Постанова

від 27.08.2019 по справі 540/480/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2019 р. Категорія: 109020100м.ОдесаСправа № 540/480/19 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.

час і місце ухвалення: 14:30, м. Херсон

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Семенюка Г.В.

суддів: Потапчука В.О. , Шляхтицького О.І.

при секретаріВишневській А.В.

за участю сторін: Пред-к позивачаДолгополов О.В. (ордер, адвокат) ТОВ Паритет Іванюта О.Д. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет" на Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, за участю третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 12.02.2019 року № 419 "Про відмову на подану заяву" щодо відмови у наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 0, 1904 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 під розміщення об`єкту нерухомості у зв`язку з відсутністю письмової згоди землекористувача земельної ділянки ТОВ "Паритет", на якій розміщено нерухоме майно позивача; - зобов`язати відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 1904,58 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 для розміщення і обслуговування об`єкту нерухомого майна - житлової приміщень сезонного типу з вбудованим кафе літ. "У", який розташовано за адресою: АДРЕСА_3 земель, раніше наданих в оренду ТОВ "Паритет", мотивуючи його тим, що 12.02.2019 року Новофедорівською сільською радою Голопристанського району прийняте рішення № 419 "Про відмову на подану заяву", яким ОСОБА_2 відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 0,1904 га розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , під розміщення об`єкту нерухомості. Причина відмови у наданні дозволу - відсутність письмової згоди ТОВ "Паритет", яке є землекористувачем земельної ділянки, на якій розміщено нерухоме майно ОСОБА_2 , однак Позивач вважає дане рішенням протиправним.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення 25 сесії 7 скликання Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області (код ЄДРПОУ 26518272, 75652, Херсонська область, Голопристанський район, с. Новофедорівка, вул. Незалежності, 22) від 12.02.2019 року № 419 про відмову у наданні ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов`язано Новофедорівську сільську раду Голопристанського району Херсонської області (код ЄДРПОУ 26518272, 75652, Херсонська область, Голопристанський район, с. Новофедорівка, вул. Незалежності, 22) вирішити питання надання ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 для розміщення і обслуговування житлових приміщень сезонного типу з вбудованим кафе літ. "У" відповідно до вимог частини другої статті 120 Земельного кодексу України з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Не погодившись з Рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Паритет" подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що підставою для відмови позивачу у наданні дозволу стало те, що земельна ділянка вже знаходиться в оренді у апелянта, який в свою чергу не надав згоди на внесення змін до договору оренди в частині зменшення площі орендованої земельної ділянки.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що 21.11.2005 року між Новофедорівськоюсільською радою (Орендодавець) та ТОВ "Паритет" (Орендар) укладений договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у Державному реєстрі земель 21.11.2005 року за № 040572100324. Предметом договору є надання у строкове (на 25 років) платне користування заемельної ділянки загальною площею 0,9073 га під розміщення ринку, за адресою с . Залізний Порт, вул. Шкільна.

11.06.2008 року між ТОВ "Паритет" (продавець) та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (покупці) укладений договір купівлі-продажу, зареєстрований в Реєстрі за № 2181, відповідно до якого передано у власність кафе з офісним приміщенням літ. "У", загальною площею 589,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Відповідно до п. 1 договору, об`єкт нерухомого майна входить до складу першої та другої черги ринку та розташоване на орендованій земельній ділянці, згідно договору оренди від 21.11.2005 року № 040572100324.

28.04.2009 року за клопотанням ОСОБА_3 Новофедорівською сільської радою 39 сесії 5 скликання прийняте рішення № 772 "Про припинення права користування частиною земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою по відводу земельної ділянки в оренду для обслуговування нерухомого майна", відповідно до якого з користування ТОВ "Паритет" вилучено 2300 кв. м.

Постановою Голопристанського районного суду Херсонської області від 16.09.2009 року у справі № 2а-652/2009, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 року, задоволений позов ТОВ "Паритет" до Новофедорівської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення 39 сесії 5 скликання Новофедорівської сільської ради від 28.04.2009 року № 772.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 13.05.2010 року у справі №13/63-ПН-10 за позовом ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 до Новофедорівської сільської ради про визнання за позивачами права власності на житлове приміщення, позовні вимоги задоволені. Визнано за ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 право спільної часткової власності на житлове приміщення сезонного типу з вбудованим кафе - літера "У", розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .

26.06.2010 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (продавці) та ОСОБА_5 (покупець) укладений договір купівлі-продажу, зареєстрований в Реєстрі за № 1803, за умовами якого передано у власність житлове приміщення сезонного типу з вбудованим кафе літ. "У", розташованого за адресою: АДРЕСА_3 на земельній ділянці місцевої ради площею 589,3 кв. м, кадастровий № 6522384300:02:029:0032 , яка знаходиться у користуванні продавців. Право власності на вказаний нерухомий об`єкт зареєстроване Херсонським державним бюро технічної інвентаризації 30.06.2010 року за № 23607363.

29.01.2015 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 укладений договір дарування, зареєстрований в Реєстрі за № 82, за умовами якого останній отримав в дарунок житлове приміщення сезонного типу з вбудованим кафе літ. "У", яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . Право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 29.01.2015 року за № 8544974.

10.12.2018 року ОСОБА_2 звернувся до Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 1904,58 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , для розміщення і обслуговування об`єкту нерухомого майна - житлових приміщень сезонного типу з вбудованим кафе літ. "У" із земель, раніше наданих в оренду ТОВ "Паритет".

12.02.2019 року рішенням 25 сесії VII скликання Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області № 419, відмовлено ОСОБА_2 в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, у зв`язку з відсутністю письмової згоди землекористувача земельної ділянки ТОВ "Паритет", на якій розміщене нерухоме майно ОСОБА_2 .

Не погоджуючись із вищевикладеним, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що право на певну земельну ділянку, на якій розміщене нерухоме майно, перейшло до позивача в момент переходу права власності на цей об`єкт. У разі виникнення спору між позивачем та відповідачем щодо того, яка саме земельна ділянка перейшла до набувача нерухомого майна, відповідачу слід виходити зі змісту статті 120 ЗК України щодо переходу до набувача права користування тією частиною земельної ділянки, на якій розміщена будівлі, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування, а також чинних ДБН 360-92** "Планування і забудова міських і сільських поселень", ДБН Б.2.4-3-95 "Генеральні плани сільськогосподарських підприємств" та інших нормативних документів та містобудівної документації.

П`ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне:

Земельні відносини в Україні, відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно зі ст. 38 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом (ст. 40 ЗК України).

Частиною 1 ст. 93 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця, крім випадків, визначених законом, передаватися орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда) (ч. 6 ст. 93 ЗК України).

Із аналізу наведених положень ЗК України слідує, що надання громадянам земельних ділянок у користування для обслуговування житлових будинків та споруд в межах норм, визначених цим Кодексом, належить до повноважень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Так, судом першої інстанції встановлено, що підставою для прийняття рішення про відмову ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 1904,58 кв. м відповідач зазначив відсутність письмової згоди землекористувача ТОВ "Паритет" на внесення змін до договору оренди щодо зменшення площі земельної ділянки, що знаходиться в користуванні Товариства.

Колегія суддів не погоджується із такою підставою для відмови, з огляду на наступне.

Позивач є власником об`єкта нерухомого майна (житлові приміщення сезонного типу з вбудованим кафе літ. "У"), що знаходиться на земельній ділянці, землекористувачем якої є ТОВ "Паритет".

При відчуженні у червні 2008 року ТОВ "Паритет" даного об`єкта нерухомого майна ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 у договорі купівлі-продажу від 11.06.2008 року не визначено розміру земельної ділянки, яка зайнята відчуженим об`єктом та яка необхідна для його обслуговування.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116 ЗК України).

Перехід права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду врегульовано статтею 120 ЗК України.

У редакції станом на 01.01.2008 року (відчуження об`єкту нерухомого майна) стаття 120 ЗК України передбачала, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

За змістом статті 120 ЗК України в редакції станом на 01.12.2018 року (день звернення позивача до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Положення статті 120 ЗК України кореспондуються із нормами статті 377 Цивільного кодексу України, відповідно до якої до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Отже, аналіз положень статті 120 ЗК України в редакції 2008 та 2018 років та статті 377 ЦК України дає підстави для висновку, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, до набувача переходить право власності чи право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені та частину ділянки, яка необхідна для їх обслуговування на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Умови, за яких особа набуває право на земельну ділянку у разі набуття права на будівлю передбачені статями 120 ЗК України та 377 ЦК України. Тобто це випадки, коли не потрібна згода орендодавця на передачу землі, на яку йде посилання у ч. 6 ст. 93 ЗК України.

