Окрема думка

від 27.08.2019 по справі 910/14143/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

27 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/14143/18

Позов у даній справі було подано про стягнення з ТОВ "Фаетон-С" 246 680 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав

Позов з посиланням на приписи Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) мотивовано неправомірним (без надання відповідного дозволу) використанням відповідачем шляхом публічного виконання у приміщенні закладу громадського харчування - ресторані "Viva Oliva" за адресою: м. Київ, вул. Княжий Затон, 14-б, музичного твору "Bleu Noir", виконавець - Mylene Farmer.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.02.2019 у справі № 910/14143/18 (суддя Мандриченко О.В.) позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Фаетон-С" на користь ПП "Світова музика" в особі Організації 19 210 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав та 288,13 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що публічне виконання музичного твору "Bleu Noir", виконавець - Mylene Farmer відбулося без отримання відповідних дозволів на його використання та без виплати авторської винагороди.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 апеляційну скаргу ТОВ "Фаетон-С" задоволено; рішення господарського суду міста Києва від 14.02.2019 у справі № 910/14143/18 скасовано; ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено; стягнуто з Організації на користь ТОВ "Фаетон-С" 5 550,30 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що Організація не надала докази на підтвердження набуття позивачем майнових авторських прав на спірний музичний твір, оскільки за умовами Договору від 01.01.2016 № 01/2016-Л позивач уповноважений виключно на управління майновими авторськими правами правовласника (ТОВ Олл мьюзік паблішинг ) і лише такими правами це підприємство наділене, в той же час виключні майнові права, в тому числі й на спірний музичний твір, позивачу за цим правочином не передавались. У зв`язку з чим позивач у справі не набув повноважень на передачу в управління таких майнових прав організації колективного управління (в тому числі, й Організації), через що Організація не набула повноважень управляти виключними майновими права на спірний твір, а отже, і звертатись із відповідним позовом про отримання компенсації за використання відповідачем об`єкта авторського права без дозволу та сплати авторської винагороди. Матеріалами справи також не підтверджено наявності у позивача статусу організації колективного управління, що також не заперечується сторонами, а відтак ПП Світова музика , яке є позивачем у цій справі не володіє повноваженнями встановленими статті 48 Закону України Про авторське право та суміжні права . Отже, позивач не є ані суб`єктом авторського права, ані організацією колективного управління, у зв`язку з чим до Організації не перейшли в управління майнові авторські права на спірний музичний твір, щодо захисту яких заявлено даний позов.

За результатом розгляду касаційної скарги приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (далі - Організація) більшістю голосів суддів було прийнято постанову про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 та залишено в силі рішення господарського суду міста Києва від 14.02.2019 у справі № 910/14143/18.

Касаційний господарський суд, приймаючи рішення про задоволення касаційної скарги Організації, скасування постанови Північного апеляційного господарського суду та залишення рішення місцевого господарського суду у справі без змін, виходив з того, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність у ТОВ "Олл Мьюзік Паблішінг" необхідного обсягу майнових авторських прав для укладання договору № 01/2016-л та у зв`язку з цим у позивача - ПП Світова музика для укладання Договору № АУ010116 з Організацією.

При прийнятті зазначеної постанови мною, І.Б. Колос, висловлено окрему думку наступного змісту.

Вважаю, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 про відмову в задоволенні позову є законною та обґрунтованою, відповідно, підлягала залишенню без змін судом касаційної інстанції. У свою чергу, в задоволенні касаційної скарги Організації необхідно було відмовити з підстав, зазначених в постанові суду апеляційної інстанції.

Ухвалюючи постанову суд касаційної інстанції, на мій погляд, невірно визначив суб`єктний склад в спірних правовідносинах та обсяг прав, помилково застосувавши наведені в постанові норми матеріального права до неналежних осіб.

Так, позивачем у цій справі є ПП Світова музика , відповідно, належність майнових авторських прав на спірний музичний твір саме цій особі мала бути доведена під час розгляду справи судами попередніх інстанцій.

Згідно з статтею 32 Закону України Про авторське право та суміжні права встановлено, що автор (чи інша особа, яка має авторське право ) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором . Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані. Передача права на використання твору іншим особам може здійснюватися на основі авторського договору про передачу виключного права на використання твору або на основі авторського договору про передачу невиключного права на використання твору. За авторським договором про передачу виключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має виключне авторське право) передає право використовувати твір певним способом і у встановлених межах тільки одній особі, якій ці права передаються, і надає цій особі право дозволяти або забороняти подібне використання твору іншим особам. При цьому за особою, яка передає виключне право на використання твору, залишається право на використання цього твору лише в частині прав, що не передаються. За авторським договором про передачу невиключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам. Право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління , яким суб`єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами .

Касаційний господарський суд, ухвалюючи рішення у цій справі, залишив поза увагою встановлений судом апеляційної інстанції факт відсутності у ПП Світова музика статусу організації колективного управління та відсутність у нього повноважень, встановлених як частиною п`ятою статті 32, так і статтею 48 Закону Про авторське право та суміжні права .

Так само, Касаційним господарським судом при ухваленні рішення у цій справі, не надано належного правового висновку щодо встановленого судом апеляційної інстанції факту непередання на користь ПП Світова музика будь-яких виключних майнових авторських прав на спірний твір, з огляду на правовий аналіз змісту Договору від 01.01.2016 № 01/2016-Л, який укладений ТОВ "Олл Мьюзік Паблішінг" та ПП Світова музика .

З цього приводу вважаю за необхідне зазначити, що самої лише назви сторін договору - ліцензіар , ліцензіат та деяких подібних до ліцензійних договорів у сфері інтелектуальної власності умов укладеного правочину не достатньо для висновків про те, що такий правочин є саме ліцензійним договором згідно з вимогами Цивільного кодексу України, Закону України Про авторське право та суміжні права та для висновків про набуття позивачем майнових авторських прав на спірний музичний твір на підставі такого договору.

Зміст предмета договору від 01.01.2016 № 01/2016 мав бути проаналізований судом першої інстанції, з урахуванням принципу превалювання змісту над формою правочину , та з урахуванням вимог статей 15, 32 Закону Про авторське право та суміжні права , статей 1109 Цивільного кодексу України щодо предмета вказаного правочину.

У розгляд справи судам необхідно було з`ясувати, чи набуло ПП Світова музика майнові авторські права на спірний музичний твір на підставі такого договору.

Проте, місцевий господарський суд залишив поза увагою те, що у матеріалах справи відсутній ліцензійний договір про передачу майнових авторських прав на спірний твір від ТОВ "Олл Мьюзік Паблішінг" до ПП Світова музика . Натомість є договір від 01.01.2016 № 01/2016 на передачу в управління майнових прав на об`єкти авторських прав, який за своєю правовою природою не є авторським договором, регламентується іншими нормами законодавства, зокрема, приписами глави 63 Цивільного кодексу України, та не призводить до виникнення у ПП Світова музика майнових авторських прав на вказані в договорі від 01.01.2016 № 01/2016 музичні твори, відповідно, до набуття ним статусу правовласника чи суб`єкта авторського права щодо таких об`єктів інтелектуальної власності. Зазначене, у свою чергу, виключає його статус як позивача в даній судовій справі. Відповідних висновків, на мою думку, обґрунтовано дійшов суд апеляційної інстанції в цій справі.

Крім того, аналогічна позиція щодо договору від 01.01.2016 № 01/2016, укладеного ТОВ "Олл Мьюзік Паблішінг" та ПП Світова музика була викладена у постанові Верховного суду від 27.03.2018 у справі № 910/7678/17 та мала бути врахована Касаційним господарським судом у розгляді касаційної скарги у цій справі.

Касаційний господарський суд у постанові зазначив про те, що: статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину. Верховний Суд, застосовуючи цю норму прийняв постанови, які містять висновки щодо правомірності договору, на підставі якого особа , що передала майнові авторські права в управління організації колективного управління, набула ці права .

Не ставлю під сумнів презумпцію правомірності правочину, але саме в контексті відсутності потреби досліджувати весь ланцюг договорів про передачу майновий авторський прав на музичний твір. Водночас суд зобов`язаний проаналізувати зміст договору, який надається позивачем (Організацією) в підтвердження наявності у позивача майнових авторських прав на музичний твір, що передані в управління Організації (у даному випадку, договір від 01.01.2016 № 01/2016) та з`ясувати, які саме права набула особа за таким правочином . Зазначені обставини у повному обсязі з`ясовані та проаналізовані у справі судом апеляційної інстанції, на відміну від місцевого господарського суду.

Отже, на мою думку, касаційна скарга Організації у справі № 910/14143/18 підлягала залишенню Касаційним господарським судом без задоволення, а постанова Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 у справі № 910/14143/18 - без змін.

Суддя Верховного Суду І. Колос