Рішення

від 13.07.2007 по справі 17/382-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/382-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.07.07           Справа № 17/382-07.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Китко»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестор-96»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет

спору на стороні позивача: Управління майна комунальної власності Сумської

                                              міської ради

Про розірвання договору          

                                                                                            Суддя Коваленко О.В.

          Представники:

  Від позивача:     Сінько О.А.

  від  відповідача: Шарикін Ю.В

  Третя особа:      не з‘явився.           

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Котенко Н.М.

СУТЬ СПОРУ: Позивач просить суд розірвати договір купівлі-продажу нежитлового приміщення за аукціоном від 12.03.2002 року, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Сумської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестор-96»; зобов‘язати відповідача повернути йому будівлю загальною площею 2 476,2 кв.м., яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Праці, 1; виселити відповідача з вказаної будівлі та стягнути з відповідача на свою користь судові витрати по справі.

Відповідач в письмовому відзиві проти позову заперечує, посилаючись на те, що до позивача, як до нового кредитора, перейшли права третьої особи, як первісного кредитора за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення, укладеного 12.03.2002 р., в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, а тому вважає, що позивач у цій справі є неналежним. Крім того, відповідачем заявлене клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, мотивуючи його тим, що незалучення Сумської міської ради до участі у справі  може вплинути на її права та обов‘язки, оскільки вона є єдиним розпорядником комунального майна в м. Суми.

Суд вважає клопотання відповідача є необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню, оскільки до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача залучено Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, яке є виконавчим органом Сумської міської ради, який здійснює власні (самоврядні) та делеговані повноваження управління майном, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Суми.        

Третя особа в судове засідання не з‘явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без участі її представника, у зв‘язку з його перебуванням у відпустці його повноважного представника. Суд вважає клопотання третьої особи обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, а тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.  Крім того, третьою особою подано письмовий відзив, в якому вона вважає вимоги позивача правомірними та обґрунтованими, оскільки договір купівлі-продажу нежитлового приміщення за конкурсом від 12.03.2002 року внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов‘язань, що є його істотним порушенням та через істотну зміну обставин і відсутність передбаченої в ньому односторонньої відмови від договору, підлягає розірванню за рішенням суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши наявні докази по справі, суд встановив:

12.03.2002 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестор- 96» (за текстом рішення далі- Відповідач) та управлінням комунального майна та приватизації Сумської міської ради укладено та нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення за конкурсом.

Предметом вказаного договору є зобов'язання Управління комунального майна та приватизації Сумської міської ради є передача у власність Відповідача будівлі загальною площею 2 476,2 м2, яка розташована за адресою: місто Суми, вулиця Праці, 1 (далі – Об'єкт), а Відповідач був зобов‘язаний прийняти її у власність і сплатити за неї визначену в договорі ціну.

Крім того, Відповідач у відповідності до розділу 5 Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення за конкурсом від 12.03.2002 року взяв на себе зобов'язання прийняти Об'єкт у встановлений цим договором термін та виконати умови продажу, відповідно до протоколу конкурсної комісії від 05.03. 2002 року № 3 “Про визначення остаточного переможця”, а саме:

-          виготовити проект на капітальний ремонт та благоустрій Об'єкту, узгодити його з управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради, органами пожежного та санітарного нагляду в місячний термін з моменту переходу права власності до покупця (Відповідача) (п. 5.2.1. Договору);

-          виконати капітальний ремонт будівлі та благоустрій території в 12 – місячний термін з моменту узгодження проекту з управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради, органами пожежного та санітарного нагляду (п. 5.2.2. Договору);

-          забезпечити надання квартир 8 сім'ям та 6 одиноким, які мешкають в гуртожитку (згідно з наданим відділенням паспортної та міграційної роботи Ковпаківським РВ СМУ УМВС України в Сумській області списком, який додається) на протязі 12 місяців з моменту набуття права власності, або здійснити капітальний ремонт, реконструкцію та благоустрій приміщень, в яких вони мешкають на цей час на протязі 6 місяців з моменту набуття права власності та забезпечити утримання гуртожитку на протязі 3 років з обов'язковим послідуючим наданням квартир. Про прийнятий варіант щодо виконання цього пункту умов договору повідомити письмово продавця в місячний термін з моменту переходу прав власності до покупця (Відповідача) (п. 5.2.3. Договору);

-          забезпечити належний санітарно-технічний стан, протипожежну безпеку та охорону Об'єкту постійно (п. 5.2.4. Договору).

