Рішення

від 29.08.2019 по справі 927/472/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

29 серпня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/472/19

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Дзюб Г.В., за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні розглянуто справу

за позовом: ОСОБА_1 ,

АДРЕСА_1 ;

до відповідача 1: Акціонерного товариства Чернігівобленерго ,

вул. Гонча, 40, м. Чернігів, 14000;

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Сервіс-Реєстр ,

вул. Воскресенська, 8-10, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000;

предмет спору: про зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди в сумі 10000,00грн

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - особисто;

Котенок А.П. - адвокат, ордер ЧН №004074 видано 27.08.2019, посвідчення №432 видано 10.04.2009;

від відповідача 1: Ширай К.А. - адвокат, довіреність від 23.04.2019 №41/2354; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №000190 від 11.08.2017;

від відповідача 2: Сергєева І.П. - керівник, наказ №16/01-01 від 16.01.2012.

У судовому засіданні 29.08.2019, після закінчення оголошеної у відповідності до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України перерви у судовому засіданні 27.08.2019, Господарським судом Чернігівської області на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

07.06.2019, до Господарського суду Чернігівської області, надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача 1 - Публічного акціонерного товариства Чернігівобленерго та відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Сервіс-Реєстр з проханням:

- зобов`язати Публічне акціонерне товариство Чернігівобленерго виплатити на користь ОСОБА_1 дивіденди за весь період з 25.02.1998 по даний час;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Інтер-Сервіс-Реєстр повернути ОСОБА_1 акції на зберігання;

- стягнути з Публічного акціонерного товариства Чернігівобленерго на користь ОСОБА_1 10000,00грн у рахунок повного відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням корпоративних прав заявника, а саме невиплатою Публічним акціонерним товариством Чернігівобленерго (надалі -Товариство) належних акціонеру ОСОБА_1 дивідендів починаючи з 25.02.1998, тобто з дня придбання останнім 110 простих іменних акцій Товариства. Похідною є вимога про стягнення з Товариства моральної шкоди в розмірі 10000,00грн.

Також, в межах даного позову ОСОБА_1 заявлено вимогу до депозитарної установи Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Сервіс-Реєстр про зобов`язання повернути йому на зберігання прості імені акції Товариства.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.07.2019, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 31.07.2019, відповідачам 1 та 2 встановлено процесуальний строк тривалістю 15 календарних днів, з дня отримання ухвали суду, але не пізніше 30.07.2019, для подачі відзиву на позовну заяву, що одночасно мають бути направлені іншим учасникам справи.

На виконання вимог ухвали суду від 12.07.2019 (у межах встановлених процесуальних строків) відповідачем 1 - АТ Чернігівобленерго (найменування якого змінено згідно рішення загальних зборів від 16.04.2019, оформленого протоколом №13) подано відзив на позов №106 від 30.07.2019 разом з доказами його направлення на адреси позивача та відповідача 2. У відзиві на позов повідомлено, що у спірний період (з 1998 року по 2019 рік) загальними зборами Товариства приймались наступні рішення про виплату дивідендів: рішення від 20.12.2011 про виплату дивідендів за 2001-2010 роки, у сумі 0,14грн на одну акцію; рішення від 17.04.2012 про виплату дивідендів за 2011 рік у сумі 0,04грн на одну акцію; рішення від 10.04.2013 про виплату дивідендів за 2012 рік у сумі 0,10грн на одну акцію та рішення від 29.10.2014 про виплату дивідендів за 2013 рік у сумі 0,12грн на одну акцію. З урахуванням кількості акцій позивача, останній у спірному періоді має право на отримання дивідендів у загальній сумі 40,26грн (за вирахуванням податків). За результатами фінансової діяльності Товариства за період з 2014 по 2018 роки рішень про виплату дивідендів не приймалось. Вимога позивача про стягнення з АТ Чернігівобленерго моральної шкоди в розмірі 10000,00грн необґрунтована належними доказами, зокрема в частині заявленого розміру; склад правопорушення, наявність якого є обов`язковим при вирішенні питання щодо присудження матеріальної або моральної шкоди до відшкодування, відсутній.

У межах процесуальних строків, встановлених ухвалою суду від 12.07.2019, відповідачем 2 - ТОВ Інтер-Сервіс-Реєстр подано відзив на позов з повідомленням, що воно не є належним відповідачем у справі, оскільки на момент звернення ОСОБА_1 до суду, в депозитарній установі ТОВ Інтер-Сервіс-Реєстр відсутній рахунок в цінних паперах, на якому б обліковувались акції, належні позивачу.

