Постанова

від 27.08.2019 по справі 904/3718/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 904/3718/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.

та представників

позивача: Майтак І.В. (ордер серії ДП № 2516/002 від 13.12.2018),

відповідача: не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Криворізької міської ради

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2019

у справі № 904/3718/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат"

до Криворізької міської ради

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Криворізької міської ради, в якому просило внести зміни до розділу 7 договору оренди земельної ділянки № 2013577 від 27.12.2013 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов`язані з користуванням надрами, для обслуговування проммайданчика шахти "Флангова" (ділянка №2), яка знаходиться в Тернівському районі м. Кривого Рогу, доповнивши його текстом в такій редакції:

"Починаючи з 01.01.2018р. річна орендна плата за земельну ділянку вноситься "Орендарем" в розмірі 11 007 грн. 06 коп. (одинадцять тисяч сім грн. 06 коп.) виключно у грошовій формі. Обчислення розміру орендної плати починаючи з 01.01.2018р. здійснюється на підставі пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до пункту 274.1 статті 274, пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України та рішення Криворізької міської ради від 12.07.2017 № 1862 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році". Розрахунок розміру орендної плати є додатком до даної додаткової угоди".

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з Законом України від 07.12.2017 № 2245-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" (який набрав чинності з 01.01.2018) статтю 284 Податкового кодексу України (далі - ПК України) доповнено п. 284.4, відповідно до якого, на думку позивача, для гірничодобувних підприємств установлено спеціальну ставку плати за землю, що зумовлює необхідність внесення відповідних змін до договору оренди.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2018 (суддя Петрова В.І.) у задоволені позову відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2019 (колегія суддів у складі: Антонік С.Г. - головуючого, Березкіної О.В., Подобєда І.М.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено. Внесено зміни до розділу 7 договору оренди земельної ділянки № 2013577 від 27.12.2013 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов`язані з користуванням надрами, для обслуговування проммайданчика шахти "Флангова" (ділянка №2), яка знаходиться в Тернівському районі м. Кривого Рогу, доповнивши його текстом в такій редакції: "Починаючи з 01.01.2018р. річна орендна плата за земельну ділянку вноситься "Орендарем" в розмірі 11 007 грн. 06 коп. (одинадцять тисяч сім грн. 06 коп.) виключно у грошовій формі. Обчислення розміру орендної плати починаючи з 01.01.2018р. здійснюється на підставі пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до пункту 274.1 статті 274, пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України та рішення Криворізької міської ради від 12.07.2017 № 1862 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році". Розрахунок розміру орендної плати є додатком до даної додаткової угоди".

Як встановлено судами обох інстанцій, на підставі рішення Криворізької міської ради від 27.11.2013 № 2328 між Криворізькою міською радою (орендодавцем) та Публічним акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" (орендарем) (далі - ПАТ "КЗК") 27.12.2013 укладено договір оренди земельної ділянки № 2013577, за умовами якого орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення і експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов`язані з користуванням надрами, для обслуговування проммайданчика шахти "Флангова" (ділянка № 2).

Відповідно до п.п. 2 та 4 договору в оренду передано земельну ділянку площею 1,5486 га, кадастровий номер земельної ділянки: 1211000000:07:350:0007 .

Пунктом 3 договору передбачено, що на земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: комплекс будівель відповідно до бухгалтерської довідки станом на 01.05.2012, 01.07.2013 про балансову належність об`єктів нерухомості, що увійшли до статутного фонду комбінату.

Згідно з п. 6 договору його укладено строком на 5 років.

Пунктом 7 договору, в редакції протоколу розбіжностей, сторони погодили, що річна орендна плата починаючи з 01.01.2014 вноситься орендарем виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється ПК України з урахуванням рішення міської ради від 26.06.2013 № 2088 "Про ставки податку за земельні ділянки на території м. Кривого Рогу". Розмір орендної плати визначається розрахунком, який є невід`ємною частиною договору.

За актом приймання-передачі земельної ділянки орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку площею 1,5486 га (кадастровий номер 1211000000:07:350:0007 ) № 2 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов`язані з користуванням надрами, для обслуговування проммайданчика шахти "Флангова" у Тернівському районі міста, на якій знаходиться об`єкт нерухомого майна: комплекс будівель відповідно до бухгалтерської довідки станом на 01.05.2012, 01.07.2013 про балансову належність об`єктів нерухомості, що увійшли до статутного фонду комбінату.

Разом з тим, 01.01.2018 набрав чинності Закон України від 07.12.2017 №2245-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", пунктом 50 якого ст. 284 ПК України доповнено п.п. 284.4 такого змісту: 284.4. Плата за землю за земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг відведення, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу.

Враховуючи вказані зміни законодавства, позивач 02.05.2018 направив відповідачу проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 2013577 від 27.12.2013 про зміну умов розділу 7 договору, яким передбачив, що починаючи з 01.01.2018 річна орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем в розмірі 11 007, 06 грн. виключно у грошовій формі. Обчислення розміру орендної плати починаючи з 01.01.2018 здійснюється на підставі п. 284.4 ст. 284 ПК України у розмірі 25% податку, обчисленого відповідно до п. 274.1 ст. 274, п.п. 288.5.1 ст. 288 ПК України та рішення Криворізької міської ради від 12.07.2017 № 1862 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році". Розрахунок розміру орендної плати є додатком до даної додаткової угоди.

Листом за №6/18-1407 від 11.05.2018 відповідач відмовив у підписанні спірної додаткової угоди, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що підставою даного позову є зміни в законодавстві, які фактично не регулюють спірні правовідносини. Також суд зазначив, що позивачем не доведено використання цієї земельної ділянки для видобування корисних копалин.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та постановляючи нове - про задоволення позову, апеляційний господарський суд виходив з того, що положення п. 284.4 ст. 284 ПК України встановлюють розмір плати за землю відповідної категорії у вигляді орендної плати, що має наслідком внесення відповідних змін у договірні відносини сторін щодо оренди земельних ділянок визначених категорій. При цьому імперативні приписи ПК України мають пріоритет в частині визначення розміру орендної плати. Також суд апеляційної інстанції за результатами дослідження наявних у матеріалах справи доказів дійшов висновку, що орендована земельна ділянка використовується позивачем саме з метою видобування корисних копалин і при цьому, у п. 1 договору прямо вказано, що цільовим призначенням та метою використання земельної ділянки є саме обслуговування проммайданчика шахти "Флангова" (ділянка №2).

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду відповідач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до помилкового висновку про задоволення позову.

Доводи скаржника зводяться до того, що положення п. 284.4 ст. 284 ПК України не можуть застосовуватися щодо орендної плати за землю, оскільки ст. 284 ПК України регулює особливості саме оподаткування платою за землю, а не особливості сплати орендної плати. Крім цього, позивачу було надано в оренду земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов`язані з користуванням надрами, для обслуговування проммайданчика шахти "Флангова", що є відмінним від виду використання земельних ділянок, передбаченого п. 284.4 ст. 284 ПК України, оскільки не пов`язане з видобуванням корисних копалин та розробкою родовищ корисних копалин.

Також заявник касаційної скарги зазначає про недоведеність позивачем того, що орендована ним земельна ділянка площею 1,5686 га, земельна ділянка, зазначена у спеціальному дозволі, площею 114,1 га, та земельна ділянка, зазначена в акті про надання гірничого відводу площею 426,5 га якимось чином співвідносяться між собою. Крім цього, позивачем не доведено, що орендована земельна ділянка знаходиться в межах гірничого відводу поля шахти ім. В.І. Леніна.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.07.2019 відкрито провадження за касаційною скаргою, призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 27.08.2019 та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 19.08.2019.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від позивача 15.08.2019 надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить останню залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, посилаючись на правильність висновків суду апеляційної інстанції та висновки Верховного Суду щодо застосування приписів п. 284.4 ст. 284 ПК України у аналогічних справах № 904/3711/18, № 904/3715/18, № 904/3719/18, № 904/3720/18.

