Рішення

від 21.08.2019 по справі 921/228/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 серпня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/228/19

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

за участі секретаря судового засідання Гримак Л.П.

розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", вул. Богдана Хмельницького, буд. 43, с. Крупець, Славутський район, Хмельницька область, 30068

до відповідача Приватно-орендного підприємства "Дарахівський", с. Дарахів, Теребовлянський район, Тернопільська область, 48136

про стягнення 295 114,04 грн., з яких: 165 038,54 грн. - боргу за договором №1300020498 від 01.01.2018р., 1 912,64 грн. - 3% річних, 6 188,08 грн. - інфляційні збитки, 22 951,66 грн. - пеня, 99 023,12 грн. - штраф.

За участі представників:

позивача - адвокат Спіжавка Тарас Георгійович, довіреність №б/н від 11.03.2019р.;

відповідача - керівник П`ятничко Ярослав Гаврилович, паспорт НОМЕР_1 виданий 16.02.1998р.

В порядку ст. 8 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" звернулось з позовом до Приватно-орендного підприємства "Дарахівський" про стягнення 295 114,04 грн., з яких: 165 038,54 грн. - боргу за договором №1300020498 від 01.01.2018р., 1 912,64 грн. - 3% річних, 6 188,08 грн. - інфляційні збитки, 22 951,66 грн. - пеня, 99 023,12 грн. - штраф та застосування ч. 10 ст. 238 ГПК України щодо нарахування 3% річних та пені.

Ухвалою суду від 09.04.2019р. позовну заяву №б/н від 28.03.2019р. залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 25.04.2019р.: 1/ прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; 2/ розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження; 3/ призначено підготовче засідання на 21.05.2019р.; 4/ зобов`язано сторони подати додаткові докази.

У судовому засіданні 21.05.2019р. постановлено ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні на 21.06.2019р., яку занесено в протокол судового засідання. Позивача повідомлено про дату та час розгляду справи ухвалою суду від 21.05.2019р.

Ухвалою суду від 21.06.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.07.2019р.

У судовому засіданні 16.07.2019р. постановлено ухвалу про продовження строку розгляду справи по суті, у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., та про оголошення перерви до 21.08.2019р., для надання можливості сторонам укласти мирову угоду шляхом здійснення відповідачем розрахунків зерном в погашення боргу, яка занесена в протокол судового засідання.

Представник позивача в обґрунтування заявлених вимог посилається на наступне: - між ТОВ "Суффле Агро Україна" та ПОП "Дарахівський" укладено 01.01.2018р. Договір поставки №1300020498, 19.03.2018р. Договір купівлі-продажу №1300021800 та 01.07.2018р. Договір купівлі-продажу №1000036868; - у зв`язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог з оплати товару за договорами, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором №1300020498 від 01.01.2018р. становила 165 038,54 грн. станом на момент звернення із позовом; - у судовому засіданні 21.08.2019р. повідомив про неможливість укладення мирової угоди та що відповідач частково оплатив борг у розмірі 120 000,00 грн., та станом на дату розгляду спору сума боргу становить 45 038,54 грн., на підтвердження чого надав копію банківської виписки, та у зв`язку з цим подав заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині боргу на дану суму. У судовому засіданні представник уточнив, що не підтримує вимоги в частині стягнення 120 000,00 грн. боргу, що відповідає повноваженням згідно довіреності, при цьому, усі інші вимоги, враховуючи ч. 3 ст. 130 ГПК України, просить стягнути у повному обсязі з відповідача, та відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України, зазначити у рішенні суду про нарахування 3% річних та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України.

Щодо можливості одночасного стягнення штрафу та пені посилається на практику Верховного Суду, відповідно до якої це не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки такі не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, а є видами штрафних санкцій.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій заперечив, виходячи з наступного: - позивач, як і відповідач, є підприємством, зайнятим у сфері сільського господарства, яке надає господарствам товарний кредит у вигляді посівного матеріалу (насіння) та засобів захисту рослин, за які такі здійснюють розрахунки у жовтні-листопаді, тобто після збору врожаю, зокрема, ТОВ "Суффле Агро Україна" надано без застави та поручительства ПОП "Дарахівський" у 2018р. товарного кредиту на загальну суму 283 767,07 грн.; - відповідач не довів документально неможливість виконання ним обов`язку з оплати товару, скрутного матеріального становища чи форс мажорних обставин, оскільки не надав Баланс підприємства станом на 31.12.2018р. та за перший квартал 2019р.; - відповідач має у користуванні 130 га землі, про що свідчить Звіт про посівні площі (розділ 7), середня вартість урожаю зернових з 1 га становить 1 200,00 дол. США, а тому приблизна вартість зібраного ПОП "Дарахівський" урожаю у 2018р. становить 4 000 000,00 дол. США, що є достатнім для погашення боргу, навіть якщо враховувати зниження урожаю на 30 га; - враховуючи зарахування зустрічних однорідних вимог, грошовими коштами відповідача товар не оплачувався, а штрафні санкції нараховані за незначний період прострочення - 4 місяці (листопад 2018р. - березень 2019р.).