03.06.2013, у процесі здійснення дематеріалізації (тобто переведення випуску акцій ПАТ Чернігівобленерго з документарної у бездокументарну форму існування) відповідно до договору про обслуговування рахунків у цінних паперах №25/05/2011-Д від 25.05.2011 укладеного з ПАТ Чернігівобленерго , ОСОБА_1 був відкритий рахунок у цінних паперах №403477- НОМЕР_1 , на який зараховано 110 простих іменних акцій ПАТ Чернігівобленерго загальною номінальною вартістю 27,50грн.

21.03.2019, відповідно до пакету документів: розпорядження на проведення облікових операцій б/н від 28.02.2019; анкети рахунку у цінних паперах б/н від 28.02.2019; нотаріальної копії паспорта ОСОБА_1 ; нотаріальної картки платника податків ОСОБА_1 ; довідки ТОВ Укренергореєстр №28 від 30.01.2019, ТОВ Інтер-Сервіс-Реєстр , за зверненням позивача здійснено облікову операцію списання прав на цінні папери ПАТ Чернігівобленерго у кількості 110 акцій з рахунку позивача, з метою їх зарахування на рахунок позивача, відкритий в іншій депозитарній установі - ТОВ Укренергореєстр . Як наслідок, рахунок позивача у ТОВ Інтер-Сервіс-Реєстр був закритий, у зв`язку з відсутністю на ньому цінних паперів.

В силу вимог частини 2 статті 20 Закону України Про акціонерні товариства акції товариств існують виключно в бездокументарній формі. Бездокументарна форма існування цінних паперів передбачає відсутність матеріальної (паперової) форми цінного паперу, адже відповідно до положень статті 3 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок бездокументарним цінним папером є обліковий запис на рахунку в цінних паперах у системі депозитарного обліку цінних паперів.

Підготовче судове засідання 31.07.2019 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Романенко А.В. на лікарняному, про що сторони завчасно повідомлені листом від 29.07.2019 №927/472/19/929/19.

Ухвалою суду від 07.08.2019 підготовче судове засідання у справі №927/472/19 призначено на 14.08.2019 о 12:30, визнано обов`язковою явку позивача у судове засідання; встановлено позивачу строк для подачі відповіді на відзиви відповідачів у порядку статей 166, 184 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України) до початку підготовчого судового засідання.

У підготовче судове засідання 14.08.2019 з`явились повноважні представники відповідачів 1 та 2. Участь відповідача 2 у судовому засіданні забезпечена в режимі відеоконференції.

Позивач, всупереч вимогам ухвали суду від 07.08.2019, у підготовче судове засідання 14.08.2019 не прибув; явку повноважного представника не забезпечив, відповідь на відзиви в порядку статей 166, 184 ГПК України суду не надав; про причини неприбуття в судове засідання не повідомив.

Судом, у відповідності до частини 2 статті 119 ГПК України за власною ініціативою продовжено позивачу строк для подачі відповіді на відзиви відповідачів 1 та 2 по 23.08.2019; відкладено підготовче судове засідання на 27.08.2019 та повторно викликано позивача у судове засідання; визнано його явку обов`язковою.

16.08.2019, позивачем до суду подано відповідь на відзив, у якій останній підтримав заявлені вимоги; заперечення відповідачів 1 та 2, наведені у відзивах на позовну заяву, не спростував.

Відповідач 1 скористався своїм правом на подачу заперечення на відповідь на відзив, у якому зазначив, що твердження позивача про відмову Товариства виплатити акціонеру дивіденди не ґрунтуються на жодних доказах, так само як і твердження позивача про ігнорування Товариством його звернень оскільки листом №К-262/01-06 від 26.05.2017 акціонеру надано вичерпну відповідь щодо порядку виплати дивідендів (копію додано до матеріалів справи). Зазначив, що позивач не звертався до нього з вимогою надати акції на зберігання та вказав на відсутність, передбаченої чинним законодавством, можливості передати дематеріалізовані акції на зберігання акціонеру.

У підготовче судове засідання 27.08.2019 прибули всі учасники справи. Участь відповідача 2 у судовому засіданні забезпечена в режимі відеоконференції.

Відповідач 2 у підготовчому судовому засіданні повідомив суд про відсутність у нього наміру подавати в порядку статей 167, 184 ГПК України заперечення на відповідь на відзив позивача.

Судом, у підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати постановлено задовольнити клопотання позивача про зменшення розміру судового збору, що мав бути сплачений за розгляд даного спору, що об`єднує дві вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру, до 1921,00грн, виходячи з наступного.

