Постанова

від 29.08.2019 по справі 540/40/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2019 р.м.ОдесаСправа № 540/40/19 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, товариства з обмеженою відповідальністю Дніпровська перлина на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 травня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Дніпровська перлина до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування податкових повідомлень-рішень,

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Позивач ТОВ Дніпровська перлина звернувся з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі акту перевірки від 17.09.2018 р. № 176/21-22-14-01/31694168 Про результати документальної планової перевірки ТОВ Дніпровська перлина з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 р. по 30.06.2018 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 р. по 30.06.2018 р. на адресу позивача були направлені податкові повідомлення-рішення, з якими позивач не погодився та звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби України. 21.12.2018 р.

Позивач отримав від ДФС України рішення про результати розгляду скарги від 18.12.2018 р. № 40857/6/99-99-11-04-01-25. Вказаним рішенням ДФС України частково скасувала податкові повідомлення-рішення.

Предметом даного адміністративного позову є податкові повідомлення-рішення:

- № 0002781306 від 11.10.2018 р., про застосування штрафних санкцій у розмірі 510,00 грн.;

- № 0004631422 від 21.12.2018 р., яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на 438 624,00 грн.;

- № 0003391304 від 20.12.2018 р. за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 38013,70 грн.;

- № 0003401304 від 20.12.2018 р. за платежем військовий збір в сумі 2648,24 грн.

В Акті зазначено, що підприємством у супереч вимогам п. 198.5 г , 185.1,187.1 ПКУ не нараховані податкові зобов`язання з ПДВ при списанні товарно-матеріальних цінностей без підтверджуючих документів, на загальну суму 301 646,00 грн. На думку фахівців фіскальної служби, крім зазначених актів у підприємства повинні бути ще документи ведення складського обліку, акти огляду основних засобів на предмет виявлення дефектності, акти установки запасних частин, матеріальні звіти відповідальних осіб на списання та використання у виробництві ТМЦ та інші документи на яких мають ґрунтуватися акти на списання. Відсутність цих документів і послугувала підставою для висновків щодо використання ТМЦ не у господарській діяльності. Але таких вимог, не містить жоден з нормативних документів, навіть тих, які наведені в акті перевірки, у якості підстав для висновків. Крім того, твердження про те, що для складання первинного документа - акту на списання цінностей необхідно скласти ще й підтверджуючі первинні документи не ґрунтується на вимогах Закону про бухгалтерський облік та Положенні про забезпечення записів в бухгалтерському обліку.

Також, в порушення п. 198.5 г , 185.1,187.1 ПКУ підприємство не нарахувало податкові зобов`язання по операціям із списання буряка на загальну суму 133644,00 грн.

Висновки контролюючого органу про те, що буряк, окремо, як овоч не може бути органічним добривом не ґрунтуються на жодному законодавчому акті. Не ґрунтується також і на законодавчій базі твердження про те, що буряк може бути органічним добривом лише після закладення його в компостні ями для визрівання протягом 2 років. Вартість непридатного для реалізації буряка включена до складу витрат виробництва (рахунок 23), а отже його вартість буде врахована у собівартості майбутнього врожаю, що дає підстави для незастосування пп. г п. 198.5 ПКУ.

Згідно висновків акту перевірки 3 333,33 грн. - це сума завищення податкового кредиту за вересень 2015 року по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1 .

В рішенні ДФС України про результати розгляду скарги від 18.12.2018 р. № 40857/6/99-99-11-04-01-25 зазначено, що ДФС України скасовує податкові повідомлення-рішення № 0002771306, № 0002791306 в частині господарських операцій з ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_3 ДФС України своїм рішенням скасувало висновки акту перевірки по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1 за таких умов включення до сум донарахування грошового зобов`язання з ПДВ податкового повідомлення-рішення № 0004631422 від 21.12.2018 р. 3 333,33 грн. по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1 є неправомірним. Як наслідок неправомірними є й нарахування штрафних санкцій в сумі 833,33 грн. (25%).

