Ухвала

від 23.08.2019 по справі 320/6175/19

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 23.08.2019

Справа № 320/6175/19

Провадження № 2/320/3031/19

У Х В А Л А

про залишення зустрічної позовної заяви без руху

23 серпня 2019 року Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Горбачова Ю.В., розглянувши зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання житлового будинку особистою приватною власністю,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу та поділ спільнонажитого майна подружжя.

Відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визнання житлового будинку особистою приватною власністю.

Відповідно до ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу . До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу .

Суд вважає, що поданий зустрічний позов не відповідає вимогам законодавства (ст. 175 і ст. 177 ЦПК України), у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

ОСОБА_1 у зустрічному позові зазначила ціну позову в розмірі 137 314 грн. та додала до позову квитанцію про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн. та клопотання про відстрочку сплати частини судового збору до ухвалення рішення у справі, посилаючись на скрутне матеріальне становище.

Позивач ОСОБА_1 зазначає, що скрутне матеріальне становище є підставою для відстрочення сплати судового збору, але в той же час будь-яких доказів на підтвердження свого скрутного матеріального становища не зазначила та до зустрічного позову не надала.

Виходячи зі змісту ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір , суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, враховуючи майновий стан сторони.

Проте, вказаною нормою Закону передбачено право суду, а не обов`язок щодо звільнення від сплати судового збору.

Згідно ч.1ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

При цьому у п. 1 ч. 1ст. 8 Закону України Про судовий збір перераховано вичерпний перелік осіб та умови, за яких суд може відстрочити сплату судового збору.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору фізичною особою за подання позовних заяв до суду є її обов`язком, а тому зловживання правом на звільнення, відстрочку чи розстрочку від його сплати є недопустимим.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Позивачкою до заяви не долучено належних та допустимих доказів на підтвердження свого незадовільного майнового стану, тому її клопотання про відстрочення сплати частини судового збору за подання зустрічної позовної заяви не підлягає задоволенню.

Таким чином, основною умовою для звільнення від сплати судового збору є тяжкий майновий стан особи, що звертається до суду, який вона повинна довести поданими письмовими доказами.

Дослідивши матеріали справи та враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що підстав у відстроченні сплати судового збору відсутні, а тому в задоволені вимоги про відстрочення від сплати судового збору слід відмовити.

Так, зустрічна позовна заява містить вимогу майнового характеру.

Відповідно до ст. 4 ЗУ Про судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто позивачу слід сплатити судовий збір, виходячи з розрахунку - 1 відсоток від ціни позову - 137 314 грн., що становить 1 373,14 грн.

З урахуванням сплаченої суми судового збору у розмірі 768, 40 грн., позивачці слід доплатити судовий збір у розмірі 604,74 грн., за наступними реквізитами: Отримувач: Мелітопольське УК/Мелітополь /22030101, Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37968956, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку (МФО): 899998, Номер рахунку: 31211206008013, Код класифікації і доходів бюджету: 22030101, призначення платежу - судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 36969096 (суду, де розглядається справа).

Оригінал квитанції про сплату судового збору надати суду у встановлений строк.

Крім того, ОСОБА_1 у зустрічному позові зазначає, що спірний житловий будинок належить їй на підставі договору купівлі-продажу незавершеного будівництвом житлового будинку від 05.11.2004 року готовністю 59%. Однак, жодного доказу на підтвердження вказаних обставин позивач не зазначила та до позову не додала.

Тому ОСОБА_1 (позивачу по зустрічному позову) слід зазначити докази, що підтверджують вказані в зустрічному позові обставини та зазначити про наявність доказів і надати всі наявні в неї докази суду. При наданні копій доказів до заяви підтвердити відповідність копій письмових доказів оригіналам, які знаходиться у позивача (по зустрічному позову), її підписом із зазначенням дати такого засвідчення; у додатках до позову зазначити докази, що додаються.

Відповідно до ст. 185 ч.1 ЦПК України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу хвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175,177,185 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання житлового будинку особистою приватною власністю - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків позову у п`ятиденний термін з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позову в установлений судом строк зустрічна позовна заява буде вважатись неподаною та повернута йому з усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: Ю.В. Горбачова