За п. 1 частини 1 статті 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі зокрема за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. При цьому, частиною 2 вказаної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Клопотання позивача про зменшення розміру судового збору до 1921,00грн (заявлено у позовній заяві) обґрунтовано складним матеріальним становищем фізичної особи - позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), про що свідчать додані до матеріалів справи документи: довідка Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області №453 від 17.04.2019, з якої вбачається що за період з 01.04.2018 по 31.03.2019 сукупний розмір виплат даній особі становив 51575,46грн , а також відомість з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків (надана Ніжинською ДПІ Ніжинського управління ГУ ДФС у Чернігівській області №37488 від 22.05.2019) за даними якої відсутня будь-яка інша інформація про доходи фізичної особи ОСОБА_1 за попередній рік.

Таким чином, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується складне матеріальне становище позивача, що є перешкодою для сплати до Державного бюджету України судового збору в належному розмірі - 5763,00грн (3х1921грн), що перевищує 5% річного доходу фізичної особи-позивача за попередній рік, з метою недопущення порушення його права на судовий захист, гарантованого Конституцією України, суд вважає за можливе зменшити розмір судового збору за розгляд даного спору до 1921,00грн.

За результатами підготовчого судового засідання 27.08.2019, суд, у відповідності до частини 6 статті 183 ГПК України за письмовою згодою всіх учасників справи, закрив підготовче провадження та у той же самий день перейшов до розгляду справи по суті.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач 1 заперечив проти позову в частині стягнення моральної шкоди в сумі 10000,00грн, посилаючись на обставини наведені ним у відзиві на позов. Вказав, що загальний розмір дивідендів, що має бути сплачено акціонеру починаючи з 1998 року становить 40,26грн (за вирахування податків), на підтвердження надав до матеріалів справи відповідні витяги з рішень загальних зборів Товариства, прийнятих у спірному періоді, що є підставою для сплати дивідендів. При цьому, ствердив, що Товариство не мало змоги виплатити належні позивачу дивіденди раніше, враховуючи що останній не звертався до нього у порядку, встановленому вказаними рішеннями (зокрема, не повідомив розрахункові реквізити; не уклав договору з депозитарною установою на обслуговування рахунку).

Відповідач 2 проти позову заперечив у повному обсязі вказавши про неможливість передачі на зберігання акціонеру цінних паперів у бездокументарній формі та про відсутність у нього на момент подачі позову до суду рахунку, на якому обліковуються цінні папери належні позивачу, оскільки за заявою позивача (21.03.2019) належні йому акції зараховані на рахунок іншої депозитарної установи - ТОВ Укренергореєстр .

У судовому засіданні 27.08.2019 оголошено перерву до 29.08.2019 о 14-00, оскільки участь відповідача 2 у судовому засіданні було забезпечено в режимі відеоконференції, час на проведення якої сплинув.

До початку судового засідання 29.08.2019 на електронну адресу суду відповідачем 2 надіслано заперечення на відповідь на відзив ОСОБА_1 Натомість даний документ поданий стороною після початку слухання справи по суті та не містить електронного цифрового підпису, а відтак не може бути прийнятий судом до уваги враховуючи наступне.

Частиною 1 статті 5 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Виходячи зі змісту частин 1 та 2 статті 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронні довірчі послуги .

Пунктом 1.5.6. Інструкції з діловодства в господарських судах передбачено, що надсилання офіційного листа електронною поштою здійснюється за умови реєстрації документа та запису вихідного реєстраційного номера і дати документа у файл, що відповідає конкретному документу. Електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом.

При цьому, виходячи зі змісту пункту 1.5.17. Інструкції з діловодства в господарських судах (чинної на момент винесення рішення у справі), документи отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв`язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

Таким чином, усі процесуальні документи, які надаються суду електронною поштою, повинні бути подані з використанням власного електронного цифрового підпису особи, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронні довірчі послуги .

Разом з тим, електронні документи, надіслані відповідачем 2 на електронну адресу суду не відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема, Закону України Про електронні документи та електронний документообіг , Закону України Про електронні довірчі послуги .

Враховуючи, що з надісланого на електронну адресу суду заперечення на відповідь на відзив ОСОБА_1 не вбачається за можливе ідентифікувати особу, що його підписала, оскільки документ надіслано у вигляді файлу, який не скріплено електронним цифровим підписом, зазначене клопотання не може бути розглянуте та вирішене судом у порядку встановленому ГПК України.

У судовому засіданні 29.08.2019 представники сторін підтримали свої позиції з підстав зазначених у позові та відзивах, а саме: представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача 1 заперечив проти позову в частині стягнення моральної шкоди в сумі 10000,00грн, та представник відповідача 2 проти позову заперечив у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважних представників сторін у справі, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно витягу з протоколу про результати сертифікатного аукціону Чернігівського регіонального центру сертифікатних аукціонів (аукціонна комісія №1/36ПМС) 25.02.1998 громадянин України ОСОБА_1 (позивач у справі) став власником 110 акцій акціонерного товариства Чернігівобленерго (код ЄДРПОУ 22815333), номінальною вартістю 0,25грн.