Також, п. 11.3. Договору купівлі-продажу передбачено, що у разі невиконання однією із сторін умов договору, він може бути змінений або розірваний на вимогу другої сторони за рішенням господарського суду.

В свою чергу, 14.03.2002 року Управління комунального майна та приватизації Сумської міської ради передало, а Відповідач прийняв Об'єкт вказаний в Договорі купівлі-продажу, що було оформлено актом № 21 прийому – передачі будівлі, розташованої за адресою: місто Cуми, вулиця Праці, 1, а 02.04.2002 року Відповідач зареєстрував в Сумському обласному об'єднаному бюро технічної інвентаризації своє право власності на Об'єкт, що підтверджується реєстраційним посвідченням, виданим вказаним БТІ.

Як встановлено судом, 13.03.2006 року між Департаментом комунальної власності Сумської міської ради та Управлінням комунального майна та приватизації Сумської міської ради був укладений та нотаріально посвідчений договір про передання прав за правочином (відступлення права вимоги) за яким вказане управління взяло на себе зобов'язання забезпечити правонаступництво прав департаменту, які випливають із договору купівлі-продажу нежитлового приміщення шляхом викупу від 12.03.2002 року, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Сумської міської ради, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 02315854, та товариством з обмеженою відповідальністю “Інвестор-96”, шляхом передання департаменту своїх прав вказаному управлінню у відповідності до вимог ст. 512 Цивільного Кодексу України та в обсязі і на умовах, що існували на момент укладення вказаного договору купівлі-продажу.

В свою чергу, 14.03.2006 року, прийняті Управлінням комунального майна та приватизації Сумської міської ради зобов'язання за вказаним договором про передання прав за правочином (відступлення права вимоги) були передані товариству з обмеженою відповідальністю “Китко” (далі за текстом рішення Позивач) на підставі аналогічного договору і також у відповідності до вимог ст. 512 Цивільного Кодексу України.

Виходячи з наданих в матеріали страви доказів, судом встановлено, що Управління комунального майна та приватизації Сумської міської ради, яке було стороною вказаного вище договору купівлі-продажу, здійснювало свою діяльність на підставі Положення про управління комунального майна та приватизації Сумської міської ради, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 20 червня 2001 року в строк до створення Департаменту комунальної власності Сумської міської ради.

Департамент комунальної власності Сумської міської ради був створений у відповідності до рішення Сумської міської ради “Про положення про департамент комунальної власності Сумської міської ради” від 26 листопада 2003 року № 629-МР і він є правонаступником Управління комунального майна та приватизації Сумської міської ради.

Згідно до рішення Сумської міської ради “Про ліквідацію департамент комунальної власності Сумської міської ради, утворення управління комунальної власності та приватизації Сумської міської ради, управління земельних та природоохоронних ресурсів Сумської міської ради” від 30.03.2005 року № 1164-МР та рішення Сумської міської ради “Про Положення про управління комунальної власності та приватизації Сумської міської ради” від 27.04.2005 року № 1184-МР вказаний Департамент був ліквідований, та було створено Управління комунального майна та приватизації Сумської міської ради.

Далі, назва Управління комунального майна та приватизації Сумської міської ради у відповідності до рішення Сумської міської ради “Про Положення про управління майна комунальної власності Сумської міської ради” від 27.12.2006 року № 333-МР було змінена на Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, яке є правонаступником Управління комунального майна та приватизації Сумської міської ради по усім майновим та немайновим правам та обов'язкам.

Тобто, на момент укладення спірного договору купівлі- продажу діяло Управління комунального майна та приватизації Сумської міської ради, що виступало продавцем за вказаним спірним договором, яке було реорганізоване в Департамент комунальної власності Сумської міської ради з відповідним правонаступництвом, а після прийняття рішення про ліквідацію вказаного департаменту, було створено Управління комунального майна та приватизації Сумської міської ради, яке в свою чергу, було перейменоване на Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, що й є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача у даній справі.

