Постанова

від 21.08.2019 по справі 720/430/19

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2019 року м. Чернівці

справа № 720/430/19

провадження 822/685/19

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Перепелюк І. Б.

суддів : Владичана А.І., Лисака І.Н.

секретар Андрушків С.І.

розглянувши апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Новоселицька районна лікарня на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 25 квітня 2019 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Новоселицька районна лікарня , третя особа ОСОБА_2 про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу (головуючий в суді першої інстанції суддя Павлінчук С.С.)

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до КНП Новоселицька районна лікарня третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу. Посилалась на наступні обставини.

02.01.2008р. ОСОБА_1 була прийнята до КУ Новоселицька ЦРЛ по переводу з амбулаторії ЗПСМ с.Ванчиківці на 0.5 ставки посади лікаря-стоматолога. 02.01.2013р. позивач була переведена в поліклінічне відділення на 0.5 ставки посади лікаря-стоматолога.

Згідно п.5 рішення №9-19/18 ХІХ чергової сесії VII скликання Новоселицької районної ради Чернівецької області від 24.05.2018р. КНП Новоселицька РЛ є правонаступником всіх прав та обов`язків реорганізованої шляхом перетворення КУ Новоселицька ЦРЛ . Відповідно до витягу з наказу КНП Новоселицька РЛ №6 параграф 1 від 30.01.2019р. ОСОБА_1 було звільнено відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку із скороченням 31.01.2019 року.

Вважає звільнення незаконним, оскільки вона має переважне право на залишенні на роботі. Просила поновити на роботі та стягнути з відповідача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 01.02.2019р. в сумі 6988,68грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 25 квітня 2019 року позов задоволено.

Поновлено ОСОБА_1 на 0,5 ставки посади лікаря-стоматолога поліклініки КНП Новоселицька районна лікарня з 01.02.2019 року.

Стягнуто з КНП Новоселицька районна лікарня на користь ОСОБА_1 11454 (одинадцять тисяч чотириста п`ятдесят чотири) гривні середнього заробітку за час вимушеного прогулу впродовж періоду з 01.02.2019 року по 25.04.2019 року з відрахуванням передбачених чинних законодавством податків та зборів та судові витрати в сумі 2100 гривень.

Стягнуто з КНП Новоселицька районна лікарня , на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 гривень.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач була звільнена із займаної посади без достатніх підстав, суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність поновлення її на роботі з 01.02.2019 року.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі КНП Новоселицька районна лікарня просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

КНП Новоселицька районна лікарня у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вказує, що в Новоселицькій районній лікарні мали місце зміни в організації праці, сформований новий штатний розпис та відбулося скорочення чисельності і штату лікарів - стоматологів.

Однак суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те що, в результаті змін в організації праці та скорочення чисельності штату лікарів стоматологів 0,75 ставки лікаря стоматолога не було скорочено та не виводилось зі штатного розпису лікарні, а тому адміністрація лікарні повинна була запропонувати їх позивачці ОСОБА_1 .

Рішенням Новоселицької районної ради шостого скликання №6 від 20 грудня 2012 року, у зв`язку з створенням Комунальної установи Центр первинної медико - санітарної допомоги Новоселицького району, було зобов`язано головного лікаря ОСОБА_2 вивести з 02 січня 2013 року зі складу лікувально - профілактичних закладів району лікарів стоматологів, зубних лікарів, медичних сестер стоматологічних кабінетів та ввести їх в штатний розпис поліклінічного відділення КУ Новоселицька центральна районна лікарня .

Таким чином, відповідно до затвердженого штатного розпису з 01 лютого 2019 року, посад лікарів стоматологів в Новоселицькій районній лікарні не передбачено.

Приймаючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1 судом першої інстанції не було враховано те, що скасування МОЗ наказом від 02.09.2016 р.№928 наказу МОЗ Про примірні штатні нормативи закладів охорони здоров`я від 23.02.2000 р.№33 призвело до надання головним лікарям права самостійно визначати структуру, чисельність штату закладу охорони здоров`я виходячи з обсягу необхідної медичної допомоги.

Апелянт також зазначає, що переважного права на залишення на роботі позивач не мала.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Новоселицька районна лікарня .

