Постанова

від 22.08.2019 по справі 243/7514/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 243/7514/18 Номер провадження 22-ц/804/1725/19

Доповідач Санікова О.С.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2019 року

Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого судді Санікової О.С.

суддів: Агєєва О.В., Канурної О.Д.

за участю секретаря Самойленко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області цивільну справу № 243/7514/18

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Миколаївської міської ради Миколаївської територіальної громади, треті особи Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку, визнання права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою та права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування за законом

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18 квітня 2019 року

(суддя Старовецький В.І., рішення ухвалено в місті Слов`янську Донецької області, повний текст рішення складений 26 квітня 2019 року),-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з зазначеним позовом, посилаючись, з урахуванням уточнених позовних вимог, на те, що вони є спадкоємцями за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Батько за життя прийняв, але не оформив спадщину після смерті свого батька - ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщина складається з: -житлового будинку АДРЕСА_1 ; -земельної ділянки загальною площею 0,5559 га, розташованої під АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування будинку та ведення особистого підсобного господарства; -земельної ділянки загальною площею 39,300 га, що надана в постійне користування ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії Б в„– 080383 від 1992 року для ведення фермерського господарства; -земельної ділянки загальною площею 10,800 га, що надана в постійне користування ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 20 жовтня 1993 року для ведення фермерського господарства; -земельної ділянки загальною площею 5,900 га, що надана безоплатно в приватну власність ОСОБА_6 на підставі рішення Слов`янської районної ради від 26.09.2001 року для ведення фермерського господарства; -земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 38,1 га, що надавалася в постійне спадкове володіння ОСОБА_5 ; -земельної ділянки загальною площею 11,00 га, що надавалася в користування ОСОБА_5 ; -земельної ділянки загальною площею 0,9 га, що надавалася в користування ОСОБА_5 ; -земельної ділянки загальною площею 5,900 га, що надана безоплатно в приватну власність ОСОБА_5 на підставі рішення Слов`янської районної ради.

Вони прийняли спадщину після померлого ОСОБА_5 у встановлений законом шестимісячний строк та звернулися до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину. Однак, нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із тим, що спадкоємцями не надано правовстановлюючі документи, які б підтверджували право власності померлого на вищевказану спадкову масу.

Зазначали, що правовстановлююча документація на житловий будинок не була отримана, оскільки він будувався у 1960-х роках у сільській місцевості. Згідно з експлікацією від 22 серпня 1983 року вищевказаний житловий будинок складається з літ. А-житлового будинку, літ. Б-літньої кухні та літ. В-гаражу. Літ. В-гараж був знищений пожежею у 1997 році.

Вищевказаний житловий будинок було збудовано на земельній ділянці загальною площею 0,5559 га, розташованої під АДРЕСА_1 , яка була надана в приватну власність на підставі рішення Малинівської сільської ради народних депутатів від 30 листопада 1994 року, на яку в подальшому було отримано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ДН в„– 050872 від 06 травня 1998 року.

Виходячи з викладеного, виникла ситуація, за якої вони не мають можливості оформити свої спадкові права на вказане майно.

Просили визнати за ними право власності на:-житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 ; -земельну ділянку загальною площею 0,5559 га, розташовану під АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування будинку; -земельну ділянку загальною площею 5,900 га, що надана безоплатно в приватну власність ОСОБА_6 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 ; -земельну ділянку загальною площею 5,900 га, що надана безоплатно в приватну власність ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом; право довічного успадковуваного володіння:-земельною ділянкою загальною площею 39,300 га, що надана в користування ОСОБА_6 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 ; -земельною ділянкою сільськогосподарського призначення загальною площею 38,1 га, що надавалася в постійне спадкове володіння ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом; право постійного користування: -земельною ділянкою загальною площею 10,800 га, що надана в користування ОСОБА_6 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 ; -земельною ділянкою загальною площею 11,00 га, що надавалася в постійне користування ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом; -земельної ділянки загальною площею 0,9 га, що надавалася в постійне користування ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18 квітня 2019 року позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Миколаївської міської ради Миколаївської міської територіальної громади, за участю третіх осіб Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку, про визнання права довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою та права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування за законом задоволена частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частку земельної ділянки загальною площею 0,5558 гектарів, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДН в„– 050872 від 06 травня 1998 року в порядку спадкування за законом після ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частку земельної ділянки загальною площею 0,5558 гектарів, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДН в„– 050872 від 06 травня 1998 року в порядку

спадкування за законом після ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Скасовано заходи забезпечення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Миколаївської міської ради Миколаївської міської територіальної громади, за участю третіх осіб Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку, про визнання права довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою та права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування за законом, обрані ухвалою суду від 28 серпня 2018 року, шляхом зняття заборони вчинення будь - яких дій щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення (к/н 1424283500:06:000:0003 площею 20,0278 га; к/н 1424283500:06:000:0005 площею 10,7768 га; к/н 1424283500:10:000:0055 площею 16,7177 га які розташовані на території Миколаївської міської ОТГ), у тому числі: заборони надання будь - яких дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі безоплатно у приватну власність; заборони внесення земельних ділянок до переліку земельних ділянок, для продажу прав на них на земельних торгах; заборони затвердження будь-якої проектної документації, щодо вище перелічених земельних ділянок.

