Рішення
від 20.08.2019 по справі 357/14132/18
БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/14132/18

2/357/423/19

Категорія 46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 серпня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Орєхова О. І. ,

за участі секретаря Сокур О. В., Кравченко О.Г.,

прокурора Корнєва К.В.,

представника КЕВ м. Біла Церква Галієвої А.В.,

представника відповідачів ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою заступника військового прокурора Білоцерківського гарнізону в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква до Білоцерківської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , третя особа Фурсівська сільська рада Білоцерківського району Київської області про визнання незаконним розпорядження, скасування реєстрації земельних ділянок, речових прав на них та витребування земельних ділянок, -

В С Т А Н О В И В :

30 листопада 2018 року позивач заступник військового прокурора Білоцерківського гарнізону в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до Білоцерківської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , третя особа Фурсівська сільська рада Білоцерківського району Київської області про визнання незаконним розпорядження, скасування реєстрації земельних ділянок, речових прав на них та витребування земельних ділянок, посилаючись на наступні обставини.

Військовою прокуратурою Білоцерківського гарнізону проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017110360000092 від 18.11.2017 р. за ознаками злочину, передбаченого ч. З ст. 425 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що військові службові особи квартирно- есплуатаційного відділу м. Біла Церква, достовірно знаючи про факт незаконного вилучення земель оборони площею понад 244 га, які перебувають на обліку в цьому ж відділі, недбало ставлячись до військової служби в умовах особливого періоду, в порушення ст. 77 Земельного кодексу України, ст. 6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», ст. 4 Закону України «Про використання земель оборони» ст.ст. 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та п. 4.5. Положення про організацію квартирно- експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 03.07.2013 р. № 448, заходів щодо захисту інтересів держави з метою повернення вказаних вище земель оборони до державної власності не вжили, спричинивши тяжкі наслідки.

Відповідно до державного акту на постійне користування від 25.11.1977 р. Білоцерківській квартирно-експлуатаційній частині району (Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква правонаступник) надано в постійне користування земельну ділянку військового містечка № НОМЕР_1 площею 788 га, розташовану в межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського р-ну Київської області, яка входить до складу земель оборони та фактично знаходиться по АДРЕСА_1 (копія державного акту додається).

В подальшому, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.10.1999 р. №1135, рішенням Міністра оборони України від 14.10.2005 р. №11938/3, розпорядженням Білоцерківської районної державної адміністрації від 07.07.2006 р. №251 земельну ділянку зазначеного вище військового містечка № НОМЕР_1 площею 330 га передано до земель запасу Фурсівської сільської ради Білоцерківського р-ну Київської області (копії додаються).

Станом на 12.11.2018 р. на обліку в Квартирно-експлуатаційному відділі м. Біла Церква перебуває земельна ділянка військового містечка № НОМЕР_1 площею 310,5 га.

Проте, Розпорядженням Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області №644 від 19.10.2009 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки 11-ом членам садового товариства «Гай» для ведення садівництва в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки 11-ом членам садового товариства «Гай» для ведення садівництва в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області та надано у власність земельні ділянки для ведення садівництва 11-ом членам садового товариства «Гай» для ведення садівництва в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, з подальшим виготовленням державних актів на право власності на землю згідно додатку, а саме відповідачам: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (копія розпорядження додається).

В подальшому, вказані земельні ділянки Управлінням Держгеокадастру у Білоцерківському районі Київської області (Головне управління Держгеокадастру у Київській області - правонаступник) зареєстровано в Державному реєстрі земель, який діяв на час виникнення спірних правовідносин (наразі Державний земельний кадастр та Державний реєстр речових прав на нерухоме майно), Відповідачам видано державні акти на право власності на земельні ділянки, а саме: ОСОБА_2 - державний акт серія ЯИ №859556, зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010993601578, земельна ділянка площею 0, 0773 га, кадастровий номер 3220488300:05:010:0091; ОСОБА_3 - державний акт серія ЯИ №859857, зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010993601576, земельна ділянка площею 0,0802 га, кадастровий номер 3220488300:05:010:0090; ОСОБА_4 - державний акт серія ЯИ №859858, зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010993601573, земельна ділянка площею 0,0824 га, кадастровий номер 3220488300:05:010:0089; ОСОБА_5 - державний акт серія ЯИ №859859, зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010993601574, земельна ділянка площею 0,0828 га, кадастровий номер 3220488300:05:010:0097; ОСОБА_6 - державний акт серія ЯИ №859860, зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010993601575, -земельна ділянка площею 0,0856 га, кадастровий номер 3220488300:05:010:0093; ОСОБА_7 - державний акт серія ЯИ №859861, зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010993601571, земельна ділянка площею 0, 0864 га, кадастровий номер 3220488300:05:010:0088; ОСОБА_8 - державний акт серія ЯИ №859862, зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010993601572, земельна ділянка площею 0,0841 га, кадастровий номер 3220488300:05:010:0096; ОСОБА_9 - державний акт серія ЯИ №859863, зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010993601591, земельна ділянка площею 0,0760 га, кадастровий номер 3220488300:05:010:0085; ОСОБА_10 - державний акт серія ЯИ №859864, зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010993601579, земельна ділянка площею 0,0819 га, кадастровий номер 3220488300:05:010:0086; ОСОБА_11 - державний акт серія ЯИ №859865, зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010993601570, земельна ділянка площею 0,0819 га, кадастровий номер 3220488300:05:010:0087; ОСОБА_13 - державний акт серія ЯИ №859866, зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010993601581, земельна ділянка площею 0,0876 га, кадастровий номер 3220488300:05:010:0092.

Відомості про земельні ділянки з кадастровими номерами: 3220488300:05:010:0091, 3220488300:05:010:0090, 3220488300:05:010:0089, 3220488300:05:010:0097, 3220488300:05:010:0093, 3220488300:05:010:0088, 3220488300:05:010:0096, 3220488300:05:010:0085, 3220488300:05:010:0086, 3220488300:05:010:0087, 3220488300:05:010:0092 згідно Закону України «Про Державний земельний кадастр» перенесено до Державного земельного кадастру (далі за текстом - ДЗК) (копії витягів з ДЗК додаються) та наразі відображаються на Публічній кадастровій карті України (викопіювання з Публічної кадастрової карти України додається).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру -власності на нерухоме майно відомості про речові права на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3220488300:05:010:0091, 3220488300:05:010:0090, 3220488300:05:010:0089, 3220488300:05:010:0097, 3220488300:05:010:0093, 3220488300:05:010:0088, 3220488300:05:010:0096, 3220488300:05:010:0085, 3220488300:05:010:0086, 3220488300:05:010:0087, 3220488300:05:010:0092 - відсутні (копії довідок додаються).

