Рішення

від 28.08.2019 по справі 300/1653/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2019 р. справа № 300/1653/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шумея М.В.,

секретаря судового засідання - Шпак М.М.,

за участю: представника позивача - Криницького В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінагротех" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови №55834517 від 17.07.2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінагротех" звернулося до суду із позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови №55834517 від 17.07.2019 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 55864517 від 17.07.2019, видану державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДФС Міністерства Юстиції України Рубель Інною Вікторівною. Просить задовольнити позов.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.08.2019 позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 відкрито провадження у справі за правилами визначеними статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України та призначено розгляд справи із викликом сторін.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлений судом належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Розглянувши справу в порядку визначеному статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах адміністративної справи, судом встановлено наступне.

01.03.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінагротех" звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області, Коломийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2017 року по справі № 809/361/17 позовні вимоги ТОВ "ФІНАГРОТЕХ" задоволено. Дане судове рішення залишене без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року.

На виконання рішення суду, що набрало законної сили, 07 грудня 2017 року по справі № 809/361/17 Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист, який пред`явлено позивачем до виконання до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Виконавчим листом зобов`язано Державну фіскальну службу України (боржник) збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАГРОТЕХ" (код ЄДРПОУ 37704768) має право реєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення згідно податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року в розмірі 39 015 853, 00 гривень з подальшим відображенням відповідного збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

20 лютого 2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанською Аліною Леонідівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 55834517 та зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10-ти робочих днів.

Боржник не виконав рішення суду та зобов`язання державного виконавця за що його було притягнуто до адміністративної відповідальності (накладено штраф), що відображено у постановах від 10 жовтня 2018 року та 07 листопада 2018 року.

31 липня 2019 року ТОВ "ФІНАГРОТЕХ" отримало через засоби поштового зв`язку постанову про закінчення виконавчого провадження № 55864517 від 17 липня 2019 року, видану державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель Інною Вікторівною.

Як вбачається із вищевказаної постанови, підставою для її винесення державним виконавцем стало те, що ДФС України протягом одного року із дня винесення постанови № 55864517 не виконав рішення суду, повідомив про неможливість її виконання в силу здійснення системою електронного адміністрування відповідних коригувань, що можливе лише в автоматичному режимі, а тому відповідач закінчив виконавче провадження.

ТОВ "ФІНАГРОТЕХ" не погоджуючись із постановою № 55834517 від 17 липня 2019 року та вважаючи її незаконною і протиправною, звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише па підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Судом встановлено що постанову про відкриття виконавчого провадження за № 55834517 винесено відповідачем 20 лютого 2018 року та зобов`язано Державну фіскальну службу України (боржник) протягом 10-ти днів виконати рішення суду.

У відповідності до вимог статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов"язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Згідно вищевказаної статті у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

В судовому засіданні судом встановлено, що державним виконавцем, в порушення строків визначених Законом України "Про виконавче провадження", після спливу 10-ти денного строку на виконання боржником в добровільному порядку рішення суду не здійснено жодних виконавчих дій та не своєчасно винесено постанови про накладення штрафів за невиконання виконавчого листа.

Відтак в порушення строків притягнення до відповідальності за невиконання рішення суду, відповідачем 10 жовтня 2018 року було винесено постанову про накладення штрафу на боржника та зобов`язано його протягом 10-ти днів виконати рішення суду.

Також судом встановлено, що окрім винесення постанови про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем не вчинено жодної виконавчої дії, що була б спрямована на примусове виконання рішення суду.

Слід зазначити, що з часу винесення постанови про накладення повторного штрафу пройшло більш ніж вісім місяців, проте всупереч вимогам закону державним виконавцем не перевірено чи виконано рішення боржником та не вжито жодних дій для примусового виконання рішення, у тому числі не надіслано державним виконавцем органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та не вжито заходів примусового виконання рішення, в строк встановлений законом.

Положення Закону України "Про виконавче провадження" встановлюють чіткі строки виконання рішення суду немайнового характеру та надають широкий спектр прав для вчинення державним виконавцем усіх необхідних та достатніх виконавчих дій, які в своїй сукупності не повинні перевищувати двох місяців.

Таким чином, державним виконавцем не вчинено в повному обсязі достатніх та належних виконавчих дій передбачених Законом України "Про виконавче провадження" спрямованих на виконання боржником рішення суду, тим більше порушено строки вчинення виконавчих дій та вимоги Закону України "Про виконавче провадження".

Судом в ході розгляду справи встановлено, що державний виконавець в межах виконавчого провадження скористався лише відповіддю ДФС про неможливість виконання рішення суду і тільки на підставі цієї відповіді (боржника по виконавчому провадженню) виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно частини 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження", під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Суд зазначає, що з 20 лютого 2018 року (відкриття виконавчого провадження) по день винесення постанови про закінчення виконавчого провадження (17 липня 2019 року) державним виконавцем в порушення статті 13 та 18 Закону України "Про виконавче провадження", не здійснено жодних дій спрямованих на примусово виконання виконавчого листа, зокрема не проведено виїзної перевірки чи листування з боржником, щодо можливості його виконання. Не складено жодних документів, до прикладу актів про можливість/неможливість виконання рішення суду, тощо. Тим більше, державним виконавцем не було проведено жодних дій щодо зустрічі із боржником в питанні виконання рішення суду. Також і не складено акту про допуск чи не допуск державного виконавця до відповідного відділу боржника, який займається веденням електронного декларування.

Також в порушення вищеописаних норм закону відповідачем не з`ясовано третьої особи - підприємства, установи, організації, які надають послуги ДФС по веденню та обслуговуванню системи електронного адміністрування податку на додану вартість. Не подано доказів державного виконавця про те, що ним здійснювались дії спрямовані на виконання рішення суду, а саме чи подавалися інформаційні запити, заяви чи повідомлення до боржника, третіх осіб, тощо.

Частиною 3 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано позивачу доказів направлення до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником по виконавчому провадженні № 55834517 кримінального правопорушення та вживання заходів примусового виконання рішення, в строк визначений законом.

З огляду на встановлені обставини відповідачем не було здійснено всіх необхідних дій щодо виконання рішення суду, а тому винесення постанови про закінчення виконавчого провадження було здійснено передчасно.

За таких умов постанова про закінчення виконавчого провадження за № 55834517 від 17 липня 2019 року прийнята відповідачем без дотриманням норм Закону України "Про виконавче провадження" відтак є протиправною та такою, що підлягає до скасування.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінагротех" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови №55834517 від 17.07.2019 року - підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1921,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 70 від 16.08.2019.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 55834517 від 17.07.2019, виданої головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель Інною Вікторівною.

Стягнути із бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, вул. Городецького 13, м.Київ, 01001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінагротех" (код ЄДРПОУ 37704768, вул. Українська 57 Е, смт. Отинія, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78223) судовий збір в сумі 1921 (одну тисячу дев"ятсот двадцять одну) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статті 287, підпункту 15.5 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Шумей М.В.