Скасовано заходи забезпечення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Миколаївської міської ради Миколаївської міської територіальної громади, за участю третіх осіб Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку, про визнання права довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою та права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування за законом, обрані ухвалою суду від 14 листопада 2018 року, шляхом зняття заборони вчинення будь - яких дій щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення, а саме (земельною ділянкою площею 38,1 га, яка є частиною земельної ділянки к/н 1424283500:06:000:0161 ; земельною ділянкою загальною площею 11,0 га, яка є частиною земельної ділянки к/н 1424283500:06:000:0160 ; земельною ділянкою загальною площею 0,9 га, яка є частиною земельної ділянки к/н 1424283500:06:000:0161 , які розташовані на території Миколаївської міської ОТГ), у тому числі: заборони надання будь - яких дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення даних земельних ділянок для передачі безоплатно у приватну власність; заборони внесення вказаних земельних ділянок до переліку земельних ділянок, для продажу прав на них на земельних торгах; заборони затвердження будь-якої проектної документації, заборони проводити державну реєстрацію щодо вище перелічених земельних ділянок.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання за нею та ОСОБА_2 права довічного успадковуваного володіння земельними ділянками загальною площею 39,300 га та 38,1 га, що надавалися в постійне успадковуване володіння відповідно ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право довічного спадкового володіння за кожним на 1/3 частку земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 38,1 га, що надавалася в постійне успадковуване володіння ОСОБА_5 та на 1/6 частку земельної ділянки сільськогосподарського признання загальною площею площею 39,300 га, що надавалася в постійне успадковуване володіння ОСОБА_6 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, а також застосування норм права, які не підлягали застосуванню; з посиланням на ст. 22 Конституції України, на рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 року №5-рп, на ст. ст. 6, 27, 114 Земельного кодексу УРСР 1990 року, ст. 141 Земельного кодексу України в редакції 2001 року постанову Верховної Ради УРСР від 27.03.1991 року №889 Про форми державних актів на право володіння або користування землею і Положення про порядок надання і вилучення земельних ділянок , на пункт 5 постанови Верховної Ради УРСР від 18.12. 1990 року №562 Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР , на пункт 8 постанови Верховної Ради України від 13.03.1992 року №220 Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі , на ст. ст. 339, 1218, 1219 ЦК України, на пункт 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про практику у справах про спадкування , на рішення Європейського суду з прав людини, на Рекомендації Кес (2004) 6 Комітету Ради Європи державам-членам Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту , на судову практику апелянт вважає, що користувачі земельних ділянок, право яких посвідчено Державним актом на право довічного успадкованого володіння землею, не можуть бути позбавлені права користування, володіння та не зобов`язані переоформляти його право власності або укласти договір оренди земельної ділянки; крім того, з посиланням на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що право користування земельними ділянками у спадкодавців припинилося у зв`язку з їх смертю, оскільки предметом адміністративного позову було оскарження законності винесення наказу №1466-СГ, а не встановлення права користування спадкодавцями спірними ділянками.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 є батьком ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_8 від 26 грудня 1961 року, виданим Малинівською сільською радою Слов`янського району (а.с.105 т.1).

Згідно інвентаризаційної справи від 20 липня 1983 року житловий будинок АДРЕСА_1 складається з літ. А-житлового будинку, літ. Б-літньої кухні та літ. В-гаражу. Користувачем даного житлового будинку вказано ОСОБА_6 (а.с.26-27 т.1).

Відповідно до проекту газопостачання житлового будинку АДРЕСА_1 , що був розроблений Проектним інститутом Укржилремпроект Єнакіївського відділу Донецького філіалу від 1987 року, замовником даного проекту є ОСОБА_6 (а.с.29-31 т.2).

На підставі договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 18 березня 1992 року, укладеного між районною Радою народних депутатів Слов`янського району Донецької області Української РСР та ОСОБА_6 останньому була надана в тимчасове користування земельна ділянка загальною площею 10,6 га до видання Державного акту на право довічного успадковуваного володіння землею строком на 1 рік для сільськогосподарського використання (а.с.20 т.1).

ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право постійного користування землею, реєстраційний № 198 , який було видано на підставі рішення Слов`янської районної ради від 20 жовтня 1993 року, було надано земельну ділянку загальною площею 10,800 га, що була надана для організації селянського (фермерського) господарства (а.с.19 т.1).

ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДН в„– 050872 від 06 травня 1998 року, який було видано на підставі рішення Малинівської сільської Ради народних депутатів від 30 листопада 1994 року, належала земельна ділянка загальною площею 0,5558 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства, розташована під АДРЕСА_1 (а.с.18 т.1).

Згідно Державного акту на право користування землею серії Б в„– 080383 від 1992 року на підставі рішення Слов`янської районної Ради народних депутатів від 17 квітня 1991 року за ОСОБА_6 було закріплено в безстрокове та безоплатне користування земельна ділянка загальною площею 39,3 га, що надавалася в постійне успадковуване володіння для розміщення фермерського господарства (а.с.22 т.1).

Згідно рішення Слов`янської районної ради № 23/17-303 від 26 вересня 2001 року ОСОБА_6 було передано у приватну власність безкоштовно в розмірі середньої земельної долі земельна ділянка загальною площею 5,9 га (а.с.25 т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_10 від 15 лютого 2010 року, виданим Виконавчим комітетом Малинівської сільської ради Слов`янського району Донецької області та після його смерті відкрилась спадщина у вигляді: житлового будинку АДРЕСА_1 ; земельної ділянки загальною площею 0,5559 га, розташованої під АДРЕСА_1 ; земельної ділянки загальною площею 39,300 га; земельної ділянки загальною площею 10,800 га; земельної ділянки загальною площею 5,900 га (а.с.224 т.1).

Після смерті ОСОБА_6 спадщину прийняли, подавши заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори в шестимісячний термін ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , проте свідоцтва про право на спадщину не видавалися, що підтверджується довідкою Другої слов`янської державної нотаріальної контори № 1259/02-14 від 20 грудня 2018 року та заявами про прийняття спадщини (а.с.226,234,235 т.1).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_11 від 07 червня 1984 року, виданого бюро ЗАГС Малинівської сільської ради Слов`янського районного виконавчого комітету Донецької області та свідоцтва про народження серії НОМЕР_12 від 08 лютого 1988 року, виданого Малинівською сільською радою Слов`янського району Донецької області УРСР, ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.10,15 т.1).

