Ухвала

від 20.08.2019 по справі 760/17957/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 20 серпня 2019 року апеляційну скаргу прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 26 червня 2019 року,

за участі: прокурора адвоката ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС 3-го ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Київській області лейтенанта податкової міліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області ОСОБА_5 про накладання арешту на майно у кримінальному провадженні №12018110190000356 від 24 серпня 2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.204 КК України.

Приймаючи рішення, слідчий суддя, врахував мету накладення арешту, зазначену в клопотанні слідчого, правову кваліфікацію правопорушення, внесеного до ЄРДР за ч.1ст.204 КК України, а також ту обставину, що повідомлення про підозру нікому не вручено, тобто на даний час підозрюваного не має, цивільний позов у даному кримінальному провадженні ніким не заявлено, належних доказів, які б свідчили про правову підставу для арешту майна, можливий розмір шкоди завданої злочином, наслідки арешту майна для третіх осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження матеріали клопотання не містять, що свідчить про відсутність правових підстав у накладенні арешту на майно, за таких обставин слідчий суддя прийшов до висновку, що у даному кримінальному провадженні слідчий не довів необхідності у накладенні арешту на вказане майно, що відповідно до ч. 1ст. 173 КПК України, дає підстави для відмови у задоволенні клопотання.

Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 26 червня 2019 року, постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на вилучене в ході проведення обшуку за місцем розташування блок пунктів АЗС на території майнового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6 майна, а саме: на блок пункти АЗС 32, 33 та 34.

Сторона обвинувачення вважає оскаржувану ухвалу незаконною, у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження та дослідженим у судовому засіданні матеріалам.

Зазначає, що фактично ТОВ «Е.Т.І.К. Енерджи» здійснювало свою діяльність, тобто реалізацію паливно-мастильних матеріалів без будь-яких дозвільних документів на розміщення відповідних об`єктів та здійснення такої діяльності, реалізована паливно-мастильна продукція є недоброякісною, діяльність такого підприємства, в тому числі, пов`язана із ухиленням від сплати податків, зборів та обов`язкових платежів, а тому реалізація ТОВ «Е.Т.І.К. Енерджи» паливно-мастильних матеріалів є фактично незаконною діяльність - за допомогою блокпунктів АЗС № 32, 33, 34, що розташовані на території майнового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6 - зазначені блокпункти є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а тому є всі підстави для їх арешту.

Щодо строку апеляційного оскарження, прокурор зазначає, що ухвалу слідчого судді сторона обвинувачення отримала лише 01 липня 2019 року, а апеляційну скаргу подано 05 липня 2019 року.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який просив поновити строк на апеляційне оскарження, підтримав подану апеляційну скаргу, пояснення адвоката, який заперечував проти поновлення строку на апеляційне оскарження та задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до положень ч. 1. ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 24 серпня 2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12018110190000356, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на території Київської області здійснюється реалізація паливо-мастильних матеріалів з незаконно встановлених газових та дизельно-бензинових заправок.

14 червня 2019 року на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва № 760/13851/19 від 11 березня 2019 року проведено обшук за місцем розташування блок пункту АЗС 32, блок пункту АЗС 33 та блок пункту АЗС 34, які розташовані на території майнового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, за якою здійснювало свою діяльність ТОВ «Е.Т.І.К. ЕНЕРДЖИ» з незаконної реалізації паливо-мастильних матеріалів.

В ході обшуку за місцем розташування блок пунктів АЗС на території майнового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6 виявлено та вилучено: рідину із запахом нафтопродуктів з резервуара № 34 в кількості 1 344,71 літрів; рідину із запахом нафтопродуктів з резервуара № 32 в кількості 94,51 літрів; блок пункти АЗС № 32, 33 та 34 передано на відповідальне зберігання ТОВ «Складсервіс Україна» (місце зберігання: м. Київ, вул. Довбуша, 32) про що складено акт приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до договору суборенди об`єкта нерухомості № 01/03/06/1 від 01 березня 2019 року з додатками ТОВ «Е.Т.І.К. ЕНЕРДЖИ» орендує в ТОВ «ПРОМ-РЕНТ» нежитлове офісне приміщення та блок пункт авто-заправочної станції (блок пункт АЗС 32, блок пункт АЗС 33 та блок пункт АЗС 34), які розташовані на території майнового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6 (а.с.126).

