Постанова

від 02.09.2019 по справі 912/2959/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2019 року м.Дніпро Справа № 912/2959/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецова В.О.,

суддів Коваль Л.А., Чередка А.Є.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.03.2019 (повний текст складений 21.03.2019, суддя Кабакова В.Г.) у справі

за позовом Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград", м. Кропивницький

до відповідача "Пересувне шляхо-будівельне управління" Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВІС", м. Кропивницький

про стягнення 85 523,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

Обласне комунальне виробниче підприємство "Дніпро-Кіровоград" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області зі позовом, в якому простить стягнути з "Пересувне шляхо-будівельне управління" Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВІС" 85 523,35 грн. заборгованості за безоблікове водокористування.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на ті обставини, що під час проведення обстеження водопровідних та каналізаційних систем за адресою: вул . Сєнчева ( Повітрянофлотська ) , буд ., 2-А м. Кропивницький, виявлено безобліковий витік води, у зв`язку з чим відповідачу нараховано до сплати 85523,35 грн.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 12.03.2019 у справі №912/2959/18 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Зазначене рішення обґрунтовано посиланням на відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду Обласне комунальне виробниче підприємство "Дніпро-Кіровоград" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати повністю та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за безоблікове водокористування в розмірі 85 523,35 грн..

2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Скаржник зазначає, що сторонами досягнуто згоди щодо балансової приналежності мереж, що відображено зокрема у схемі до договору, підготовленій відповідачем та заяві самого відповідача, в якій відповідальність останнього починається від місця підключення водопровідного вводу до міської мережі - в ВК 1.

Апелянт не погоджується з висновком суду про відсутність доказів на підтвердження проведення ремонтних робіт відповідачем.

Докази на підтвердження виконання ремонтних робіт водопроводу відповідачем, у ОКВП "Дніпро-Кіровоград" відсутні, оскільки витік води стався в мережі відповідач, а за приписами п.1.3 Правил 190, виробник обслуговує вилучені, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із споживачем. Відтак, контролювати ремонті роботи споживачів на їх власних мережах, підприємство не має можливості, а договір на ремонт чи обслуговування таких мереж зі споживачем не укладався.

Господарським судом безпідставно не прийнято до уваги надані позивачем додаткові докази здійснення відповідачем ремонту власних мереж, зокрема фотознімки відновлення відповідачем асфальтного покриття.

На думку скаржника, враховуючи, що поряд з місцем витоку наявні лише водопровідні мережі відповідача, інші мережі як юридичних та фізичних осіб відсутні, відтак, достеменно з`ясовано, що витік води був саме з мереж відповідача.

Апелянт не погоджується з висновком господарського суду про те, що згідно актів наданих послуг, кількість спожитої води відповідачем за період з березня 2018 року по листопад 2018 року суттєво не відрізнялась від кількості спожитої води в попередні періоди, оскільки відсутній зв`язок між кількістю спожитої відповідачем водою за засобом обліку та розрахованою кількістю води, яка була спожита внаслідок витоку з мережі відповідача.

Господарським судом не надано оцінку долученим до матеріалів справи заяви свідка ОСОБА_1 від 14.01.2019 та заяви свідка ОСОБА_2 від 24.01.2019.

2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду залишити без змін, оскільки судом першої інстанції повністю досліджено обставини, що мають значення для справи, правильно застосовано норми процесуального права, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідач вважає, що витокам води сприяла саме бездіяльність позивача, тому покладення на відповідача відповідальності за витрати води не відповідає таким загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст.3 ЦК України, як справедливість, добросовісність та розумність.

3. Апеляційне провадження.

3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду від 22.04.2019 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Пархоменко Н.В., судді Коваль Л.А., Чередко А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.04.2019 відкрито апеляційне провадження у справі в порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.

Розпорядженням керівника апарату суду від 26.06.2019 № 753/19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді-доповідача Пархоменко Н.В.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2019 для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді Кузнецова В.О., судді Чередко А.Є., Коваль Л.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2019 зазначену справу прийнято до свого провадження колегію суддів у складі головуючого судді Кузнецова В.О., судді Чередко А.Є., Коваль Л.А.

3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

Між Обласним комунальним виробничим підприємством "Дніпро-Кіровоград" (позивач, виконавець) та Кіровоградське пересувне шляхо-будівельне управління асоціації "Кіровоградоблагрошляхбуд" (код 03578610) (споживач, відповідач) 01.04.2013 укладено договір 4/170 про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, згідно п.1.1. якого виконавець взяв на себе зобов`язання своїми силами та засобами надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги централізованого питного водопостачання та водовідведення в об`ємах визначених лімітом відпуску води та приймання стоків, а споживач зобов`язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах визначених цим договором.

Згідно листа відповідача від 20.08.2018 № 19, адресованого позивачу Кіровоградське пересувне шляхо-будівельне управління асоціації "Кіровоградоблагрошляхбуд" перейменовано в "Пересувне шляхо-будівельне управління" Дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Девіс" на підставі протоколу № 5 загальних зборів засновників ТОВ "Девіс" від 18.07.2018 (а.с. 60).

Відповідно до п. 12.1 договору, він набирає чинності з 01.04.2013 і укладається терміном на один рік з можливістю продовження його дії на той же термін у випадку коли сторони за місяць до припинення дії договору не заявлять бажання про його розірвання.

Таким чином договір між сторонами у справі є діючим.

Зміни в договір у зв`язку із зміною назви підприємства та керівника, про які у листі від 20.08.2018 № 19 просив відповідач, не внесені.

Пунктом 3.1. договору сторони узгодили, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх інших питань, що цим договором не обумовлені, сторони керуються чинним законодавством України, зокрема ЗУ "Про питну воду та питне водопостачання", Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, а також місцевими правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні системи каналізації населених пунктів.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що виконавець має право видавати обов`язкові до виконання приписи для раціонального використання питної води та забезпечення якісного обліку отриманих споживачем послуг з централізованого холодного водопостачання та водовідведення.

Пунктом 11.5. Договору передбачено, що у разі виявлення однією із сторін договору порушень його умов, які виражені в: неналежній якості та об`ємах надання послуг; факті стороннього втручання в роботу приладів обліку; пошкодження цілісності приладів обліку; пошкодження деталей пломбування (пломби, дроту) або зриву пломб на них, а також у місцях з`єднань та на запірній арматурі обвідної лінії; пошкодження манометрів до водолічильника; самовільного приєднання додаткових об`єктів до мереж водопроводу перед приладами обліку, через які надаються послуги на місці виявленого порушення оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін в двох примірниках. сторона, дії або бездіяльність якої стали причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження.

Сторона, яка виявила порушення умов договору, зобов`язана попередити іншу сторону про необхідність складання та підписання акту.

У разі відмови будь-якої із сторін від підписання акту, в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше двох представників сторони договору, що склала акт.

У диспетчерській службі позивача 01.03.2018 о 13:10 було зафіксовано повідомлення про витік води по вул. Повітрянофлотська, 2а, відповідні відомості внесено до журналу реєстрації заявок на ліквідацію пошкоджень та аварій.

Відповідно до змісту акту обстеження № 64 від 14.03.2018, складеного представниками інспекції з водокористування та промислового водовідведення позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_1 : "Водопостачання об`єкта здійснюється по трубопроводу діаметром 50 мм, вузол обліку води змонтований в колодязі ВК-2 на території підприємства, що є порушенням п. 5.2 Правил. Лічильник ЛК-15, заводський № 9285494 з показниками 02873 куб.м. в робочому стані, опломбований пломбою № 32581267. Під час обстеження колодязь ВК-1, що в місці врізки, не знайдено, згідно схеми балансової приналежності мереж та експлуатаційної відповідальності КП "Кіровоградське ВКГ" та абонента Кіровоградського ПШБУ. 01.03.2018 о 13:10 в Кіровоградське ВКГ надійшла заява про витік води, що перед в`їздом на території Кіровоградського ПШБУ. В 14:00 01.03.2018 бригадою Кіровоградського ВКГ було перекрито засувку діаметром 250 мм, що на території сусіднього підприємства за адресою: вул. Джерельна , 86 так як колодязь ВК-1 Кіровоградського ПШБУ не був знайдений. Після перекриття засувки діаметром 250 мм витік води на поверхню припинився. Під час обстеження вода на підприємство поступає при відкритті крану та обліковується лічильником. Витік води перед в`їздом на територію Кіровоградського ПШБУ на поверхні землі відсутній".

За результатами обстеження 14.03.2018 КПШБУ асоціації "Кіровоградоблагрошляхбуд" було надано наступний припис:

1. Терміново Кіровоградському ПШБУ знайти колодязь ВК-1, що в місці врізки.

2. При підтвердженні факту витоку води з водопровідного вводу Кіровоградського ПШБУ до водолічильника ЛК-15 № 9285494 буде проведено нарахування плати за витік води згідно вимог п. 1.1 Правил.

3. До 01.04.2018 вузол обліку води змонтувати на межі балансової належності згідно п. 5.2 правил. Перед початком робіт в Кіровоградському ВКГ отримати технічне завдання на монтаж вузла обліку води.

В разі виконання робіт по ремонту водопровідного вводу, проводити тільки в присутності інспекції ВК та ПВВ ОКВП "Дніпро-Кіровоград".

В акті зазначено, що бухгалтер від підпису та отримання акту відмовилась за вказівкою директора.

06.04.2018 о 14:00 у диспетчерській службі позивача було зафіксовано повідомлення про витік води по вул. Повітрянофлотська, 2а, про що відповідні відомості було внесено до журналу реєстрації заявок на ліквідацію пошкоджень та аварій.

Відповідно до змісту акта обстеження від 10.04.2018 № 50, складеного представниками інспекції з водокористування та промислового водовідведення позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 : "Під час обстеження виявлено витік води перед в`їздом на територію Кіровоградського ПШБУ" та надано припис Кіровоградському ВКГ виконати земельні роботи для з`ясування місця витоку води: з якого водопроводу.

Цей акт підписано директором відповідача та зазначено, що він погоджується на проведення земляних робіт.

13.04.2018 о 16:00 представниками інспекції з водокористування та промислового водовідведення позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_1 складено акт № 82 (до обстеження додатково до акту № 50 від 10.04.2018), в якому зазначено: "Під час обстеження водопровідного вводу Кіровоградського ПШБУ виявлено, що витік води продовжується з трубопроводу діаметром 50 мм, який зафіксований актом обстеження № 50 від 10.04.2018, до вузла обліку води з лічильником ЛК-15 № 9285494, який змонтований в колодязі ВК-2, згідно схеми балансової приналежності та експлуатаційної відповідальності КП "Кіровоградське ВКГ" та абонента "Кіровоградського ПШБУ", що є порушенням п. 10.1 Правил.

Після чищення колодязя ВК-1, що в місці врізки, робітниками Кропивницького ВКГ знайдено засувку діаметром 100 з подальшим переходом на трубопровід діаметром 50 мм. При перекритті засувки діаметром 100 мм, що в колодязі ВК-1 згідно схеми балансової приналежності мереж, витік води на поверхню землі (біля в`їзду на територію підприємства) та подача води на адмінприміщення Кіровоградського ПШБУ - припиняється" та надано припис: до 16.05.2018 вузол обліку води змонтувати на межі балансової належності згідно п. 5.2 Правил, перед початком робіт в Кропивницькому ВКГ отримати технічне завдання на монтаж вузла обліку води; до 24.04.2018 в Кропивницькому ВКГ отримати рахунок за без обліковий витік води до водолічильника ЛК-15 № 9285494 згідно вимог п. 10.1 та п. 3.3. Правил.

В акті зазначено, що директор від підпису відмовився, а також від прийняття акта.

26.04.2018 на адресу відповідача направлено рахунок № 4155 на суму 85523,35 грн на оплату за безобліковий витік води згідно акта обстеження № 82 від 13.04.2018, який відповідачем отриманий 18.05.2018 (а.с. 44, 45).

Так, згідно розрахунку період безоблікового витоку води згідно п. 10.1, п. 3.3 Правил складає з 21.03.2018 по 16 год. 13.04.2018 тобто 23 доби та 16 год.

Відповідно до п. 7.16 договору, у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, споживач зобов`язаний у 5-ти денний термін з дня отримання рахунку, направити до виконавця уповноваженого представника з відповідними обгрунтовуючими документами для врегулювання розрахунків. У випадку невиконання цієї умови, рахунки виконавця вважаються прийнятими до оплати.

22.05.2018 позивач отримав заперечення на рахунок, в якому відповідач зазначив про його безпідставність з огляду на те, що немає жодних підтверджень витоку води з водопроводу, належному саме КПШБУ асоціації "Кіровоградоблагрошляхбуд" (а.с. 51- 53).

З огляду на те, що відповідач не сплатив виставлену в рахунку суму, позивач звернувся до суду.

3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення у судовому засіданні присутніх учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, дослідивши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв`язку, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, враховуючи таке.

Положенням статті 269 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої - третьої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина п`ята статті 236 ГПК України).

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Частиною 1 ст.174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії. а кредитор мас право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Стаття 193 ГК України передбачає, що суб`єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 ЦК України

Статтею 19 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" передбачено, що послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням.

Відповідно до ч.2 ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов`язані, зокрема: раціонально використовувати питну воду, не допускати її витоків із внутрішньобудинкових мереж та обладнання; вчасно повідомляти підприємства питного водопостачання про виявлені пошкодження на об`єктах централізованого питного водопостачання і водовідведення, які їм належать або якими вони користуються; утримувати в належному технічному і санітарному стані водопровідні мережі та обладнання.

Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190.

Згідно з п.3.1 Правил розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку

Відповідно до п.3.2. Правил водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

У разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м./сек. та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу (п.3.3 Правил).

За п.3.4 Правил розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Відповідно до п. 10.1. Правил, у разі виявлення витоку води через зіпсування санітарно-технічних приладів та арматури, пошкодження внутрішньої (у тому числі внутрішньобудинкової) мережі водопостачання, нераціонального використання води, у випадку, коли засіб обліку на вводі відсутній або не працює з вини споживача, останній здійснює розрахунок за воду з виробником згідно з п. 3.3 цих Правил.

Розрахунок з виробником за нераціональне використання води внаслідок витоків здійснює споживач, у якого на балансі, в експлуатації, обслуговуванні перебуває внутрішньобудинкова система водопостачання.

Виробник має право разом із споживачем здійснювати відповідно до умов договору вибіркову перевірку технічного стану внутрішньобудинкової системи водопостачання споживача, про що складається акт.

Пунктом 15.2 Правил передбачено, що виробники та споживачі зобов`язані забезпечити охорону і цілісність систем централізованого питного водопостачання та водовідведення, які перебувають у них на балансі (трубопроводи, споруди, засоби обліку, люки, колодязі, гідранти тощо), не допускати їх пошкодження, затоплення й розморожування, очищати від льоду та снігу ляди колодязів, стежити за цілісністю встановлених пломб, забезпечувати відведення поверхневих вод від колодязів.

Згідно з п.15.6 Правил у разі пошкодження мереж, споруд водопостачання або водовідведення особи, що виявили таке пошкодження, зобов`язані негайно повідомити про це виробника та здійснити всі можливі заходи щодо усунення наслідків цього пошкодження. Ліквідація пошкоджень виконується виробником або організацією, яка має відповідну ліцензію на здійснення господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, за участю виробника.

У акті від 10.04.2018 №50 міститься припис, який свідчить про те, що Кропивницькому ВКГ необхідно виконати земельні роботи для з`ясування місця витоку води з якого водопроводу, а директором підприємства відповідача надана згода на проведення таких робіт.

13.04.2018 працівниками позивача проведено дообстеження додатково до акту №50 від 10.04.2018 та після чищення колодязя ВК-1, що в місці врізки, працівниками позивача знайдено засувку діаметром 100 мм з переходом на трубопровід діаметром 50 мм. При перекритті засувки діаметром 100 мм, що в колодязі ВК-1 - витік води на поверхню землі та подача води відповідачу припинилася.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги посилання позивача на те, що поряд з місцем витоку наявні лише водопровідні мережі відповідача, інші мережі як юридичних так і фізичних осіб відсутні, а тому, на думку позивача, є всі підстави вважати, що виток води був саме з мереж відповідача.

Так, згідно п.11.6 договору, додатками до цього договору є, зокрема додаток № 4 "Акт розмежування".

Проте, зазначений вище акт сторонами не надано, в матеріалах справи відсутній.

В якості доказу балансової приналежності мереж та експлуатаційної відповідальності по об`єкту за адресою вул . Повітрянофлотська, 2 а, позивачем надано схему балансової приналежності мереж та експлуатаційної відповідальності КП "Кіровоградське ВКГ" та абонента Кіровоградського ПШБУ по об`єкту за адресою вул. Повітрянофлотська, 2а, а також заяву колишнього директора відповідача М .П.Кравченко від 27.03.2013 про зобов`язання у випадку аварії водопровідних та каналізаційних мереж вищезазначеного об`єкту ліквідувати аварію власними силами, за власний рахунок, а саме водопровідної мережі від місця підключення водопровідного вводу до міської мережі до місця встановлення вузла обліку у абонента, в зв`язку з тим, що вузол обліку встановлений не в місці врізки водопровідної мережі абонента до водопровідної мережі (а.с. 38, 39, 233).

Позивач зазначає, що відповідач відповідає за мережу від ВК-1 до адмінприміщення.

Відповідно до п. 1.2. Правил, межа балансової належності - лінія розподілу елементів систем водопостачання та водовідведення і споруд на них між власниками або користувачами.

Як вбачається із наданої позивачем схеми (а.с. 39, 233), до території Кіровоградського ПШБУ належить міський водопровід, внутрішній водопровід ПДСУ, каналізація ПДСУ, міська каналізація, водопровідний колодязь ПДСУ, водомірний вузол. Однак чіткої лінії розподілу елементів систем водопостачання ця схема не містить.

Господарським судом встановлено, що на виконання ухвали суду від 15.01.2019 про надання пояснення щодо ремонту водопроводу та наявності води в приміщенні після закриття засувки діаметром 100 мм сторонами надано такі пояснення.

Як зазначає в своїх поясненнях позивач, за період з 14.04.2018 по теперішній час на адресу ОКВП "Дніпро-Кіровоград" не надходило жодного звернення про витік води по об`єкту за адресою вул. Повітрянофлотська, 2 а.

Докази на підтвердження виконання ремонтних робіт водопроводу відповідачем, у ОКВП "Дніпро-Кіровоград" відсутні, оскільки витік води стався з мережі відповідача, а за приписами п. 1.3 Правил 190, виробник обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із споживачем. Відтак, контролювати ремонтні роботи споживачів на їх власних мережах, підприємство немає можливості, а договір на ремонт чи обслуговування таких мереж із споживачем не укладався (а.с. 208).

Представник позивача пояснила, що саме відповідачем проведені ремонтні роботи водопроводу.

Відповідач з цього приводу стверджує, що ремонтні роботи не проводив, вода в приміщення як поступала так і поступає (а.с. 209).

Позивач здійснює нарахування за період з 21.03.2018 по 16:00 год. 13.04.2018.

Так, перший витік води був зафіксований 01.03.2018 о 13:10, однак згідно акту обстеження від 14.04.2018 № 64, витік води о 14:00 01.03.2018 бригадою Кіровоградського ВКГ було усунуто шляхом перекриття засувки діаметром 250 мм на території сусіднього підприємства.

Витік води станом на 14.04.2018 відсутній, про що зазначено в цьому ж акті.

06.04.2018 о 14:00 у диспетчерській службі позивача було зафіксовано повідомлення про витік води по вул. Повітрянофлотська, 2а.

Обстеження здійснено лише 10.04.2018, та у акті № 50 зафіксовано витік води.

Позивач пояснює початок нарахувань з 21.03.2018 тим, що розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць (п. 3.4 Правил).

Представник позивача 20.03.2018 зняв показники водолічильника, фіксації витоку води не було то, вважає позивач нарахування мають бути проведені з 21.03.2018.

Згідно статей 73,74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Всупереч наведеному, позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо підтвердження витоку води з 21.03.2018 по 10.04.2018; схему чіткого розмежування балансової приналежності та експлуатаційної відповідальності мереж відповідача; докази витоку води саме з мережі, за яку відповідає відповідач з огляду на відсутність чіткого розмежування балансової приналежності мереж та непроведення земляних робіт; докази на підтвердження проведення ремонтних робіт відповідачем.

Також судом першої інстанції правомірно враховано, що згідно актів наданих послуг, кількість спожитої води відповідачем за період з березня 2018 року по листопад 2018 року суттєво не відрізнялась від кількості спожитої води в попередні періоди.

Крім того, жодного припису на необхідність перенесення вузла обліку до березня 2018 року позивачем відповідачу не видавалось.

Встановивши наведені обставини, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що сторонами досягнуто згоди щодо балансової приналежності мереж, оскільки наведене спростовується наявними матеріалами справи та не підтверджено позивачем належними та допустимими доказами, зокрема, підписаним між сторонами актом розмежування відповідно до п.11.6 договору.

Також скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження проведення ремонтних робіт відповідачем.

Господарським судом правомірно не прийнято до уваги надані позивачем додаткові докази здійснення відповідачем ремонту власних мереж, оскільки ці докази подані заявником з порушенням строку, встановленого судом.

Доводи апелянта про те, що поряд з місцем витоку наявні лише водопровідні мережі відповідача, інші мережі як юридичних та фізичних осіб відсутні, відтак, на його думку достеменно з`ясовано, що витік води був саме з мереж відповідача, мають характер припущень, які не можуть бути покладені в основу будь-якого судового рішення.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника про те, що господарським судом не надано оцінку долученим до матеріалів справи заяви свідка ОСОБА_1 від 14.01.2019 та заяви свідка ОСОБА_2 від 24.01.2019.

Так, протокол судового засідання від 27.02.2019 свідчить про те, що в судовому засіданні були присутні свідки ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , які надали пояснення по справі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновку Європейського Суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права під час ухвалення оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення господарського суду без змін.

3.5. Розподіл судових витрат.

Дійшовши висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів покладає витрати по сплаті судового збору на скаржника.

Керуючись стст.269,275,276,281-283 ГПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні апеляційної скарги Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" відмовити.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.03.2019 у справі №912/2959/18 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді Л.А.Коваль

А.Є.Чередко