Таким чином, при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача земельної ділянки припиняється автоматично, в силу закону, без "оформлення" припинення права будь-якими актами та документами.

Варто відмітити, що ця норма є імперативною, відтак визначення будь-яких інших умов, зокрема, у спосіб внесення змін до договору оренди, не допускається.

Натомість відповідач, приймаючи спірне рішення, тим самим заперечує право позивача, передбачене статтею 120 ЗК України, на отримання земельної ділянки у користування без наявності на це згоди попереднього користувача.

За таких обставин суд першої інстанції, з чим погоджується колегія суддів, дійшов вірного висновку про незаконність рішення від 12.02.2019 року № 419 та його скасування.

Щодо вимог позивача про зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 1904,58 кв. м, суд зазначає наступне.

Відповідач заперечує наявність у нього повноважень щодо надання земельної ділянки у користування без узгодження із ТОВ "Паритет" розміру земельної ділянки, яку необхідно виділити для зазначених цілей.

У свою чергу позивач, звертаючись до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, вказує орієнтовну площу земельної ділянки 1904,58 кв. м (0,19 га), посилаючись при цьому на висновки судової будівельно-технічної експертизи від 06.11.2018 року, проведеної у межах розгляду Голопристанським районним судом справи № 654/1701/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За змістом ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу (абз. 6 до ч. 1 ст. 123 ЗК України).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення.

Отже, земельна ділянка площею 0,9073 га, на якій знаходиться нерухоме майно, що перебуває у власності позивача та ТОВ "Паритет", є комунальною власністю Новофедорівської сільської ради, до повноважень якої належить передача вказаної земельної ділянки у власність чи у користування громадян, а також визначення відповідно до вимог законодавства, що регулює дані правовідносини. розміру земельної ділянки, що підлягає передачі.

Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що право на певну земельну ділянку, на якій розміщене нерухоме майно, перейшло до позивача в момент переходу права власності на цей об`єкт. У разі виникнення спору між позивачем та відповідачем щодо того, яка саме земельна ділянка перейшла до набувача нерухомого майна, відповідачу слід виходити зі змісту статті 120 ЗК України щодо переходу до набувача права користування тією частиною земельної ділянки, на якій розміщена будівлі, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування, а також чинних ДБН 360-92** "Планування і забудова міських і сільських поселень", ДБН Б.2.4-3-95 "Генеральні плани сільськогосподарських підприємств" та інших нормативних документів та містобудівної документації.

Конституцією України закріплено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб`єкти права власності рівні перед законом (частина четверта статті 13); право власності на землю гарантується, воно набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (частина друга статті 14).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачений Конституцією та законами України.

Відмовляючи позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування, відповідач, відповідно до пунктів 1-8 ч. 2 ст. 2 КАС України, повинен був діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Отже, перешкоджаючи позивачу в отриманні у користування земельної ділянки із земель комунальної власності без законних на те підстав, відповідач таким чином перешкоджає позивачу у реалізації законодавчо наданого ОСОБА_2 права, чим порушує принципи рівності перед законом та пропорційності, які визначені ст. 2 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Беручи до уваги наведене вище, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача вирішити питання надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 для розміщення і обслуговування житлових приміщень сезонного типу з вбудованим кафе літ. "У" відповідно до вимог частини другої статті 120 Земельного кодексу України з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Також, слід зазначити, що апелянт посилається в апеляційній скарзі на Рішення Верховного Суду та просить закрити провадження по справі, вважаючи, що спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства, однак колегія суддів зазначає, що відносини в цій справі не є тотожними з відносинами в Рішенні Верховного Суду на яке посилається апелянт.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет", - залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року по справі № 540/480/19, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст Постанови складено - 28 серпня 2019 року.

Суддя-доповідач Семенюк Г.В. Судді Потапчук В.О. Шляхтицький О.І.