Рішення

від 22.08.2019 по справі 640/1929/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 серпня 2019 року № 640/1929/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., при секретарі судового засідання Патук А.С.,

за участі:

від позивача: Петрова О.О.,

від відповідача: Максименко А.І.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Секьюрайті до треті особиГоловного управління ДФС у м. Києві, Приватне підприємство Нові Долиняни (79034, м. Львів, вул. Луганська, 3; код ЄДР 30907567), Товариство з обмеженою відповідальністю Санлайф-Еліт (08136, Київська обл., с. Крюківщина, вул. Жилянська, 1-А) провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Секьюрайті (03980, м. Київ, вул. Сім`ї Сосніних, 11, код ЄДР: 37309470) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.10.2018 № 0054901404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 10 530 000,00 грн. (за основним платежем 7 020 000 грн., 3 510 000 грн. - штрафні санкції).

Позиція позивача.

Позивач зазначає, що оскаржуване рішення прийняті за результатами перевірки відповідачем дотримання позивачем податкового законодавства за відносинами з ПП Нові Долиняни (код ЄДР 30907567) предметом яких були поставки позивачу в порту зернових, які надалі експортувалися.

Позивач зазначає, що висновки відповідача зводяться до того, що ним не встановлено постачання товару по ланцюгу до позивача, а саме - по відносинам постачальника позивача (ПП Нові Долиняни ) з його контрагентом - постачальником (ТОВ Санлайф-Еліт ) з яким, як зазначається у позові, позивач не мав будь-яких відносин, оскільки товар приймався безпосередньо від ПП Нові Долиняни в порту ( на складі ), що, крім іншого, не передбачає участі позивача у транспортних взаємовідносинах.

Позивач наголошує, що операції фактично виконані, товар (зернові) поставлені та, більш того щодо руху товару, - він експортований, що визначається і відповідачем.

Таким чином, як наполягає позивач, у даному випадку наявні всі складові (платник ПДВ, об`єкт і база оподаткування, ставка податку та інше), які у сукупності з фактичним виконанням спірних операцій та їх належним документальним оформленням зумовлюють виникнення права позивача на формування спірних сум податкових вигод, які, як акцентує увагу позивач, є законним та обґрунтованими. При цьому, позивач посилається на те, що отримав від контрагента підтверджуючі документи, які у сукупності підтверджують наявність у нього ресурсів товару, який був придбаний позивачем та надалі був експортований.

Відносно ж доводів відповідача про те, що згідно повідомлень сільських рад ПП Нові Долиняни не мало земельних ділянок, позивач звертає увагу, що ці довідки стосуються періоду 2018 року, у той час як поставка відбулась у грудні 2017, а експорт - лютому 2018.

При цьому, як звертає увагу позивач, сільські ради не здійснюють контроль реалізації прав фізичних та юридичних осіб за розпорядженням та користуванням цими особами земельними ділянками в контексті, зокрема, вирощування культур на цих землях та їх подальшої реалізації. Між тим, як звертає увагу позивач, крім власне вирощування культур, контрагент не позбавлений придбавати культури для їх подальшої реалізації.

В контексті останнього позивач наголошує, що з наданих пояснень контрагента та документів вбачається, що придбаний позивачем у контрагента товар останнім не вирощувався, а був придбаний в іншої особи, що також підтверджується документально.

Позивач зазначає, що доводи відповідача ґрунтуються на припущеннях, обставини, на які посилається відповідач - взагалі не доведені належними та допустимими доказами, а відтак, враховуючи наведене у сукупності, позивач просить задовольнити позов.

Позиція Третьої особи-1 (ПП Нові Долиняни ).

Третя особа надала пояснення (т.3., а.с. 174), в яких у повному обсязі підтримала позов та також просила його задовольнити.

ПП Нові Долиняни наполягає та акцентує увагу на тому, що операція з постачання товару з позивачем є: реальною, фактично виконаною сторонами, податкові накладні - належним чином зареєстрованими податковими накладними, спірна операція спричинила настання реальних наслідків.

ПП Нові Долиняни наголошує, що поставлена позивачу кукурудза третього класу на час продажу перебувала у позивача у власності підприємства. Третя особа наголошує, що підприємство придбало товар за договором від 15.11.2017 № 1511-17, укладеним з ТОВ Санлайф-Еліт на умовах DAP, товар повністю сплачений, податкові накладні зареєстровані в ЄРПН. Жодних зауважень щодо податкових накладних не було. До пояснень третьої особи надано договір з позивачем, первинні документи, податкові накладні, а також -щодо вхідних операцій з придбання товару (т.3, а.с. 226 і далі; т.4, а.с. 1 - 261; т. 5. а.с. 1 - 80) у період листопада 2017.

Не дивлячись на те, що у даному випадку зернові не вирощувались контрагентом, а були придбані, між тим, на підтвердження здійснення діяльності сталої господарської діяльності на ринку зернових, третя особа, між тим, додатково в порядку інформації надала документи, які підтверджують наявність у підприємства земельних ділянок станом на 2017 рік, договір оренди (т.3, а.с. 186-192, 199-206) щодо оренди: 90,223 га, 4 120,7996 га, 15,8052 га рілля, 2 693,6851 га 1 523,2117 га, 2 269,0187 на території Вербицької, Григорівської, Гребінківської, Козацької, Молодіжної, Покровської сільських рад.