Згідно акту від 27 січня 1992 року про встановлення меж ділянки в натурі, що був виданий фермеру ОСОБА_5 на підставі рішення Слов`янської районної Ради народних депутатів від 17 квітня 1991 року, останньому було надано земельну ділянку загальною площею 38,1 га для розміщення фермерського господарства у довічне успадковуване володіння (а.с.49 т.2).

Згідно Державного акту на право користування землею серії Б в„– 080382 від 1992 року на підставі рішення Слов`янської районної Ради народних депутатів від 17 квітня 1991 року за ОСОБА_5 була закріплена в безстрокове та безоплатне користування земельна ділянка загальною площею 38,1 га, що була надана для розміщення фермерського господарства (а.с.161 т.1).

Згідно рішення Слов`янської районної ради № 23/17-303 від 26 вересня 2001 року ОСОБА_5 було передано у приватну власність безкоштовно в розмірі середньої земельної долі земельна ділянка загальною площею 5,9 га (а.с.25 т.1).

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, реєстраційний № 199 , який було видано на підставі рішення Слов`янської районної ради від 20 жовтня 1993 року, ОСОБА_5 було надано земельну ділянку загальною площею 11,0 га, що була надана для організації селянського (фермерського) господарства (а.с.164 т.1).

Згідно Державного акту на право постійного користування землею, реєстраційний № 150 , який було видано на підставі рішення Слов`янської районної ради від 15 березня 1995 року, ОСОБА_5 було надано земельну ділянку загальною площею 0,9 га, що була надана для організації селянського (фермерського) господарства (а.с.164 т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_16 від 22 січня 2018 року, виданим Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради Слов`янського району Донецької області та після його смерті відкрилась спадщина у вигляді успадковуваного ним після смерті батька - ОСОБА_6 вищевказаного майна, а також земельних ділянок загальною площею 38,1 га, загальною площею 5,9 га, загальною площею 11,0 га, загальною площею 0,9 га (а.с.17 т.1).

Згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_17 від 21 вересня 2010 року, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку Донецької області ОСОБА_1 було присвоєно прізвище ОСОБА_1 (а.с.11 т.1).

Після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняли ОСОБА_1 , яка подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори в шестимісячний строк та ОСОБА_4 разом із ОСОБА_2 , які прийняли спадщину, будучі зареєстрованими разом із померлим батьком, проте свідоцтва про спадщину не видавалися, що підтверджується довідкою Другої слов`янської державної нотаріальної контори від 20 грудня 2018 року (а.с.226 т.1).

Згідно відповіді Другої слов`янської державної нотаріальної контори Донецької області від 14 вересня 2018 року, після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняла ОСОБА_1 , про що було заведено спадкову справу. Крім ОСОБА_1 іншими спадкоємцями за законом є син померлого - ОСОБА_2 та донька померлого - ОСОБА_4 (а.с.94-113 т.1).

Постановою державного нотаріуса Другої слов`янської державної нотаріальної контори Донецької області Грецької Т.П. від 31 липня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті їх батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 , земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1 , земельну ділянку, надану в постійне користування було відмовлено у зв`язку із відсутністю документів, які посвідчують право власності на вказаний житловий будинок та земельні ділянки на ім`я спадкодавця (а.с.16 т.1).

Згідно довідки КП Бюро технічної інвентаризації № 2086-3/0.45/01 від 24 липня 2018 року право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 станом на 01 січня 2013 року в КП БТІ не зареєстроване. Технічна інвентаризація за даною адресою не проводилася (а.с.109 т.1).

Відповідно до листа Міськрайонного управління у Слов`янському районі та м. Слов`янську ГУ Держгеокадастру у Донецькій області № 1039/116-18 від 24 липня 2018 року, станом на 01 січня 2013 року земельна ділянка, загальною площею 0,5558 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться у власності ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДН в„– 050872 від 06 травня 1998 року з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства (а.с.108 т.1).

Згідно відповіді ГУ Держгеокадастру у Донецькій області № 9-5-0.222-5254/2-18 від 06 вересня 2018 року за ОСОБА_6 зареєстровано наступні земельні ділянки: земельна ділянка, загальною площею 0,5558 га, що належить на праві приватної власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДН в„– 050872 від 06 травня 1998 року; земельна ділянка загальною площею 10,800 га, що була надана на праві постійного користування на підставі Державного акту на право постійного користування землею,

реєстраційний № 198 ; земельна ділянка загальною площею 39,3 га, що була надана на праві користування на підставі Державного акту на право користування землею серії Б в„– 080383 від 1992 року. Інформація щодо земельної ділянки загальною площею 5,9 га та зареєстрованих прав на цю земельну ділянку на ім`я ОСОБА_6 відсутня (а.с.144-145 т.1).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14 липня 2018 року, ОСОБА_6 є засновником фермерського господарства Ніка , діяльність якого становить розведення великої рогатої худоби, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин. Відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 805/10156/13-а дана юридична особа перебуває у стані припинення (а.с.75-77 т.2).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14 липня 2018 року, ОСОБА_5 є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю Малинівчанка , діяльність якого становить вирощування зернових та технічних культур. Відповідно до рішення Господарського суду Донецької області від 02 жовтня 2007 року дану юридичну особу було припинено у зв`язку із визнанням її банкрутом. Крім того, ОСОБА_5 є одним із засновників (учасників) фермерського господарства Ніва , діяльність якого становить вирощування зернових та технічних культур. 08 травня 2008 року дану юридичну особу було припинено у зв`язку із визнанням її банкрутом (а.с.78-82 т.2).