Просить апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Новоселицька районна лікарня залишити без задоволення. Посилається на те, що аргументи КНП Новоселицька районна лікарня викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

Судом встановлено, що 02.01.2008 року ОСОБА_1 була прийнята до КУ Новоселицька ЦРЛ по переводу з амбулаторії ЗПСМ с.Ванчиківці на 0.5 ставки посади лікаря-стоматолога. 02.01.2013 року позивач була переведена в поліклінічне відділення на 0.5 ставки посади лікаря-стоматолога. Згідно п.5 рішення №9-19/18 ХІХ чергової сесії VII скликання Новоселицької районної ради Чернівецької області від 24.05.2018 року КНП Новоселицька РЛ є правонаступником всіх прав та обов`язків реорганізованої шляхом перетворення КУ Новоселицька ЦРЛ . Відповідно до витягу з наказу КНП Новоселицька РЛ №6 параграф 1 від 30.01.2019 року ОСОБА_1 було звільнено відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку із скороченням 31.01.2019 року.

Згідно штатного розпису КНП Новоселицька районна лікарня до скорочення станом на 31.01.2019 року в поліклінічному відділенні були наявні 22.25 штатних посад стоматологів, зокрема: 1,0 посада районного стоматолога; 4.0 посади лікаря-стоматолога; 0.5 посади лікаря-стоматолога хірурга; 16.75 посад лікаря-стоматолога (села).

Відповідно до наказу по КНП Новоселицька РЛ №38 параграф 3 від 26.11.2018 року Про приведення штатного розпису у відповідність до затверджених нормативів було вирішено скоротити 20.0 штатних одиниць (15.0 штатних одиниць лікарів стоматологів, 0.5 штатних одиниць лікаря УЗД та 4.5 штатних одиниць лаборантів).

Як вбачається з наказу КНП Новоселицька РЛ №38 параграф 4 від 26.11.2018 року Про приведення штатного розпису у відповідність до затверджених нормативів було вирішено вивести з штатного розпису 5.5 посад лікарів-стоматологів поліклінічного відділення та ввести з 01.02.2019 року в штатний розпис наступні посади: 3.0 посади лікаря-стоматолога терапевта; 1.0 посади лікаря-стоматолога хірурга; 1.0 посади лікаря-стоматолога ортодонта та 1.0 посади лікаря-стоматолога дитячого.

Суд першої інстанції посилався на те, що оскільки фактично згідно двох вищевказаних наказів було скорочено разом 21.5 (16+5.5) посад стоматологів, та відповідно залишилося нескороченою 0.75 посади стоматолога. В новому штатному розпису відсутні дані про наявність 0.75 ставки лікаря-стоматолога, що суперечить старому штатному розпису і виданим наказам про скорочення КНП Новоселицька РЛ №38 параграф 3 від 26.11.2018 року та №38 параграф 4 від 26.11.2018 року, оскільки дані про таке скорочення відсутні.

Відповідно до довідки КНП Новоселицька РЛ від 20.03.2019 року №482 станом на 01.02.2019 року згідно нового штатного розпису 6.0 існуючих посад лікарів-стоматологів займають: на посаді 1.0 лікаря-стоматолога дитячого - ОСОБА_6 , на посаді 1.0 лікаря-стоматолога ортопеда - ОСОБА_7 , на посаді 1.0 лікаря-стоматолога хірурга - ОСОБА_8 , на посаді 1.0 лікаря-стоматолога терапевта - ОСОБА_9 , на посаді 1.0 лікаря-стоматолога терапевта - ОСОБА_10 (до пологовий лікарняний листок), на посаді 1.0 лікаря-стоматолога терапевта - ОСОБА_11 . (декрет), та на посаді 1.0 лікаря-стоматолога терапевта тимчасово на період декретної відпустки ОСОБА_11 - ОСОБА_12 .

Суд першої інстанції зробив висновок, що фактично 0.75 ставки не було скорочено та не виводилось зі штатного розпису відповідача, а тому адміністрація повинна була запропонувати їх позивачу, що зроблено не було.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно ч. 2 статті 40 КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пп. 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації та вживає заходів до переведення працівника за його згодою на іншу роботу.

Із викладеного вбачається, що однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу попередити працівника про можливе наступне вивільнення та обов`язок працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги ч.2 ст.40, ч.3 ст.49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Відповідно до роз`яснень викладених у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику, який вивільняється, всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника.

У правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 05.12.2018 року у справі № 161/9976/16-ц, зазначено, що, оскільки обов`язок щодо працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Факт скорочення штату працівників у КНП Новоселицька районна лікарня позивачем не оспорюється.

Суд першої інстанції посилався на те, що оскільки було скорочено разом 21.5 (16+5.5) посад стоматологів, та відповідно залишилося нескороченою 0.75 посади стоматолога. В новому штатному розпис відсутні дані про наявність 0.75 ставки лікаря-стоматолога, що суперечить старому штатному розпису і виданим наказам про скорочення КНП Новоселицька РЛ №38 параграф 3 від 26.11.2018 року та №38 параграф 4 від 26.11.2018 року, оскільки дані про таке скорочення відсутні.

Суд першої інстанції зробив висновок, що фактично 0.75 ставки не було скорочено та не виводилось зі штатного розпису відповідача, а тому адміністрація повинна була запропонувати їх позивачу, що зроблено не було.

Однак, такий висновок суду першої інстанції є помилковим, оскільки судом не було враховано наступного.

На виконання наказу департаменту охорони здоров`я Чернівецької обласної державної адміністрації від 20.11.2018р., у зв`язку з проведенням медичної реформи, наказом від 26.11.2018р. головного лікаря було проведено реформування структури лікарів стоматологів та було виведено з штатного розпису лікарні 21,5 посад лікарів стоматологів з штату поліклінічного відділення та 16 посад лікарів-стоматологів, які працювали в селах було скорочено.

Відповідно до довідки КНП Новоселицька РЛ від 20.03.2019 року №482 станом на 01.02.2019 року згідно нового штатного розпису 6.0 існуючих посад лікарів-стоматологів займають: на посаді 1.0 лікаря-стоматолога дитячого - ОСОБА_6 , на посаді 1.0 лікаря-стоматолога ортопеда - ОСОБА_7 , на посаді 1.0 лікаря-стоматолога хірурга - ОСОБА_8 , на посаді 1.0 лікаря-стоматолога терапевта - ОСОБА_9 , на посаді 1.0 лікаря-стоматолога терапевта - ОСОБА_10 (до пологовий лікарняний листок), на посаді 1.0 лікаря-стоматолога терапевта - ОСОБА_11 . (декрет), та на посаді 1.0 лікаря-стоматолога терапевта тимчасово на період декретної відпустки ОСОБА_11 - ОСОБА_12

Отже, з врахуванням залишкових 0,75 посад лікаря стоматолога, починаючи з 01.02.2019р. замість 5,5 посад було введено 6 посад лікарів, а 0,25 посад були перепрофільовані на 0,25 посади інженера-програміста. При цьому судом першої інстанції не було враховано, що головний лікар наділений правом самостійно визначати структуру, чисельність штату закладу охорони здоров`я виходячи з обсягу необхідної медичної допомоги.

Згідно ч.1 ст.43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності у разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв`язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Частиною 2 ст.39 цього ж Закону передбачено, що подання роботодавця має розглядатися у присутності працівника, щодо якого воно подано. Розгляд подання за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. У разі нез`явлення працівника або його представника на засідання розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах терміну, визначеного частиною першою цієї статті. При повторному нез`явленні працівника без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

З протоколу №1 зборів первинної профспілкової організації КУ Новоселицька ЦРЛ від 03.01.2019 року встановлено, що ОСОБА_1 на засідання профспілки не викликалась, що є порушення ст.39 вищевказаного Закону.

Однак, суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги, що під час розгляду справи судом, відбулось повторне засідання профспілкової організації КУ Новоселицька ЦРЛ 18.03.2019р. на якому була присутня ОСОБА_1 та, відповідно до протоколу від 18.03.2019р. була надана згода на звільнення позивача у зв`язку з скороченням.

Відповідно до ст.42 КЗпП України переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п`яти років, з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

Щодо кваліфікації ОСОБА_1 суд першої інстанції зазначив, що в порівнянні з іншими працівниками вона більша.