Згідно з актом, ТОВ Дніпровська перлина не включено до бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором вартість пального, оплаченого за рахунок підприємства та використаного особисто працівником підприємства ОСОБА_4 в сумі 87 674,71 грн., відповідно занижено і базу нарахування податку з доходів фізичних осіб на суму 106 322,21 грн.

З даними висновками позивач не згоден, оскільки паливно-мастильні матеріали були придбані підприємством за власний рахунок. Тобто підприємство, придбаваючи паливо, прибуткує його на баланс, а потім списує на підставі підтвердних документів.

Тобто, пальним фактично заправляється автомобіль, який використовується підприємством за договором оренди, на якому працівник ОСОБА_4 виконує свої трудові функції. У такому разі працівник формально не несе жодних витрат, а отже, і компенсувати йому нічого. Тому і доходу у вигляді додаткового блага працівник не має.

На стор. 42 акта зазначено, що ТОВ Дніпровська перлина було порушено норми п. 191.2 Податкового кодексу України, в частині не відображення в податковому розрахунку за формою № 1ДФ у 4 кварталі 2015 року доходи виплачені ФОП ОСОБА_1 .

Позивач заперечує проти таких висновків, оскільки відповідно до п. 177.8 ПКУ під час нарахування (виплати) фізичній особі-підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб`єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою-підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб`єкта підприємницької діяльності. Господарські відносини із ФОП ОСОБА_1 . закріплені договорами, у яких він виступає як фізична особа-підприємець. Отже, підприємство, що виплачувало такій особі доходи, мало виконати свої обов`язки податкового агента лише в частині відображення нарахованих та виплачених доходів без утримання ПДФО та військового збору в розрахунку за формою №1-ДФ, але без утримання податку на доходи фізичних осіб, а відтак, мова не може йтись про заниження податкових зобов`язань ФОП ОСОБА_1 .

Крім того, відповідальність, яка передбачена п. 119.2 Податкового кодексу застосовується саме у випадках, якщо недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002781306 від 11.10.2018 р., № 0004631422 від 21.12.2018 р., № 0003391304 від 20.12.2018 р., № 0003401304 від 20.12.2018 р.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 03 травня 2019 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі:

№ 0003391304 від 20.12.2018 р., за яким нараховано грошове зобов`язання за платежем військовий збір на загальну суму 2 648 грн. 24 коп.

№ 0003401304 від 20.12.2018 р. за яким нараховано грошове зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 38 013 грн. 70 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На вказане рішення ТОВ Дніпровська перлина подано апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03.05.2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення про повне задоволення позову.

Апелянт вказує на те, що надані до перевірки акти на списання ТМЦ містять усі необхідні реквізити первинного документа та надають можливість фахівцям фіскальної служби ідентифікувати не тільки особу, яка брала участь в операції, а ще й зміст самої операції та об`єкти обліку. Вони само по собі вказують на використання товариством запчастин, матеріалів тощо.

Також, на думку суду першої інстанції та контролюючого органу акт на списання цінностей повинен ґрунтуватися на підставі документів складського обліку, актів огляду необоротних активів, актів установки запчастин, звітів матеріально-відповідальних осіб.

Проте, апелянт вважає, що таких вимог не містить жоден з нормативних документів, навіть тих, які наведені в акті перевірки в якості підстав для висновків.

Апелянт не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо використання буряка, який втратив споживчі якості, у господарській діяльності, а саме: буряк - це овоч, а не органічне добриво. Проте відповідачем не наведено жодних доказів щодо неможливості використання буряка в якості органічного добрива.

Щодо взаємовідносин із ФОП ОСОБА_1 (3 333,33 грн.) та висновку суду щодо нереальності операцій, апелянт вказує на рішення ДФС України про скасування податкових повідомлень-рішень № 0002771306 та № 0002791306 в частині господарських операцій із ФОП ОСОБА_1 , ФОП Пісміченком та ФОП ОСОБА_3 . Однак з незрозумілих причин до сум грошового зобов`язання з ПДВ податкового повідомлення-рішення № 0004631422 від 21.12.2018 р. потрапила сума нібито завищеного податкового кредиту за вересень 2015 року у сумі 3 333,33 грн. по взаємовідносинам із ФОП ОСОБА_1 . При цьому висновки щодо таких взаємовідносин були скасовані ДФС України.

Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі також звернулось з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03.05.2019 року в частині задоволення позовних вимог ТОВ Дніпровська перлина , ухваливши в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019 року вирішено продовжити розгляд даної справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ Дніпровська перлина підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі - залишенню без задоволення, з наступних підстав.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з податкового повідомлення-рішення № 004631422 від 21.12.2018 р. сума грошового зобов`язання за основним платежем складається з 301 646,00 грн. (списання запчастин), 133 644,00 грн. (використання буряка), а також 3 333,30 грн. (сума завищення податкового кредиту за вересень 2015 року по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1 ), всього - 438 624,00 грн.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що у порушення абз. г п. 198.5 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 ПК України ТОВ Дніпровська перлина не нараховано податкові зобов`язання з податку на додану вартість при списанні товарно-матеріальних цінностей на суму 301 646,00 грн. без підтверджуючих документів, що свідчить про їх використання не у господарській діяльності.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що ТОВ Дніпровська перлина мало нарахувати грошове зобов`язання із ПДВ у разі використання належного майна (чи його списання) не у межах господарської діяльності.

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, вважає їх передчасними та помилковими, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема акту перевірки, підприємством до перевірки були надані акти на списання запасних частин для проведення ремонту техніки. Згідно цих актів у них визначені назви товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), назви об`єктів, на ремонт яких вони були використані, їх кількісні та вартісні показники. Акти списання підписані членами відповідної комісії та затверджені керівником підприємства.

Вирішуючи справу суд першої інстанції погодився з доводами контролюючого органу про те, що крім вказаних актів списання у підприємства повинні були бути також і документи щодо ведення складського обліку, акти огляду основних засобів на предмет виявлення дефектності, акти установки запасних частин, матеріальні звіти відповідальних осіб на списання та використання у виробництві ТМЦ, а також інші документи, на підставі яких мають ґрунтуватися акти на списання. Саме відсутність наведених документів слугувало підставою для висновків стосовно використання ТМЦ (запчастин) не у господарській діяльності позивача.

Згідно до положень ст. 9 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність підставою для бухгалтерського обліку операцій є первинні документи, обов`язкові реквізити яких наведені у п. 2 цієї статті. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Вивчивши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що надані позивачем до перевірки акти на списання ТМЦ (запчастин), містять усі необхідні реквізити первинного документа та надають можливість ідентифікувати не тільки особу, яка брала участь у господарській операції, а й зміст самої операції та об`єктів обліку. Самі по собі зазначені акти на списання містять відомості, які вказують на використання підприємством запчастин, матеріалів тощо.

Апелянт ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі посилається на те, що первинний документ - акт списання цінностей, повинен ґрунтуватися на підставі документів складського обліку, актів огляду необоротних активів, актів установки запасних частин, звітів матеріально-відповідальних осіб.

Проте, колегія суддів вважає помилковими наведені доводи контролюючого органу, оскільки нормативними документами, зокрема тими, на які він посилається в акті перевірки як на підставу своїх висновків, не передбачені наведені вимоги. Твердження про те, що для складання первинного документа (акту на списання цінностей) необхідно скласти також й підтверджуючі первинні документи - не ґрунтується на вимогах законодавства щодо бухгалтерського обліку, а також не передбачено Положенням про забезпечення записів в бухгалтерському обліку.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Тобто, первинні документи не повинні містити відомості про інші первинні документи, на підставі яких вони начебто складені.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з доводами апелянта ТОВ Дніпровська перлина щодо неправомірного нарахування грошового зобов`язання у податковому повідомленні-рішенні № 0004631422 від 21.12.2018 р. в частині 301 646,00 грн. (списання запчастин).

Крім цього, перевіркою встановлено, що у порушення абз. г п. 198.5 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 ПК України, ТОВ Дніпровська перлина не нараховано податкові зобов`язання з ПДВ при списанні буряку, який використано в операціях, що не є господарською діяльністю підприємства, на суму ПДВ 133 644,00 грн.

