексу України, відтак, спірне податкове повідомлення - рішення № 0869140303 від 23.05.2017 року скасуванню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач, як суб`єкт владних повноважень в ході судового розгляду довів обґрунтованість своїх висновків і правомірність прийнятих на їх підставі рішень, у зв`язку із чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв`язку із відмовою у задоволенні позову відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами ІНВЕСТ-КОНСАЛТИНГ (04112, м. Київ, вул. Сікорського Ігоря авіаконструктора, б.1, нежиле приміщення № 524 (літ. Г), код ЄДРПОУ 32710395) відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Н.Г. Вєкуа
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.08.2019 |
Оприлюднено | 29.08.2019 |
Номер документу | 83879766 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бєлова Людмила Василівна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Вєкуа Н.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні