Постанова

від 25.07.2019 по справі 1140/3485/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 липня 2019 року м. Дніпросправа № 1140/3485/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Баранник Н.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.02.2019 в адміністративній справі №1140/3485/18 за позовом Професійно-технічного училища №12 до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и В:

У грудні 2018 року Професійно-технічне училище №12 звернулося до суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправним та скасувати рішення «Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску» №0103645302 від 14.11.2018 року ГУ ДФС у Кіровоградській області, яким ПТУ № 12 м. Знам`янка нараховано штраф у розмірі 202 455,44 грн. та пеню у розмірі 49 107,53 грн., разом 251 562,97 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.02.2019 р. адміністративний позов задоволено .

Рішення суду обгрунтовано тим, що помилкове перерахування позивачем коштів не вплинуло на виконання обов`язку платника зі сплати єдиного внеску до бюджету, та ним самостійно нараховано зобов`язання за вказаним платежем, а тому застосування до позивача штрафу і пені є неправомірним.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволені позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що позивачем належним чином не виконувались норми ст.9 Закону №2464, а саме єдиний внесок за травень 2017року-травень 2018р. сплачено з прушенням законодавчо встановленого строку.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, щоПлатіжними дорученнями № 99, 151 від 23.06.2017 року, № 162 від 11.07.2017 року, № 169 від 24.07.2017 року та № 281 від 25.05.2017 року ПТУ № 12 м. Знам`янка було перераховано 200422,18 грн. на розрахунковий рахунок № 3311734070010 УК м. Знам`янка з призначенням платежу;101;02544939;1011100,2120, Єдиний соціальний внесок на заробітну плату за червень - липень 2017 року замість розрахункового рахунку № НОМЕР_1 .

24.07.2018 заступником начальника Олександрійського управління ГУ ДФС у Кіровоградській області винесено рішення № 0057415302, яким за несплату (несвоєчасну сплату) ЄСВ Професійно-технічному училищу №12 м. Знам`янка нараховано штраф у розмірі 202455,44 грн. та пеню за період з 30.06.2017 по 26.06.2018 у розмірі 49121,81 грн.

31.07.2018 ПТУ № 12 м. Знам`янка звернулось до Олександрійського управління ГУ ДФС у Кіровоградській області (Знам`янське відділення) з листом щодо зарахування коштів в сумі 200 422,18 грн. на відповідний бюджетний рахунок 37197201021122.

Також, 31.07.2018 позивач не погодившись із зазначеним рішенням подав скаргу до Державної фіскальної служби України.

Листом від 21.08.2018 року № 147/7/11-22-07-02 Знам`янське відділення Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області повідомило ПТУ № 12 м.Знам`янка про неможливість зарахування коштів в сумі 200 422,18 грн. на відповідний бюджетний рахунок 37197201021122 і повідомило про можливість повернення коштів на рахунок ПТУ № 12 м. Знам`янка за умови подання відповідної заяви .

31.08.2018 рішенням ДФС України скасовано рішення № 0057415302 у зв`язку із завищенням суми пені у розмірі 14,28 грн.

Листом від 10.09.2018 ПТУ № 12 м. Знам`янка звернулось до Знам`янського відділення Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області з приводу повернення коштів в сумі 200 422,18 грн. на розрахунковий рахунок 35415036012217, зарахованих не на той бюджетний рахунок .

Листом від 04.10.2018 № 1704/10/11-26 Знам`янське відділення Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області повідомило про неможливість повернення ПТУ № 12 м.Знам`янка помилково зарахованих коштів в сумі 200 422,18 грн. не на той бюджетний рахунок, оскільки згідно ст.43.1 та ст.43.2 Податково кодексу України повернення коштів здійснюється лише після повного погашення податкового боргу. Станом на 01.10.2018 року по ПТУ-12, по ЕСВ (71010000) борг складає 31 058,68 грн.