У відповідності до виписки по рахунку у цінних паперах 403477- НОМЕР_1 , відкритого у депозитарній установі - Товариство з обмеженою відповідальністю Укренергореєстр , за депонентом ОСОБА_1 , станом на 20.03.2019 обліковуються прості іменні акції у бездокументарній формі у кількості 110 штук, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство Чернігівобленерго (відповідач 1).

Предметом спору у даній справі, зокрема, є вимога акціонера про виплату Товариством несплачених дивідендів починаючи з 1998 року по даний час (тобто на момент вирішення судом наявного спору), у зв`язку з чим до спірних правовідносин мають бути застосовані норми матеріального права, які діяли на момент їх виникнення - на момент прийняття загальними зборами Товариства рішень про виплату дивідендів за результатами діяльності Товариства (що є підставою для сплати дивідендів), а саме норми Закону України Про акціонерні товариства від 17.09.2008 (у відповідній редакції) (рішення прийняті у період з 20.12.2011 по 03.11.2014).

Спір в частині вимоги акціонера про виплату дивідендів та похідної вимоги про виплату Товариством моральної шкоди в сумі 10000,00грн, є корпоративним спором, що відноситься до юрисдикції господарських судів (п.3 частини 1 статті 20 ГПК України).

За приписами статті 167 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

За визначенням, наведеним у частині 1 статті 3 Закону України Про акціонерні товариства , акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Статтею 6 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок визначено, що акція це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Відповідно до п. 2 частини 1 статті 116 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

За п.2 частини 1 статті 25 Закону України Про акціонерні товариства кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, зокрема, включаючи права на отримання дивідендів.

Відповідно до частин 1-4 статті 30 Закону України Про акціонерні товариства дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.

Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.

Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.

До виключної компетенції загальних зборів, що є вищим органом акціонерного товариства, належить затвердження річного звіту; розподіл прибутку і збитків товариства з урахуванням вимог, передбачених законом; затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням вимог, передбачених законом (п. 11, 12, 15 частини 2 статті 33 Закону України Про акціонерні товариства ).

Таким чином, у разі прийняття загальними зборами товариства рішення про виплату дивідендів у такого товариства виникає обов`язок сплатити учаснику товариства відповідну суму коштів у строк, визначений статутом чи загальними зборами.

Як встановлено судом, відповідачем 1 - Акціонерним товариством Чернігівобленерго (найменування якого за рішенням загальних зборів від 16.04.2019, оформленого протоколом №13, змінено з Публічного акціонерного товариства Чернігівобленерго на Акціонерне товариство Чернігівобленерго ), який по всьому майну, правам та обов`язкам є правонаступником Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії Чернігівобленерго , що в свою чергу, є правонаступником Державного енергетичного підприємства та Державної акціонерної енергопостачальної компанії Чернігівобленерго , у спірному періоді з 1998 по 2019 роки прийнято наступні рішення про виплату дивідендів за результатами діяльності Товариства:

1). Згідно витягу з протоколу №8 позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ Чернігівобленерго від 20.12.2011 по п`ятому питанню Порядку денного прийняття рішення про виплату дивідендів за простими акціями за рахунок нерозподіленого прибутку Товариства за результатами роботи Товариства в 2001-2010 роках вирішено: виплатити акціонерам Товариства дивіденди за результатами діяльності Товариства у 2001-2010 роках на загальну суму 16704523,36грн. Розмір нарахованих за результатами роботи у 2001-2010 роках дивідендів, що припадає на одну просту акцію, становить 0,14грн. Розмір дивідендів, належний до виплати кожному з акціонерів, визначається виходячи з кількості акцій Товариства, які належать акціонеру на дату початку строку виплати дивідендів акціонерам Товариства. Дивіденди виплачуються пропорційно до загальної кількості належних акціонеру акцій на дату початку строку виплати дивідендів.

Як вбачається з витягу з протоколу №66 засідання Наглядової ради ПАТ Чернігівобленерго від 20.12.2011, затверджено наступний строк виплати дивідендів за результатами діяльності ПАТ Чернігівобленерго у 2001-2010 роках: дата початку строку виплати дивідендів - 22.12.2011; дивіденди виплачуються протягом 6 місяців з дня прийняття загальними зборами акціонерів ПАТ Чернігівобленерго рішення про виплату дивідендів. Дивіденди за результатами діяльності ПАТ Чернігівобленерго у 2001-2010 роках виплачуються у готівковій формі (шляхом виплати готівкою через касу Товариства) або у безготівковій формі (шляхом перерахування коштів на рахунок акціонера).