Щодо кримінального провадження, ПП акцентує увагу на тому, що будь-яких судових рішень, які б набрали законної сили та встановлювали фіктивність діяльності товариства, відсутні, як і будь-які вироки відносно діяльності підприємства, його посадових осіб.

Третя особа-1 просила розглядати справу за відсутності представника.

Позиція відповідача.

Відповідач у відзиві (т.3., а.с. 73) просив відмовити у задоволенні позову. Представник відповідача та інспектор, який проводив перевірку, у судовому засіданні підтримали висновки Акту перевірки та оскаржуване рішення.

Виходячи з обставин, описаних в акті перевірки, відповідач вважає законними та обґрунтованими висновки акту перевірки та, відповідно, оскаржуване рішення. По суті, у відзиві відтворено зміст акту перевірки.

З відзиву вбачається, що висновки Акту перевірки ґрунтуються на Узагальненій податковій інформації , отриманій від ГУ ДФС у Львівській області у формі листа від 21.06.2018 №4821/7/13-01-14-14 (т.3. а.с. 86).

Крім іншого, відповідач зазначає, що позивач документально оформлював операції з придбання кукурудзи від ПП Нові Долиняни при відсутності джерела походження ідентифікованого товару, а відтак, неможливий його рух за ланцюгом всіх платників податків. Відповідач, зазначаючи, що позивач приймає товар на умовах EXW (зерновий склад у порту), у той же час зазначає, що позивач не надав ТТН про транспортування товару, довіреності на отримання ТМЦ, не вказав якими засобами здійснювалась поставка товару з Київської області до м. Одеса. Відповідачем також аналізується діяльність ПП Нові Долиняни та зазначається, що до основних видів діяльності належить вирощування зернових культур. Зазначається, що за липень - серпень 2017 відсутні податкові зобов`язання та податковий кредит. Між тим, за період з вересня по лютий задекларовані податкові зобов`язання та податковий кредит, позитивне значення, що сплачується до бюджету - 1 126 643 грн. Зазначається про недостатність ресурсів для виконання спірних операцій. У той же час, за період жовтень 2017 - лютий 2018 зазначається кількість працівників 21 - 26 осіб (т. 3, а.с. 78), які зареєстровані в різних регіонах України. Враховуючи період найняття цих осіб та реєстрацію цих осіб, відповідач приходить до висновку, що зазначені особи не могли використовуватись для вирощування зерна.

При цьому, відповідач не зазначає у зв`язку з чим ним сформовано висновок, що поставлене позивачу зерно вирощувалось контрагентом, а не було придбано в інших осіб.

Між тим, відповідач визнає, що ПП Нові Долиняни задекларовано площі с/г угідь (рілля): Наталіївська рада - 1785,7099 га, Березеківська сільська рада - 15,8052 га, Майорщинська сільська рала - 3039,498 га.

Серед іншого, відповідач посилається на кримінальне провадження № 32017110000000062 за ч. 2 ст. 205 КК України відносно ПП Нові Долиняни та відносно ТОВ Санлайф-сліт .

Відтак, враховуючи викладене в акті перевірки та відзиві, відповідач наполягає, що дійшов вірних висновків відносно того, що операції між позивачем та його контрагентом є безтоварними , а відтак відсутні підстави для формування спірних сум податкового кредиту.

Ця інформація, а також інформація сільських рад, матеріали досудового розслідування, статистична інформація, витребувана у регіонального ГУ ДФС лише після відкриття провадження у даній справі.

До відзиву надано копія листа ГУ ДФС у Львівській області від 21.06.2018 № 4821/7/13-01-14-14 (т.3, а.с. 86), складений в раках наказу ДФС України від 28.07.2015 № 543 Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ про відпрацювання ПП Нові Долиняни про встановлення певних обставин (поза межами зустрічної звірки та перевірки), а також лише лист Долинянської сільської ради (т.3, а.с. 90-від 01.11.2018) (щодо відсутності у ПП договорів земельних ділянок).

Між тим, під час розгляду справи представник відповідача акцентував увагу суду на тому, що під час руху зерна від третіх осіб до позивача та надалі - позивачем на експорт, якість зерна поліпшилась, що на думку відповідача є неможливим в силу природних процесів, а відтак, в силу наведеного не підтверджується реальність операцій між позивачем та його контрагентом.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою від 11.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Витребувано додаткові докази у справі.

Ухвалами від 04.03.2019, 14.03.2019 виправлено описки в ухвалах від 11.02.2019, 04.03.2019.

Ухвалою від 13.05.2019 витребувано у ГУ ДФС у Львівській області копію акту перевірки ПП Нові Долиняни (код ЄДР30907567) № 2874/3-01-14-14/30907565 від 20.12.2018.

У судовому засіданні 22.08.2019 проголошено вступну та резолютивні частини рішення суду.

Встановлені судом обставини.

ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Секрьюрайті (код ЄДР 37309470) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із ПП Нові Долиняни (код ЄДР 30907567) за грудень 2017.

За результатами перевірки складено акт № 962/26-15-14-04-04/37309470 (далі - Акт перевірки).

Відповідно до загальних відомостей про товариство, останнє зареєстровано у статусі юридичної особи 18.11.2010, адреса: м. Київ, вул. Сім`ї Сосніних, 11 ( Завод Ізумруд ). У період, який перевірялось товариство, останнє було зареєстроване платником ПДВ.