Згідно п.7 Положення про порядок атестації лікарів, який затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України 19.12.1997 №359 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України 02.10.2015 № 650) та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за №176/28306, передбачено те, що кваліфікація лікарів-спеціалістів визначається за трьома кваліфікаційними категоріями: друга, перша і вища.

Відповідно до наданих письмових доказів встановлено, що у позивача перша категорія, а у ОСОБА_9 - друга категорія. Однак, це не свідчить, що кваліфікація позивача є більшою.

Суд першої інстанції також зазначив, що у ОСОБА_1 були переваги для залишення на роботі, передбачені п.1,2,3 ч.2 ст.42 КЗпП України, оскільки порівняно з ОСОБА_9 в неї більш тривалий безперервний стаж роботи з 2005 року, що підтверджується довідкою про стаж роботи лікарів-стоматологів КНП Новоселицька РЛ станом на 31.01.2019 року, вона має на утриманні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, позивач є особою в сім`ї якої немає інших працівників із самостійним заробітком, оскільки її чоловік на момент звільнення був безробітним, що підтверджується довідкою Новоселицької районної філії Чернівецького обласного центру зайнятості №162/240701-19 від 08.02.2019 року.

Зважаючи на це, суд першої інстанції зробив висновок, що позивач була звільнена із займаної посади без достатніх підстав та її слід поновити на роботі з наступного дня після дня звільнення, тобто з 01.02.2019 року.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно залишив поза увагою наступне.

ОСОБА_9 за успіхи в роботі нагороджувався у 2016 році почесною грамотою районної ради та адміністрації, у 2017 році почесною грамотою обласної державної адміністрації. Позивач ОСОБА_1 заохочень не має. ОСОБА_9 мав перевагу за рівнем фахової підготовки, так він станом на 1.02.2019р. мав відповідну підготовку для заняття посади лікаря стоматолога терапевта і продовжує навчання на курсах спеціалізації Терапевтична стоматологія , має дві спеціальності : стоматологія та ортопедична стоматологія, проходив додаткові курси підвищення кваліфікації в 2016-2018рр.

Крім того, суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_9 є учасником АТО та більше року приймав участь у бойових діях на Сході України.

Зазначені доводи апеляційної скарги є обгрунтованими.

Поняття учасник АТО в трудовому законодавстві відсутнє. Натомість у певних нормативно-правових актах містяться поняття учасник бойових дій , учасник війни . Ці категорії працівників мають право на додаткові гарантії, передбачені законодавством, відповідно до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22 жовтня 1993 р. на кожному етапі трудового процесу, починаючи з працевлаштування та закінчуючи звільненням, учасникам АТО надаються додаткові гарантії на рівні з іншими працівниками.

Враховуючи зазначені обставини, відповідач надав перевагу у залишенні на роботі ОСОБА_9 .

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не встановив всі обставини справи та зробив помилковий висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Що стосується доводів апеляційної скарги, що справа розглянута неповноважним складом суду, оскільки суддя Павлінчук С.С. повинен був заявити самовідвід, ці доводи є безпідставними, оскільки належних та допустимих доказів про наявність підстав для відводу чи самовідводу передбачених ст.36 ЦПК України не представлено.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи всі обставини справи, апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати відповідно до п.1 ч.1 ст.376 ЦПК України, оскільки судом першої інстанції неповно встановлені всі обставини справи та в позові слід відмовити.

Відповідно до положеннь ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи зазначене, витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 1152,60грн. слід стягнути на рахунок Комунального некомерційного підприємства Новоселицька районна лікарня в порядку передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, п.1 ч.1 ст.375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Новоселицька районна лікарня задовольнити.

Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 25 квітня 2019 року скасувати.

В позові ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Новоселицька районна лікарня , третя особа ОСОБА_2 про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовити.

Витрати по сплаті судового збору в розмірі 1152,60грн. стягнути на рахунок Комунального некомерційного підприємства Новоселицька районна лікарня в порядку передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови - 28 серпня 2019 року.

Головуючий (підпис)

Судді (підписи)

Вірно з оригіналом :