Постанова

від 27.08.2019 по справі 361/4296/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №361/4296/18

Апеляційне провадження №22-ц/824/10024/2019

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах - головуючого Сержанюка А.С., суддів Сліпченка О.І., Сушко Л.П., із участю секретаря Топольського В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Броварська районна державна нотаріальна контора Київської області про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

18 липня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із названим позовом, де просила визнати за нею право власності на земельну ділянку,площею 0,2050 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221255500:01:015:0034 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка ).

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона є власником будинку АДРЕСА_1 .

Даний будинок вона отримала в дар від матері - ОСОБА_3 , що підтверджується договором дарування жилого будинку від 22 січня 1998 року, посвідченого державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори Юхтою Л.М. та зареєстрованого в Броварському міжміському БТІ 22 квітня 1999 року в реєстрі за №2-198.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 травня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину земельної ділянки, площею 0,205 га,з цільовим призначенням для індивідуального житлового будівництва розташованої в АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , належноїпомерлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю видано громадянину України серії КВ виданого згідно рішення Калитянської селищної ради народних депутатів 7-ї сесії ХХІІ скликання від 20 грудня 1995 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №222.

В іншій частині позову відмовлено.

На обґрунтування ухваленого рішення місцевий суд зазначив, що позивач має право на видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частку земельної ділянки , площею 0,2050 га, за адресою: АДРЕСА_1 , а на іншу Ѕ частку спадкового майна - ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину після смерті свого батька - ОСОБА_5 , який номер ІНФОРМАЦІЯ_2 , і прийняв спадщину на 1/2 частку після смерті ОСОБА_3 , але не встиг оформити своїх спадкових прав.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при його ухваленні.

Просить заочне Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 травня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Суд, закінчивши з`ясування обставин справи і перевірку їх доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі, у межах доводів та вимог апеляційної скарги, вислухавши учасників процесу в судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу .

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, 30 листопада 1985 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким на випадок своєї смерті зробила відповідне розпорядження, яким Ѕ частину будинку по АДРЕСА_1 заповіла донці - ОСОБА_1 , а іншу Ѕ частину житлового будинку заповіла синові - ОСОБА_5 ( а.с. 57, 57 зв.)

Згідно Державного акту на право приватної власності на землю виданого 07 березня 1997 року ОСОБА_3 на підставі рішення Калитянської селищної ради народних депутатів 7-ї сесії ХХІІ скликання від 20 грудня 1995 року передано у власність земельна ділянка, площею 0,205 га,в межах згідно з планом.

Цільове призначення земельної ділянки - для індивідуального будівництва. Вказаний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 222 ( а.с. 7 ).

Вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3221255500:01:015:0034 , що підтверджується витягом із Державного земельного кадастру про земельну ділянку ( а.с. 8 )

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 ( а.с. 47 ).

Після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_1 та просила видати їй свідоцтво про право на спадщину. Крім іншого зазначила, що також спадкоємцем щодо майна померлої є син померлої ОСОБА_5 ( а.с. 46 зв. ).

На подану заяву ОСОБА_1 державним нотаріусом роз`яснено, що вона має право на видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частку спадкового майна, тобто на Ѕ частку земельної ділянки 0,2050 га з цільовим призначенням для індивідуального житлового будівництва розташованої в АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , що належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю видану громадянину України серії КВ виданого згідно рішення Калитянської селищної ради народних депутатів 7-ї сесії ХХІІ скликання від 20 грудня 1995 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 222 ( а.с. 44 ).

В матеріалах спадкової справи №512 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 міститься довідка виконавчого комітету Калитянської селищної ради від 21 лютого 2018 року вих. № 254, про те, що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно на день смерті проживав та був зареєстрований по АДРЕСА_1 ( а.с. 48 ).

Згідно довідки від 21 лютого 2018 року виданої виконавчим комітетом Калитянської селищної ради про те, що ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , яка постійно проживала та була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , шляхом проживання з матір`ю, доглядаючи за нею, утриманням об`єктів нерухомості за вищевказаною адресою, обробітком земельної ділянки та сплатою земельного податку і комунальних платежів ( а.с. 49 ).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , про що видано свідоцтво про смерть серії в„– НОМЕР_5 ( а.с. 43 ).