Відповідач визнає позовні вимоги в частині стягнення боргу у сумі 45 038,54 грн. (з врахуванням здійсненої 13.08.2019р. часткової оплати у розмірі 120 000,00 грн.), однак заперечив проти стягнення штрафу та заявив клопотання про зменшення розміру пені до 10 000,00 грн., посилаючись на наступне: 1/ причиною несвоєчасного проведення розрахунків стало те, що у вересні 2018р. склалися складні погодні умови, пов`язані із тривалою посухою, що призвело до зниження врожайності до 18 центнерів з 1 гектара, що на 80% менше від середньої врожайності ячменю сорту шармай, що підтверджується статистичними даними (форма звіту №29-сг). Даний факт підтверджується письмовими поясненнями посадової особи позивача, а саме регіональним менеджером ОСОБА_1 ; 2/ - у 2018р. було посіяно із закупленого насіння у ТОВ "Суффле Агро Україна" 70 цнт ячменю сорту шармай на площі 39,6 га, на якій розміщені 20 пайовиків, які уклали з відповідачем договори оренди, при цьому, за кожен пай підприємство видало 15 цнт зерна, що разом становить 300 цнт; - валовий збір із даної площі (39,6 га) становить 586,8 цнт, з якого видано на пай 300 цнт і продано позивачу 247 цнт ячменю, а тому у господарстві залишилось 39,8 цнт ячменю, який був використаний під посів 2019р.; - на посів ячменю сорту шармай у 2018р. затрачено 497 445,00 грн., від вирощення якого господарство отримало 227 178,00 грн., а саме від проданого - 195 652,00 грн. та на залишок ячменю під посів 2019р. - 31 526,00 грн., а тому підприємство зазнало збитків на суму 270 267,00 грн. (497 445,00 грн. - 227 178,00 грн.) і опинилось у складному фінансовому становищі; 3/ нарахування штрафу у розмірі 99 023,12 грн. є безпідставним, оскільки дублює вже нараховану пеню за порушення своєчасного виконання договірних зобов`язань за договором поставки, що суперечить ст. 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а пеня і штраф - один вид цивільно-правової відповідальності.

Просить суд врахувати, що дані обставини спричинили збитки ПОП "Дарахівський", і як наслідок, унеможливили вчасне виконання зобов`язань перед позивачем.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення представників сторін, встановив:

- між Товариством з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", в особі директора Самюеля Робара (далі - Продавець), та Приватним-орендним підприємством "Дарахівський", в особі директора ОСОБА_2 Ярослава Гавриловича (далі - Покупець), 01.01.2018р. укладено Договір поставки №1300020498 , який є змішаним договором у розумінні ч. 2 ст. 628 ЦК України та об`єднує договори поставки та надання послуг, направлений на забезпечення Продавцем Покупця посівним матеріалом, засобами захисту рослин, добривами для сільськогосподарського сезону, а також на надання послуг, пов`язаних із вирощування врожаю, відповідно до умов якого:

- Продавець зобов`язався поставляти, а Покупець приймати та оплачувати вартість сільськогосподарських товарів, а саме: - насіння: ячменю, кукурудзи, ріпаку, соняшника, пшениці, сої, гороху, сорго, люцерни та жита; - засоби захисту рослин; - мінеральні добрива; - добрива для позакореневого підживлення (п. 1.1 Договору поставки);

- умови даного Договору встановлюють загальні правила поставки вищезазначених сільськогосподарських товарів та поширюються на усі додаткові угоди, додатки та специфікації, що встановлюють додаткові умови продажу товарів, укладені у 2018р., незалежно чи містять вони посилання на даний Договір (п. 1.2 Договору поставки);

- Товар вважається переданим за кількістю та якістю за умови підписання товарно-транспортної (залізничної) накладної чи видаткової накладної Покупцем (п. 3.2 Договору поставки);