Для проведення виплати дивідендів акціонер, що одержує дивіденди, надає Товариству письмову заяву про форму виплати дивідендів з інформацією про реквізити банківського рахунку акціонера (при заяві про безготівкову форму виплати) та з ідентифікаційним (податковим) номером акціонера-одержувача дивідендів. Обов`язок Товариства виплатити дивіденди акціонеру виникає не раніше дня отримання Товариством від акціонера письмової заяви, підписаної таким акціонером чи його представником, про форму виплати дивідендів з інформацією про реквізити банківського рахунку (при заяві про безготівкову форму виплати) та з ідентифікаційним (податковим) номером акціонера-одержувача дивідендів. При цьому, витрати по оплаті Товариством переказу дивідендів на банківський рахунок акціонера несе акціонер (отримувач дивідендів).

Вирішено повідомити осіб , які мають право на отримання дивідендів за результатами діяльності ПАТ Чернігівобленерго у 2001-2010 роках про дату, розмір дивідендів на одну акцію, порядок та строк їх виплати шляхом направлення таким особам індивідуальних повідомлень (простими листами або поштовими картками) протягом 10 календарних днів з дня прийняття рішення про виплату дивідендів.

2). Згідно витягу з протоколу №9 загальних зборів акціонерів ПАТ Чернігівобленерго від 17.04.2012 по двадцятому питанню Порядку денного прийняття рішення про виплату дивідендів за простими акціями ПАТ Чернігівобленерго за результатами роботи Товариства в 2001-2011 роках вирішено: виплатити акціонерам Товариства дивіденди за результатами діяльності Товариства у 2011 році на загальну суму 4772720,96грн. Розмір нарахованих за результатами роботи у 2011 році дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 0,04грн.

Як вбачається з витягу з протоколу засідання Наглядової ради ПАТ Чернігівобленерго від 14.06.-17.08.2012, затверджено наступний строк виплати дивідендів за результатами діяльності ПАТ Чернігівобленерго у 2011 році: дата початку строку виплати дивідендів - 20.08.2012; дивіденди виплачуються до 17.10.2012. Дивіденди за результатами діяльності ПАТ Чернігівобленерго у 2011 році виплачуються у готівковій формі (шляхом виплати готівкою через касу Товариства) або у безготівковій формі (шляхом перерахування коштів на рахунок акціонера).

Для проведення виплати дивідендів акціонер, що одержує дивіденди, надає Товариству письмову заяву про форму виплати дивіденді з інформацією про реквізити банківського рахунку акціонера (при заяві про безготівкову форму виплати) та з ідентифікаційним (податковим) номером акціонера-одержувача дивідендів. Обов`язок Товариства виплатити дивіденди акціонеру виникає не раніше дня отримання Товариством від акціонера письмової заяви, підписаної таким акціонером чи його представником, про форму виплати дивідендів з інформацією про реквізити банківського рахунку (при заяві про безготівкову форму виплати) та з ідентифікаційним (податковим) номером акціонера-одержувача дивідендів. При цьому, витрати по оплаті Товариством переказу дивідендів на банківський рахунок акціонера несе акціонер (отримувач дивідендів).

Вирішено повідомити осіб , які мають право на отримання дивідендів за результатами діяльності ПАТ Чернігівобленерго у 2011 році про дату, розмір дивідендів на одну акцію, порядок та строк їх виплати шляхом направлення таким особам індивідуальних повідомлень (простими листами або поштовими картками) протягом 10 календарних днів з дати початку строку виплати дивідендів.

3). Згідно витягу з протоколу №10 загальних зборів акціонерів ПАТ Чернігівобленерго від 10.04.2013 по двадцять першому питанню Порядку денного прийняття рішення про виплату дивідендів за простими акціями ПАТ Чернігівобленерго за результатами роботи Товариства в 2001-2012 роках вирішено: виплатити акціонерам Товариства дивіденди за результатами діяльності Товариства у 2012 році на загальну суму 11931802,40грн. Розмір нарахованих за результатами роботи у 2012 році дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 0,10грн. Дата початку строку виплати дивідендів - 17.04.2013; дивіденди виплачуються протягом 6 місяців з дня прийняття загальними зборами Товариства рішення про виплату дивідендів. Дивіденди за результатами діяльності ПАТ Чернігівобленерго у 2012 році виплачуються у готівковій формі (шляхом виплати готівкою через касу Товариства) або у безготівковій формі (шляхом перерахування коштів на рахунок акціонера).

