Рішення

від 29.08.2019 по справі 826/17529/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 серпня 2019 року № 826/17529/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до третя особаТовариства з обмеженою відповідальністю "Герон - Трейд" Товариство з обмеженою відповідальністю "Дизельний завод" про застосування заходів реагування

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Герон - Трейд" (далі - відповідач), в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме, будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг , вулиця Електрозаводська, 34 Товариства з обмеженою відповідальністю "Герон - Трейд" до повного усунення порушень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в ході проведення планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Герон - Трейд" щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки встановлено, що об`єкт перевірки експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які детально описані в акті від 17 жовтня 2018 року №161/12 та які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Встановлення вказаних порушень зумовило позивача, відповідно до статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", звернутись із позовом до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2018 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзиві на позов представник відповідача зазначив, що висновки акту від 17 жовтня 2018 року №161/12 щодо порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки є безпідставними. Додаткового представник відповідача зазначив, що відповідно до договору оренди від 01 вересня 2017 року №01-09/17 приміщення, в якому проведено перевірку, передано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Дизельний завод", отже відповідно до пункту 6 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні та вказаного договору оренди саме назване товариство відповідальне за дотримання правил пожежної безпеки в орендованому приміщенні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2018 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Дизельний завод" та призначено підготовче засідання у справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дизельний завод" надіслало до Окружного адміністративного суду міста Києва письмові пояснення, в яких вказано про усунення товариством частини порушень, про які вказано в акті від 17 жовтня 2018 року №161/12. Інші порушення, по яких вчиняються дії щодо їх усунення не створюють загрози для життя та здоров`я людей, отже відсутні підстави для застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації об`єктів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 05 березня 2019 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

В судове засідання 19 березня 2019 року жодна зі сторін не з`явились, хоча і були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 19 березня 2019 року судом, згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області проведено планову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки території та приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю "Герон - Трейд" за адресою Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Електрозаводська, буд. 34, за результатом якої складений акт від 17 жовтня 2017 року №161/2 (далі - акт перевірки), яким зафіксовано порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 (зі змінами внесеними наказом МВС України від 31 липня 2017 року №657), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2017 року за №1048/30916, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за №252/26697 (далі - ППБУ), детально описані в акті перевірки, зокрема: будівлі адміністративного корпусу А2 , головного корпусу А , головного корпусу Б , не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5.-56:2014 Системи протипожежного захисту ; будівлі адміністративного корпусу А не поділено протипожежними перегородками 2-го типу на ділянки не більше 60 метрів; приміщення вентиляційної камери в адміністративному корпусі А не відділено протипожежними дверима з відповідною межею вогнестійкості; у вентиляційній шахті адміністративного корпусу А2 відсутні автоматичні пристрої, що попереджають поширення продуктів горіння по вентиляційним каналам; підприємство не забезпечено зовнішнім протипожежним водопроводом; приміщення дільниць не відділенні між собою протипожежними воротами; в головному корпусі А допускається влаштування незаповненого отвору в протипожежній перешкоді, яка відокремлює ЦРП-1 РУ6кВ від цеху, а саме: приміщення ЦРП-1 не обладнано протипожежними дверима з відповідною межею вогнестійкості ; в головному корпусі А допускається зберігання балонів з горючими газами, що мають башмаки, без спеціальних гнізд, кліток та інших пристроїв, що виключають їх падіння; в головному корпусі А допускається зберігання балонів з газами без запобіжних ковпаків та нагвинчених на штуцери заглушок; в головному корпусі А допускається зберігання балонів з горючими газами та окислювачами (балонами з киснем) у приміщенні дільниці Головного корпусу; у приміщеннях адміністративного корпусу А2 на видимих місцях біля телефонів не вивішено таблички із зазначенням номера телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів; не визначено категорію для будівель і приміщень, щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1.-36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків та споруд зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою , а також клас зони згідно з Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок ; не надано декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки до державного адміністратора або центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах пожежної, техногенної безпеки (дозвільного органу); на території підприємства не скошена суха трава; на об`єкті не проведено перевірку системи блискавкозахисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів; допущено зменшення кількості евакуаційних виходів 3-го поверху адміністративної будівлі , а саме: запасний евакуаційний вихід на 3-му поверсі адміністративної будівлі А2 зашпаровано листом гіпсокартону; допущено підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи в приміщенні вартового поста Б (розсувні ворота 2), в побутовому приміщенні дільниці зборки тележек головного корпусу Б , в побутовому приміщенні головного корпусу А ; допущено експлуатацію світильників з лампами розжарювання зі знятими ковпаками (розсіювачами) в приміщеннях будівлі матеріального складу Ш , вартового поста Б (розсувні ворота 1), в побутовому приміщенні головного корпусу А , в приміщенні чоловічої роздягальні на 2-му поверсі адміністративної будівлі А2 ; допущено з`єднання жил проводів шляхом скруток без опресування, зварювання, паяння або затискачів, у приміщенні вартового поста Б (розсувні ворота 2), в приміщенні жіночої роздягальні на 2-му поверсі адміністративної будівлі А2 ; у приміщеннях вартового поста Б (розсувні ворота 2), поста Б (розсувні ворота 1), в побутовому приміщенні головного корпусу А , не відокремлено відкрито прокладені проводи (кабелі) від горючої основи (шпалери) шаром негорючого матеріалу, який витупає з кожного боку проводу (кабелю) не менше ніж на 0,01 метра; допущено користування пошкодженою розеткою в приміщенні вартового поста Б (розсувні ворота 1), та пошкодженим вимикачем в приміщенні жіночої роздягальні на 2-му поверсі адміністративної будівлі А2 ; допущено встановлення електророзетки в приміщенні вартового поста Б (розсувні ворота1) на горючу основу; не закрито з`єднувальну (відгалужувальну) коробку кришкою з негорючого або важкогорючого матеріалу в приміщенні дільниці зборки тележек головного корпусу Б , в приміщенні жіночої роздягальні на 2-му поверсі адміністративної будівлі А2 ; допускається експлуатація електричних обігрівачів на відстані менше 1 метра від горючих матеріалів в приміщеннях вартового поста Б (розсувні ворота 2), вартового поста Б (розсувні ворота 1); допускається улаштування та експлуатація тимчасової електромережі для приладів освітлення в приміщенні жіночої роздягальні на 2-му поверсі адміністративної будівлі а2 ; електрощитки адміністративної будівлі А2 не оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним зазначенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки); відсутні акти проведення прихованих робіт (прокладання незахищених та захищених електричних проводів) в приміщеннях (коридор, конференцзала, кабінети, тощо) 3-го поверху адміністративної будівлі А2 ; допущено зменшення кількості евакуаційних виходів 3-го поверху адміністративної будівлі, а саме: запасний евакуаційний вихід на 3-му поверсі адміністративної будівлі А2 зашаровано листом гіпсокартону; не проведено ідентифікацію для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, а також визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій, з подальшим узгодженням її з Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області; не забезпечено працівників підприємства засобами захисту органів дихання від хімічно-небезпечних речовин (хлор, аміак), яке потрапляє в зону (24,5 км) можливого хімічного забруднення при аварії на Радушанському складі хлору Комунального підприємтсва Кривбасводоканал державного підприємства Агролайт ; не створення об`єктову систему оповіщення на об`єкті з масовим перебуванням.