Колегією суддів встановлено, що згідно наказу від 19.12.2017 р. № 52-П Про використання сільськогосподарської продукції в якості органічних добрив , було списано буряк у кількості 139 212,6 кг. з підзвіту завідуючої складом ОСОБА_5 та використано дану сільськогосподарську продукцію в якості органічного добрива на полі № 20.

Як вбачається з наведеного наказу від 19.12.2017 р. № 52-П - підприємством було закуплено буряк з метою подальшої реалізації. Зберігання було передбачено в приміщенні без додаткового охолодження. Постійно діючою комісією проведено обстеження буряка. Комісія дійшла висновку, що із-за аномально теплої осені продукція втратила товарний вигляд та не може бути реалізована як товар. Агрономічна служба запропонувала використати дану сільськогосподарську продукцію в якості органічних добрив у зв`язку з діючою на підприємстві програмою поступового переходу на повне органічне добриво .

У бухгалтерському обліку вказана операція відображена кореспонденцією рахунків: Дт 23 Виробництво Кт 27 Продукція рослинництва .

Як вбачається з матеріалів справи, буряк в кількості 139 212,6 кг було придбано у жовтні 2017 року згідно накладної від 23.10.2017 № 2864 у ТОВ ГРІН ТІМ та відображено у бухгалтерському обліку на рахунку 27 Продукція сільськогосподарського виробництва (Дт.27 Кт.631 - оприбутковано буряк у сумі 668 220,00 грн.; Дт.644 Кт.631 - відображено ПДВ).

Здійснюючи операції з придбання буряку підприємство відобразило у декларації за жовтень 2017 року податковий кредит у сумі 133 644,00 грн., згідно податкової накладної від 23.10.2017 № 93 (зареєстрована в ЄРПН 30.10.2017 № 9225400905).

ТОВ Дніпровська перлина було придбано буряк для подальшої його реалізації, однак протягом періоду 23.10.2017 - 19.12.2017 підприємство не здійснило реалізацію даного товару, а згідно наказу від 19.12.2017 №52-П Про використання с/г продукції в якості органічних добрив списано в якості органічного добрива.

У бухгалтерському обліку відображено: Дт.23 Кт.27 - списано на витрати у сумі 668220,00 грн.

Позивач вказує про використання буряка в якості органічного добрива.

Разом з тим, органічні добрива - це органічні сполуки рослинного, тваринного, промислового і побутового походження різного ступеня розкладання, які містять елементи живлення рослин переважно у формі органічних сполук. Основними видами органічних добрив натурального походження є: зола, сидерати, біогумус, гній, торф, пташиний послід, кістна мука, компост, сапропель. При цьому, ТОВ Дніпровська перлина не здійснює виготовлення або інших органічних добрив.

В свою чергу позивачем не доведено та документально не підтверджено закладання буряку, який нібито непридатний для продажу, на виготовлення органічного добрива.

Апелянт ТОВ Дніпровська перлина посилається на лист ДФС від 27.10.2015 № 22542/6/99-99- 19-03-02-15згідно якого Оскільки вартість переведених в категорію непридатних для подальшої реалізації та переданих на повторну переробку товарних залишків при реалізації підприємством нової продукції включається до складу її вартості,... передані на повторну переробку товарні залишки визнаються такими, що використані в господарській діяльності .

Проте, підприємством не було надано документів стосовно характеристик товарної продукції, її непридатності, неможливості використання у господарській діяльності, а також, не надано акту комісії щодо проведення обстеження буряка та її висновків.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що буряк, який було списано як непридатний для продажу, використано не у господарській діяльності, і позивач, в свою чергу, повинен був нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ у період здійснення списання такого буряка, який використано в операціях, що не є господарською діяльністю підприємства, на загальну суму 133 644,00 грн., у тому числі за грудень 2017 року на суму 133 644,00 грн.

Посилання апелянта ТОВ Дніпровська перлина на те, що судом першої інстанції без будь-якого нормативного обґрунтування зроблено висновок про невикористання буряка у господарській діяльності, а також не наведено норм матеріального права, що вказують на неможливість використання буряка в якості добрива, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Так, положеннями ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Колегія суддів наголошує, що обов`язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Аналогічна правова позиція викладена Верховим Судом у постанові від 14.03.2018 р. у справі № 760/2846/17.