Вказані земельні ділянки накладаються на земельну ділянку відведену в постійне користування згідно вищевказаного державного акту від 25.11.1977 року під військове містечко № НОМЕР_1 , зі складу земель оборони не вилучались. Отже, земельна ділянка військового містечка № НОМЕР_1 перебуває у власності держави в особі Міністерства оборони України в постійному користуванні Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква.

Згідно ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначено повноваження місцевої державної адміністрації в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля, відповідно до яких місцевим державним адміністраціям надано право, зокрема, розпоряджатися землями державної власності відповідно до закону.

Відповідно до ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Згідно ст. 65 Земельного кодексу України землями промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. Порядок використання земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 Земельного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 1 Закону України «Про використання земель оборони» землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово- навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Частиною 4 ст. 77 Земельного кодексу України встановлено, що порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Згідно ч. З ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі оборони.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про використання земель оборони» військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України. Особливості надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об`єкти визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 9 Закону України «Про оборону України» до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері оборони, належить, зокрема, встановлення порядку надання Збройним Силам України, іншим військовим формуванням у користування державного майна, в тому числі земельних (водних) ділянок.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування.

Відповідно до ст. З Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління. З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 ст. 14 Закону України «Про збройні сили України» передбачено, що земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного розпорядження) надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом (ч. 1, 2 ст. 141 Земельного кодексу України ).

Згідно п. 4 Порядку вилучення і передачі військового майна Збройних Сил, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. № 1282 (в чинній на момент прийняття оскаржуваного розпорядження) передача військового майна, уповноваженим управляти державним майном, самоврядним установам і та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх власність проводиться за рішенням: Кабінету Міністрів України - щодо цілісних комплексів; Міноборони - щодо іншого окремого індивідуально визначеного майна.

Пунктом 44 Положення про порядок надання в користування земель (земельних для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 №483, визначено, за відсутністю потреби або по закінченню терміну користування, землі, надані для потреб Збройних Сил України, підлягають передачі місцевим органам влади згідно із Земельним України. Передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва. Перелік земель, які пропонуються допередачі місцевим органам влади, Головне управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України погоджує з заступниками Міністра оборони України - командувачами видів Збройних Сил України, начальниками управлінь центрального апарату Міністерства оборони України, командуючими військами військових округів, Північного оперативно-територіального командування, на території яких знаходиться земельна ділянка, і подає на затвердження міністру оборони України (п.48). Міністерством оборони України не надавалась згода на вилучення з постійного користування Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква земельних ділянок з вказаними номерами 3220488300:05:010:0091, 3220488300:05:010:0090, 3220488300:05:010:0089, 3220488300:05:010:0097, 3220488300:05:010:0093, 3220488300:05:010:0088, 3220488300:05:010:0096, 3220488300:05:010:0085, 3220488300:05:010:0086, 3220488300:05:010:0087, 3220488300:05:010:0092, загальною 0.9062 га, а рішення про вилучення такої земельної ділянки Кабінетом Міністрів України не приймалось, до складу земельної ділянки площею 330 га, спірні земельні ділянки не увійшли.

Отже, приймаючи оскаржуване розпорядження Білоцерківська районна державна адміністрація безпідставно розпорядилась та передала у власність громадян ОСОБА_2 в земельну ділянку площею 0,0773 га, ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0802 га, ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0824 га, ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0828 га, ОСОБА_14 земельну ділянку площею 0,0856 га, ОСОБА_7 земельну ділянку площею 0,0864 га, ОСОБА_8 земельну ділянку площею 0,0841, ОСОБА_9 земельну ділянку площею 0,0760 га, ОСОБА_10 земельну ділянку площею 0,0819, ОСОБА_11 земельну ділянку площею 0,0819 га, ОСОБА_12 земельну ділянку площею 0,0876 га, що розташована в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області на території військового містечка № НОМЕР_1 (Гайок) у м. Біла Церква Київської, яка входить до складу земель Міністерства оборони України і перебуває в постійному користуванні Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква відповідно до акта землекористування від 25.11.1977р., чим порушила права позивачів стосовно володіння і користування вказаною земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти інших посадових осіб, які призначаються ними, можуть бути оскаржені в судовому порядку відповідно до закону (ст. 50 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»).

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Разом з тим, Верховним судом України у постанові від 16.12.2015 у справі №6- 2510 цс 15 зауважено: «За таких обставин рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст.16 ЦК України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема, й права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень».

Аналогічне твердження міститься й у постанові від 30.09.2015 (справа №3-553гс15) та продубльовано у постанові від 19.04.2017 (№3-1471гс16). У них ідеться про те, що спір з приводу законності рішення про затвердження проекту землеустрою може розглядатися цивільним або господарським судом, якщо одночасно оспорюється цивільне речове право особи (зокрема, й право власності на землю), яке виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Приписи ч. 3 ст. 388 Цивільного кодексу України, встановлюють, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Частиною 2 ст. 393 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

В силу приписів вищевказаного законодавства України, Білоцерківська райдержадміністрація не мала права розпоряджатися вищезазначеними земельними ділянками та враховуючи, що зазначені спірні земельні ділянки вибули з власності держави поза її волею, і набуті у власність громадянами безоплатно від особи, яка не мала права її відчужувати, земельні ділянки загальною площею 0,9062 га мають бути повернуті у власність держави в особі Міністерства оборони України в постійне користування Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква.

Просили суд визнати незаконним розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області №644 від 19.10.2009 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки 11 -ом членам садового товариства «Гай» для ведення садівництва в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області», визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0773 га серія ЯИ №859556 виданий громадянину ОСОБА_2 на підставі розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області №644 від 19.10.2009 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010993601578, та скасувати державну реєстрацію вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 3220488300:05:010:0091, визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0802 га серія ЯИ №859857, виданий громадянину ОСОБА_3 на підставі розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області №644 від 19.10.2009 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010993601576, та скасувати державну реєстрацію вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 3220488300:05:010:0090, визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0824 га серія ЯИ №859858, виданий громадянину ОСОБА_4 на підставі розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області №644 від 19.10.2009 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010993601573, та скасувати державну реєстрацію вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 1220488300:05:010:0089, визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0828 га серія ЯИ №859859, виданий громадянину ОСОБА_5 на підставі розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області №644 від 19.10.2009 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010993601574, та скасувати державну реєстрацію вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 3220488300:05:010:0097, визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0856 га серія ЯИ №859860, виданий громадянину ОСОБА_6 на підставі розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області №644 від 19.10.2009 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010993601575, та скасувати державну реєстрацію вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 3220488300:05:010:0093, визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0864 га серія ЯИ №859861, виданий громадянину Строк ОСОБА_15 на підставі розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області №644 від 19.10.2009 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010993601571, та скасувати державну реєстрацію вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 3220488300:05:010:0088, визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0841 га серія ЯИ №859862, виданий громадянину ОСОБА_8 на підставі розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області №644 від 19.10.2009 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010993601572, та скасувати державну реєстрацію вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 3220488300:05:010:0096, визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0760 га серія ЯИ №859863, виданий громадянину ОСОБА_9 на підставі розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області №644 від 19.10.2009 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010993601591, та скасувати державну реєстрацію вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 3220488300:05:010:0085, визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0819 га серія ЯИ №859864, виданий громадянину ОСОБА_10 на підставі розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області №644 від 19.10.2009 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010993601579, та скасувати державну реєстрацію вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 3220488300:05:010:0086, визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0819 га серія ЯИ №859865, виданий громадянину ОСОБА_11 на підставі розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області №644 від 19.10.2009 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010993601570, та скасувати державну реєстрацію вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 3220488300:05:010:0087, визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0819 га серія ЯИ №859866, виданий громадянину ОСОБА_13 на підставі розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області №644 від 19.10.2009 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010993601581, та скасувати державну реєстрацію вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 3220488300:05:010:0092 та судові витрати покласти на відповідачів ( а. с. 2-9 том 1 ).

Ухвалою судді від 14 січня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження. Постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження ( а. с. 122-123 том 1 ).

04 лютого 2019 року за вх. № 4624 від відповідача ОСОБА_6 на адресу суду надійшов відзив, в якому остання посилалася на наступне.

З даним позовом категорично не погоджується, так як позов має пред`являтися до суду належним позивачем, тобто особою, яка має право за позовом, оскільки саме її права, свободи та інтереси порушені, оспорюються або невизнані та лише до належного відповідача - особи, яка повинна відповідати Таке процесуальне право та обов`язок позивача та відповідача бути належним суб`єктом цивільних процесуальних відносин зумовлено матеріально - правовими учасниками яких вони є. Належні сторони у цивільному процесі є носіями суб`єктивних прав та обов`язків, які складають зміст матеріально-правових відносин.

Вона, ОСОБА_6 30.05.2018 року Договором купівлі-продажу земельної ділянки продала ОСОБА_16 та ОСОБА_17 земельну ділянку, кадастровий номер: 3220488300:05:010:0093, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та яка належала їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 859860, виданого Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області 19.11.2009 року, зареєстрованого Управлінням Держкомзему у Білоцерківському районі Київської області в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі 24.1 1.2009 року, за № 010993601573.

Неналежний відповідач - особа, яка не повинна відповідати за позовом, суб`єктом спірних матеріально-правових відносин та не має обов`язків, які з них перед позивачем та щодо якої виключається «передбачення», яке мало місце при позову, про його відповідальність перед позивачем, то законом передбачено заміни.

Відповідно до ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Просила за ініціативою суду замінити ОСОБА_6 (на відповідача) на дійсного власника земельної ділянки кадастровий 3220488300:05:010:0093, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відмовити в задоволенні позову щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_2 в повному обсязі ( а. с. 142-143 том 1 ).

11 лютого 2019 року за вх. № 5594 судом отримано відзив на позовну заяву від адвоката Грабовського І.А., мотивуючим наступним.

Заступник військового прокурора Білоцерківського гарнізону Центрального регіону України підполковник юстиції Гогоша П.Б. стверджує, що земельні ділянки, які належать на праві власності відповідачам зі складу Земель оборони не вилучались, накладаються на земельну ділянку відведену постійне користування, відповідно до державного акту на постійне користування від 25.11.1977 року, Білоцерківській квартирно-експлуатаційній частині району під військове містечко № 50 площею 788, а тому повинні бути повернуті. Однак це не так.

Позивач стверджує, та наводить як підставу Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.10.1999 року № 1135, рішення Міністра оборони України від 14.10.2005 року № 11938/3, розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації від 07.07.2006 року № 251, що частину земельної ділянки військового містечка № НОМЕР_1 площею 330 га передано до земель запасу Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області. Позивач стверджує, що земельні ділянки, які належать на праві власності відповідачам, не входять до цих 330 га. Крім того, позивач стверджує станом на 12.11.2018 року на обліку в Квартирно-експлуатаційному відділі м. Біла Церква (КЕВ) перебуває земельна ділянка військового містечка № НОМЕР_1 площею 310,5 га. Однак, позивачем не надано актів приймання-передачі 330 га до земель запасу Фурсівської сільської ради Білоцерківського району та технічну документацію з якої б вбачалося які ділянки ввійшли в 330 га. Тому беремо загальну площу земельної ділянки згідно до акту від 25.11.1977 року 788 га та віднімаємо 330 га, які були передані в 2006 році до земель запасу Фурсівської сільської ради, отримуємо різницю 458 га. Від 458 га знову віднімаємо 310,5 га які обліковуються в КЕВ м. Біла Церква, та отримуємо147,5 га.

В кого зараз знаходяться в користуванні вказані 147,5 га, коли, кому і як вони були передані, позивач нічого не говорить та не надає будь яких документів з цього приводу.

На території вищезгаданого військового містечка № НОМЕР_1 в різні періоди часу Заходились різні військові частини та установи як Збройних сил СРСР так і Збройних сил України. Найбільшу площу, згідно до акту від 25.11.1977 року, займав військовій аеродром, до якого мали відношення військові частини Збройних сил України НОМЕР_3 та А-3654. Безпосередніми землекористувачами були військові частини, які вели облік та інвентаризацію закріплених за ними земельних ділянок. За все військове містечко № 50 облік земель вела військова частина НОМЕР_4 . Після її реформування в кінці 90-х років облік вела військова частина НОМЕР_3 .

Після прийняття Україною рішення про без`ядерний статус, відбулося скорочення військових аеродромів на яких базувалися літаки здатні нести таку зброю. Під це скорочення попав і аеродром військового містечка № НОМЕР_1 .

03.12.1992 року Державним комітетом України по земельних ресурсах, Міністерством оборони України було видано спільний наказ» № 34/203 «Про інвентаризацію земель, що знаходяться в користуванні міністерства оборони України.

23 листопада 1993 року відбулося спільне засідання колегій Державного комітету України по земельних ресурсах та Міністерства оборони України на якому була прийнята Постанова №8/11. Цією постановою були затверджені зведені показники інвентаризації земель Міністерства оборони України загальною площею 666000 (шістсот шістдесят шість тисяч) гектарів. Було затверджено перелік земельних ділянок, які підлягали передачі в народне господарство, оскільки потреба в них у Міністерства оборони України відпала (надалі МО України).

В 1995 році відбулася перша передача землі в кількості 99,5 га дендропарку «Олександрія» м. Біла Церква з 788 га земель військового містечка № НОМЕР_1 .

В подальшому, до 1997 року, було передано і 13 га для ведення садівництва та городництва товариству «Гай» Фурсівської сільської ради.

Державний акт на право постійного користування землею садово- городньому товариству «Гай» було видано на підставі рішення виконавчого комітету Фурсівської сільської ради від 9 грудня 1997 року № 117 та зареєстровано в книзі записів актів на право постійного користування землею за № 92. Цим актом було засвідчено право постійного користування, яке виникло у встановленому законом порядку.

Земельні ділянки Відповідачів знаходяться на земельній ділянці площею 13 га, яка надана в постійне користування садово-городньому товариству «Гай», не відноситься до земель МО України і не є державною власністю. В подальшому Відповідачі у встановленому порядку, та відповідно до діючого законодавства, отримали державні акти на право власності на земельні ділянки, на що не потрібно було згоди МО України.

Передача земельної ділянки площею 13 га з користування військової частини НОМЕР_3 в користування садово-городнього товариства «Гай» відбувалася не з урахуванням положень Земельного кодексу України, оскільки він був прийнятий 25 жовтня 2001 року, і не з урахуванням положень Закону окраїни «Про використання земель оборони» від 27.11.2003 року.

Не можна застосовувати до цього конкретного випадку і Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок), затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 року № 483, оскільки він прийнятий після передачі земельної ділянки в 1997 році, як і Порядок вилучення і передачі військового майна Збройних сил, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1282.

Тому розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області № 644 від 19.10.2009 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки 11-ом членам садового товариства «Гай» для ведення садівництва в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області», є законним.

Державні акти на право власності на земельні ділянки, видані відповідачам на підставі вказаного розпорядження, також законні та такі що не підлягають до скасування.

Держава не є власником вказаної земельної ділянки в 13 га, наданої в постійне користування садового-городньому товариству «Гай», а тому позивачі не можуть її витребувати як в цілому так і по частинах.

Посилання позивача на ст. 387 Цивільного кодексу України, як підставу витребування майна, не може бути застосовано, оскільки відповідачі законно отримали право власності на земельні ділянки.

За цих обставин не може застосовуватись ч. 3 ст. 388, ч. 2 ст. 393 Цивільного кодексу України, на які робить посилання Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Позивач зазначає, що військовою прокуратурою Білоцерківського гарнізону проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017110360000092 від 18.11.2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч. З ст. 425 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що військові службові особи КЕВ м. Біла Церква, достовірно знаючи про факт незаконного вилучення земель оборони площею понад 244 га, які перебувають на обліку в цьому ж відділі, недбало ставлячись до своїх обов`язків, заходів щодо захисту інтересів держави з метою повернення вище земель оборони до державної власності не вжили, спричинивши тяжкі наслідки.

Однак, військовою частиною НОМЕР_3 , не пізніше 1996 року, була проведена інвентаризація земель, які знаходилися в користуванні військової частини НОМЕР_5 (А-2316).

Комісією було встановлено, що з 1993 року з балансу військової частини НОМЕР_3 були передані земельні ділянки.

Всі документи з цього приводу повинні знаходитись в КЕВ м. Біла Церква, оскільки на вказану установу покладався та покладається облік земель оборони.

Тільки зараз військова прокуратура Білоцерківського гарнізону стала вважати, що 0,9062 га, які належать відповідачам на праві власності, повинні бути повернуті до земель оборони.

Однак, необхідність вилучати 0,9062 га( тобто менше 1 га), коли в Білоцерківському гарнізоні існує діючий та обладнаний всім необхідним, Великополовецький учбовий центр - полігон, який розташований на площі майже 3500 га, викликає сумнів.

Передана в 1996 році садово-городньому кооперативу «Гай» ділянка в 13 га була буферною зоною між аеродромом та р. Рось і необхідна була для недопущення попадання паливо - мастильних матеріалів з дощовими водами до річки, та була на той час зовсім непридатною для ведення садівництва та городництва, мала занедбаний вигляд та була захаращена всіляким сміттям.

Тільки завдяки наполегливій праці членів товариства, за багато років, вона приведена до придатного стану і використовується за своїм цільовим призначенням. На той час члени товариства мали безпосереднє відношення до Збройних Сил України.

Заступник військового прокурора Білоцерківського гарнізону Центрального регіону України підполковник юстиції Гогоша П.Б. подав позов в інтересах держави, не вказуючи якої саме. В позовній заяві він обґрунтовує свої вимоги також і тим, що Російська Федерація вчинила агресію проти України, що викликає необхідність в проведенні навчань, тренувань, зборів на землях оборони підрозділами Збройних Сил України.

Однак, подання ним позову з необгрунтованими, незаконними, а тому і несправедливими вимогами про позбавлення відповідачів права власності на земельні ділянки, налаштовує їх особисто, членів їх сімей та багатьох інших людей проти влади у ці складні для нашого народу часи.

Виникає переконання, що позов подано не в інтересах держави, а саме в інтересах РФ.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення ( ч. З ст. 267 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові ( ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Просив Білоцерківський міськрайонний суд Київської області при розгляді справи застосувати позовну давність та відмовити у позові ( а. с. 148-155 том 1 ).

04 березня 2019 року судом за вх. № 8559 отримано відзив Білоцерківської райдержадміністрації Київської області, в якому просили відмовити в позовних вимогах в повному обсязі виходячи з наступного.

В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області знаходиться справа № 357/14132/18 за позовом заступника військового прокурора Білоцерківського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква до Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області та 11 громадян про визнання незаконним розпорядження, скасування реєстрації земельних ділянок, речових прав на них та витребування земельних ділянок.

Білоцерківська райдержадміністрація в своїй діяльності керується чинним законодавством України, зокрема Законом України «Про місцеві держані адміністрації», Земельним кодексом України та іншими нормативно-правовими, які регулюють питання в сфері земельних відносин.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці здійснюють місцеві державні адміністрації, ст. 13 вищевказаного Закону визначає коло питань, які вирішують місцеві державні адміністрації.

Разом з тим, ст. 17 Земельного кодексу України встановлює повноваження місцевих державних адміністрацій в галузі земельних відносин, зокрема, розпорядження землями державної форми власності.

Позивач по справі стверджує, що у віданні Квартирно-експлуатаційного відділу, згідно державного акту на право користування, знаходиться земельна ділянка в адміністративних межах Фурсівської сільської ради загальною площею 788 га, яка відноситься до земель оборони. Інших правоустановчих документів суду не надано, твердження позивача, що станом на 12.11.2018 р. на обліку Квартирно- експлуатаційного відділу перебуває земельна ділянка 310,5 га є не обґрунтованими та документально не підтвердженими.

Відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваного розпорядження землями оборони визначаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності. Порядок використання земель оборони встановлюється законом. Облік та використання земель Міністерства Оборони України врегульовано наказом Міністерства Оборони України від 22.12.1997 № 483, яким затверджено порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями.

Згідно ст. ст. 141, 142, ч. 2 ст. 149 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про використання земель оборони", ч 2 ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України» та п. 45 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22 грудня 1997 року № 483 (у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин) визначаються підстави та порядок припинення права користування земельними ділянками.

Відповідно до п. 45 та п. 50 вищевказаного Положення передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного, управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України. Оформлення передачі земель місцевим органам влади здійснюють землекористувачі спільно з квартирно- експлуатаційною частиною.

Отже, належним землекористувачем, який передавав спірні земельні ділянки та має акт на право постійного користування земельними ділянки було Міністерство Оборони України в особі КЕЧ.

На виконання наказу голови Держкомзему та Міністра оборони України «Про інвентаризацію земель, що знаходяться в користуванні Міністерства Оборони України» від 03.12.1992 №34/203, за результатами проведеної інвентаризації встановлено, що передано з балансу військової частини А-2316 земельні ділянки загальною площею 234,13 га, серед яких 13 га садово-огородньому кооперативу «Гай».

Як результат 19.03.1998 р., за рішенням виконавчого комітету Фурсівської сільської ради, як органу який здійснював повноваження у сфері земельних відносин відповідної адміністративно-територіальної одиниці (на момент виникнення спірних правовідносин), садівничо-городнім товариством «Гай» отримано Державний Акт на право постійного користування землею для ведення колективного садівництва та городництва.

Отже право постійного користування земельною ділянкою 13 га Міністерством оборони в особі КЕЧ було припинено 19.03.1998 року, з дня реєстрації Державного Акту на право постійного користування землею за садівничо-городнім товариством «Гай».

Слід звернути увагу на те, що передача земельних ділянок військового містечка № 50 була продиктована необхідністю усунення порушень норм чинного законодавства України та ситуації, яка склалася у зв`язку з великим недорахуванням до місцевих бюджетів, зокрема земельного податку, а також відсутності контролю за користуванням землями Міністерства Оборони України.

Враховуючи положення чинного на той час законодавства, а саме ст. 118 та п. 12 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України Білоцерківська райдержадміністрація розглянувши заяви користувачів земельних ділянок утворила робочу групу (Акт огляду земельної ділянки додається), яка оглянувши земельні ділянки дійшла до висновку щодо погодження передачі земельних ділянок у приватну власність.

Під час огляду та на підставі наявних матеріалів робочою групою було встановлено, що землекористувачами бажаних земельних ділянок є члени садового товариства «Гай», які переважно використовують їх з 1992 року та на яких, в межах норм чинного законодавства, побудовані садові будиночки.

Білоцерківською райдержадміністрацією був наданий дозвіл на розробку, а згодом розглянувши розроблену техдокументацію, яка склала 239 сторінок, серед яких правовстановлюючі документи і висновки компетентних органів, а саме управління Держкомзема у Білоцерківському районі, висновок Білоцерківського районного відділу архітектури та містобудування, було прийнято оскаржуване розпорядження про її затвердження.

Наголошують на тому, що оскаржуване розпорядження голови Білоцерківської райдержадміністрації від 19.10.2009 № 644 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки 11 -м членам садового товариства «Гай» для ведення садівництва в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського районну Київської області» прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, який передбачений Конституцією та законами України.

Разом з тим, звертають увагу суду, що у відповідності до діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства, на прокуратуру покладались повноваження по здійсненню нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів органами, посадовими особами, громадянами, організаціями не залежно від форм власності.

Білоцерківську райдержадміністрацію щомісячно перевіряла прокуратура на предмет порушення норм законодавства при прийнятті розпоряджень головою райдержадміністрації. Приписів прокуратури при прийнятті оскаржуваного розпорядження винесено не було. Прокуратура не могла не знати про прийняття розпорядження голови Білоцерківської райдержадміністрації від 19.10.2009 № 644 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки 11 -м членам садового товариства «Гай».

Так само і квартирно-експлуатаційному відділ м. Білої Церкви на який покладено обов`язок у здійсненні обліку земель та управління землями оборони, який був безпосереднім учасником передачі земель оборони не міг не знати про нібито порушене право.

Вище зазначене дає підстави стверджувати, що позивачі без врахування ст. 257 та в порушення ст. 261 Цивільного кодексу України звертаються з позовними вимогами до суду ( а.с. 200-204 том 1 ).

19 лютого 2019 року за вх. № 6203 судом отримано відзив на позовну заяву Головного управління Держгеокадастру у Київській області, в якому просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог обґрунтовуючи наступним.