Відповідно до технічного звіту Відділу по відводам земель Донецького філіалу Українського науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту із землеустрою № 23-6383 від 1992 року по встановленню в натурі меж земельної ділянки, що відводиться ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства із земель запасу Слов`янського району, було встановлено в натурі межі земельної ділянки загальною площею 115,8 га та на підставі матеріалів встановлення меж в натурі, виготовлені державні акти на право довічного успадковуваного володіння землею, а саме: ОСОБА_6 - серія Б в„– 080383 загальна площа 39,3 га; ОСОБА_9 - серія Б в„– 080381 загальна площа 38,4 га; ОСОБА_5 - серія Б в„– 080382 загальна площа 38,1 га (а.с.42-48,53 т.2).

Рішенням Миколаївської міської ради № 07-ХХІ-8 від 11 травня 2018 року було надано згоду ГУ Держеокадастру у Донецькій області на включення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (к/н 1424283500:06:000:0003 площею 20,0278 га; к/н 1424283500:06:000:0005 площею 10,7768 га; к/н 1424283500:10:000:0055 площею 16,7177 га, які розташовані на території Миколаївської міської ОТГ), до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах, підготовку лотів для проведення земельних торгів та реалізацію земельних торгів з продажу права оренди на земельні ділянки (а.с.41 т.1).

Згідно проекту рішення Миколаївської міської ради № 25-20 було вирішено включити земельні ділянки, що розташовані на території Миколаївської міської об`єднаної територіальної громади, із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності за кадастровим номером 1424283500:06:000:0003 площею 20,0278 га, кадастровим номером 1424283500:06:000:0005 площею 10,7768 га, до переліку земельних ділянок, для продажу прав на них на земельних торгах, після проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно (а.с.42 т.1).

Згідно проекту рішення Миколаївської міської ради № 25-28 було вирішено надати дозвіл ОСОБА_10 , на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0000 га, яка знаходиться на території Миколаївської міської об`єднаної територіальної громади (колишня Малинівська сільська рада) Слов`янського району Донецької області та є частиною земельної ділянки кадастровий номер 1424283500:10:000:0055 , із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Миколаївської міської ради. Рекомендовано ОСОБА_10 укласти договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність з суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із чинним законодавством України (а.с.43 т.1).

Згідно проекту рішення Миколаївської міської ради № 25-29 було вирішено надати дозвіл ОСОБА_11 , на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0000 га, яка знаходиться на території Миколаївської міської об`єднаної територіальної громади (колишня Малинівська сільська рада) Слов`янського району Донецької області та є

частиною земельної ділянки кадастровий номер 1424283500:10:000:0055 , із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Миколаївської міської ради. Рекомендовано ОСОБА_11 укласти договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність з суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із чинним законодавством України (а.с.44 т.1).

Згідно проекту рішення Миколаївської міської ради № 25-30 було вирішено надати дозвіл ОСОБА_12 , на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0000 га, що знаходиться на території Миколаївської міської об`єднаної територіальної громади (колишня Малинівська сільська рада) Слов`янського району Донецької області та є частиною земельної ділянки кадастровий номер 1424283500:10:000:0055 , із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Миколаївської міської ради. Рекомендовано ОСОБА_12 укласти договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність з суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із чинним законодавством України (а.с.45 т.1).

Згідно проекту рішення Миколаївської міської ради № 25-31 було вирішено надати дозвіл ОСОБА_13 , на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0000 га, яка знаходиться на території Миколаївської міської об`єднаної територіальної громади (колишня Малинівська сільська рада) Слов`янського району Донецької області та є частиною земельної ділянки кадастровий номер 1424283500:10:000:0055 , із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Миколаївської міської ради. Рекомендовано ОСОБА_13 укласти договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність з суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із чинним законодавством України (а.с.46 т.1).

Згідно проекту рішення Миколаївської міської ради № 25-32 було вирішено надати дозвіл ОСОБА_14 , на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовної площею 2,0000 га, яка знаходиться на території Миколаївської міської об`єднаної територіальної громади (колишня Малинівська сільська рада) Слов`янського району Донецької області та є частиною земельної ділянки кадастровий номер 1424283500:10:000:0055 , із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Миколаївської міської ради. Рекомендовано ОСОБА_14 укласти договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність з суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із чинним законодавством України (а.с.47 т.1).

Згідно проекту рішення Миколаївської міської ради № 25-33 було вирішено надати дозвіл ОСОБА_15 , на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0000 га, яка знаходиться на території Миколаївської міської об`єднаної територіальної громади (колишня Малинівська сільська рада) Слов`янського району Донецької області та є частиною земельної ділянки кадастровий номер 1424283500:10:000:0055 , із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Миколаївської міської ради. Рекомендовано ОСОБА_15 укласти договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність з суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із чинним законодавством України (а.с.48 т.1).

Згідно проекту рішення Миколаївської міської ради № 25-34 було вирішено надати дозвіл ОСОБА_16 , на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,7177 га, яка знаходиться на території Миколаївської міської об`єднаної територіальної громади (колишня Малинівська сільська рада) Слов`янського району Донецької області та є частиною земельної ділянки кадастровий номер 1424283500:10:000:0055 , із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Миколаївської міської ради. Рекомендовано ОСОБА_16 укласти договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність з суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із чинним законодавством України (а.с.49 т.1).

Згідно проекту рішення Миколаївської міської ради № 25-35 було вирішено надати дозвіл ОСОБА_17 , на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0000 га, яка знаходиться на території Миколаївської міської об`єднаної територіальної громади (колишня Малинівська сільська рада) Слов`янського району Донецької області та є частиною земельної ділянки кадастровий номер 1424283500:10:000:0055 , із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Миколаївської міської ради. Рекомендовано ОСОБА_17 укласти договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність з суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із чинним законодавством України (а.с.50 т.1).