Зустрічні звірки не ініціювались та проводились.

Зазначається на стор. 4 Акту перевірки (т.1, а.с. 39), що за грудень 2017 товариством зареєстровано податкові зобов`язання з ПДВ на суму 8 864 944 грн. Податковий кредит з ПДВ задекларований у сумі 8 783 903 грн.

Перевіркою встановлено завищення суми податкового кредиту з ПДВ у сумі 7 020 000 грн. Зазначається, що товариство документально оформлювало операції щодо придбання кукурудзи від ПП Нові Долиняни при відсутності джерела походження ідентифікованого товару, а відтак, неможливий рух за ланцюгом всіх платників податків.

До перевірки, а також під час розгляду справи у суді надано договір поставки від 03.11.2017 № П03111, відповідно до якого ПП Нові Долиняни зобов`язуються передати (поставити) у власність ТОВ Секьюрайті товар (т.3, а.с. 194).

Перехід права власності відбувається у момент фактичної передачі товару та підписання видаткової накладної.

Одночасно з товаром постачальник зобов`язаний передати покупцю документи, що стосуються товару: видаткову накладну, рахунок-фактуру, картку аналізу зерна (або інші документи щодо якості) партії товару. Договір діє до 31.12.2018.

Відповідно до додатку № 2 від 15.12.2017 постачальник передає покупцю (позивачу) кукурудзу 3-го класу, українського походження, врожаю 2017; кількість 7 800 тн.; ціна за 1 тону з ПДВ - 5400 грн.; ціна товару - 42 120 000 грн.

Постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару не пізніше 30.12.2017 на умовах EXW зерновий склад ТОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл /Одеський морський торгівельний порт. Оплата здійснюється протягом 90 днів з моменту фактичного отримання товару, підписання видаткових накладних та реєстрації податкової накладної.

Зазначається в Акті перевірки, що на виконання умов договору, ПП Нові Долиняни документально оформлено видаткові накладні від 18.12.2017 на загальну суму поставки 42 120 000 грн. з ПДВ 7 020 000 грн., а також податкові накладні від 18.12.2017, перелік яких та деталізація відомостей з яких наведено на стор. 5-6 Акту перевірки (т.1, а.с. 4-41).

Копії вищезгаданих податкових накладних залучено до матеріалів справи (т.3, а.с. 117-135).

Крім того, як визнається відповідачем та підтверджується матеріалами справи, 18.12.2017 між ПП Нові Долиняни , ТОВ Секьюрайті та ТОВ Олімпекс Купе Інтернейшлн (зерновий склад у порту) складено акт приймання-передачі, відповідно до якого позивач прийняв від ПП Нові Долиняни кукурудзу 3-го класу українського походження врожаю 2017 у кількості 7800 тон на зерновому складі ТОВ Олімпекс Купе Інтернейшлн , яке підтверджує надходження на ім`я ТОВ Секьюрайті зазначеного обсягу товару.

Суми податку, як визнається відповідачем в Акті перевірки, відповідає даним, зокрема, Єдиного реєстру податкових накладних.

Станом на 03.04.2018 кредиторська/дебіторська заборгованість відсутні. Розрахунки проведені у безготівковій формі. В контексті наведеного під час перевірки надано банківські виписки за період січня - квітня 2018 (т.1, а.с. 41).

Вказані обставини підтверджуються також і матеріалами справи, учасниками справи не заперечуються та не спростовуються, а відтак є встановленими.

Крім того, в Акті перевірки зазначається, що до перевірки надано договір комісії від 30.10.2015 № К3010-1, укладання якого встановлено також і під час розгляду справи.

Відповідно до умов договору комісії ТОВ Секьюрайті (Комітент) доручає, а ТОВ Олімпекс Купе Інтернейшлн (Комісіонер) зобов`язується за дорученням Комітента та за плату здійснити від свого імені та за рахунок Комітента реалізацію на експорт з України товару, належного Комітенту. Доручено укладати експортні контракти, оформляти та підписувати необхідні для продажу документи, здійснити транспортування товару згідно базису поставки по ЗЕД контракту. Доручено вчинення інших дій у зв`язку з виконанням комісійного договору.

Відповідно до додатку від 18.12.2017 № 12 доручено комісіонеру від свого імені, але за рахунок і на користь Комітента продати на експорт кукурудзу 3-го класу, українського походження, врожаю 2017; кількість 7800 тн.; мінімальна ціна продажу - 165 доларів США; місце передачі товару - EXW зерновий склад ТОВ Олімпекс Купе Інтернейшлн /Одеський морський торгівельний порт; термін передачі - до 31.12.2017; умови постачання товару на експорт - FOB - Одеський морський торгівельний порт; термін відвантаження на експорт - 31.01.2018; комісійна плата за 1 тону - 120 грн. з ПДВ; розмір делькредере 120 грн. з ПДВ.

Тобто, як вбачається з наведеного, комісійний договір стосувався подальшої реалізації партії товару, придбаного у контрагента для поставки на експорт.

Відповідачем визнається, що до перевірки надано картку аналізу зерна від 18.12.2017 № 893/1 якісно по середній пробі .

Наведені обставини підтверджені під час розгляду справи та є встановленими.