Для проведення виплати дивідендів акціонер, що одержує дивіденди, надає Товариству письмову заяву про форму виплати дивіденді з інформацією про реквізити банківського рахунку акціонера (при заяві про безготівкову форму виплати) та з ідентифікаційним (податковим) номером акціонера-одержувача дивідендів. Обов`язок Товариства виплатити дивіденди акціонеру виникає не раніше дня отримання Товариством від акціонера письмової заяви, підписаної таким акціонером чи його представником, про форму виплати дивідендів з інформацією про реквізити банківського рахунку (при заяві про безготівкову форму виплати) та з ідентифікаційним (податковим) номером акціонера-одержувача дивідендів. При цьому, витрати по оплаті Товариством переказу дивідендів на банківський рахунок акціонера несе акціонер (отримувач дивідендів).

Вирішено повідомити осіб , які мають право на отримання дивідендів за результатами діяльності ПАТ Чернігівобленерго у 2012 році про дату, розмір дивідендів на одну акцію, порядок та строк їх виплати шляхом направлення таким особам індивідуальних повідомлень (простими листами або поштовими картками) протягом 20 календарних днів з дня прийняття рішення про виплату дивідендів.

4). Згідно витягу з протоколу №11 позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ Чернігівобленерго від 29.10.2014 по десятому питанню Порядку денного прийняття рішення про виплату дивідендів за простими акціями ПАТ Чернігівобленерго за результатами роботи Товариства в 2001-2013 роках вирішено: виплатити акціонерам Товариства дивіденди за результатами діяльності Товариства у 2013 році на загальну суму 14318162,88грн. Розмір нарахованих за результатами роботи у 2013 році дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 0,12грн.

З витягу з протоколу засідання Наглядової ради ПАТ Чернігівобленерго від 03.11.2014 вбачається, що затверджено наступний строк виплати дивідендів за результатами діяльності ПАТ Чернігівобленерго у 2013 році: дата початку строку виплати дивідендів - 10.11.2014; дивіденди виплачуються протягом 6 місяців з дня прийняття загальними зборами Товариства рішення про виплату дивідендів.

Вирішено повідомити осіб , які мають право на отримання дивідендів за результатами діяльності ПАТ Чернігівобленерго у 2013 році про дату, розмір дивідендів на одну акцію, порядок та строк їх виплати шляхом направлення таким особам індивідуальних повідомлень (простими листами або поштовими картками) протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення про виплату дивідендів.

Для виплати дивідендів у порядку встановленому законодавством про депозитарну систему України та у відповідності до частини 5 статті 30 Закону України Про акціонерні товариства Товариство перераховує дивіденди Центральному депозитарію цінних паперів на рахунок, відкритий у Розрахунковому центрі з обслуговування договорів на фінансових ринках для зарахування на рахунки депозитарних установ та депозитаріїв-кореспондентів, для їх подальшого переказу депозитарними установами на рахунки депонентів, а також для їх подальшого переказу депозитаріями - кореспондентами особам, які мають право на отримання доходів та інших виплат відповідно до законодавства іншої країни.

Здійснення виплати дивідендів (доходів) за цінними паперами у грошових коштах забезпечується Центральним депозитарієм цінних паперів, у відповідності до умов договору про обслуговування випусків цінних паперів, укладеного між Товариством і Центральним депозитарієм. При цьому, якщо кошти, які надійшли на рахунки депозитарних установ, не були виплачені власнику цінних паперів у разі невчинення власником необхідних дій для їх отримання, передбачених відповідним договором та/або внутрішніми документами депозитарної установи, дані кошти повертаються на рахунок Товариства у встановлені строки та порядку, встановлені Положенням Про провадження депозитарної діяльності , затвердженим рішенням НКЦБФР №735 від 23.04.2013. Після повернення у встановленому порядку таких дивідендів (коштів) на рахунок Товариства, власник цінних паперів, кошти якому не були виплачені, повинен звернути до емітента особисто з письмовою заявою про повторне перерахування коштів. Письмова заява на повторне перерахування коштів подається власником цінних паперів лише після вчинення ним всіх необхідних дій, передбачених відповідним договором або внутрішнім документом депозитарної установи, спрямованих на отримання коштів. Відповідальність за укладення договору з депозитарною установою; своєчасність, достовірність та повноту наданих депозитарній установі банківських реквізитів; вчинення необхідних дій для отримання дивідендів, передбачених відповідним договором та/або внутрішніми документами депозитарної установи тощо покладається на акціонера.

Сума податків, які згідно з діючим законодавством повинні бути утриманні при виплаті дивідендів, сплачуються за рахунок суми дивідендів, призначених до виплати відповідному акціонеру.

Згідно установчих документів, Статуту відповідача 1, затвердженого рішенням Загальних зборів акціонерів Товариства від 18.04.2011 №7, саме до виключної компетенції Загальних зборів акціонерів Товариства належить прийняття рішення про виплату дивідендів за результатами діяльності Товариства, при цьому, порядок та строк виплати дивідендів встановлюється Наглядовою радою Товариства.