Зазначають, що ліквідація юридичних осіб здійснюється без переходу прав і обов`язків підприємства, що ліквідується, до інших осіб, тобто без правонаступництва. При ліквідації підприємства його права та обов`язки припиняються.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі Київської області код ЄДРПОУ 39906645 - з 25.10.2017 зареєстровано припинення юридичної особи. Також в зазначеному реєстрі відсутня інформація про правонаступництво.

Тому, посилання позивача у позові про те, що Головне управління Держгеокадастру у Київській області є правонаступником Управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі Київської області не відповідають дійсності, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (копія додається).

За інформацією Міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м. Білій Церкві Головного управління Держгеокадастру у Київській області, розпорядженням Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області № 251 від 07.07.2005 «Про передачу земельних ділянок до складу земель запасу» земельні ділянки загальною площею 330 га, в тому числі під житловою забудовою 32,0 га, землями промисловості 152,3943 га, сіножатими 143,2057 га, іншими землями 2,4 га, було вилучено із землекористування Білоцерківської КЕЧ району та передано до земель запасу Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Щодо скасування державної реєстрації спірних земельних ділянок зазначають, що відповідно до статті 1 Закону України «Про державний земельний кадастр» (далі - Закон), Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно з статтею 25 Закону поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку:

а) кадастровий номер;

б) площа;

в) місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця);

г) склад угідь;

ґ) цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель);

д) нормативна грошова оцінка;

е) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки;

є) відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки;

ж) кадастровий план земельної ділянки;

з) дата державної реєстрації земельної ділянки;

и) інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесені зміни до цих відомостей;

і) інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

ї) дані про бонітування ґрунтів.

Отже, повідомлення про зареєстровані або припинені речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в тому числі і за рішенням суду надходять з органів реєстру прав, лише після чого відомості вносяться у Поземельну книгу.

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Також, відповідно до пункту 130 (далі-Порядок), відомості (зміни до них) про нового власника, користувача земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вносяться до Поземельної книги Державним кадастровим реєстратором відповідно до пункту 113 цього Порядку.

В свою чергу пунктом 113 Порядку визначено, що державний кадастровий реєстратор в день отримання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносить відомості про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних зазначеного Реєстру до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.

Тому, лише після скасування права власності на землю органами реєстру прав, державний кадастровий реєстратор отримує в порядку інформаційного обміну інформацію про скасування права, відповідно до чого вносяться зміни до Поземельної книги.

Законом України «Про Державний земельний кадастр» та Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 передбачено лише виключні підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки, а саме державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.

Крім того, звертають увагу суду, що іншого порядку скасування державної реєстрації земельної ділянки законами України або прийнятими на їх підставі підзаконними нормативно-правовими актами не передбачено.

Отже, нормами законодавства не передбачено скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі рішення суду та в програмному забезпеченні Державного земельного кадастру відсутні функціональні можливості для скасування реєстрації земельної ділянки на підставі рішення суду ( а. с. 211-215 том 1 ).

Ухвалою суду від 15.03.2019 року заява про забезпечення позову повернута заявнику ( а. с. 245-248 том 1 ).

Ухвалою суду від 01 квітня 2019 року заява про забезпечення позову задоволена частково, вжито заходів по забезпеченню позову, шляхом встановлення заборони на відчуження земельних ділянок з кадастровими номерами: 3220488300:05:010:0091, 3220488300:05:010:0090, 3220488300:05:010:0089, 3220488300:05:010:0097, 3220488300:05:010:0093, 3220488300:05:010:0088, 3220488300:05:010:0096, 3220488300:05:010:0085, 3220488300:05:010:0086, 3220488300:05:010:0087, 3220488300:05:010:0092, в іншій частині вимог, відмовлено ( а. с. 20-25 том 2 ).

Ухвалою суду від 10 квітня 2019 року залучено до участі у вказаній цивільній справі в якості третьої особи Фурсівську сільську раду Білоцерківського району Київської області ( а. с. 49-50 том 2 ).

Ухвалою суду від 20 травня 2019 року задоволено клопотання по витребування доказів задоволено та постановлено витребувати у садівничо-городнього товариства «Гай» оригінал технічної документації, яка стала підставою для прийняття рішення виконавчого комітету Фурсівської сільської ради №117 від 09.12.1997 року «Про надання земельних ділянок в постійне користування під організацію колективного садівництва та городництва ( а. с. 94-96 том 2 ).

Ухвалою суду від 20 травня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті ( а. с. 97-98 том 2 ).

В судовому засіданні військовий прокурор Корнєв К.В. підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просив суд задовольнити вимоги в повному обсязі.

Представник Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква Галієва А.В. в судовому засіданні просила суд задовольнити вимоги заступника військового прокурора Білоцерківського гарнізону.

Представник відповідачів 10-ти фізичних осіб адвокат Грабовський І.А. в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог заступника військового прокурора, просив суд відмовити позивачу в задоволенні вимог в повному обсязі.

Представник Міністерства оборони України в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином.

Відповідачі Головне управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_6 та Білоцерківська районна державна адміністрація в судове засідання не з`явилися, представників не направили, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Третя особа Фурсівська сільська рада в судове засідання представника не направила, про дату, час та місце слухання справи повідомлена належним чином.

Суд, вислухавши пояснення сторін, з урахуванням пояснень наданих учасниками даної справи в попередніх судових засіданнях, наданих пояснень свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлені наступні обставини та спірні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до державного акту на постійне користування від 25.11.1977 р. Білоцерківській квартирно-експлуатаційній частині району (Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква правонаступник) надано в постійне користування земельну ділянку військового містечка № НОМЕР_1 площею 788 га, розташовану в межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського р-ну Київської області, яка входить до складу земель оборони та фактично знаходиться по АДРЕСА_1 .