- у зв`язку з тим, що постачання має характер централізовано-кільцевих перевезень, підписання видаткової накладної представником Покупця можливе без довіреності на отримання матеріальних цінностей шляхом скріплення свого підпису на документах печаткою Покупця (п. 3.6 Договору поставки);

- Покупець зобов`язується оплатити вартість Товару не пізніше 31.10.2018р. (п. 4.3 Договору поставки);

- незалежно від строків оплати, зазначених у Договорі, строк оплати Товару вважатиметься таким, що настав, у разі, коли у Продавця виникає зустрічне грошове зобов`язання перед Покупцем за договорами поставки зерна. У такому разі строк оплати Товару на суму зустрічного зобов`язання вважатиметься таким, що настав, а Продавець матиме право на зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку, передбаченому ст. 601 ЦК України (п. 4.7 Договору поставки);

- в разі несвоєчасної оплати вартості Товарів Покупцем, такий сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої чи несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення оплати (п. 8.1 Договору поставки);

- Покупець додатково сплачує штраф у розмірі 15% від суми прострочення за кожен 1 повний місяць прострочення (п. 8.2 Договору поставки);

- Договір діє з моменту підписання та до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань (п. 9.6 Договору поставки).

Позивач, на виконання умов Договору №1300020498 від 01.01.2018р., поставив Товар на загальну суму 283 767,07 грн. , що підтверджується видатковими накладними: №5190019473 від 20.03.2018р. на суму 28 702,43 грн., №5190020607 від 02.04.2018р. на суму 35 204,88 грн., №5190022295 від 19.04.2018р. на суму 10 555,06 грн., №5190023022 від 26.04.2018р. на суму 44 705,90 грн., №5190024383 від 01.05.2018р. на суму 5 422,24 грн., №5190025684 від 30.05.2018р. на суму 9 619,82 грн., №5190025685 від 30.05.2018р. на суму 27 656,46 грн., №5190025687 від 30.05.2018р. на суму 21 395,00 грн., №5190026602 від 22.06.2018р. на суму 2 508,42 грн., №5190020449 від 30.03.2018р. на суму 1 650,00 грн., №5190027188 від 24.07.2018р. на суму 57 331,80 грн., №5190030210 від 31.10.2018р. на суму 39 015,06 грн., які підписані представниками сторін без заперечень, та підписи яких скріплені печатками.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", в особі директора Самюеля Робара (далі - Покупець), та Приватним-орендним підприємством "Дарахівський", в особі директора ОСОБА_3 Гавриловича (далі - Продавець), 19.03.2018р. укладено Загальні умови закупівлі ячменю пивоварного , які застосовуються до усіх договорів на купівлю Покупцем ячменю пивоварного класу А та/або В, укладених у 2018р., доповнюючи вказані договори та регулюючи правовідносини, не врегульовані ними. Відповідно до Загальних умов:

- Продавець зобов`язався виростити для Покупця та продати йому ячмінь пивоварний класу А та/або В, а Покупець зобов`язався прийняти Товар та оплатити його вартість (п. 1.1 Загальних умов);

- під час висіву і у процесі вирощування ячменю пивоварного, а також під час його збору, очистки, підготовки і зберігання Продавець надає можливість представникам Покупця здійснювати контроль і збір інформації щодо вказаних процесів. Продавець враховує усі рекомендації спеціалістів Покупця, що стосуються покращення якості ячменю та підвищення його урожайності (п. 2.3 Загальних умов);

- поставка Товару здійснюється у строк до 30.09.2018р., а у разі необхідності сторони письмово погоджують інші дати поставки (п. 3.8 Загальних умов);

- вартість поставленого ячменю оплачується протягом 10 банківських днів після надання Продавцем наступних оригіналів документів: - товарно-транспортна накладна або залізнична накладна; товарна (видаткова) накладна; - податкова накладна; - сортове посвідчення на партію Товару; - карантинний сертифікат - на вимогу Покупця; - якісне посвідчення на зерно (п.п. 3.7, 4.6 Загальних умов);

- сторони у період з 15.09.2018р. по 31.12.2018р. здійснюють перерахунок ціни поставленого ячменю з наданням наступних документів: - розрахунок коригування товарної (видаткової) накладної; - розрахунок коригування податкової накладної (п. 4.8 Загальних умов);

- у разі поставки Товару та наявності у Продавця зустрічної заборгованості перед Покупцем за іншими договорами за поставлений посівний матеріал (насіння, засоби захисту рослин тощо), строк оплати за вказаний посівний матеріал Покупця вважатиметься таким, що настав, а Покупець отримає право на зарахування зустрічних однорідних вимог (п. 4.11 Загальних умов);