Аналізуючи вищенаведені та надані до матеріалів справи положення про управління комунального майна та приватизації Сумської міської ради, про департамент комунальної власності Сумської міської ради, про Управління комунального майна та приватизації Сумської міської ради та про управління майна комунальної власності Сумської міської ради, суд доходить висновку, що дані управління є виконавчими органами Сумської міської ради та юридичними особами з підтвердженим належним чином правонаступництвом, виходячи з їх повноважень мають право укладати у встановленому порядку договори, набувати майнових та немайнових прав тощо.  

Статтею 512 Цивільного Кодексу України визначані підстави заміни кредитора у зобов'язанні та передбачено, можливість заміни кредитора у зобов'язанні внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою, в інших випадках, встановлених законом.

Частиною третьою вказаної статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 515 Цивільного Кодексу України встановлено, що заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Разом з тим, враховуючи положення ч. 1 ст. 514 Цивільного Кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч. 1 ст. 516 Цивільного Кодексу України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи те, що для заміни кредитора у зобов'язанні за Договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 12.03.2002 року спочатку на Управління комунального майна та приватизації Сумської міської ради, а потім на Позивача не встановлено заборони, вказані вище договори про передання прав за правочином (відступлення права вимоги) укладені у формі, що і Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 12.03.2002 року, то до Позивача, як до нового кредитора правомірно перейшли права Управління комунального майна та приватизації Сумської міської ради, як первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Тобто, враховуючи дані обставини, суд доходить висновку про те, що спірний договір купівлі- продажу від 12.03.2002 року, укладений між управлінням комунального майна та приватизації Сумської міської ради та Відповідачем й вищевказані договори про передання прав за правочином (відступлення права вимоги) від 13.04.2006 року та 14.04.2006 року, укладені між департаментом комунальної власності Сумської міської ради і управлінням комунального майна та приватизації Сумської міської ради та між управлінням комунального майна та приватизації Сумської міської ради і Позивачем відповідають вимогам ст. 512 Цивільного Кодексу України та вчинені в межах повноважень, що надані законом сторонам вказаних правочинів.

Таким чином, посилання відповідача на те, що Позивач є неналежним необґрунтовані та спростовуються матеріалами справи.

Разом з тим, виходячи з матеріалів справи, суд вважає, що Позивач, набувши право кредитора за договором від 14.04.2006 року має право на звернення до суду з даним позовом за захистом порушеного його права виходячи з наступного.

Згідно ст. 4 Цивільного Кодексу УРСР (в редакції, чинній на момент укладення договору спірного договору купівлі - продажу) цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством, зокрема, з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а відповідно до ст. 151 Цивільного Кодексу УРСР, договір (багатостороння угода) є однією з підстав виникнення зобов'язань.

Отже, укладений Управлінням комунального майна та приватизації Сумської міської ради та Відповідачем  договір є підставою для виникнення у його сторін певних прав та обов'язків, визначених ним.

Між тим, в силу ст. 161 Цивільного Кодексу УРСР, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акта планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Такий же обов'язок визначений і діючими на даний момент нормами Цивільного Кодексу України та Господарського Кодексу України, де, відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вказаного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, як встановлено судом, у відповідності до зазначених умов в п. 5.2.1., п. 5.2.2., п. 5.2.3. Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення за конкурсом від 12.03.2002 року, Відповідач взяв на себе зобов'язання з визначеним строком (терміном) їх виконання.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, Відповідач не виконав зобов'язання, передбаченого п.5.2.3. вищевказаного договору, що підтверджується рішенням Ковпаківського районного суду міста Суми від 05.12.2003 року, винесеним в цивільній справі та набравшим законної сили за позовом Смиченко Оксани Іванівни до ТОВ “Інвестор-96”, Сумської міської ради, третя особа: Управлінням комунального майна та приватизації Сумської міської ради про спонукання до виконання договірних зобов'язань про надання житла та стягнення моральної шкоди вказаний позов задоволено частково, зобов'язано ТОВ “Інвестор-96” виконати умови Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення за конкурсом від 12.03.2002 року та надати Смиченко О.І. та членам її сім'ї 2-х кімнатну квартиру відповідно вимогам житлового законодавства; актом державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Ковпаківського районного управління юстиції в місті Суми Білецької Людмили Іванівни від 10.09.2004 року; постановами Ковпаківського ВДВС м. Суми про відкриття виконавчого провадження від 19.05.2004 року на користь Ляшенко Т.А. та на користь Сильон Л.М.; постановою Ковпаківського ВДВС м. Суми про відкриття виконавчого провадження від 07.05.2004 року на користь Жирової О.С; постановою Ковпаківського ВДВС м. Суми про відкриття виконавчого провадження від 25.05.2004 року на користь Смиченко О.І; листа мешканців будинку на адресу міського голови від 20.09.2006 року.