Також, в ході досудового розслідування встановлено, що ТОВ «Е.Т.І.К. ЕНЕРДЖИ» блок пункт АЗС 32, блок пункт АЗС 33, блок пункт АЗС 34 використовує для незаконної діяльності та реалізації паливо-мастильних матеріалів.

14 червня 2019 рокуза адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, проведено огляд вилученого на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва майна. За результатом огляду складено відповідний протокол.

Того ж дня винесено постанову про визнання речовими доказами та приєднання до матеріалів досудового розслідування майна, вилученого в ході проведення обшукуза місцем розташування блок пункту АЗС 32, блок пункту АЗС 33 та блок пункту АЗС 34, які були розміщенні на території майнового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6.

Викладені вище обставини свідчать про незаконну діяльність ТОВ «Е.Т.І.К. ЕНЕРДЖИ» з реалізації паливо-мастильних матеріалів за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, використовуючи при цьому орендовані у ТОВ «ПРОМ-РЕНТ» блок пункти АЗС № 32, 33 та 34.

20 червня 2019 року старший слідчий з ОВС 3-го ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_7 , за погодженням прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області ОСОБА_5 , звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно під час проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Буіндустріїї, 6 з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, а саме:

- блок пункт АЗС № 32;

- блок пункт АЗС № 33;

- блок пункт АЗС № 34.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 26 червня 2019 року у задоволенні зазначеного клопотання відмовлено з тих підстав, що у даному кримінальному провадженні слідчий не довів необхідності у накладенні арешту на вказане майно.

З таким висновком колегія суддів погодитись не може.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Також, положенням ч. 2ст. 170 КПК Українивизначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Відповідно дост. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як свідчать матеріали даного провадження, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Крім того, майно, на яке прокурор просить накласти арешт, вилучено з дозволу слідчого судді і постановою слідчого в особливо важливих справах 3-го ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_7 від 14 червня 2019 року визнано речовим доказом.

За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що майно, яке 14 червня 2019 року вилучене під час проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. вул. Буіндустріїї, 6, що належить ТОВ «Е.Т.І.К. ЕНЕРДЖИ», відповідає критеріям ч.ч. 1, 3ст. 170 КПК України, оскільки обґрунтовано визнане речовими доказами, а тому в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного посилання слідчого судді на те, що органом досудового розслідування не доведено необхідність накладення арешту, є безпідставним, оскільки слідчим та прокурором надано достатні на даній стадії кримінального провадження докази вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним вст. 170 КПК України, на підставі чого є правомірним накладення такого виду обтяження як арешт.

Крім цього, колегія суддів при вирішенні питання про накладення арешту на майно, також враховує той факт, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а тому з метою збереження доказів у даному кримінальному провадженні, вважає за необхідне накласти арешт на вказане у клопотанні прокурора майно.

Таким чином, доводи прокурора є слушними щодо того, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та такою, яка підлягає скасуванню, а тому висновки слідчого судді щодо відсутності наявності достатніх правових підстав для арешту майна не відповідають як матеріалам судового провадження так і вимогамКПК України.

Будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження колегією суддів не встановлено.

При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування майна в даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.132,170-173 КПК України, необхідно накласти арешт на майно.

Керуючись ст.ст.131,132,170 - 173,309,376,404,405,407,422 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити прокурору відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 26 червня 2019 року та задовольнити його апеляційну скаргу.

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 26 червня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС 3-го ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Київській області лейтенанта податкової міліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області ОСОБА_5 про накладання арешту на майно у кримінальному провадженні №12018110190000356 від 24 серпня 2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.204 КК України, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого з ОВС 3-го ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Київській області лейтенанта податкової міліції ОСОБА_7 , - задовольнити.

Накласти арешт на вилучене в ході проведення обшуку за місцем розташування блок пунктів АЗС на території майнового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6 майна, а саме: на блок пункти АЗС 32, 33 та 34.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_8 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/824/4207/2019 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_9 Доповідач: ОСОБА_10