Згідно проекту рішення Миколаївської міської ради № 25-36 було вирішено надати дозвіл ОСОБА_18 , на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0000 га, яка знаходиться на території Миколаївської міської об`єднаної територіальної громади (колишня Малинівська сільська рада) Слов`янського району Донецької області та є частиною земельної ділянки кадастровий номер 1424283500:10:000:0055 , із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Миколаївської міської ради. Рекомендовано ОСОБА_18 укласти договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність з суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із чинним законодавством України (а.с.51 т.1).

Згідно оголошення, що міститься на офіційному сайті Миколаївської міської ради, 27 серпня 2018 року о 14 годині 00 хвилин було призначено проведення Дня депутата з підготовки матеріалів проектів рішень ХХV сесії Миколаївської міської ради 8 скликання. 29 серпня 2018 року о 14 годині 00 хвилин було призначено ХХV сесію Миколаївської міської ради 8 скликання (а.с.52 т.1).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 03 липня 2018 року, земельна ділянка кадастровий номер 1424283500:10:000:0055 площею 16,7177 га, цільове призначення - для ведення фермерського господарства перебувала у державній власності (а.с.53 т.1).

На підставі наказу № 1466-СГ від 06 червня 2018 року виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області та акту приймання-передачі від 06 червня 2018 року передано Миколаївській міській об`єднаній територіальні громаді земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2532,9988 га, що розташовані на території Миколаївської міської об`єднаної територіальної громади Слов`янського району Донецької області за межами населених пунктів. Згідно додатку до акту приймання-передачі, крім інших, до комунальної власності були передані земельні ділянки: кадастровий номер 1424283500:06:000:0005 площею 10,7768 га; кадастровий номер 1424283500:10:000:0055 площею 16,7177 га; кадастровий номер 1424283500:06:000:0003 площею 22,0278 га; кадастровий номер 1424283500:06:000:0161 загальною площею 46,4 га; кадастровий номер 1424283500:06:000:0160 загальною площею 21,73 га (а.с.62-68 т.1).

На підтвердження вказаних вище обставин Слов`янською районною державною адміністрацією Донецької області до Миколаївської міської ради надіслано лист № 01-2581-54 від 22 жовтня 2018 року, з якого вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер 1424283500:06:000:0161 загальною площею 46,4 га та земельна ділянка кадастровий номер 1424283500:06:000:0160 загальною площею 21,73 га з 13 грудня 2010 року передані в оренду до 12 грудня 2059 року (а.с.206-208 т.1).

Згідно Ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року по справі № 200/12168/18-а про закриття провадження по справі, яка набула законної сили 04 лютого 2019 року, судом було встановлено, що померлим ОСОБА_5 не спадкувалось право постійного користування земельними ділянками з кадастровими номерами 1424283500:06:000:0003 , 1424283500:06:000:0005 , 1424283500:10:000:0055 . А також, що за заявою померлого ОСОБА_5 розроблявся проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду.

Згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року по справі № 200/12166/18-а у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру в Донецькій області, за участю третьої особи Миколаївської міської ради про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено повністю. Предметом даного позову було скасування наказу № 1466-СГ від 06 червня 2018 року Про передачу земельних ділянок державної власності

у комунальну власність в частині передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності за к/н 1424283500:06:000:0003 площею 22,0278 га; к/н 1424283500:06:000:0005 площею 10,7768 га; к/н 1424283500:10:000:0055 площею 16,7177 га; к/н 1424283500:06:000:0161 загальною площею 46,4 га; к/н 1424283500:06:000:0160 загальною площею 21,73 га; к/н 1424283500:06:000:0159 площею 23,27 га, що розташовані на території Миколаївської міської об`єднаної територіальної громади Слов`янського району Донецької області за межами населених пунктів; скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки за к/н 1424283500:10:000:0055 площею 16,7177 га; к/н 1424283500:06:000:0005 площею 10,7768 га; к/н 1424283500:06:000:0003 площею 22,028 га. Суд при ухваленні даного рішення дійшов до висновку, що ГУ Держгеокадастру в Донецькій області під час вчинення дій, що оскаржуються, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України (а.с.131-133 т.2).

Згідно відповіді Архівного відділу Слов`янської районної державної адміністрації Донецької області від 10 квітня 2019 року, документи фондів № 1 Слов`янської районної ради та № 165 Слов`янської райдержадміністрації по 1991 рік включно передані на державне зберігання до державного архіву Донецької області. Державних актів на право постійного користування землею та договорів на право користування земельними ділянками на зберіганні в архівному відділі Слов`янської районної державної адміністрації немає (а.с.122 т.1).

Згідно відповіді Державного архіву Донецької області № 01-01/910/221-19 від 01 квітня 2019 року, до Державного архіву Донецької області документи Держземагентства у Слов`янському районі Донецької області за 1992-1993 роки не надходили. У документах за 2001 рік, що знаходяться на державному зберіганні відомостей, зазначених в ухвалі суду немає (а.с.119 т.1).

Судом також встановлено, що земельна ділянка, загальною площею 0,5558 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства, що розташована по АДРЕСА_1 належала на праві приватної власності померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 дідусю позивачів - ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДН в„– 050872 від 06 травня 1998 року.

Після його смерті спадщину прийняли, але належним чином не оформили свої спадкові права його діти - ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , що підтверджується заявами про прийняття спадщини та довідкою Другої слов`янської державної нотаріальної контори № 1259/02-14 від 20 грудня 2018 року.

Позивачі у даному позові не ставлять питання щодо усунення від права на спадкування ОСОБА_3 Матеріали даної справи не містять доказів відмови ОСОБА_3 від спадщини, у зв`язку із чим остання спадкує вищевказане майно після померлого ОСОБА_6 на загальних підставах та в межах, передбачених чинним законодавством.