Заслухавши доповідь головуючого судді та пояснення представника позивача, переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного, а також рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі", розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з положеннями ст. 15 вказаного Закону, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

Статтею 30 Закону передбачено, що зміна умов договору оренди здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається в судовому порядку.

Стаття 284 ПК України регулює особливості оподаткування платою за землю. Поняття "плати за землю" наведено у п.п. 147 п. 14.1 ст. 14 ПК України, відповідно до якої платою за землю є обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Тобто, поняття плати за землю має подвійну правову природу, оскільки з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку на рівні із земельним податком.

Законом України від 07.12.2017 № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" ст. 284 ПК України доповнено п. 284.4, яким встановлено, що плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу.

Таким чином, положення п. 284.4 ст. 284 ПК України встановлюють розмір плати за землю відповідної категорії у вигляді орендної плати, що має наслідком внесення відповідних змін у договірні відносини сторін щодо оренди земельних ділянок визначених категорій.

При цьому, імперативні приписи ПК України мають пріоритет в частині визначення розміру орендної плати (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 904/3711/18 та від 10.04.2019 у справі № 904/3714/18).

Отже, з 01.01.2018 для гірничодобувних підприємств для видобування корисних копалин і розробки родовищ корисних копалин установлено спеціальну ставку плати за землю (відповідний висновок міститься також у постанові Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 904/3720/18).

Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає безпідставними доводи скаржника, що дія положення п. 284.4 ст. 284 ПК України не поширюється на орендарів земель комунальної власності.

Відповідно до ст. 1 Гірничого закону України, гірниче підприємство - це цілісний технічно та організаційно відокремлений майновий комплекс засобів і ресурсів для видобутку корисних копалин, будівництва та експлуатації об`єктів із застосуванням гірничих технологій (шахти, рудники, копальні, кар`єри, розрізи, збагачувальні фабрики тощо).

Статтею 2 вказаного Закону передбачено, що його дія поширюється на правовідносини у сфері діяльності гірничих підприємств, установ, організацій, гірничих об`єктів (далі - гірничі підприємства), що займаються розвідкою, розробкою, видобутком та переробкою корисних копалин і веденням гірничих робіт, будівництвом, ліквідацією або консервацією гірничих підприємств, науково-дослідною роботою, ліквідацією аварій у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, незалежно від їх форми власності та підпорядкування, а також підприємства, установи, організації, громадян України, іноземних юридичних та фізичних осіб, осіб без громадянства.

В статті 12 Закону зазначено, що місця розташування гірничих підприємств визначаються до початку проектних робіт цих підприємств.

Відведення землі під розташування гірничого підприємства проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, а надання гірничого відводу - Кодексом України про надра.

Відповідно до ст. 17 Кодексу України про надра, гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється.

Згідно зі ст. 14 вказаного Кодексу, надра надаються у користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; задоволення інших потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Кодексу, у проектах будівництва гірничодобувних об`єктів повинні передбачатися: 1) розташування наземних і підземних споруд, що забезпечує найбільш раціональне та ефективне використання запасів корисних копалин; 2) способи проведення розкривних робіт, системи розробки родовищ корисних копалин і технічні схеми переробки (підготовки) мінеральної сировини, що забезпечують найбільш повне, комплексне та економічно доцільне вилучення з надр запасів корисних копалин, а також використання наявних у них компонентів; 3) раціональне використання розкривних порід при розробці родовищ корисних копалин; 4) складування, збереження та визначення порядку обліку корисних копалин, які тимчасово не використовуються, а також відходів виробництва, що містять корисні компоненти; 5) геологічне вивчення надр, що розкриваються в процесі будівництва та експлуатації гірничодобувних об`єктів, та складання геологічної і маркшейдерської документації; 6) рекультивація порушених земель, максимальне збереження грунтового покриву; 7) заходи, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища.

