Рішення

від 20.08.2019 по справі 909/450/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.08.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/450/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Стефанів Т. В.,

секретар судового засідання Масловський А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом: Першого заступника керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Калуської міської ради

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Калуський молокозавод"

про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 624669 грн 18 коп.

за участю:

прокурора: Верешко М. І.

ВСТАНОВИВ: Перший заступник керівника Калуської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Калуської міської ради до Приватного акціонерного товариства "Калуський молокозавод" про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 624669 грн 18 коп.

Заявлені позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача договірних зобов`язань, в частині здійснення орендної плати за землю. В обґрунтування позовних вимог прокуратура посилається на ст. 1, 2, 13, 15, 21, 24, 35 Закону України "Про оренду землі", ст. 93, 96 Земельного кодексу України, ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 526, 530, 610, 612, 614, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 08.05.2019 позовну заяву залишено без руху; зобов`язано Калуську місцеву прокуратуру у десятиденний строк, з дня отримання даної ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати Господарському суду Івано-Франківської області належні докази направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу (розрахунковий документ та опис вкладення в цінний лист).

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 28.05.2019 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 25.06.2019.

Ухвалою суду від 25.06.2019 відкладено підготовче засідання на 22.07.2019.

Ухвалою суду від 22.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.08.2019.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Ухвалу суду від 22.07.2019 представник позивача отримав 30.07.2019, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Ухвали суду від 08.05.2019, 28.05.2019, 25.06.2019, 22.07.2019 направлялась відповідачу на адресу, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1005310176 від 07.05.2019, а також на адресу, усно зазначену прокурором в судовому засіданні, як таку, за якою він фактично знаходиться.

Вищевказані ухвали повернулися до суду з відміткою "відсутній адресат" або з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Неотримання судової повістки (ухвали суду) відповідачем зумовлено необ`єктивними причинами, а його суб`єктивною поведінкою щодо отримання кореспонденції, яка надійшла на його адресу.

Згідно п. 5 ч. 6 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З урахуванням наведеної норми закону, ухвали суду слід вважати врученими відповідачу належним чином.

Відповідач не скористався правом стосовно надання відзиву на позов.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Приписами ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При цьому, судом враховано положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Крім того, судом взято до уваги, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02.09.2010, Смірнова проти України від 08.11.2005, Матіка проти Румунії від 02.11.2006, Літоселітіс проти Греції від 05.02.2004 та інші).

За таких обставин, беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду спору впродовж розумного строку та норми ч.1, 3 ст. 202 ГПК України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представників сторін за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

На підставі рішення Калуської міської ради від 29.09.2016 № 509 "Про припинення дії договору оренди землі, затвердження технічної документації землеустрою щодо поділу земельної ділянки ПрАТ "Калуський молокозавод" 20.10.2016 між Калуською міською радою (орендодавець) та ПрАТ "Калуський молокозавод" (орендар) укладено договір оренди землі загальною площею 1,3011 га, за умовами якого орендодавець надав орендарю земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1 :004 НОМЕР_2 ) в строкове платне користування для обслуговування молокозаводу (виробничі приміщення), яка заходиться в м АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2 , 36.

Вказаний договір оренди зареєстрований у Державній Реєстраційній службі Калуською міськрайонного управління юстиції в Івано-Франківській області 22.11.2016 за № 17702066, про що свідчить витяг з Державного реєсту речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до умов договору, орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1 : НОМЕР_3 ), розміром 1,3011 га та використовує її як власник нерухомого майна, яке на ній розташоване (об`єкти нерухомості розміщені на земельній ділянці з 1996 року).

Відповідно до п. 8 договору, його укладено до 29.09.2021. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Орендна плата продовжує нараховуватися незалежно від того, зареєстрував орендар пролонгацію договору чи ні.