Так, ОСОБА_1 у письмових поясненнях зазначає, що згідно ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 успадкували за своїм батьком ОСОБА_6 по ? частки земельної ділянки загальною площею 0,5558 гектарів (а.с.10 т.2).

Таким чином, ОСОБА_5 на підставі ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги за законом, як син померлого і згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняв спадщину, звернувшись до нотаріуса з метою оформлення спадкових прав.

Після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняли його діти - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , які мешкали разом зі спадкодавцем на момент його смерті. Окрім цих спадкоємців до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_1 , що підтверджується відповіддю Другої слов`янської державної нотаріальної контори Донецької області від 14 вересня 2018 року, про що було заведено спадкову справу.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Інші сторони у судове засідання апеляційного суду не з`явились; про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення та оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Від Миколаївської міської ради Слов`янського району Донецької області надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника.

Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне зясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні її позовних вимог про визнання права довічного успадковуваного володіння земельними ділянками площами 39,300 га та 38,1 га в порядку спадкування за законом, суд виходив з відсутності підстав, оскільки право користування цими земельними ділянками припинилося зі смертю ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . При цьому суд виходив з аналізу ч. 5 ст. 2, ст. 19, ч.1 ст. 14, ст. ст. 20, 23 Закону України Про селянське (фермерське) господарство (чинного на момент видачі Державних актів на право постійного користування земельними ділянками), ст.ст. 191, 182, 407 ЦК України, ст.ст. 92, 125,126, 131 ЗК України, пункту 6 Перехідних положень ЗК України, п. 8 ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду України від 23 листопада 2016 року по справі № 6-3113цс15, від 05 жовтня 2016 року по справі № 6-2329 цс16 та в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 листопада 2017 року по справі № 686/2333/16-ц, відповідно до яких право користування земельною ділянкою, що виникло в особи лише на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою без укладення договору про право користування земельною ділянкою із власником землі, припиняється зі смертю особи, якій належало таке право і не входить до складу спадщини. Таким чином, як зазначив суд, з вищевикладеного слідує, що законом передбачено лише договірний порядок установлення емфітевзису, проте такий договір між районною радою та ОСОБА_6 , ОСОБА_5 не було укладено, останні за життя не переоформили у встановленому законом порядку надане їм право постійного користування земельними ділянками.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитися неможливо.

Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про визнання права довічного успадковуваного володіння земельними ділянками сільськогосподарського призначення площами 39,300 га та 38,1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 суд, зокрема, послався на пункт 6 Перехідних положень Земелького кодексу України, який передбачає, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні переоформити таке право у встановленому порядку до 01 січня 2008 року.

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року №5-рп положення пункту 6 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України та пункту 6 постанови Верховної Ради Про земельну реформу від 18.12.1990 року №563-ХII визнано неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення зазначеного рішення.

При цьому, Конституційний Суд України, вирішуючи питання щодо конституційності оспорюваних норм Кодексу (в тому числі ст.92 Земельного кодексу України) виходив з такого.

Відповідно до частини другої статті 8 Основного Закону України Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Згідно з частиною четвертою статті 13 Основного Закону України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Конституція України гарантує право власності на землю, яке набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (частина друга статті 14).

Згідно з частиною третьою статті 41 Конституції України громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ця конституційна гарантія не може тлумачитися як така, що заперечує державний захист інших визнаних майнових прав громадян (крім права власності) або обмежує можливості такого захисту прав землекористувачів, набутих свого часу відповідно до чинного на той час законодавства.

Таким чином, стосовно права постійного користування земельними ділянками діє механізм захисту, гарантований статтями 13, 14, 41, 55 Конституції України.

Орган законодавчої влади має право встановлювати для громадян та юридичних осіб, у котрих є в постійному користуванні земельні ділянки, але які за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, строк, протягом якого ці особи зобов`язані переоформити у встановленому порядку право власності або оренди на земельні ділянки. Але при цьому орган законодавчої влади повинен достримуватися приписів Основного Закону України.

Згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятт нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням.

Конституція України (стаття 13) не виключає можливості для громадян користуватися землею на визначених у законі різних правових титулах, гарантуючи при цьому громадянам право власності на землю.

Земельний кодекс Української РСР від 8 липня 1970 року встановлював безстрокове і тимчасове користування землею (стаття 15). Землекористувачами визначалися: колгоспи, радгоспи, інші сільськогосподарські державні, кооперативні, громадські підприємства, організації і установи; промислові, транспортні, інші несільськогосподарські державні, кооперативні, громадські підприємства, організації та установи; громадяни.

Поняття користування землею у Земельному кодексі Української РСР від 18 грудня 1990 року (стаття 7) поряд з постійним (без заздалегідь встановлено строку) передбачало тимчасове користування (короткострокове - до трьох років і довгострокове - від трьох до десяти років). Користування землею на умовах оренди для сільськогосподарських цілей, як правило, мало бути довгостроковим. Для ведення селянського (фермерського) господарства земля надавалася в оренду районною, міською радою (частина третя статті 8). У зазначеному Кодексі з`явилася нова форма володіння землею: довічне успадковуване володіння, яке надавалося громадянам, зокрема, для ведення селянського (фермерського) господарства, ведення особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель , у разі одержання у спадщину жилого будинку або його придбання і т.ін., та постійне володіння, яке надавалося колгоспам, радгоспам, іншим державним, кооперативним, громадським підприємствам, установам і організаціям, релігійним організаціям.

Земльний кодекс України в редакції від 13 березня 1992 року закріпив право колективної і приатної власності громадян на землю, зокрема право громадян на безоплатне одержання у власність земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства тощо (стаття 6). Громадянм України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства із земель, що перебувають у державній власності, земля надавалася у постійне користування (без заздалегідь установленого строку), а для городництва, сінокосіння, випасання худоби, ведення селянського (фермерського) господарства - у тимчасове користування (короткострокове - до трьох років і дострокове - від трьох до двадцяти п`яти років) (стаття 7). Проте ніякого розмежування випадків, коли земельні ділянки можуть надаватися у користування для ведення селянського (фермерського) господарства, а коли - в оренду, в цьому Кодексі не здійснено.