Надалі зазначається про аналіз Узагальненої податкової інформації від ГУ ДФС у Львівській області та інформацію, наведену вище та зазначену у відзиві на позов відносно ПП Нові Долиняни , щодо обсягів формування у період вересня 2017 - лютого 2018, кількості працюючих, припущення щодо можливостей вирощування культур. Водночас наводиться інформація щодо наявності земельних ділянок у 2017 (га) - 9,222, 1532,4337, 10615,9371, 9,222, 10615,37, 10631,7423 га (т.1, а.с. 43).

У той же час, відповідач в Акті перевірки приходить до висновку про неможливість вирощування ПП Нові Долиняни здійснювати вирощування сільськогосподарської продукції у зв`язку з відсутністю земельних ділянок, власних або орендованих основних засобів. Водночас підтверджується, що на запит місцевого контролюючого органу ПП надало звіти про площі та валові збори сільськогосподарських культур на 1 грудня 2017, відповідно до яких валовий обсяг виробництва кукурудзи на зерно склав 66 403,87 тон, площа посівна (га) 6 009,72.

Знову-таки зазначено про вищезгадане кримінальне провадження.

Відносно контрагента також зазначається в Акті перевірки, що ПП декларує операції з придбання насіння соняшникового, кукурудзи та інших культур у суб`єктів господарювання у яких відсутнє реальне (законне) джерело походження ідентифікованого (придбаного) товару (відсутнє дійсне формування цього активу), а відтак неможливий його рух за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов`язаних нереальних операцій. Відповідач посилається на інформацію місцевих рад, відповідно до якої встановлено неможливість ПП здійснювати вирощування сільськогосподарської продукції у зв`язку з відсутністю земельних ділянок.

Знову-таки відносно контрагента відповідач зазначає, що встановлено невідповідність між придбаними/реалізованими ТМЦ та послугами необхідними для проведення зазначених операцій. Зокрема, у контрагента відсутнє придбання послуг із зберігання протягом вересня - жовтня 2017. У той же час, у грудні 2017 здійснюється придбання послуг по зберіганню 16 953,653 тн. при підтвердженому відповідачем залишку кукурудзи позивача на 31.12.2017 - 12 304,4499 т., що охоплює обсяг, придбаний позивачем Придбання послуг зберігання на більший обсяг, у т.ч. у зв`язку з можливістю подальшого зберігання певних обсягів, аж ніяк не доводить безтоварність операцій.

Суд звертає увагу, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення є Узагальнена інформація ГУ ДФС у Львівській області , про що вже зазначалося вище.

Суть доводів відповідача зводиться, на підставі такого роду носія інформації як Узагальнена інформація , до відсутності по ПП ланцюга постачання; земельних ділянок, відсутність у контрагента трудових ресурсів, відсутності задекларованих операцій з придбання послуг у необхідній кількості, невідповідності даних, що містяться у первинних документах, наявності кримінальних проваджень і податкової інформації.

Позивачу поставлено у провину те, що він не надав інформації про дотримання умов транспортування та зберігання кукурудзи контрагентом-постачальником.

Відтак, відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем п. 44.1., п. 198.1., п. 198.6. ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 на загальну суму 7 020 000 грн.

На підставі висновків Акті перевірки прийнято оскаржуване рішення.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено у частині другій статті 2 КАС України. Відповідно до цієї норми в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано , тобто з урахуванням усіх обставин , що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому, одним з ключових принципів адміністративного судочинства є доведення суб`єктом владних повноважень правомірності свого рішення, що закладено у положеннях ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача .

В контексті наведеного суд, вирішуючи спір по суті, виходить також з положень абзацу другого ч. 2 ст. 77 КАС України відповідно до яких суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Тобто, оскаржувані рішення оцінюються судом виходячи з доведеності з боку фіскального органу тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), які наведені податковим органом в Акті перевірки, що забезпечує при вирішенні спірних взаємовідносин дотримання принципу правової визначеності , як складової принципу верховенства права.

Проаналізувавши у взаємозв`язку з вищенаведеним та в контексті доводів учасників справи положення :

- ПК України, а саме: п/п. 14.1.36. (щодо визначення терміну господарська діяльність ), п/п. 14.1.191. (щодо визначення постачання товарів ), п/п. 14.1.202. (щодо визначення продаж (реалізація) товарів ), п/п 14.1.231 (щодо визначення розумна економічна причина (ділова мета) ),

- (щодо ПДВ) - п/п. 14.1.178 (щодо визначення податок на додану вартість ), п/п. 14.1.181 (щодо визначення податковий кредит ), п. 185.1. (щодо визначення об`єкт оподаткування ), п п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 198.1. (щодо обставин, наявність яких зумовлює виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення податкового кредиту), п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку), п. 201.1. (щодо обов`язку видати податкову накладну та обставин, які зумовлюють їх видачу), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту),

- ч. 2. ст. 3. ( фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку ), ч. 1 ст. 9 ( підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи ), ст. 1 (щодо визначення термінів) Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ( первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію );

- п/п. 16.1.2. ПК України (щодо обов`язку ведення обліку доходів і витрат, складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків та зборів), 16.1.3. ПК України (щодо обов`язку подання звітності та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів), п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, та щодо підтвердження задекларованих відомостей),

- ст. 62 Конституції України (щодо невинуватості особи, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду),

- ст.ст. 205, 212 КК України (фіктивність підприємства),

суд приходить до наступних висновків.

Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути видані за фактично вчиненою операцією.

Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування сум витрат та податкового кредиту з ПДВ, виникають за наявності сукупності певних обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства, законодавства з питань бухгалтерського обліку та стандартів бухгалтерського обліку пов`язують можливість формування спірних сум податкових вигод та які є передумовою його формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; (5) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (6) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою.

У той же час, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту в контексті розглядуваних операцій, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій, видача податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів/податкових накладних.

У даному випадку , враховуючи, зокрема, приписи ст. 211 КАС України (щодо дослідження доказів), ст. 90 КАС України (щодо оцінки доказів), ч. 2 ст. 74 КАС України (щодо предмету доказування), суд приходить до висновку, що відповідач в порядку виконання обов`язку, встановленого ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів належними та допустимими доказами наявності обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства за взаємовідносинами із зазначеними контрагентами (щодо податку на прибуток та ПДВ), наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум податкових вигод, а відтак фіскальний орган не довів законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень.

Доводи, покладені ГУ ДФС у м. Києві в основу висновків Акту перевірки та оскаржуваних рішень, є доволі гіпотетичними. Висновки відповідача по суті ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, не обтяжені логічним зв`язком із зазначеними в Акті перевірки обставинами та застосованими нормами права, з огляду на що висновки Акту перевірки не можуть бути підставою для висновків про порушення позивачем податкового законодавства за відносинами із зазначеними контрагентами та підставою для прийняття спірного рішення.

Суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

Так , відносно товарності спірних операцій, суд звертає увагу, що товар поставлявся позивачу на умовах EXW - зерновий склад , що не потребує навіть переміщення товару, який за загальним правилом приймається на складі за фактом підписання товаро-розпорядчого документу - акту, накладної.

Зазначений базис поставки не передбачає транспортування та навіть навантаження, а відтак проведення даної операції та фактична передача товару не потребує значних організаційних або адміністративних ресурсів у обох учасників.

Враховуючи базис поставки EXW, під час розгляду справи відповідач не довів перед судом в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України обсяг активів і ресурсів, які були необхідні учасникам операцій для їх проведення, але були відсутні.

У той же час, як вже зазначалося та встановлено судом, спірні операції оформлено належним чином та до матеріалів справи надано, крім власне договору та додаткової угоди (т.1, а.с.81-87): рахунок на оплату, видаткові накладні від 18.12.2017 (т.1, а.с. 90-108), що мають всі необхідні реквізити, податкові накладні від 18.12.2017, зареєстровані в ЄРПН.

Що стосується доводів відповідача про відсутність довіреностей на отримання ТМЦ, слід зазначити, що первинні документи підписані керівниками підприємств, у зв`язку з чим є очевидним, що керівники діють без довіреності та відсутня необхідність видачі їм довіреностей.

Крім того, до перевірки та матеріалів справи надано трьохсторонній акт від 18.12.2017 між зерновим складом, позивачем та постачальником (ПП Нові Долиняни ), яким підтверджується прийняття позивачем товару на складі (т.1., а.с. 165).

Що стосується зберігання товару, як супутньої придбанню товару операції, слід зазначити, що самим відповідачем в Акті перевірки визнається, що у грудні 2017 здійснюється придбання послуг по зберіганню 16 953,653 тн. (т.1, а.с. 47).

Оплата товару підтверджується не лише відповідачем, але й наявними банківськими виписками, що також підтверджує і сплату ПДВ у ціні товару.

Операція проведена в обліку, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 (т.1, а.с. 225).

Відносно наявності у ТОВ Олімпік Купе Інтернешнл (зерновий склад) відповідних площ, надано відповідне підтвердження (т.1, а.с. 226), яке не спростовано відповідачем.

Що стосується доводів відповідача відносно відсутності у позивача транспортних документів, слід повторно зазначити, що товар поставлявся на базисі EXW (зерновий склад у порту), що не передбачає навіть навантаження/перевантаження товару, тобто у цьому випадку відносини з транспортування позивачу товару не виникають, позивач не є учасником таких відносин приймаючи товар на складі. Відтак, доводи відповідача відносно необхідності наявності ТТН, як доказу поставки, є безпідставними.

Щодо подальшого руху товару на експорт після його придбання у ПП, до матеріалів справи надано вищезгаданий договір комісії, сутність відносин за яким зводилась до організації комісіонером поставки товару на експорт , виконання якого підтверджується власне договором комісії, додатком № 12 від 18.12.2017, актом від 18.12.2017 про прийняття комісіонером товару для організації виконання договору та про перевірку якості товару (щодо спірної партії товару), рахунком від 26.02.2018, актом наданих послуг від 26.02.2018, звітом комісіонера від 26.02.2018, де відображено реквізити контрактів на експорт, покупців, деталізована інформація про товар, номери митних декларацій, власне контрактами у сфері ЗЕД та первинними документами щодо їх виконання, митними деклараціями (т.1, а.с. 158 - 201). Позивачем, крім іншого, надано експортний сертифікат якості з перекладом (т.3, 100-101). Крім того, до матеріалів справи залучено податкові накладні, складені позивачем у зв`язку з експортом (т.3., а.с. 136 - 140).

Експортна операція додатково підтверджує факт наявності у позивача товару та його попередню поставку позивачу від ПП для цілей подальшого експорту.