Відповідно ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального Кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає встановленим факт невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором купівлі-продажу нежитлового приміщення за конкурсом від 12.03.2002 року в частині забезпечення надання квартир відповідно до п.5.2.3. спірного договору мешканцям будинку згідно зі списком, що є додатком до договору.

Підтверджується матеріалами справи та факт невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором купівлі-продажу нежитлового приміщення за конкурсом від 12.03.2002 року в частині забезпечення належного санітарно-технічного стану, протипожежної безпеки (акт санітарно-технічного обстеження об'єкта від 10.04.2006 року, виданий Сумською міською санітарно—епідеміологічною станцією та лист міського відділу Головного управління МНС України в Сумській області від 12.04. 2006 року № 984.)

Крім того, як свідчать акти поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 2 476, 2 м2 по вулиці Праці, 1 від 19 вересня 2002 року та від 27 вересня 2005 року, умови Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення за конкурсом від 12 березня 2002 року не виконано.

Таким чином, факти невиконання з боку Відповідача своїх зобов'язань за Договором купівлі-продажу нежитлового приміщення за конкурсом від 12.03.2002 року доведені Позивачем та Третьою особою належними і допустимими доказами та не спростовані будь - якими доказами з боку Відповідача.

Отже враховуючи вищенаведене та вимоги п. 1 ч. 1 ст. 611, ч. 2 ст. 651 Цивільного Кодексу України, суд вважає, що позовні вимоги в частині розірвання Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення за конкурсом від 12.03.2002 року внаслідок невиконання Відповідачем своїх зобов'язань є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

В свою чергу, відповідно до ч. 3 ст. 652 Цивільного Кодексу України у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Враховуючи вказану норму Закону, Позивач просить суд повернути йому будівлю загальною площею 2 476,2 м2, що розташована за адресою: місто Суми, вулиці Праці, 1.

Однак, суд дійшов висновку про неможливість задоволення даної позовної вимоги, у зв'язку з тим, що з боку Позивача не було надано доказів про перерахування на користь Відповідача грошової суми у розмірі 84 000.00 гривень, яка була сплачена Відповідачем в силу п. 2.3. спірного договору.

Разом з тим, суд вважає, що Позивач зобов'язаний повернути Відповідачеві вказані грошові кошти, а Відповідач зобов'язаний повернути Позивачеві  будівлю загальною площею 2 476,2 м2, що розташована за адресою: місто Суми, вулиці Праці, 1.

Крім того, наслідком розірвання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення за конкурсом від 12.03.2002 року є виселення Позивача з будівлі загальною площею 2 476,2 м2, що розташована за адресою: місто Суми, вулиці Праці, 1.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по державному миту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов  задовольнити частково.

2.          Розірвати договір купівлі - продажу нежитлового приміщення за конкурсом від 12.03.2002 року, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Сумської міської ради і товариством з обмеженою відповідальністю  “Інвестор-96”, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Рибалка К.Д. та внесений в реєстр за № 917.

3.          Виселити товариство з обмеженою відповідальністю “Інвестор-96” (40030, м. Суми, вул. Леваневського, 28, код ЄДРПОУ 23635787) з будівлі, загальною площею 2 476,2 м2, яка розташована за адресою: місто Суми, вулиця Праці, 1.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестор-96” (40030, м. Суми, вул. Леваневського, 28, код ЄДРПОУ 23635787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Китко» (40030, м. Суми, вул. Нижньо-Сироватська, 66/89, код 32462201) 85 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

5.          В іншій частині в позові відмовити.

Суддя                                                                          О.В. КОВАЛЕНКО