- Товар вважається переданим Продавцем за кількістю після підписання видаткової накладної в передбаченому законодавством порядку (п. 5.1 Загальних умов);

- дані Умови діють одночасно із дією Договору. Договір набуває чинності з моменту його підписання і скріплення печатками сторін і діє до моменту виконання ними усіх своїх обов`язків за Договором (п. 7.1 Загальних умов).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", в особі регіонального менеджера ОСОБА_4 (далі - Продавець), та Приватним-орендним підприємством "Дарахівський", в особі директора ОСОБА_3 Гавриловича (далі - Покупець), 19.03.2018р. укладено Договір купівлі-продажу №1300021800 , відповідно до умов якого позивач 30.03.2018р. поставив відповідачу 7 тонн ячменю пивоварного Шармай А на загальну суму 76 923,59 грн. зі строком оплати - 31.10.2018р. , що підтверджується видатковою накладною №5190020399 від 30.03.2018р., яка підписана представниками сторін без заперечень, та підписи яких скріплені печатками.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", в особі директора Самюеля Робара (далі - Покупець), та Приватним-орендним підприємством "Дарахівський", в особі директора ОСОБА_2 Ярослава Гавриловича (далі - Продавець), 01.07.2018р. укладено Договір купівлі-продажу №1000036868 , відповідно до умов якого відповідач 10.10.2018р. поставив позивачу 27,470 тонн ячменю пивоварного Шармай А на загальну суму 195 652,12 грн. зі строком оплати - 10 днів після доставки (31.10.2018р.) , що підтверджується видатковою накладною №5210023413 від 10.10.2018р. на суму 147 431,39 грн. та розрахунком коригування до накладної №5210024268 від 29.10.2018р. на суму 48 220,73 грн., які підписані представниками сторін без заперечень, та підписи яких скріплені печатками.

Враховуючи наявність між позивачем та відповідачем зустрічних грошових зобов`язань з оплати Товару за Договорами, ТОВ "Суффле Агро Україна" надіслало 15.04.2019р. на адресу ПОП "Дарахівський" Заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог , в порядку ст. 601 ЦК України, наступним чином:

- ТОВ "Суффле Агро Україна" зараховує свою заборгованість перед ПОП "Дарахівський" за поставку ячменю в сумі 195 652,12 грн. за Договором купівлі-продажу №1000036868 від 01.07.2018р. в рахунок повного погашення боргу ПОП "Дарахівський" перед ТОВ "Суффле Агро Україна" за поставку ячменю в сумі 76 923,59 грн. за Договором купівлі-продажу №1300021800 від 19.03.2018р., а тому заборгованість відповідача перед позивачем за Договором №1300021800 від 19.03.2018р. погашається повністю, а заборгованість позивача перед відповідачем за Договором №1000036868 від 01.07.2018р. зменшується на 76 923,59 грн. та становить 118 728,53 грн.;

- ТОВ "Суффле Агро Україна" зараховує залишок своєї заборгованості в сумі 118 728,53 грн. за Договором №1000036868 від 01.07.2018р. в рахунок часткового погашення боргу ПОП "Дарахівський" перед ТОВ "Суффле Агро Україна" за Договором №1300020498 від 01.01.2018р., а тому заборгованість позивача перед відповідачем за Договором №1000036868 від 01.07.2018р. погашається повністю, а заборгованість відповідача перед позивачем за Договором №1300020498 від 01.01.2018р. погашається частково на суму зарахувань в розмірі 118 728,53 грн. і становить 165 038,54 грн. (283 767,07 грн. - 118 728,53 грн.).

Дана Заява отримана відповідачем 19.04.2019р., що підтверджується Витягом із відстеження пересилань поштових відправлень на офіційному сайті Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта".

Невиконання відповідачем у повному обсязі умов Договору №1300020498 від 01.01.2018р. стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

У процесі розгляду справи по суті, відповідачем проведено часткову оплату боргу на загальну суму 120 000,00 грн. , що підтверджується банківською випискою від 13.08.2019р.

Сума боргу, станом на дату вирішення спору, склала 45 038,54 грн. , яку позивач просить задовольнити з врахуванням 1 912,64 грн. 3% річних за період з 01.11.2018р. по 21.03.2019р., 6 188,08 грн. інфляційних збитків за період листопад 2018р. - лютий 2019р., 22 951,66 грн. пені за період з 01.11.2018р. по 21.03.2019р., 99 023,12 грн. штрафу за період листопад 2018р. - лютий 2019р. з розрахунку 15% від суми прострочення за кожен місяць (24 755,78 грн. (за один місяць) х 4) .