В контексті підтвердження реальності спірної операції до матеріалів справи також надано картку аналізу зерна від 18.12.2017 встановленої форми (т.1, а.с. 88), складену зерновим складом (ТОВ Олімпік Купе Інт. ) для позивача з партії кукурудзи, поставка якої для відповідача є сумнівною (7 800 тн). Чинність вказаного документу не спростована відповідачем та не наведено доводів, які б зумовлювали виникнення обґрунтованого сумніву щодо дійсності вказаного документа та реальності спірної операції.

Досліджуючи обставини здійснення позивачем господарської діяльності загалом та спірної операції зокрема, слід зазначити, що спірна поставка не була єдиною. З матеріалів справи вбачається (т.1, а.с. 86), що крім спірної поставки, за додатком № 1 від 16.01.2018 до договору з ПП обумовлювалась також поставки 3 000 тн пшениці на тих самим умовах, що і спірна поставка. Суд враховує, що відповідач не має претензій щодо реальності виконання зазначеної поставки, а її проведення свідчить про сталу господарську діяльність її учасників, а не про проведення одиничної операції з метою отримання податкової вигоди. При цьому, як додатково свідчить статистична звітність позивача Структурне обстеження підприємства (т.3, а.с. 102-114), господарська діяльність мала сталий, постійний характер протягом усього 2017 року, тобто позивач здійснював звичайну господарську діяльність та відповідачем не доведено здійснення економічної діяльності товариством з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди, зокрема, за результатами здійснення спірних операцій.

Щодо досягнення економічних результатів, позивачем надано Довідку про досягнення економічних вигод за результатами здійснення спірних операцій (т.3., а.с. 115), позитивний показник яких не спростовано відповідачем під час розгляду справи.

Контрагент позивача на момент видачі податкових накладних, вчинення господарських операцій з поставки був зареєстрований платником ПДВ. Зокрема, ПП Нові Долиняни з 01.01.2017 є платником ПДВ на загальних підставах, а отже видача ними податкових накладних як платниками ПДВ є правомірною.

Що стосується доводів, на яких відповідач акцентує особливу увагу, а саме - щодо поліпшення якості зерна на етапі поставки його на експорт (показник пошкоджені ), слід зазначити таке. Так, з картки аналізу якості зерна від 16.11 .2017 № 861 (т.5, а.с. 156) за відносинами між ТОВ Санлайф-Еліт та ПП Нові Долиняни та щодо обсягу 7800 тон кукурудзи 3 класу (на складі в порту), вказаний показник складає 4,92 . З картки аналізу зерна від 18.12. 2017 № 893/1 (т. 1, а.с. 88), складеній відносно партії 7800 тон кукурудзи 3 класу та щодо одержувача у порту - позивача (ТОВ Секьюрайті ), вказаний показник також складає 4,92 . Інші показники також є ідентичними. Відтак, на етапі поставки (передачі) позивачу товару на складі показники якості були однаковими як на стадії прийняття та до передачі ТОВ Олімпекс Купе Інт для подальшої організації експорту.

У даному випадку, відповідач акцентує увагу на інший сертифікат від 20.02. 2018 UA 39212 (т. 3, а.с. 100, 101), виданий вже на етапі експорту партії, яка у 4,2 рази перевищувала партію, отриману позивачем від контрагента. Згідно з показником пошкоджені зерна він складав 1,09 . Однак, цей сертифікат не має значення для цілей оцінки реальності операції між позивачем та його контрагентом, оскільки за свою сферою дії знаходиться поза межами спірних операцій. Цей експортний сертифікат стосується партії кукурудзи у 32 847,605 метричних тон, яка поставлялась навалом. Щодо відбору зразків та аналізу якості цієї партії у наведеному вище сертифікаті зазначено, що зразки вантажу, що доставляються у кожний трюм судна, відбираються протягом усього завантаження, рівномірно і систематично відповідно до правил вибірки. Репрезентативну пробу готували з загальної партії 32 847,605 МТ, потім належним чином змішували, зменшували і готували. Зразки були подані до незалежної української лабораторії.

Оскільки різні партії зернових на всіх зазначених етапах зберігались у стані навалом і надалі змішувались, зокрема - у зв`язку з організацією експортної партії у 32847,605 МТ, наведене у свою чергу зумовлює змішування і різних за якістю партій товару. Між тим, в порядку виконання обов`язку, визначеного ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідач не довів, що внаслідок такого змішування різних за якістю партій товару загальний (середній) показник якості не міг досягнути 1,09 . При цьому, цей показник, як і партії 7800 тон, знаходиться в межах допустимого показника мак. 5,0% . Між тим, як вже зазначалося, цей сертифікат не може бути застосований до спірної партії у 7800 тон станом на 16.11.2017 та 18.12.2017, що сформована була раніше.

Таким чином, позивачем надано сукупність первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують виконання такого роду операцій, які у сукупності не дають підстав для сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій, підстав для висновку про нездійснення спірних операцій контрагентом позивача та про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод. Напроти, сукупність наданих документів підтверджує реальність спірних операцій.

Первинні документи, податкові накладні мають всі необхідні реквізити.

У даному випадку у суду відсутні правові підстави для висновку про юридичну дефектність наданих під час перевірки та розгляду справи документів.

Слід додати, що вищезгадані первинні документи, податкові накладні видані контрагентом позивача за оподатковуваними операціями, що відповідає наведеним вище положенням податкового законодавства стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі, наведені в них данні відповідають та кореспондуються з даними первинних документів. Реєстрація податкових накладних в ЄРПН відповідачем підтверджується.