Примірник вказаного акту перевірки отримав представник відповідача без зауважень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Згідно з частиною 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Одночасно пунктом 29, 33 та 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України визначено, що об`єктом підвищеної небезпеки - є об`єкт, який згідно із законом вважається таким, на якому є реальна загроза виникнення аварії та/або надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Відповідно до пункту 1, 3 та 4 частини 1 статті 7 Кодексу цивільного захисту України цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Згідно з пунктом 21 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до частини 1 статті 66 Кодексу цивільного захисту України Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з нормами статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Приписи, постанови, розпорядження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз статті 70 Кодексу цивільного захисту України дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Захід реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ.

На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.

Відповідно до пункту 6 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.

Судом досліджено матеріали справи та встановлено, що всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в акті перевірки, призводять до загрози життю та здоров`ю людей у випадку виникнення пожежі.

Тобто, вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища. Тобто, виявленні порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дизельний завод" в своїх поясненнях вказує на часткове усунення виявлених під час перевірки порушень, проте жодних доказів на підтвердження своїх доводів не надало.

Суд зауважує, що абзацом 1 частини 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що підставою для здійснення позапланових заходів є подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.

Ураховуючи те, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області є спеціальним органом, який здійснює контроль за додержанням суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, суд зазначає, що належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є результати повторної перевірки.

Однак, матеріали справи не містять такої заяви та не містять висновку позивача про усунення відповідачем зафіксованих в акті перевірки порушень, а тому суд вважає, що доводи відповідача про відсутність порушень не підтверджені належними доказами.

Крім того, відповідач та/або третя особа у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливостей звернутись до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 823/589/16 (№ К/9901/30861/18).

Крім того, суд звертає увагу сторін на те, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

При цьому, поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

За вказаних обставин, та враховуючи встановлені під час розгляду справи порушення вимог законодавства в у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме, будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Електрозаводська, 34 Товариства з обмеженою відповідальністю "Герон - Трейд" до повного усунення порушень.

Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що позивачем, як суб`єктом владних повноважень доведено наявність підстав для застосування заходів реагування, в той час, коли відповідачем не доведено суду відсутність порушень вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263, 372 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області задовольнити.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме, будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область , місто Кривий Ріг, вулиця Електрозаводська, 34 Товариства з обмеженою відповідальністю "Герон - Трейд" (03028, м. Київ, вул. Оскольська, буд. 29, код ЄДРПОУ 38604442) до повного усунення порушень.

3. Обов`язок щодо забезпечення виконання рішення покласти на Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко