Рішення

від 27.08.2019 по справі 908/1586/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/42/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2019 Справа № 908/1586/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: головуючий суддя Топчій О.А.,

за участю секретаря судового засідання Колєснікової Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтеграційні Системи (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, б. 119, оф. 26)

до відповідача Казенного підприємства Науково-виробничий комплекс Іскра (69071, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, б. 84)

про стягнення коштів,

За участю представників сторін:

від позивача : не з`явився;

від відповідача : Ревуцький С.В., довіреність №21/147-юр від 16.04.2019.

Суть спору:

25.06.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ТОВ Інтеграційні Системи до відповідача КП НВК Іскра про стягнення заборгованості за договором поставки №ІС/04/10-2018/17/470-юр від 04.10.2018 в розмірі 101 242,26 грн та пені в сумі 25 829,83 грн.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу від 25.06.2019 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1586/19 та визначено до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою суду від 26.06.2019 позовну заяву залишено без руху, надано позивач строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі.

12.07.2019 від ТОВ Інтеграційні Системи надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 29.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1586/19, присвоєно справі номер провадження 35/42/19. Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 27.08.2019 об 15 год. 00 хв.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що на виконання умов договору №ІС/04/10-2018/17/470-юр від 04.10.2018 відповідачеві поставлено товар на загальну суму 101 242,26 грн. В порушення умов договору відповідачем зазначена сума заборгованості не сплачена. На невиконання відповідачем зобов`язання щодо оплати отриманого товару позивачем нараховано пеню у розмірі 18 273,49 грн за період з 23.10.2018 по 23.04.2019 (розрахунок викладено в тексті позовної заяві). в прохальній частині позовоної заяви позивач просить стягнути з відповідача 101 242,26 грн основного боргу та 25 829,83 грн пені.

Позивач у судове засідання не з`явився.

20.08.2019 від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача. До заяви також долучено проміжний звіт про вартість наданої правової допомоги до акту прийому-передачі послуг №21/06 від 21.06.2019.

Представник відповідача у судовому засіданні 27.08.2019 проти позову заперечив в частині нарахування пені, а також заперечив проти стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу, зазначивши, що позивачем не надано Акту приймання-передачі наданих послуг.

В судому засіданні 27.08.2019 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 5 днів.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме, програмно - апаратного комплексу "Оберіг".

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

УСТАНОВИВ:

04.10.2018 між ТОВ Інтеграційні Системи - постачальник та КП НВК Іскра - покупець укладено договір поставки №ІС/04/10-2018/17/470-юр (далі за текстом - договір), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставляти покупцю передбачені цим договором технічні та програмні засоби (далі - ТПЗ), а покупець зобов`язується приймати і оплачувати ТПЗ.

Найменування, одиниці виміру та загальна кількість ТПЗ, що підлягає поставці за цим договором, їх часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) визначаються в специфікації, які підписуються сторонами разом з цим договором. Специфікації, а також додатки до них, після узгодження та підписання сторонами, є невід`ємною частиною цього договору(п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 3.1. договору постачальник зобов`язався поставити ТПЗ в строки, сказані у специфікаціях. Дострокова поставки допускається та потребує додаткового погодження сторонами.

Пунктами 4.3., 4.4. договору сторони узгодили, що орієнтована вартість договору становить 101 242,26 грн. покупець здійснює оплату вартості ТПЗ, зазначено в п. 4.3. договору, у розмірі 100% вартості ТПЗ протягом 10 банківських днів після поставки обладнання з урахуванням п. 4.3. договору на підставі виставленого рахунку.

04.10.2018 сторонами узгоджено та підписано специфікацію щодо поставки ТПЗ на суму 101 242,26 грн.

Позивачем поставлено відповідачеві ТПЗ на загальну суму 101 242,26 грн за видатковими накладними №648 від 09.10.2018 на суму 82 138,08 грн та №649 від 09.10.2018 на суму 19 104,18 грн.

Для оплати позивачем виставлено рахунки №628 від 04.10.2018 на суму 19 104,18 грн та №625 від 04.10.2018 на суму 82 138,08 грн.

В порушення умов договору відповідачем у встановлений термін оплата за отримані ТПЗ не здійснена.

Листами №56/18 від 16.11.2018 та №57/18 від 26.12.2018 позивач вимагав від відповідача погашення заборгованості.

Листами №45/27 від 30.11.2018 та 257/21/89-юр від 06.03.2019 відповідач гарантував погашення заборгованості.

Невиконання відповідачем зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати отриманих ТПЗ стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України підставами виникнення зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 662, ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, вимога про стягнення з КП НВК Іскра на користь позивача суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 101 242,26 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Окрім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за період з 23.10.2018 по 23.04.2019 (183 дні), при цьому в розрахунку зазначено суму 18 273,49 грн, а в прохальній частині позовної заяви - 25 829,83 грн.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами п. 5.6. договору за затримку оплати ТПЗ за цим договором, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно оплачених ТПЗ за кожен день такої затримки.

Факт порушення грошових зобов`язань відповідачем є доведеним. Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що заявлена до стягнення суми пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 18 273,49 грн.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Крім того, позивачем в позовній заяві зазначено, що до складу судових витрат віднесено 5000,00 грн, які просить стягнути з відповідача.

Відповідач заперечив проти задоволення вимоги позивача про стягнення 5000,00 грн витрат на правову допомогу з тієї підстави, що в порушення п. 3.5. договору про надання правової допомоги №18/10-01 від 01.01.2019 позивачем не надано акту приймання-передачі наданих послуг.

20.08.2019 від позивача на адресу суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи проміжного звіту про вартість наданої правової допомоги до акту прийому-передачі послуг №21/06 від 21.06.2019.

При цьому суд звертає увагу позивача, що ані до позову, ані до зазначеного клопотання акт прийому-передачі послуг за договором про надання правової допомоги не надано.

Враховуючи викладене, питання про розподіл судових витрат - витрат на правничу допомогу - буде розглянуто судом після надання всіх доказів, що підтверджують понесені позивачем витрати.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Інтеграційні Системи до Казенного підприємства Науково-виробничий комплекс Іскра про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з Казенного підприємства Науково-виробничий комплекс Іскра (69071, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, б. 84, ідентифікаційний код юридичної особи 14313866) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтеграційні Системи (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, б. 119, оф. 26, ідентифікаційний код юридичної особи 35431019) суму заборгованості за договором поставки №ІС/04/10-2018/17/470-юр від 04.10.2018 в розмірі 101 242,26 грн (сто одна тисяча двісті сорок дві гривні 26 коп), пеню в сумі 18 273,49 грн (вісімнадцять тисяч двісті сімдесят три гривні 49 коп), судовий збір у розмірі 1 921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02 вересня 2019 року.

Суддя О.А. Топчій