Постанова

від 05.08.2021 по справі 640/1929/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 640/1929/19

адміністративне провадження № К/9901/35725/19

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

суддя-доповідач Гусак М. Б.,

судді Гімон М. М., Усенко Є. А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві (правонаступником якого є Головне управління ДПС у м. Києві) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2019 року (суддя Кармазін О. А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року (судді Кузьменко В. В., Ганечко О. М, Шурко О. І.) у справі № 640/1929/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Секьюрайті до Головного управління ДФС у м. Києві, треті особи - Приватне підприємство Нові Долиняни , Товариство з обмеженою відповідальністю Санлайф-Еліт , про скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю Секьюрайті (далі - ТОВ Секьюрайті ) звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31 жовтня 2018 року № 0054901404, яким йому збільшено на 10 530 000,00 грн суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що операції фактично виконані, товар (зернові) поставлений, а надалі експортований, що визнається і відповідачем; у даному випадку наявні всі складові (платник ПДВ, об`єкт і база оподаткування, ставка податку та інше), які у сукупності з фактичним виконанням спірних операцій та їх належним документальним оформленням зумовлюють виникнення права на формування спірних сум податкових вигод; наявні всі документи, які у сукупності підтверджують наявність у нього товару, який був ним придбаний та надалі експортований.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 22 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року, позов задовольнив.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що позивачем надано первинні та інші документи, які в сукупності не дають підстав для сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій; підстав для висновку про нездійснення цих операцій контрагентом позивача та про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод; відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки спірні операції фактично виконані, що в сукупності з іншими встановленими обставинами, відповідає умовам формування спірних сум податкового кредиту.

Не погодившись із ухваленими у справі судовими рішеннями, Головне управління ДФС у м. Києві подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при прийнятті рішень, просило скасувати ухвалені у справі судові рішення й ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач у відзиві просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалені у справі судові рішення - без змін.

Касаційна скарга розглядається у порядку, що діяв до 8 лютого 2020 року, відповідно до пункту 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , що набрав чинності у зазначену вище дату.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Суди встановили, що Головне управління ДФС у м. Києві провело документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ Секрьюрайті за наслідками господарських операцій з Приватним підприємством Нові Долиняни (далі - ПП Нові Долиняни ) у грудні 2017 року, за результатами якої складено акт від 3 жовтня 2018 року № 962/26-15-14-04-04/37309470, за висновками якого встановлено порушення вимог пункту 44.1 статті 44 та пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у результаті чого завищено на 7 020 000,00 грн суму податкового кредиту з ПДВ.

На підставі висновків акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 31 жовтня 2018 року № 0054901404, яким збільшено на 10 530 000,00 грн суму грошового зобов`язання з ПДВ (7 020 000,00 грн - за основним платежем, 3 510 000,00 грн - штрафні санкції).

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки податкового органу про нереальність господарських операцій щодо купівлі товарів у ПП Нові Долиняни . При цьому на обґрунтування цих доводів податковий орган посилався, зокрема на відсутність у цього контрагента земельних ділянок, трудових ресурсів, задекларованих операцій з придбання послуг у необхідній кількості; відсутність у цих операціях ланцюга постачання; наявність кримінального провадження.

Суди встановили, що між ТОВ Секьюрайті та ПП Нові Долиняни укладено договір від 3 листопада 2017 року № П03111, за умовами якого останнє зобов`язувалося поставити кукурудзу 3-го класу, українського походження, врожаю 2017 року; кількість - 7 800 тон; на загальну суму - 42 120 000,00 грн.

Постачання здійснювалося на умовах EXW - зерновий склад ТОВ Олімпекс Купе Інтернейшнл (Одеський морський торгівельний порт); розрахунки проведені у безготівковій формі; кредиторська/дебіторська заборгованість відсутні.

На виконання умов договору, ПП Нові Долиняни оформило видаткові накладні від 18 грудня 2017 року на загальну суму поставки 42 120 000,00 грн (у тому числі 7 020 000,00 грн ПДВ), а також податкові накладні від 18 грудня 2017 року.

До перевірки також було надано картку аналізу зерна від 18 грудня 2017 року № 893/1 якісно по середній пробі та трьохсторонній акт від 18 грудня 2017 року між ПП Нові Долиняни , ТОВ Секьюрайті та ТОВ Олімпекс Купе Інтернейшлн (зерновий склад у порту), відповідно до якого ТОВ Секьюрайті прийняло від ПП Нові Долиняни кукурудзу 3-го класу, українського походження, врожаю 2017 року, у кількості 7800 тон на зерновому складі ТОВ Олімпекс Купе Інтернейшлн .