Проте, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин, які викладені у позовній заяві та апеляційній скарзі стосовно використання буряка у господарській діяльності в якості добрива, відповідно, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Вирішуючи справу суд першої інстанції також прийшов до висновку про нереальність взаємовідносин ТОВ Дніпровська перлина з ФОП ОСОБА_1 (3 333,33 грн.). Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, з огляду на таке.

Рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 18.12.2018 р. № 40857/6/99-99-04-01-25 скасовано податкові повідомлення-рішення № 0002771306, № 0002791306 в частині господарських операцій з ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_3 . Однак, незважаючи на це, до сум грошового зобов`язання з ПДВ податкового повідомлення-рішення № 0004631422 від 21.12.2018 р. включена сума нібито завищеного податкового кредиту за вересень 2015 р. в сумі 3 333,33 грн. по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1

ДФС України власним рішенням скасовано висновки акту перевірки щодо взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1 , у зв`язку з чим включення до сум нарахованого грошового зобов`язання з ПДВ податкового повідомлення-рішення № 0004631422 від 21.12.2018 р. 3 333,33 грн. по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1 є безпідставним та неправомірним.

Стосовно не відображення відомостей про виплачені доходи у поданих підприємством ТОВ Дніпровська перлина розрахунках за формою І-ДФ у 4 кв. 2015 року про виплачені доходи платнику податків ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає наступне.

За результатами документальної перевірки повноти і своєчасності надання розрахунків за Ф 1-ДФ встановлено порушення ст. 51 ПК України (податковий агент зобов`язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку), підприємством допущено неповне відображення у поданій за формою 1 ДФ звітності даних про фактично проведені виплати фізичним особам у періоді, що перевірявся.

Проте, апелянт ТОВ Дніпровська перлина вважає, що не зазначення відомостей про фактично виплачені доходи фізичним особам - приватним підприємцям у розрахунку за формою 1-ДФ не призводить до зменшення податкових зобов`язань платників податків при визначенні таких зобов`язань у відповідних періодах.

Перевіркою було встановлено не відображення відомостей про виплачені доходи у поданих підприємством ТОВ Дніпровська перлина розрахунках за формою 1-ДФ у 4 кв. 2015 року про виплачені доходи платнику податків ОСОБА_1 , що призвело до зменшення податкових зобов`язань платника податків ОСОБА_1 при визначенні таких зобов`язань у відповідному періодах за результатами визначення бази оподаткування за даними розрахунків 1-ДФ (у зв`язку з не відображенням у розрахунку за формою 1-ДФ даних про виплачені доходи громадянам податковим агентом, занижується база оподаткування за даними розрахунків 1-ДФ що призводить до зменшення податкових зобов`язань платників податків при визначенні таких зобов`язань у відповідних періодах).

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про необхідність залишення без задоволення позовних вимог в цій частині.

Аналізуючи наведені правові норми та фактичні обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції надано частково невірну правову оцінку обставинам справи, внаслідок чого прийшов до помилкового висновку щодо необхідності відмови у задоволенні адміністративного позову у наведених частинах.

Керуючись ст.ст. 308; 311; 317; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі - залишити без задоволення, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Дніпровська перлина - задовольнити частково.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 травня 2019 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі № 0002781306 від 11.10.2018 р. та № 0004631422 від 21.12.2018 р., прийняти в цій частині нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Дніпровська перлина .

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі:

№ 0002781306 від 11.10.2018 р., яким нараховано штрафні санкції у розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень;

№ 0004631422 від 21.12.2018 р., в частині - 301 646,00 грн.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Дніпровська перлина (код ЄДРПОУ 31694168, Чаплинське шосе, 7, м. Каховка, Херсонська область, 74800) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі. (код ЄДРПОУ 39394259, просп. Ушакова, 75, м. Херсон, 73026) судові витрати в розмірі 13 262 (тринадцять тисяч двісті шістдесят дві) гривні 69 копійок.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя Джабурія О.В. Судді Кравченко К.В. Вербицька Н. В.