З наведеного випливає, що гірничодобувне підприємство має включати в себе комплекс засобів і ресурсів, які б забезпечували виконання зазначених вимог законодавства. Саме комплекс таких засобів дозволяє здійснювати видобуток корисних копалин.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, земельна ділянка, згідно з договором оренди, надавалася саме для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов`язані з користуванням надрами, для обслуговування проммайданчика шахти "Флангова" (ділянка №2). Шахта "Флангова" (ділянка №2) є складовою частиною шахти ім. В.І.Леніна (шахта "Тернівська").

Державною службою геології та надр України видано спеціальний дозвіл № 2556 від 12.10.2001 за видом користування надрами: видобування, мета користування надрами: продовження видобування залізних руд у полі шахти імені В.І. Леніна, місцезнаходження: Дніпропетровської області, Тернівський район м. Кривий Ріг, розташованої у 3 км на північ від з.ст. Роковата, площею 114,1 га, строком дії до 12.10.2018. Згідно з наказом Державної служби геології та надр України від 31.10.2018 № 410 "Про продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами" продовжено строк дії спеціального дозволу на користування надрами № 2556 на 20 років.

Крім цього, Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України 28.12.2011 ПАТ "КЗК" видано акт про надання гірничого відводу з метою розробки родовища залізної руди в межах поля шахти ім. В.І. Леніна. Гірничий відвод знаходиться в м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області. Площа проекції гірничого відводу, показана на копії топографічного плану кутовими точками, становить 426,5 га. При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції, межі земельної ділянки за договором оренди повністю входять до меж гірничого відводу поля шахти "Тернівська" (наказом ПАТ "КЗК" від 08.04.2016 № 769 змінено найменування шахти ім. В.І. Леніна на шахту "Тернівська").

Враховуючи викладене, оскільки фактів, які спростовують використання спірної земельної ділянки позивачем з іншою метою, ніж за цільовим призначенням - видобування залізних руд, не встановлено і доказів таких відповідачем не надано, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що орендована земельна ділянка використовується позивачем саме з метою видобування корисних копалин, і при цьому, у пункті 1 договору прямо вказано, що цільовим призначенням та метою використання земельної ділянки є саме обслуговування проммайданчика шахти "Флангова" (ділянка №2).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що оскільки позивач використовує орендовану земельну ділянку для видобування корисних копалин та розробки родовищ залізної руди, то він має право на визначення розміру орендної плати відповідно до п. 284.4 ст. 284 ПК України.

Аргументи скаржника стосовно не доведення позивачем того, що спірну земельну ділянку надано підприємству для видобування корисних копалин і розробки родовищ корисних копалин, оскільки позивачу було надано в оренду земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов`язані з користуванням надрами, для обслуговування проммайданчика шахти "Флангова", що є відмінним від виду використання земельних ділянок, передбаченого п. 284.4 ст. 284 ПК України, колегія суддів вважає безпідставним, тому що цільове призначення - "земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин" і "для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами" не має ідентичного змістового навантаження, проте використання спірної земельної ділянки позивачем саме з метою видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин підтверджується наданими ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" доказами (як встановлено апеляційним господарським судом), а саме спеціальним дозволом Державної служби геології та надр України № 2556 від 12.10.2001, виданим позивачеві з метою користування надрами, та актом про надання ПАТ "КЗК" гірничого відводу шахти імені В.І. Леніна з метою розробки родовища залізної руди в межах поля шахти.

При цьому, як було зазначено вище, фактів, які спростовують використання спірної земельної ділянки з іншою метою, ніж за цільовим призначенням - видобування залізних руд, судом апеляційної інстанції не встановлено, а доказів на підтвердження протилежного відповідачем не надано.

Решта доводів касаційної скарги викладеного не спростовують та зводяться до необхідності здійснення переоцінки доказів у справі, що виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції, які не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене та встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками останнього, що позивач має право на визначення розміру орендної плати відповідно до п. 284.4 ст. 284 ПК України, та, як результат, про задоволення позову, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова апеляційного господарського суду - без змін.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржуване судове рішення, судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Криворізької міської ради залишити без задоволення.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2019 у справі № 904/3718/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.