Суд, на підставі ст.ст. 86, 237 ГПК України, давши оцінку поданим сторонам доказам та наведеним доводам в обґрунтування заявлених вимог, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

При цьому, суд виходив із наступного:

- укладений між сторонами договір, за своєю правовою природою, є договором поставки, до якого застосовуються загальні положення про купівлю-продаж (ст. 712 ЦК України), порядок виконання якого регулюється нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та умов договору. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.ст. 526, 530 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

У відповідності до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 3 ст. 203 ГК України, що кореспондується зі ст. 601 ЦК України, господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги , строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Відповідно до даних норм, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Таким чином, для зарахування зустрічних однорідних вимог необхідно, щоб сторони одночасно брали участь у двох зобов`язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов`язанні був боржником в іншому зобов`язанні. Також, зарахування можливе у разі однорідності вимог. Однорідність вимоги визначається однорідністю підстав виникнення зобов`язань, які зараховуються, оскільки зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом.

Крім того, умовою, за наявністю якої можливе припинення зобов`язання зарахуванням, є прозорість вимог, тобто коли між сторонами немає спору відносно характеру зобов`язання, його змісту та умов виконання.

Враховуючи правомірне здійснення між сторонами зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви позивача, за відповідачем рахувався залишок боргу за договором №1300020498 від 01.01.2018р. в сумі 165 038,54 грн.

У процесі розгляду справи по суті, до прийняття судом рішення, відповідач частково оплатив суму основної заборгованості, що не заперечує позивач та підтверджується банківською випискою від 13.08.2019р. на суму 120 000,00 грн., а тому провадження в цій частині справи закривається на підставі ст. 231 ГПК України, у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачем, що станом на день прийняття рішення судом сума боргу за поставлений Товар становить 45 038,54 грн. , а тому позов у цій частині підлягає до задоволення, як обґрунтовано заявлений.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у справі №905/600/18 від 05.07.2019р., нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України, 230 ГК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), іншими видами забезпечення встановленими договором або законом. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 6 статті 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.1996р., платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, при цьому, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня .

Відповідно до ст. 258 ЦК України та ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано та стягуються такі санкції протягом строку позовної давності в один рік, при цьому позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2019р. у справі №917/194/18).

Виходячи із системного аналізу ст. 549 ЦК України, такі господарські санкції як штраф та пеня не є тотожними, а навпаки, хоча і є різновидами неустойки, є різними правовими категоріями. Штраф застосовується одноразово у випадку прострочення боржником виконання зобов`язання понад встановлений сторонами зобов`язання термін та може встановлюватися за будь-яке порушення, тоді як пеня має триваючий характер , тобто нараховується за певний проміжок часу, є видом відповідальності за невиконання, за загальним правилом, виключно грошового зобов`язання.

Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить (п. 48 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008р. №01-8/211).

Суд, за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга", перевіривши на відповідність нараховані позивачем на прострочену суму боргу пеню та 3% річних, встановив правомірність таких нарахувань на суми: 1 912,64 грн. - 3% річних за період з 01.11.2018р. по 21.03.2019р. та 22 951,66 грн. - пеня за період з 01.11.2018р. по 21.03.2019р., які підлягають до задоволення.

Щодо заявленої позивачем суми інфляційних нарахувань за період листопад 2018р. - лютий 2019р. - 6 188,08 грн., то такі підлягають до задоволення у розмірі 6 106,43 грн.

У частині стягнення 81,65 грн. інфляційних нарахувань - відмовляється , як надмірно заявлені, оскільки:

- відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", а також листа Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому, сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця;

- нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у справі №905/600/18 від 05.07.2019р.);

- інфляційні нарахування здійснені позивачем не помісячно, а сумарно за 4 місяці (листопад 2018р., грудень 2018р., січень 2019р., лютий 2019р.), застосувавши сукупний індекс інфляції (103,749) за вказаний період без даних про оплату, що призвело до завищення суми інфляційних нарахувань.

Щодо заявленої суми штрафу у розмірі 99 023,12 грн. за період листопад 2018р. - лютий 2019р., то суд відмовляє в цій частині позову, так як п. 8.2 Договору суперечить вищезазначеним нормам законодавства щодо порядку нарахування штрафних санкцій.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені до 10 000,00 грн., вважає за можливе задовольнити його частково, зменшивши суму пені на 50%, та стягнути 11 475,83 грн. При цьому, суд виходив із наступного.