Після смерті ОСОБА_5 04 червня 2004 року із заявою про прийняття спадщини звернулась його донька ОСОБА_6 подавши відповідну заяву до Броварської державної нотаріальної контори Київської області ( а.с. 41 зв. ).

18 липня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із названим позовом, де просила, визнати за нею право власності на земельну ділянку,площею 0,2050 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221255500:01:015:0034 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( а.с. 2-4 ).

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 травня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково ( а.с. 89-92 ).

Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину земельної ділянки , площею 0,205 га,з цільовим призначенням для індивідуального житлового будівництва, розташованої в АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , що належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю видано громадянину України серії КВ ,виданого згідно рішення Калитянської селищної ради народних депутатів 7-ї сесії ХХІІ скликання від 20 грудня 1995 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №222.

В іншій частині позову відмовлено.

На обґрунтування ухваленого рішення місцевий суд зазначив, що позивач має право на видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частку земельної ділянки , площею 0,2050 га, за адресою: АДРЕСА_1 , а на іншу Ѕ частку спадкового майна - ОСОБА_7 , яка прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_5 , який помер 02 грудня 2003 року, і прийняв спадщину на 1/2 частку після смерті ОСОБА_3 , але не встиг оформити своїх спадкових прав ( там же ).

Проте, на переконання апеляційного суду, місцевий суд помилково прийшов до висновку, що спірна земельна ділянка, площею 0,2050 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221255500:01:015:0034 , входить до спадкової маси, враховуючи наступне.

Так, 22 січня 1998 року був укладений договір дарування жилого будинку між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідчений державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори Юхтою Л.М., зареєстрований в реєстрі за №2-198.

Зазначений правочинбув зареєстрований в Броварському міжміському БТІ 22 квітня 1999 року ( а.с. 6 ).

Як вбачається із змісту вказаного договору, ОСОБА_1 отримала в дар жилий будинок з надвірними будівлями: сарай, погріб, вбиральня, огорожа, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ( там же ).

Вказаний правочини, на переконання апеляційного суду, є правомірним відповідно до положень ст. 204 ЦК України , оскільки його недійсність прямо не встановлена законом і він не визнанийсудом недійсним.

При цьому, право власності на спірну земельну ділянку, на якій розміщений вказаний житловий будинок, перейшло до ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 30, 67 Земельного Кодексу України, в редакції, що діяла на момент укладення договору дарування, яке ніким не оспорено .

Відсутність у позивача відповідного державного акта, який підлягав видачі на підставі ст. 23Земельного Кодексу України, в редакції, що діяла на момент укладення договору дарування, на переконання апеляційного суду, не є правовою підставою для відмови в задоволенні заявлених позовних вимог, оскільки право власності на спірне майно ОСОБА_4 отримала після укладення договору дарування будинку відповідно до положень Цивільного кодексу України , в редакції, що діяла на момент укладення договору дарування.

За таких обставин, суд першої інстанції, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, вважав встановленими обставини, що мають значення для справи, які судом не доведені, зробив висновки, які не відповідають матеріалам справи, і, без додержання зазначених норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 30, 67 Земельного Кодексу України, в редакції, що діяла на момент укладення договору дарування, ст. 152 Земельного Кодексу України, ст.ст. 5 , 10-13 , 76-81 , 263 ЦПК України , ухвалив незаконне і необґрунтоване рішення щодо часткового задоволення позову.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , на переконання апеляційного суду, знайшли підтвердження, унаслідок чого рішення місцевого суду підлягає скасуванню із ухваленням нового про задоволення позовних вимог у відповідності до ст. 376 ЦПК України та названих положень матеріального і процесуального права за їх обґрунтованістю та доведеністю.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 5 , 10-13 , 76-81 , 263 , 367 , 368 , 374 , 381-384 ЦПК України , апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Броварська районна державна нотаріальна контора Київської області про визнання права власності скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 0,2050 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221255500:01:015:0034 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: О.І. Сліпченко

Л.П. Сушко