Розпорядженням Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області № 644 від 19.10.2009 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки 11-ом членам садового товариства «Гай» для ведення садівництва в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки 11-ом членам садового товариства «Гай» для ведення садівництва в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області та надано у власність земельні ділянки для ведення садівництва 11-ом членам садового товариства «Гай» для ведення садівництва в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, з подальшим виготовленням державних актів на право власності на землю, а саме відповідачам: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

В подальшому, вказані земельні ділянку Управлінням Держгеокадастру у Білоцерківському районі Київської області (Головне управління Держгеокадастру у Київській області - правонаступник) зареєстровано в Державному реєстрі земель, який діяв на час виникнення спірних правовідносин (наразі Державний земельний кадастр та Державний реєстр речових прав на нерухоме майно), відповідачам видано державні акти на право власності на земельні ділянки, а саме: ОСОБА_2 - державний акт серія ЯИ №859556, зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010993601578, земельна ділянка площею 0, 0773 га, кадастровий номер 3220488300:05:010:0091; ОСОБА_3 - державний акт серія ЯИ №859857, зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010993601576, земельна ділянка площею 0,0802 га, кадастровий номер 3220488300:05:010:0090; ОСОБА_4 - державний акт серія ЯИ №859858, зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010993601573, земельна ділянка площею 0,0824 га, кадастровий номер 3220488300:05:010:0089; ОСОБА_5 - державний акт серія ЯИ №859859, зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010993601574, земельна ділянка площею 0,0828 га, кадастровий номер 3220488300:05:010:0097; ОСОБА_6 - державний акт серія ЯИ №859860, зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010993601575, -земельна ділянка площею 0,0856 га, кадастровий номер 3220488300:05:010:0093; ОСОБА_7 - державний акт серія ЯИ №859861, зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010993601571, земельна ділянка площею 0, 0864 га, кадастровий номер 3220488300:05:010:0088; ОСОБА_8 - державний акт серія ЯИ №859862, зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010993601572, земельна ділянка площею 0,0841 га, кадастровий номер 3220488300:05:010:0096; ОСОБА_9 - державний акт серія ЯИ №859863, зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010993601591, земельна ділянка площею 0,0760 га, кадастровий номер 3220488300:05:010:0085; ОСОБА_10 - державний акт серія ЯИ №859864, зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010993601579, земельна ділянка площею 0,0819 га, кадастровий номер 3220488300:05:010:0086; ОСОБА_11 - державний акт серія ЯИ №859865, зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010993601570, земельна ділянка площею 0,0819 га, кадастровий номер 3220488300:05:010:0087; ОСОБА_13 - державний акт серія ЯИ №859866, зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010993601581, земельна ділянка площею 0,0876 га, кадастровий номер 3220488300:05:010:0092.

Звертаючись до суду з вищевказаним позовом, заступник військового прокурора Білоцерківського гарнізону вважає, що приймаючи оскаржуване розпорядження Білоцерківська райдержадміністрація безпідставно розпорядилась та передала у власність громадянам земельні ділянки, що знаходяться в адміністративних межах Фурсівської сільської ради на території військового містечка № 50 ( Гайок ) у м. Біла Церва, які входять до складу земель Міністерства оборони України і перебуває в постійному користуванні Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква, чим порушила права позивачів стосовно володіння і користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частиною 5, 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 ст.16 ЦК України встановлено способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом. До них належать: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Як результат 19.03.1998 року, за рішенням виконавчого комітету Фурсівської сільської ради, як органу який здійснював повноваження у сфері земельних відносин відповідної адміністративно-територіальної одиниці (на момент виникнення спірних правовідносин), садівничо-городнім товариством «Гай» отримано Державний Акт на право постійного користування землею для ведення колективного садівництва та городництва.

До того ж, 27.10.1999 року Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження за №1135-р, відповідно до якого за пропозицією Міноборони та Білоцерківської міської ради, яку погоджено з Київською облдержадміністрацією, Мінекономіки, Мінфіном, Фондом державного майна та Держкомстатом, вирішено передати майно державного підприємства «Білоцерківський авіаційний завод», що перебуває у сфері управління Міноборони, з державної власності у власність територіальної громади м. Біла Церква із збереженням основного профілю діяльності зазначеного підприємства; а згідно Додатку до цього розпорядження передачі підлягає цілісний майновий комплекс ДП «Білоцерківський авіаційний ремонтний завод», м. Біла Церква, вул. Гайок,4 (разом з житловим фондом та інженерною інфраструктурою) частина майна аеродромного комплексу, злітно-посадкова смуга, будівлі і споруди систем управління зльотом і посадкою та енергозабезпечення.

Передача майна оформлена актом приймання-передачі частини майна аеродромного комплексу до власності територіальної громади міста Біла Церква від 28.11.1999 року.

До зазначеного акту додавалась характеристики земельної ділянки, що містить відомості про інвентаризацію земель, які знаходяться у користуванні Міністерства оборони за період 1992-1999 роки.

Так, інвентаризацією встановлено, що « ...площа військової частини на момент інвентаризації в 1992 році складала 1036,6 га. За період з 1993 року до теперішнього часу з балансу військової частини НОМЕР_3 передані земельні ділянки: «... Садово-городньому товариству «Гай» -13 га. ...»

Зазначений документ підписаний командиром військової частини ОСОБА_18 та затверджений заступником Міністра оборони України Командувачем Військово- повітряних сил України В.І. Стельніковим.

Отже, згідно Державного акту на право постійного користування землею від 19 березня 1998 року садово-городньому товариству «Гай» надано в користування 13 га землі для ведення колективного садівництва та городництва.

Розрядженням районного державної адміністрації № 644 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів га право власності на земельні ділянки 11-тьом членам товариства із земель, що на станом на час видачі розпорядження належали садово-городньому товариства «Гай» на праві постійного користування, а не Міністерству оборони України.

Згідно зі ст.1 закону України від 27.11.2003 № 1345-ІX «Про використання земель оборони» землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.

Позивач зазначає, що право користування землями оборони площею 788,00 га. посвідчено Державним актом на право постійного користування землею від 25.11.1997 року виданому Квартирно-експлуатаційному відділу м. Біла Церква.

Але, збоку позивача не надано жодних належних та допустимих доказів щодо знаходження спірних земельних ділянок в межах акту на постійне користування землею від 25.11.1997 року.

Також, члени товариства користуються земельними ділянками з 1997 року.

Більше того, починаючи з 1999 року відбувалось реформування збройних сил України, де майно державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський авіаційний завод» було передану до комунальної власності м. Біла Церква.

Рішенням Міністра оборони України від 14.10.2005 № 11938/з затверджено протокол від 11.10.2005 № 8 засідання постійно діючої комісії Міністерства оборони України з питань використання цілісних майнових комплексів, іншого нерухомого військового майна та земель оборони, які вивільняються в ході реформування Збройних Сил України, яким погоджено пропозиції, подані Головним квартирно-експлуатаційним управлінням Збройних Сил України та Департаментом охорони здоров`я Міністерства оборони України, щодо припинення права користування земельними ділянками, потреба у використанні яких відпала, та передано до комунальної власності територіальних громад військових містечок та земельних ділянок, у тому числі земельної ділянки площею 330га військового містечка № 50 села Фурси Білоцерківського району Київської області, що підтверджується наявним в матеріалах справи супровідним листом від 04.11.2005 року за вих. № 303/21/1/621, спрямований начальнику Білоцерківської КЕЧ району.