Таким чином, згідно наявних у матеріалах справи рішень вищого органу управління Товариством, прийнятих у спірному періоді починаючи з 1998 по 2019 роки (на момент винесення судового рішення у справі), ОСОБА_1 , як акціонеру Товариства, який починаючи з 25.02.1998 року володіє 110 простими акціями Товариства, мали бути виплачені дивіденди в загальному розмірі 40,26грн (0,14грн х 110) -15%) +(0,04грн х 110) - 5%) - (0,10 х 110) - 5%) + (0,12 х 110) - 5%) (за вирахуванням податків).

Докази на підтвердження перерахування вказаної суми Товариством на користь позивача у справі до суду не надано. Відповідач 1 не заперечував, що вказані виплати на користь позивача Товариством у спірному періоді не проводились, посилаючись на відсутність належним чином оформленої заяви акціонера про виплату дивідендів.

Будь-яких інших рішень Загальних зборів акціонерів Товариства про виплату дивідендів за простими акціями за результатами діяльності Товариства, прийнятих у спірному періоді, матеріали справи не містять. Позивачем на підставі належних та допустимих доказів не доведено, що вищим органом управління Товариства приймались будь-які інші рішення про виплату дивідендів акціонерам, що володіють простими іменними акціями, впродовж спірного періоду.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, що закріплені у частині 3 статті 2 ГПК України, є, зокрема, принципи змагальності сторін та диспозитивності.

Принцип змагальності сторін означає, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених ГПК України. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом, а також кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У свою чергу, принцип диспозитивності означає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Зазначені принципи господарського судочинства мали своїм логічним продовженням закріплення у процесуальному кодексі відповідних норм, які визначають правила доказування і подання доказів, а також вимоги, які до них висуваються.

У відповідності до частин 2 та 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок доказування і подання доказів визначено статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 ГПК України).

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 ГПК України).

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на зміст статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми доказами є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За приписами частини 1 та 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Тобто, виходячи зі змісту статей 13, 74 ГПК України кожна сторона на підставі належних, допустимих, достатніх, достовірних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.

Матеріалами справи підтверджується, що у спірному періоді ОСОБА_1 , як акціонер Товариства, мав право на отримання дивідендів за результатами діяльності Товариства у період з 1998 по 2019 роки (на момент винесення рішення у справі) у загальному розмірі 40,26грн.

При цьому, відсутність у спірному періоді належним чином оформлених заяв позивача до Товариства про виплату дивідендів, не звільняє Товариство від обов`язку сплати відповідні кошти на його користь, оскільки норми діючого законодавства не ставлять обов`язок Товариства щодо виплати дивідендів на користь акціонера в залежність від звернення останнього.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою у розгляді справи суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб. При цьому, вибір способу захисту є прерогативою саме позивача, і суд повинен розглянути спір саме відповідно до обраного ним способу захисту з урахуванням обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог.

Виходячи зі змісту норм статті 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд, відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Рахуючи, що вимога позивача до відповідача 1 щодо зобов`язання останнього виплати дивіденди за весь час, протягом якого позивач володіє простими іменними акціями Товариства, що заявлена ним з метою захисту права на отримання доходу від результатів діяльності Товариства, суд, з огляду на доведення позивачем порушення його корпоративних прав, вирішив задовольнити позов у цій частині та з метою ефективного захисту, що відповідає змісту порушеного права, та реального виконання судового рішення на стадії виконавчого провадження, стягнути з відповідача 1 на користь позивача дивіденди у розмірі 40,26грн за період з 25.02.1998 по 27.08.2019 роки.

У межах даного позову ОСОБА_1 , як учасником Товариства, заявлено вимогу до відповідача 1 - Акціонерного товариства Чернігівобленерго про стягнення моральної шкоди в сумі 10000,00грн, мотивовану тривалим ігноруванням Товариством звернень акціонера, що зумовило порушення його корпоративних прав на отримання доходу за результатами діяльності Товариства та призвело до моральних страждань, приниження честі та гідності.

Дана вимога є похідною від вимоги про виплату акціонеру дивідендів за весь час володіння ним цінними паперами (простими іменними акціями, номінальною вартістю 27,5грн) Товариства.

За змістом статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я (1); у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів (2); у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна (3); у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (4).

Таким чином, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (частини 3-5 статті 23 ЦК України).

За частиною 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.

З урахуванням зазначеного, виходячи зі загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та із чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

При цьому, з огляду на зміст статей 13 та 74 ГПК України, тягар доведення покладається саме на позивача.

Обґрунтовуючи вимогу про стягнення з відповідача 1 моральної шкоди у розмірі 10000,00грн, при тому, що дивіденди, які мали бути йому виплачені протягом спірного періоду становлять 40,26грн, ОСОБА_1 посилається на ступінь душевних страждань, яких він зазнав, та на приниження його честі та гідності, з огляду на ігнорування Товариством його звернень упродовж тривалого часу (починаючи з 1998 року) та безпідставну відмову Товариства в виплаті належних йому коштів.