На підтвердження подальшого руху товару на експорт після його придбання надано додаток від 18 грудня 2017 року № 12 до договору комісії від 30 жовтня 2015 року № К3010-1, за яким комісіонеру (ТОВ Олімпекс Купе Інтернейшлн ) доручено від свого імені, але за рахунок і на користь комітента (ТОВ Секьюрайті ) продати на експорт кукурудзу 3-го класу, українського походження, врожаю 2017 року, кількість 7800 тон; контракти у сфері ЗЕД, митні декларації, а також експортний сертифікат та податкові накладні, складені позивачем у зв`язку з експортом.

Ураховуючи наведене, суди дійшли висновку, що доводи, викладені в акті перевірки про те, що за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди, ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах.

При цьому суди не взяли до уваги доводи відповідача про відсутність у ПП Нові Долиняни трудових ресурсів та земельних ділянок для вирощування поставленої партії товару, оскільки зазначений контрагент поставляв позивачу товар (кукурудзу), придбаний в іншої особи (ТОВ Санлайф-Еліт ), що підтверджується первинними документами та наданими цією особою відповідними підтвердженнями сільських рад за період 2017 року, з яких вбачається, що ця особа орендувала земельні ділянки сільськогосподарського призначення (ріллі): 90,223 га, 4 120,7996 га, 15,8052 га, 2 693,6851 га, 1 523,2117 га, 2 269,0187 га на території Вербицької, Григорівської, Гребінківської, Козацької, Молодіжної, Покровської сільських рад, що підтверджується і регіональними службами ДФС.

Доводи відповідача про наявність кримінального провадження щодо контрагента ПП Нові Долиняни - ТОВ Санлайф-Еліт суди не врахували, оскільки під час розгляду справи не було надано рішення суду, яке б набрало законної сили, а факт порушення кримінальної справи не доводить складу податкового правопорушення за наявності факту подальшого використання придбаного товару.

Спростовуючи доводи податкового органу про відсутність ТТН, подорожніх листів, суди послалися на те, що у даному випадку товар поставлявся позивачу на умовах EXW - зерновий склад, що не потребує переміщення товару, тобто відсутня необхідність транспортування та навантаження; матеріали справи містять трьохсторонній акт від 18 грудня 2017 між зерновим складом, позивачем та постачальником (ПП Нові Долиняни ), яким підтверджується прийняття позивачем товару на складі; на адвокатський запит ТОВ Олімпекс Купе Інтернейшлн надало складську квитанцію на зерно серії АХ №105184 від 18 грудня 2017 року № 94/1.

Відповідно до пункту 44.1. статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 цієї статті для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

За правилами підпункту а пункту 198.1. статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За змістом пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема з придбанням або виготовленням товарів та послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Зі змісту пункту 198.6. статті 198 ПК України вбачається, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Згідно зі статтею 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідних товарів (робіт, послуг).

Встановивши, що позивачем надано всі необхідні та достатні документи на підтвердження реальності господарських операцій між ним та його контрагентом, суди дійшли висновку про те, що податковий орган наводить, як докази нереальності операцій лише припущення, повністю ігноруючи первинні документи платника податку у їх сукупності та взаємозв`язку.

Колегія суддів вважає, що оцінка доказів судами попередніх інстанцій, на підставі якої суди встановили обставини у цій справі, відповідає правилам оцінки доказів, визначеним статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зокрема правилу оцінки судом належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, вмотивованого відхилення або врахування кожного доказу.

Фактично доводи, наведені в касаційній скарзі, обґрунтовані тільки посиланням на обставини, викладені в акті перевірки. Ці обставини були перевірені судами першої та апеляційної інстанцій з дослідженням в судовому процесі доказів, на підставі оцінки яких судами зроблено правильні висновки щодо їх необґрунтованості.

Ураховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що встановлені під час розгляду справи обставини, які підтверджені належними доказами, спростовують висновки відповідача про порушення позивачем наведених в акті перевірки норм законодавства.

Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам оскаржувані судові рішення у цій справі відповідають, а доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій.

В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин колегія суддів вважає, що висновки судів є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1. У задоволенні касаційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві (правонаступником якого є Головне управління ДПС у м. Києві) відмовити.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року та рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. Б. Гусак

Судді: М. М. Гімон

Є. А. Усенко