14.11.2018 заступником начальника управління-начальником відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Олександрійського управління ГУ ДФС у Кіровоградській області винесено рішення № 0103645302, про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким Професійно-технічному училищу №12 м. Знам`янка нараховано штраф у розмірі 202455,44 грн. за період з 30.06.2017 по 26.06.2018 та пеню у розмірі 49107,53 грн.

Відповідно до ст.9 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі по тексту - Закон № 2464-VI) платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Днем сплати єдиного внеску вважається, у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів, - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Відповідно до п.10 ст.25 Закону №2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Відповідно до п.3 ст.1 Закону №2464-VI недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно п.п.5,6 ст.9 Закону №2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування.

Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Статтею 25 Закону № 2464-VI визначено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

За змістом ч.1 ст. 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Державна казначейська служба України, діяльність якої спрямовується і координується через Міністра фінансів України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Відповідно до приписів ч.5 ст.45 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов`язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування коштів на єдиний казначейський рахунок державного бюджету України.

Крім цього, пунктом 22.4 статті 22 Закону України від 5 квітня 2001 року № 2346-ІІІ ,,Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив, що платіжними дорученнями № 99, 151 від 23.06.2017 року, № 162 від 11.07.2017 року, № 169 від 24.07.2017 року та № 281 від 25.05.2017 року ПТУ № 12 м. Знам`янка було перераховано 200422,18 грн. на розрахунковий рахунок № 3311734070010 УК м. Знам`янка з призначенням платежу;101;02544939;1011100,2120, Єдиний соціальний внесок на заробітну плату за червень - липень 2017 року замість розрахункового рахунку № НОМЕР_1 (а.с. 9-13).

Сторони визнають, що позивач помилково перерахував 200422,18 грн. єдиний внесок на інший рахунок, проте у платіжних дорученнях № 99, 151 від 23.06.2017 року, № 162 від 11.07.2017 року, № 169 від 24.07.2017 року, а також № 281 від 25.05.2017 року було вказано в призначенні платежу про здійснення сплати саме єдиного соціального внеску на заробітну плату за червень 2017 року та за липень 2017 року (а.с. 9-13).

Крім того, позивач як тільки дізнався про вказану помилку, 31.07.2018 звернувся до Олександрійського управління ГУ ДФС у Кіровоградській області (Знам`янське відділення) для виправлення вказаної помилки та якнайшвидшого зарахування єдиного внеску на правильний рахунок, однак отримав відмову.

Як встановлено судом раніше, позивач також і в подальшому вживав заходи направлені на зарахування єдиного внеску на правильний рахунок (а.с. 14-15), проте повторно отримав відмову від відповідача.

З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку, оскільки помилкове зазначення неправильного рахунку отримувача коштів не є правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми податку у визначений законодавством строк. Допущена позивачем помилка не спричинила настання будь-яких негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету, й, до того ж, в подальшому була самостійно виявлена та усунута позивачем, а кошти спрямовані за належністю.

Слід зазначити, що правова позиція стосовно сплати обов`язкових платежів (зборів) вже висловлювалась у постанові Верховного Суду України від 16 червня 2015 року у справі №21-377а15, відповідно до якої здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК України. Крім того, Верховний Суд України зазначив, що для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов`язання необхідно встановити, що у визначений законодавством строк, платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до Державного бюджету.

Аналогічної правової позиції дотримується й Верховний Суд, зокрема у постановах від 12 червня 2018 року у справі №826/1/16 (К/9901/28108/18), від 17 січня 2018 року у справі №2а-2686/09/2670 (К/9901/2649/18), від 01 серпня 2018 року у справі №813/2487/17 (К/9901/4079/17), від 01 жовтня 2018 року у справі №813/3782/17 (№ К/9901/50347/18).

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Колегія суддів дійшла висновку, що зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області -залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.02.2019 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя Л.А. Божко

суддя А.В. Суховаров

суддя Н.П. Баранник