Рішення

від 10.07.2006 по справі 45/148

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

45/148

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

10.07.06 р.                                                                               Справа № 45/148                               

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Марс”, ЄДРПОУ 13526583,

м.Донецьк

до відповідача Державного підприємства „Селидіввугілля”, ЄДРПОУ 00175254,

м.Селидове

про стягнення 13 138 грн. 68 коп.

Суддя  Плотніцький Б.Д.

при секретарі судового засідання Крищук Л.В.

Представники:

від позивача: Чурик Р.К.– довір.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Марс”, м. Донецьк,  звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача,  Державного підприємства „Селидіввугілля”, м.Селидове, про стягнення заборгованості у сумі 13 138 грн. 68 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір №77 від 24.04.2001р. про поставку гірничо - шахтного обладнання та запасних частин,  угоду  №1/95 від 20.04.2004р.,  накладну, податкову накладну, рахунок  - фактуру та акт звірки.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений в установленому порядку, що підтверджується реєстрами вихідної кореспонденції від 09.06.2006р., 29.06.2006р. та поштовим повідомленням з відміткою про отримання.

Згiдно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

24.04.2001р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Марс”,  м. Донецьк, та Державним Відкритим акціонерним товариством шахта ім.Д.С.Коротченко Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії  „Селидіввугілля”, був укладений договір про поставку  гірничо – шахтного обладнання та запасних частин за №77.

Факт правонаступництва Державним підприємством „Селидіввугілля” прав та обов'язків Державного Відкритого акціонерного товариства шахта ім.Д.С.Коротченко Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії „Селидіввугілля” підтверджується матеріалами справи та з боку сторін не заперечується.

Згідно з умовами даного договору позивач зобов'язаний поставити відповідачу гірничо-шахтне обладнання та запасні частини в номенклатурі, кількості та по цінах, які визначені в специфікаціях.

Відповідач, в свою чергу, повинен прийняти та сплатити у встановлені строки та порядку вартість отриманого товару.

Специфікацією від 24.01.2001р. до договору був визначений перелік запчастин та встановлена ціна у сумі 18 138 грн. 68 коп.

На виконання умов договору №77 від 24.04.2001р. ( з урахуванням угоди №1/95 від 20.04.2004р.) позивачем на адресу відповідача в квітні 2001р. був поставлений товар, що визначений в специфікації на загальну суму 13 138 грн. 68 коп. (з урахуванням часткової сплати заборгованості відповідачем).

Оскільки заборгованість відповідачем не була погашена, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 13 138 грн. 68 коп.

При цьому, позивач посилається на те, що 29.06.1998р. господарським судом порушена справа №18/12б про банкрутство відповідача.

18.04.2001р. був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, а 17.02.2005р. провадження по справі про визнання банкрута було припинене.

Актом звірки від 08.09.2004р. відповідач підтвердив наявність у нього перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Марс”, м.Донецьк заборгованості у сумі 13 138 грн. 68 коп.

Позивачем був направлений запит на адресу відповідача з вимогою погасити заборгованість у сумі 13 138 грн. 68 коп., на який була отримана відповідь №16-32 від 19.12.2005р. з повідомленням про те, що заборгованість була списана у зв'язку із збігом строку позовної давності, про що був складений протокол від 29.10.2004р.

В матеріалах господарської справи наявна копія протоколу  засідання комісії по розгляду невиробничих витрат по ДВАТ шахта ім.Д.С.Коротченко від 29.10.2004р., згідно з яким заборгованість у сумі 13 138 грн. 68 коп. перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Марс” списана у зв'язку із збігом строку позовної давності.

19.12.2005р. сторонами була проведена звірка розрахунків та складений акт станом на 01.12.2005р. З даного акту убачається, що відповідачем заборгованість не визнається та зроблена примітка, що сума боргу списана у зв'язку із збігом строку позовної давності.

Позивач стверджує, що у відповідності із п.2 ст.263 Цивільного кодексу України на час дії мораторію перебіг строку позовної давності зупиняється, а з дня припинення мораторію строк позовної давності продовжується.

Таким чином, позивач стверджує, що строк позовної давності при пред'явленні позову не пропущений.

Відповідач у судове засідання не з'явився, позов не оскаржив, відзив не надав.

Господарський суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати грошових коштів всупереч ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України (враховуючи, що правовідносини між сторонами продовжують існувати після набрання чинності цим кодексом) відповідач не виконав.

В ст.257 Цивільного кодексу України встановлений загальний строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (позовна давність), у три роки.

При розгляді цієї справи судом було застосовано норми Цивільного кодексу України, враховуючи, що строк пред'явлення позову, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим кодексом (п.6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України).

За змістом ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як встановлено судом, сторонами під час укладення договору №77 від 24.04.2001р. пунктом 4 встановлено, що оплата за поставлений товар здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача протягом 5 банківських днів з дати приймання товару.

Факт поставки підтверджується накладною №35 від 25.04.2001р., рахунком фактурою №35 від 25.04.2001р., податковою накладною №35 від 25.04.2001р.

Відповідачем даний товар був отриманий, про що свідчить підпис та печатка останнього на накладній №35 від 25.04.2001р.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що право позивача на позов виникло 30.04.2001р.

Свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати грошових коштів всупереч умовам договору та вимогам ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України (враховуючи, що правовідносини існують після набрання чинності цим Кодексом) відповідач не виконав.

За змістом ст.264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

При цьому, після переривання перебіг позовної давності починається заново, а час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

08.09.2004р. між сторонами підписаний акт звірки, згідно з яким обома сторонами підтверджена наявність заборгованості у сумі 13 138 грн. 68 коп. (а.с.16).

Суд дійшов висновку, що підписання відповідачем акту звірки розрахунків свідчить про визнання останнім заборгованості.

Таким чином, господарський суд вважає, що строк позовної давності, з урахуванням вимог ст.264 Цивільного кодексу України, був перерваний.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, враховуючи, що позов доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що відповідач заперечень проти позову не надав, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 13 138 грн. 68 коп. підлягають задоволенню.

При цьому, твердження позивача про те, що відповідно до п.2 ст.263 Цивільного кодексу України на час дії мораторію перебіг строку позовної давності зупиняється, а з дня припинення мораторію строк позовної давності продовжується, господарським судом не може бути прийняте до уваги, оскільки в підтвердження факту наявності в господарському суді справи про банкрутство відповідача всупереч вимогам ст.33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не надано.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

                                                       ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Марс”, м.Донецьк до Державного підприємства „Селидіввугілля”, м.Селидове про стягнення заборгованості у сумі 13 138 грн. 68 коп., задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства Державного підприємства „Селидіввугілля”, м.Селидове, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Марс”, м.Донецьк, заборгованість у сумі 13 138 грн. 68 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 131 грн. 38 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення оголошено повністю в судовому засіданні 10.07.2006р.

Суддя                                                                         Плотніцький Б.Д.