Встановлено, що на даний час відсутні будь які формування або установи військового призначення на території Фурсівської сільської ради, які б використовували спірні земельні ділянки для своїх потреб.

Отже, земельні ділянки не використовуються як землі оборони вже довгий час.

Крім того, звертаючись до суду з позовом, позивач просить визнати незаконним розпорядження Білоцерківської райдержадміністрації Київської області від 19.10.2009 року за № 644, яким адміністрація безпідставно розпорядилась та передала у власність громадянам земельні ділянки, що знаходяться в адміністративних межах Фурсівської сільської ради на території військового містечка № 50 ( Гайок ) у м. Біла Церва, які входять до складу земель Міністерства оборони України і перебуває в постійному користуванні Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква, хоча не оскаржує акт на постійне користування землею від 25.11.1997 року, яким було передано 13га для ведення садівництва та городництва товариству «Гай», виданого на підставі рішення виконавчого комітету Фурсівської сільської ради від 09 рудня 1997 року за № 117.

Свідок ОСОБА_19 , який у 1997 році був начальником Білоцерківського КЕЧ району та свідок ОСОБА_20 , який на той час був головою комісією з інвентаризації земель Міністерства оборони України в судовому засіданні підтвердили, що при передачі спірної земельної ділянки до комунальної власності не було жодних порушень. Підтвердили, що без згоди Міністерства оборони України земельна ділянка, площею 330 га військового містечка № НОМЕР_1 с. Фурси не була б повернута до земель запасу Фурсівській сільській раді. Свідок ОСОБА_20 також додав, що земельна ділянка, яку використовувало Міністерство оборони України ні коли не належало останньому на праві власності, коли був піднятий податок на землю та у зв`язку із непотрібністю, земельну ділянку, якою користувалося Міністерство оборони України було вирішено повернути органу, який здійснював повноваження у сфері земельних відносин відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а саме Фурсівській сільській раді.

Отже, під час розгляду даної цивільної справи не знайшло свого підтвердження того факту, що оскаржуване розпорядження було винесено незаконно, що стало підставою в подальшому надання у власність земельних ділянок для ведення садівництва 11-ом членам садового товариства «Гай».

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги заступника військового прокурора в частині визнання незаконним розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області № 644 від 19.10.2009 року є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки, відмовлено позивачу в задоволенні вимог в частині визнання незаконним розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області № 644 від 19.10.2009 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки 11-ом членам садового товариства «Гай» для ведення садівництва в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області», то не підлягають задоволенню і позовні вимоги позивача в частині визнання недійсним та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки, скасування державних реєстрацій, видані на ім`я ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , де вимоги є похідними.

Так як, позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог по суті, не підлягає застосуванню строк позовної давності.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Частиною 1 статті 131 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Оскільки, позивачу відмовлено в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, не підлягають стягненню судові витрати понесені при зверненні до суду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 17, 77, 141, 142, ч. 2 ст. 149 ЗК України, ст. 16 ЦК України, ст.ст. 2, 5, 12, 19, 76, 77, 78, 81, 89, 131, 133, 263, 265, 273, 353, 354 ЦПК України, ст. 1 Закону України "Про використання земель оборони", ч 2 ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України» та п. 45 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22 грудня 1997 року № 483 (у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин), суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог заступника військового прокурора Білоцерківського гарнізону в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква до Білоцерківської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , третя особа Фурсівська сільська рада Білоцерківського району Київської області про визнання незаконним розпорядження, скасування реєстрації земельних ділянок, речових прав на них та витребування земельних ділянок, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: заступник військового прокурора Білоцерківського гарнізону (адреса місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Шолом-Алейхема, 21-а);

Позивач: Міністерство оборони України (адреса місцезнаходження: 03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, ідентифікаційний код: 00034022);

Позивач: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква (адреса місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярмакова, ідентифікаційний код: 08167863);

Відповідач: Білоцерківська районна державна адміністрація (адреса місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 2, ідентифікаційний код: 19425498);

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Київській області (адреса місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Серпова, будинок 3/14, ідентифікаційний код: 39817550);

Відповідач: ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_6 );

Відповідач: ОСОБА_3 (адреса проживання: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код: НОМЕР_7 );

Відповідач: ОСОБА_4 (адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код: НОМЕР_8 );

Відповідач: ОСОБА_5 (адреса реєстрації: АДРЕСА_5 , ідентифікаційний код: НОМЕР_9 );

Відповідач: ОСОБА_6 (адреса проживання: АДРЕСА_6 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 );

Відповідач: ОСОБА_7 (адреса проживання: АДРЕСА_7 , ідентифікаційний код: НОМЕР_10 );

Відповідач: ОСОБА_8 ( адреса проживання: АДРЕСА_8 , ідентифікаційний код: НОМЕР_11 );

Відповідач: ОСОБА_9 (адреса проживання: АДРЕСА_9 , ідентифікаційний код: НОМЕР_12 );

Відповідач: ОСОБА_10 (адреса проживання: АДРЕСА_9 , ідентифікаційний код: НОМЕР_13 );

Відповідач: ОСОБА_11 (адреса проживання: АДРЕСА_10 , ідентифікаційний код: НОМЕР_14 );

Відповідач: ОСОБА_12 (адреса проживання: АДРЕСА_11 , ідентифікаційний код: НОМЕР_15 );

Третя особа: Фурсівська сільська рада Білоцерківського району Київської області (адреса місцезнаходження: 09150, Київська область, Білоцерківський район, с. Фурси, вул. Ярослава Мудрого, буд. 48, ЄДРПОУ: 04363225).

Повне судове рішення складено 30 серпня 2019 року.

Рішення надруовано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов


Суд	Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Дата ухвалення рішення	20.08.2019
Оприлюднено	15.09.2022
Номер документу	83930032
Судочинство	Цивільне

Орєхов О. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 20.08.2019 по справі 357/14132/18БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —357/14132/18

Рішення від 20.08.2019

Рішення
від 20.08.2019 по справі 357/14132/18
БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