Що стосується на посилання відповідача на ланцюг постачання та його недосконалість/дефектність, слід зазначити, що факт поставки позивачу товару підтверджується сукупністю первинних документів за вхідними та вихідними операціями по ТОВ Секьюріті , а саме: починаючи із власне первинних документів по прийняттю товару на зерновому складі, а також власне актом між зерновим складом, постачальником та покупцем (позивачем), як зазначено вище.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивач діяв добросовісно, з достатнім ступенем обережності та обачливості, вживав заходів щодо отримання від ПП додаткових підтверджень відносно наявності у контрагента ресурсу кукурудзи. Зокрема, за його запитом (т.1, а.с. 109) ним було отримано від ПП (т.1, а.с. 110): договір поставки з ТОВ Санлайф-Еліт , видаткові накладні (т.1., а.с. 111 - 157), видаткові накладні (т.1, а.с. 233-238; т. 2 а.с 1-106), податкові накладні (т.2., а.с. 108-249; т.3., а.с. 1 - 64), що хоча і не входить до функцій та обов`язків платника податків, але з іншого боку вказує на його добросовісну поведінку у публічній сфері та сприяння фіскальному органу в отриманні необхідної інформації для цілей оцінки спірних операцій, що у свою чергу та у сукупності з іншими обставинами не дає підстав для висновку про фіктивність спірних операцій та для висновку, що спірні операції з придбання товару та його подальшої реалізації були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. При цьому, відповідачем не надано доказів відмови у прийнятті/реєстрації податкових накладних, які були отримання ПП Нові Долиняни від його постачальника, що свідчить про формування і на цьому етапі відносин/операцій (до придбання товару позивачем) податкового кредиту та податкових зобов`язань.

Що стосується так званої Узагальненої податкової інформації , на яку посилається відповідач в обґрунтування висновків Акту перевірки та спірного рішення, суд звертає увагу, як вже зазначено вище, що по суті це є лист ГУ ДФС у Львівській області від 21.06.2018 № 4821/7/13-01-14-14 (т.3, а.с. 86), складений в раках наказу ДФС України від 28.07.2015 № 543 Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ про відпрацювання ПП Нові Долиняни , про встановлення певних обставин поза межами зустрічної звірки та взагалі будь-якої перевірки, які і можуть бути джерелом отримання податкової інформації для цілей прийняття оскаржуваного рішення.

Як вже зазначалося, зустрічної звірки ПП Нові Долиняни по відносинам з позивачем, в рамках перевірки позивача, як то передбачено п. 75.3. ПК України не проводилось.

Слід зазначити, що в контексті положень ПК України та КАС України відповідачем нормативно не доведено юридичної значимості цієї Узагальненої інформації в якості носіїв доказової інформації для цілей формування висновків Акту перевірки відносно позивача.

Відповідно до п. 74.2. ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання (відповідно, щодо певної особи) використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, тобто, виходячи з положень п/п. 83.1.2. ПК України, для цілей проведення перевірки/звірки (п. 73.5. ПК України), у даному випадку - контрагента, які у даному випадку станом на час формування висновків Акту перевірки не проводились.

Вказані Результати опрацювання / Узагальнена інформація складені не за результатами перевірки, не є актом перевірки, не є довідкою щодо зустрічної звірки (п. 73.5. ПК України), які і не є носієм податкової інформації , а є результатом діяльністю, проведеної ГУ ДФС у Львівській області на власний розсуд поза межами перевірки чи звірки , в яких, крім іншого, відсутній аналіз операцій з позивачем.

Відтак, Результати опрацювання не є належними та допустимим доказом як такі, у т.ч. на підтвердження висновків Акту перевірки, є доказом отриманим з порушенням закону у зв`язку з чим та на підставі ч. 1 ст. 74 КАС України не беруться судом до уваги в якості податкової інформації та доказу на підтвердження висновків Акту перевірки та оскаржуваного рішення..

Наведені відповідачем аргументи та зазначені Результати опрацювання не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими, щоб спростовувати реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом, факт чого має підтверджуватись належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 70 КАС України.

При цьому, суд не вбачає правових підстав виходити за межі дослідження обставин, зазначених в Акті перевірки, оскільки саме ці обставини, визначені в Результатах опрацювання були поскладені в основу оскаржуваного рішення, які в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України підлягають доведенню перед судом належними та допустимими доказами як правомірна основа для прийняття оскаржуваного рішення та, у свою чергу, на суд не покладено функцій щодо сприяння відповідачу у винайденні додаткових підстав та обставин в обґрунтування спірного рішення, що є очевидним. Наведені в Акті обставини, на яких ґрунтуються висновки Акту перевірки, є недоведеними.