Це свідчить про те, що поряд із впровадженням приватної власності на землю громадянам, на їх вибір, забезпечувалася можливість продовжувати користуватися земельними ділянками на праві постійного (безстрокового) користування, оренди, пожиттєвого спадкового володіння або тимчасового користування. При цьому в будь-якому разі виключалась як автоматична зміна титулів права на землю, так і будь-яке обмеження права користування земельною ділянкою у зв`язку з непереофомленням правового титулу.

Чинний Кодекс, прийнятий 25 жовтня 2001 року, визначив право постійного користування земельною ділянкою як право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (частина перша статті 92).

Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 1 липня 2004 року передбачено, зокрема, обов`язковість державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб тощо.

Використання терміна набувають , що означає ставати власником чого-небудь, здобувати що-небудь , після набрання чинності статтею 92 Кодексу свідчить, що ця норма не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках за станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення.

Із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі.

Так, поняття набувають права за змістом частини другої статті 92 та частини першої статті 116 Кодексу в аспекті вимоги в переоформленні права користування земельною ділянкою не відповідає вимозі ясності і визначеності правової норми: зазначені положення припускають поширення цього поняття лише на випадки первинного отримання земельної ділянки із земель державної та комунальної власності підприємствами, установами та організаціями, що належать до державної або комунальної власності, а також громадянами та юридичними особами, які набувають права власності та користування земельними ділянками.

Натомість у пункті 6 Перехідних положень Кодексу йдеться про переоформлення права власності або оренди громадянами та юридичними особами, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві. Переоформлення також має два значення: повторити оформлення і оформити за новими правилами.

Таким же невизначеним є словосполучення переоформити у встановленому порядку без посилання на відповідні норми Кодексу або інших законів. При цьому в Кодексі та інших законах немає спеціальних норм щодо такого порядку переоформлення права постійного користування. Оскільки переоформлення може означати оформлення за тих самих умов, що й раніше, а також за новими, іншими умовами, то ці умови мають бути зазначені в Перехідних положеннях Кодексу. Відсутність розмежування надання земельної ділянки і зміни титулу прав на земельні ділянки ускладнює переоформлення і на практиці вирішується довільно.

Крім того, переоформлення покладено як на юридичних осіб (тобто фермерське господарство), так і на громадян, які мають у постійному користуванні земельні ділянки. Поняття селянське (фермерське) господарство не існує після набрання чинності Законом України Про фермерське господарство від 19 червня 2003 року, яким Закон України Про селянське (фермерське) господарство визнано таким, що втратив чинність. Отже, при переоформленні права постійного користування земельними ділянками, наданими для ведення селянських (фермерських) господарств, у довгострокову оренду строк оренди не може визначатися селянським (фермерським) господарством відповідно до закону, як це передбачає абзац другий пункт 6 Перехідних положень Кодексу, через відсутність такого господарства.

Положення Земельного кодексу України в редакції від 13 березня 1992 року, Декрету, зміст указів Президента України свідчить, що в приватну власність громадян було передано земельні ділянки, які використовувалися ними для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговування будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва.

Отже, названими нормативно-првовими актами держава врегулювала питання постійного землекористування шляхом передачі земельних ділянок у приватну власність громадян. Тому громадяни набули права приватної власності щодо зазначених земельних ділянок на підставі наведених положень Земельного кодексу України в редакції від 13 березня 1992 року, Декрету, указів Президента України за рішеннями відповідних місцевих рад та районних державних адміністрацій.

Визнавши право приватної власності громадян на земельні ділянки, які були надані в постійне користування, встановивши порядок набуття цього права у зазначених нормативно-правових актах шляхом безоплатної передачі, держава має вжити всіх необхідних заходів щодо забезпечення безперешкодного набуття громадянами права приватної власності на земельні ділянки.

Визначення пунктом 6 Перехідних положень Кодексу строку переоформлення права власності на земельні ділянки ставить громадян у нерівні умови,оскільки громадяни за таких умов не є рівноправними учасниками (суб`єктами) земельних відносин щодо набуття права власності на землю.

Статтею 412 ЦК України встановлено вичерпний перелік підстав, за яких право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб припиняється.

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства не мають зворотної дії в часі, їх дія поширюється на відносини, які виникли раніше, лише у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують цивільну відповідальність особи.

Цей принцип закріплено на конституційному рівні (стаття 58 Конституції України), що є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі між державою і громадянином. Він гарантує впевненість громадян у тому, що їхнє теперішнє становище не буде погіршено прийняттям нового закону чи іншого нормативно-правового акта.

Ні статтями 27 та 114 ЗК України в редакції 1990 року, ні статтею 141 ЗК України в редакції 2001 року не передбачено припинення права довідчного успадковуваного володіння землею у зв`язку зі смертю особи.

Виходя з викладеного, апеляційний суд вважає, що висновок суду про припинення права користування земельними ділянками площами 39,300 га та 38,1 га у зв`язку зі смертю ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , оскільки останні за життя не переоформили у встановленому законом порядку надане їм право постійного користування земельними ділянками, є помилковим.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як роз`яснено у п. 10 постанови Пленуму Внрховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про практику у справах про спадкування право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (із збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом згідно Державного акту на право користування землею серії Б в„– 080383 від 1992 року на підставі рішення Слов`янської районної Ради народних депутатів від 17 квітня 1991 року за ОСОБА_6 була закріплена в безстрокове та безоплатне користування земельна ділянка загальною площею 39,3 га, що надавалася в постійне успадковуване володіння для розміщення фермерського господарства (а.с.22 т.1).