Згідно п. 9 договору орендна плата нараховується з моменту прийняття рішення (рішення № 509 від 29.09.2016) і повинна вноситись орендарем у грошовій формі в розмірі 261985 грн 74 коп

.Пунктом 10 договору визначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

У відповідності до п. 11 договору орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду в розмірі 1/12 річної суми.

Однак, відповідач неналежним чином не виконував договірні зобов`язання в частині сплати орендних платежів за період з 22.11.2016 по 01.03.2019. Як наслідок, борг становить 624669 грн 18 коп.

Матеріали справи містять довідку фінансового управління Калуської міської ради, згідно якої за період з 22.11.2016 (з моменту державної реєстрації договору оренди землі) по 01.03.2019 від ПрАТ "Калуський молокозавод" до місцевого бюджету від сплати орендної плати за землю надійшло 5406 грн 45 коп. (у 2016 році).

Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього ж закону визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (ст.11 ЦК України).

Об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (ст.17 Закону України "Про оренду землі").

В даному випадку об`єкт оренди по договору оренди землі від 20.10.2016 слід вважати переданим орендарю 22.11.2016, в момент його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Частиною 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Зважаючи на наведені положення законодавства та наведені вище положення укладеного між сторонами договору оренди землі, суд дійшов висновку, що між сторонами наявні саме правовідносини щодо оренди землі, який регулює строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, а тому до цього договору в повній мірі застосовані положення Закону України "Про оренду землі" та іншого законодавства, яке регулює земельні відносини в Україні.

Статтею 526 ЦК України, що кореспондується зі ст.193 ГК України, передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, проте відповідач неналежним чином виконав свій обов`язок щодо розрахунку за орендовану земельну ділянку, що призвело до виникнення заборгованості у спірній сумі.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, орендна плата за землю має сплачуватися своєчасно та в повному обсязі, згідно з умовами укладеного договору оренди землі.

Судом встановлено, що в порушення умов договору оренди землі від 20.10.2016, орендар, передбачені договором розрахунки з орендодавцем не проводив, внаслідок чого утворилась заборгованість по орендній платі за період з 22.11.2016 по 01.03.2019 в сумі 624669 грн 18 коп., яка на момент звернення до суду сплачена не була.

Позивачем доведено факт невиконання відповідачем договірних зобов`язань в частині сплати орендних платежів.

В силу п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідач в судове засідання не з`явився, своїми правами, наданим йому ст. 42, 46, 165, 251 ГПК України не скористався, будь - яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов`язань не надав, доводи позивача не спростував.

За таких обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (повноваження у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

а) власні (самоврядні) повноваження: справляння плати за землю;

б) делеговані повноваження: здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Отже, отримувачем коштів від сплати за користування землею є місцевий бюджет.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 86, 129, 165, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов Першого заступника керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Калуської міської ради до відповідача Приватного акціонерного товариства "Калуський молокозавод" про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 624669 грн 18 коп. - задоволити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Калуський молокозавод" (вул. Писарська, 36, м. Калуш, 77300; ідентифікаційний код 00445682) на користь Калуської міської ради (вул. І. Франка, 1, м. Калуш, 77300; ідентифікаційний код 33578261; р/р 33217812700015, УДК в Івано-Франківської області, код 18010900, МФО 836014) - 624669 грн 18 коп. (шістсот двадцять чотири тисячі шістсот шістдесят дев`ять грн 18 коп.) - заборгованості з орендної плати.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Калуський молокозавод" (вул. Писарська, 36, м. Калуш, 77300; ідентифікаційний код 00445682) судовий збір 9370 грн 04 коп. (дев`ять тисяч триста сімдесят грн 04 коп.) Отримувач Прокуратура Івано-Франківської області, ідентифікаційний код 03530483, банк отримувача: державна казначейська служба України, м. Київ, код банку отримувача: МФО 820172, рахунок отримувача 35215084003924, код класифікації видатків бюджету 2800.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до п. п. 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 29.08.2019.

Суддя Т. В. Стефанів