Водночас, відносно доводів відповідача про відсутність у ПП земельних ділянок, на яких вирощено врожай, відносно посилань на лист статистичного управління (щодо звітності з врожаю (т.5., а.с. 100), суд знову звертає увагу на те, що у даному випадку ПП Нові Долиняни здійснювало позивачу поставку партії товару (кукурудзи), придбаного в іншої особи товару та не здійснювало вирощування цієї партії товару, що підтверджується вищезгаданими первинними документами, відповідно до яких товар прийнято позивачем на зерновому складі та надалі експортовано, що у сукупності підтверджує товарність операції між ПП Нові Долиняни та позивачем, що є підставою для формування спірних сум податкових вигод. Між тим, навіть при тому, що вказані доводи відповідача не мають значення для даної справи, третьою особою, як вже зазначалося, надано відповідні підтвердження сільських рад за період 2017 року, скріплені печатками, з яких вбачається, що третя особа орендувала земельні ділянки сільськогосподарського призначення (ріллі): 90,223 га, 4 120,7996 га, 15,8052 га рілля, 2 693,6851 га 1 523,2117 га, 2 269,0187 на території Вербицької, Григорівської, Гребінківської, Козацької, Молодіжної, Покровської сільських рад, що підтверджується і регіональними службами ДФС (т.5, а.с. 101). Більш того, суд звертає увагу, що до справи надано копії повідомлень також і інших селищних рад (т.5., а.с. 103 і далі) вони видані у період 2018 року, тобто, крім того, що це питання взагалі не стосується предмету доказування у даній справі, вони не стосуються і спірного періоду (грудень 2017) та жодним чином не спростовує факт поставки позивачу його контрагентом товару.

Що стосується наданого диску CD-R з інформацією з реєстру податкових накладних щодо товарів, які купувало ТОВ САНЛАЙФ-ЕЛІТ , суд вкотре звертає увагу, що предметом дослідження у даній справі є взаємовідносини позивача з його постачальником ПП Нові Долиняни , товарність операцій між вказаними особами, яка у даному випадку доведена перед судом. Надання вказаних файлів суду, в яких інформація сформована навалом, безсистемно, без співставлення, без аналізу, по суті свідчить про намагання перекласти на суд виконання функцій щодо проведення перевірки певних осіб, проведення аналізу діяльності певних осіб, з якими позивач не вступав у відносини та які не були учасниками спірних операцій, замість виконання власне фіскальною службою своїх функцій щодо проведення перевірки діяльності вказаних осіб.

Суду по суті запропоновано самостійно проаналізувати номенклатуру поставок у ланцюгу осіб поза межами спірних операцій, з`ясувати необхідну для фіскальної служби інформацію та замість неї прийняти рішення, що, однак, не входить до функцій суду. У випадку ж виникнення у фіскальної служби сумнівів відносно взаємовідносин інших осіб у ланцюгу , вона не позбавлена можливостей ініціювати у відповідності до вимог ПК України перевірку вказаних осіб, які не є учасниками спірних операцій, та, за наявності підстав, притягнути вказаних осіб до встановленої законом відповідальності.

Що стосується клопотання відповідача (т.5, а.с. 96) не брати до уваги пояснення третьої особи-1 у зв`язку з тим, що відповідачу не були надіслані копій документів, суд враховує, що обсяг цих матеріалів є значним, складає близько 2-х томів, а відтак, в контексті положень ч. 9 ст. 79 КАС України не вбачає підстав для неврахування цих доказів у зв`язку з розглядом справи та наголошує на тому, що протягом розгляду справи відповідач не позбавлений права знайомитись з матеріалами справи, знімати з них копії.

Відносно посилань відповідача на кримінальні провадження, слід зазначити, що відповідно до ч. 6 ст. 79 КАС України лише вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відтак, посилання відповідача на кримінальні провадження за відсутності вироку суду, який набрав законної сили, суперечить вимогам ст. 62 Конституції України.

Суд, крім іншого та в контексті наведеного, наголошує також на тому, що згідно з усталеною судовою практикою вищих судових інстанцій, можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента покупця, чого в даному випадку і не доведено, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та не є підставою для позбавлення покупця сформованих сум податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

Слід також зазначити, що під час розгляду справи не надано рішення суду відносно контрагента позивача, яке б набрало законної сили та яке б було прийнято в порядку ст. 55-1 ГК України ( Фіктивна діяльність суб`єкта господарювання ), в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочину, в порядку ч. 3 ст. 228 ЦК України чи ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав їх невідповідності вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, тощо.

В Акті перевірки не наведено жодних обставин та не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій із вказаним вище контрагентом цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

В порядку виконання обов`язку, передбаченого ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства та наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування витрат та спірних сум податкового кредиту з ПДВ та які б, відповідно до вищезгаданих положень податкового законодавства та законодавства з питань бухгалтерського обліку, унеможливлювали формування позивачем спірних сум податкових вигод за вищезгаданими операціями, які б свідчили про нездійснення спірних операцій та про юридичну дефектність первинних документів за спірними операціям, а відтак відповідач не довів законності та обґрунтованості висновків акту перевірки щодо нарахування ПДВ.

Акт перевірки ТОВ Нові Долиняни (т.7, а.с. 3 і далі) наведених вище висновків суду не спростовує та не доводить зворотного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У той же час, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності (постанова Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18).

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки спірні операції фактично виконані, що у свою чергу та у сукупності з іншими обставинами, встановленими вище судом, відповідає умовам формування спірних сум податкового кредиту, а відтак позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, у зв`язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, що підлягає застосуванню у даному випадку у зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись положеннями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241-246, 250, 251, 255, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 31.10.2018 № 0054901404.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Секьюрайті (03980, м. Київ, вул. Сім`ї Сосніних, 11, код ЄДР: 37309470) сплачений ним судовий збір у розмірі 157 950,00 грн. (сто п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят грн.), сплачений за пл. дор.№ 102 від 25.01.2019, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (адреса: вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04655, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін

повний текст складено та підписано 28.08.2019