Разом з тим, наведені позивачем обставини не ґрунтуються на належних доказах.

Як вбачається з матеріалів справи, на звернення позивача Товариством надавались обґрунтовані відповіді. Зокрема листом-відповіддю від 26.05.2017 за №К-202/01-06 ПАТ Чернігівобленерго , наданим на запит позивача, Товариство повідомило про прийняття рішень про виплату акціонерам дивідендів за результатами роботи Товариства у 2001-2012 роках та роз`яснило заявнику порядок їх отримання. Разом з тим, роз`яснення надані Товариством щодо порядку виплати нарахованих акціонеру дивідендів, останнім були проігноровані.

Доводи позивача про відмову Товариства у виплаті належних акціонеру коштів, за відсутності доказів належного звернення, - судом залишені поза увагою.

Відтак, позивачем не доведено ані наявність протиправної поведінки Товариства, ані наявність у нього втрат немайнового характеру, зумовлених діями або бездіяльністю Товариства, у заявленому до стягненні розмірі.

За висновком суду, враховуючи недоведеність позивачем на підставі належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, у розумінні статей 76-79 ГПК України наявність всіх елементів складу правопорушення (протиправність поведінки, шкода, причинний зв`язок між ними та вина заподіювача шкоди), правові підстави для застосування такої міри деліктної відповідальності як відшкодування моральної шкоди в сумі 10000,00грн відсутні, а тому позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.

При цьому, суд вважає за доцільне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід.

У межах даної справи позивачем також заявлено вимогу до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Сервіс-Реєстр про зобов`язання останнього повернути на зберігання позивачу прості іменні акції у кількості 110 штук, емітентом яких є АТ Чернігівобленерго .

Статтею 20 ГПК України визначено категорії справ підсудних господарським судам. Так, даний спір, що виник між фізичною особою та депозитарною установою, на зберіганні та обліку якої по 20.03.2019 знаходились належні позивачу цінні папери, не є корпоративним спором (не виникає з корпоративних відносин) та не належить до юрисдикції господарських судів за своїм суб`єктним складом, має бути розглянутий за правилами цивільного судочинства судом загальної юрисдикції.

За статтею 21 ГПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягаю розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

У відповідності до п.1 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Враховуючи зазначене, суд, керуючись п.1 частини 1 статті 231 ГПК України дійшов висновку про закриття провадження у справі №927/472/19 в частині вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Сервіс-Реєстр про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Сервіс-Реєстр повернути ОСОБА_1 акції на зберігання.

При цьому, суд вважає за доцільне зазначити, що вимогами частини 2 статті 20 Закону України Про акціонерні товариства унормовано, що акції товариства існують виключно у бездокументарній формі, тобто мається на увазі відсутність матеріальної (паперової) форми цінного паперу. Бездокументарним цінним папером є обліковий запис на рахунку в цінних паперах у системі депозитарного обліку цінних паперів (стаття 3 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок ). Відносини власника цінних паперів та депозитарної установи виникають на підставі договору на обслуговування рахунку власника цінних паперів (частина 1 статті 5 Закону України Про депозитарну систему України).

При ухвалені рішення у даній справі, суд, у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

У відповідності до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Таким чином, керуючись наведеною нормою та беручи до уваги, що судом у відповідності до статті 8 Закону України Про судовий збір задоволено заяву позивача про зменшення судового збору, що мав бути сплачений до Державного бюджету за розгляд наявного спору до 1921,00грн, відповідачем 1 має бути відшкодовано позивачу понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 640,33грн, пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 13, 14, 20, 42, 46, 73, 74, 76-79, 80, 91, 123, 129, п.1 частини 1 статті 231, статтями 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Закрити провадження у справі №927/472/19 в частині вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Сервіс-Реєстр (вул. Воскресенська, буд. 8-10, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000; код ЄДРПОУ 24241079) про зобов`язання вчинити дії.

2. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Акціонерного товариства Чернігівобленерго (вул. Гонча, буд. 40, м. Чернігів, Чернігівська область, 14000, код ЄДРПОУ 22815333) про зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди в сумі 10000,00грн, - задовольнити частково.

3. Стягнути з Акціонерного товариства Чернігівобленерго (вул. Гонча, буд. 40, м. Чернігів, Чернігівська область, 14000, код ЄДРПОУ 22815333) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) 40,26грн дивідендів, нарахованих за період з 25.02.1998 по 29.08.2019, та 640,33грн судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 29.08.2019.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя А.В. Романенко