Згідно акту від 27 січня 1992 року про встановлення меж ділянки в натурі, що був виданий фермеру ОСОБА_5 на підставі рішення Слов`янської районної Ради народних депутатів від 17 квітня 1991 року, останньому було надано земельну ділянку загальною площею 38,1 га для розміщення фермерського господарства у довічне успадковуване володіння (а.с.49 т.2).

Згідно Державного акту на право користування землею серії Б в„– 080382 від 1992 року на підставі рішення Слов`янської районної Ради народних депутатів від 17 квітня 1991 року за ОСОБА_5 була закріплена в безстрокове успадковуване володіння земельна ділянка загальною площею 38,1 га, що була надана для розміщення фермерського господарства (а.с.161 т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_10 від 15 лютого 2010 року, виданим Виконавчим комітетом Малинівської сільської ради Слов`янського району Донецької області та після його смерті відкрилась спадщина у вигляді: житлового будинку АДРЕСА_1 ; земельної ділянки загальною площею 0,5559 га, розташованої під АДРЕСА_1 ; земельної ділянки загальною площею 39,300 га; земельної ділянки загальною площею 10,800 га; земельної ділянки загальною площею 5,900 га (а.с.224 т.1).

Після смерті ОСОБА_6 спадщину прийняли, подавши заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори в шестимісячний термін ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , проте свідоцтва про право на спадщину не видавалися, що підтверджується довідкою Другою слов`янської державної нотаріальної контори № 1259/02-14 від 20 грудня 2018 року та заявами про прийняття спадщини (а.с.226,234,235 т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_16 від 22 січня 2018 року, виданим Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради Слов`янського району Донецької області та після його смерті відкрилась спадщина у вигляді успадковуваного ним після смерті батька - ОСОБА_6 вищевказаного майна, а також земельних ділянок загальною площею 38,1 га, загальною площею 5,9 га, загальною площею 11,0 га, загальною площею 0,9 га (а.с.17 т.1).

Після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняли ОСОБА_1 , яка подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори в шестимісячний строк та ОСОБА_4 разом із ОСОБА_2 , які прийняли спадщину, будучі зареєстрованими разом із померлим батьком, проте свідоцтва про спадщину не видавалися, що підтверджується довідкою Другою слов`янської державної нотаріальної контори від 20 грудня 2018 року (а.с.226 т.1).

Згідно відповідки Другої слов`янської державної нотаріальної контори Донецької області від 14 вересня 2018 року, після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняла ОСОБА_1 , про що було заведено спадкову справу. Крім ОСОБА_1 іншими спадкоємцями за законом є син померлого - ОСОБА_2 та донька померлого - ОСОБА_4 (а.с.94-113 т.1).

Отже, позивачка має право успадковувати за законом право довічного успадковуваного володіння земельними ділянками площею 39,300 га та 38,1 га для ведення селянського фермерського господарства.

За змістом частини першої статті 14 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарства та його члени відповідно до закону мають право, зокрема продавати або іншим способом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.

Статтею 23 цього Закону передбачено, що успадкування фермерського господарства (цілісного майного комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону, а згідно із статтею 19 зазначеного Закону до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Виходячи із зазначених норм матеріального права і встановлених обставин вбачається, що за життя ОСОБА_6 набув у довідчне успадковуване володіння земельну ділянку площею 39,300 га для ведення селянського (фермерського) господарства та відповідно до рішення Слов`янської районної ради народних депутатів від 17.04.1991 року створив фермерське господарство Ніка , код ЄДРПО 20337871, державна реєстрація від 16.03.1992 року.

З матеріалів справи також вбачається, що згідно Державного акту на право користування землею серії Б в„– 080382 від 1992 року на підставі рішення Слов`янської районної Ради народних депутатів від 17 квітня 1991 року ОСОБА_5 набув в безстрокове успадковуване володіння земельну ділянку загальною площею 38,1 га для розміщення фермерського господарства та створив фермерське господарство Ніва , код ЄДРПО 20336110, державна реєстрація від 16.03.1992 року .

Отже спірні земельні ділянки були надані для ведення селянського (фермерського) господарства і є часткою майна фермерських господарств.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер. Після його смерті спадщину прийняли, подавши заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори в шестимісячний термін син ОСОБА_5 та дочка ОСОБА_3 , проте свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 . Згідно відповіді Другої слов`янської державної нотаріальної контори Донецької області від 14 вересня 2018 року після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняла ОСОБА_1 , про що було заведено спадкову справу. Крім ОСОБА_1 іншими спадкоємцями за законом є син померлого - ОСОБА_2 та донька померлого - ОСОБА_4 .

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення Господарського суду Донецької області від 02.10.2007 року припинена діяльність юридичної особи - фермерського господарства Ніва у зв`язку з визнанням її банкрутом, а згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дана юридична особа припинена, запис про державну реєстрацію про припинення юридичної особи від 06.11.2007 року.

Крім того, відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 805/10156/13-а від 14.08.2013 року припинено підприємницьку діяльність юридичної особи - фермерського господарства Ніка . Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дана юридична особа перебуває у стані припинення.

Оскільки на момент смерті ОСОБА_5 фермерські господарства вважаються такими, що припинили свою діяльність, то і відсутій склад спадщини, а саме право користування земельними ділянками площами 39,3 га та 38,1 га.

Саме з цих підстав позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

В іншій частині рішення суду першої інстанції, в тому числі і позивачем ОСОБА_2 не оскаржувалось, тому апеляційним судом не перевірялось.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18 квітня 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права довічного успадковуваного володіння земельними ділянками скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради Миколаївської територіальної громади, треті особи Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права довічного успадкованого володіння земельними ділянками площами 39,3 га та 38,1 га відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:

Повний текст постанови складений 27.08.2019 року.

Суддя-доповідач О.С.Санікова