За приписами ч. 1 ст. 233 ГК України, суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора . В даному випадку береться до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зазначена норма ГК України кореспондується з ч. 3 ст. 551 ЦК України, згідно якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам (наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків) , поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10.04.2019р. у справі №905/1005/18, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013р.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається наявність обставин, зокрема поганих погодних умов - посухи, які спричинили збитки ПОП "Дарахівський", і як наслідок, унеможливили вчасне виконання зобов`язань перед позивачем, а саме відповідно до пояснень регіонального менеджера (відділ закупок та продажів) ТОВ "Суффле Агро Україна" Солтиса А. ОСОБА_5 . від 03.06.2019р., повноваження якого підтвердженні наказом про прийняття на роботу №20 ос/тр від 17.01.2017р., ним засвідчено, що 20.06.2018р. та 25.06.2018р. спільно з ОСОБА_6 при здійсненні об`їзду господарств та при огляді трав`янистої рослини ячменю ярого, що вирощувалася на полі площею 32,6 га, яке знаходиться в с. Дарахів, Теребовлянського району, Тернопільської області, виявлено нерівномірне дозрівання такої, на підтвердження чого здійснено фотофіксацію.

Доводи відповідача щодо неврожайності підприємства у 2018р. підтверджуються також Звітом про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду станом на 01.12.2018р. (форма 29-сг, затверджена наказом Держстату від 06.07.2018р. №133).

Суд відхиляє доводи представника позивача щодо можливих доходів відповідача у розмірі 4 000 000,00 дол. США, як голослівні та не підтверджені доказами.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає за доцільне скористатися повноваженнями, наданими йому ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України, та зменшити розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій (пені) на 50%, стягнувши її в сумі 11 475,83 грн.

При таких обставинах, у частині стягнення 11 475,83 грн. пені - відмовляється.

Щодо вимоги позивача застосувати положення ч. 10 ст. 238 ГПК України та зазначити у рішенні суду про нарахування 3% річних та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, то така є необґрунтованою, виходячи з наступного:

- згідно ч. 10 ст. 238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу;

- у ч. 10 ст. 238 ГПК України передбачено право , а не обов`язок суду зазначати про нарахування відповідних відсотків або пені у рішенні про стягнення боргу, і таке право надано суду або для нарахування відсотків, або для нарахування пені, тобто за вибором позивача один з видів відповідальності. Натомість позивач просить зазначити у рішенні про нарахуванні і пені, і відсотків одночасно, що не відповідає положенням даної статті Кодексу;

- на час ухвалення рішення у даній справі відсутні приписи законодавства України, зокрема формули розрахунку, які регулюють нарахування відсотків або пені, з урахуванням яких суд міг би визначити відповідні нарахування для подальшого застосування органом, що здійснюватиме примусове виконання рішення, а тому суд не наділений повноваженнями самостійно встановлювати порядок нарахування відсотків або пені, а може застосувати лише передбачені законодавством приписи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 130 ГПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Судовий збір у розмірі 2 940,14 грн., згідно ст.ст. 129-130 ГПК України, покладається на відповідача.

У разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено (правова позиція викладена у п. 4.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 73-79, 86, 129, ч. 3 ст. 130, ст.ст 231, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі в частинні стягнення 120 000,00 грн. боргу.

3. Стягнути з Приватно-орендного підприємства "Дарахівський" (с. Дарахів, Теребовлянський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код - 30828208) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (вул. Богдана Хмельницького, буд. 43, с. Крупець, Славутський район, Хмельницька область, 30068, ідентифікаційний код - 34863309) 45 038 (сорок п`ять тисяч тридцять вісім) грн. 54 коп. боргу, 1 912 (одна тисяча дев`ятсот дванадцять) грн. 64 коп. 3% річних, 6 106 (шість тисяч сто шість) грн. 43 коп. інфляційних збитків, 11 475 (одинадцять тисяч чотириста сімдесят п`ять) грн. 83 коп. пені та 2 940 (дві тисячі дев`ятсот сорок) грн. 14 коп. судового збору.

4. В частині стягнення 81,65 грн. інфляційних нарахувань, 99 023,12 грн. штрафу та 11 475,83 грн. пені - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили протягом 20 днів з дня виготовлення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Тернопільської області.

Повне рішення складено 30 серпня 2019 року

Суддя М.С. Стадник