Ухвала

від 02.09.2019 по справі 520/15486/17

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/15486/17

Провадження № 2/520/921/19

УХВАЛА

02.09.2019 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

за участю секретаря - Швец А.С.,

розглянувши у відкритому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Одесі заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід головуючому по справі - судді Калініченко Любові Василівні подану по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

14.12.2017 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за договорами позики від 23 березня 2015 року та від 13 листопада 2015 року, в якій позивач просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_3 суму боргу за договором позики в сумі 150000 доларів США, суму пені у розмірі 1025220 гривень 27 копійок, три відсотки річних в сумі 122703 гривні 70 копійок.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 14.12.2017 року на підставі вищевказаної позовної заяви відкрито провадження по справі та призначено до попереднього судового засідання.

Під час підготовчого судового засідання, а саме 23 квітня 2018 року, представник позивача надав до суду уточнену позовну заяву до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, в якій просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_3 суму боргу за договором позики в сумі 150000 доларів США, суму пені у розмірі 1025220 гривень 27 копійок, 12 відсотків річних в сумі 1269788 гривень 90 копійок, яка була прийнята судом до розгляду.

Надалі 07 грудня 2018 року судом було ухвалено закрити підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

02 вересня 2019 року до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід головуючому по справі - судді Калініченко Любові Василівні, з підстав передбачених п.4 ч.1 ст.36 ЦПК України, а саме оскільки 14 грудня 2017 року було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні 02.09.2019 року заяву підтримав та просив суд задовольнити. В судовому засіданні посилався на той факт, що про вказані підстави для заявлення відводу, йому стало відомо тільки зараз, однак жодного обґрунтування в підтвердження таких обставин, представник не надав та не обґрунтував.

Одночасно представник відповідача в судовому засіданні підтвердив, що поведінка та процесуальні рішення, ухвалені під головуванням судді, у нього жодним чином не викликають будь-якої упередженості або не об`єктивності судді під час розгляду цієї справи.

Представник позивача заперечував проти задоволення вказаної заяви, посилаючись на її необґрунтованість.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні також заперечував проти задоволення вказаної заяви.

Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Заслухавши пояснення учасників процесу, ознайомившись з заявою про відвід, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ст. 37 ЦПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Статтею 39 ЦПК України встановлено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суд зазначає, що провадження по справі відкрито 14.12.2017 року.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України № 6232 Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів .

Так в п. 9 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції 15 грудня 2017 року зазначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

З матеріалами цивільної справи №520/15486/17, ОСОБА_1 вперше ознайомилась - 23.01.2018 року, та 16.02.2018 року надала до суду відзив на позовну заяву.

Отже, відповідачка з 23.01.2018 року обізнана про відкрите провадження в цій справі, була ознайомлена з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, а також станом на 16.02.2018 року обізнана про положення ЦПК України, в редакції Закону № 6232, оскільки було подано відзив на позовну заяву у відповідності до положень ЦПК України, в редакції від 15.12.2017 року.

Як вже зазначалось, підготовче провадження в цій справі було закрито судом 07 грудня 2018 року.

Отже, суд доходить до висновку, що ОСОБА_1 пропущено строк на подання заяви про відвід судді встановлений вимогами ст.39 ЦПК України, а саме заявлено після спливу півтора роки з дня відкриття провадження по справі, про яке ОСОБА_1 була повідомлена належним чином.

Крім того, відповідачем також не обґрунтовано поважність пропуску строку подання такої заяви, з урахуванням того, що відповідачкою заявлено таку заяву з підстав порушення порядку авторозподілу справи, однак, як вже зазначалось, з вказаним протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2017 року, ОСОБА_1 була ознайомлена під час ознайомлення з матеріалами справи, а саме - 23.01.2018 року.

У зв`язку з чим, судом встановлено, що відповідачем пропущено безпідставно процесуальний строк на подання до суду заяви про відвід судді.

Крім того, представником відповідача, який є фаховим адвокатом, а відтак особою обізнаною в галузі права, в порушення вимог ч.1 ст.81 ЦПК України, не надано жодного доказу в обґрунтування висловлених посилань, які є голослівними, з урахуванням особистого спростовування в судовому засіданні, що поведінка та процесуальні рішення, ухвалені під головуванням судді, у нього жодним чином не викликають будь-якої упередженості або не об`єктивності судді під час розгляду цієї справи.

Статтею 120 ЦПК України встановлено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Статтею 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом враховується, що встановлення строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених ЦПК України, певних процесуальних дій.

Вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку на звернення до суду із даними вимогами, суд враховує принцип верховенства права та судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справа "Ілхан проти Туреччини" (№ 22277/93 від 27.06.2000 року § 59).

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що представником відповідачки ОСОБА_1 подано заяву про відвід судді, з пропуском встановленого законом строку на подання до суду відповідної заяви про відвід судді без поважних причин, суд дійшов висновку, що заява представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід головуючому по справі, підлягає залишенню без розгляду.

Одночасно щодо посилань представника відповідача про те, що позивач подаючи до суду одночасно три позови, з яких залишив в суді лише один, який перебуває під головуванням судді Калініченко Л.В., на його думку свідчить про те, що для позивача це його найвигіднішим варіантом, а тому свідчить про неналежний авто розподіл та може давати підстави необ`єктивності суду в цьому процесі, які в свою чергу є безпідставними, необгрунтованими та мають голослівний характер,суд зазначає наступне.

Також зазначаємо, що згідно з п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.

Вимога безсторонності , згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах Білуха проти України , Салов проти України , Мироненко проти України , Фельдман проти України ) характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.06. у справі Білуга проти України , від 28.10.98. у справі Ветштайн проти Швейцарії тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Враховуючи вищевикладене, а саме вислухавши необґрунтований безпідставний сумнів представника відповідача про нібито можливу необ`єктивність суду в цій справі, у той же час особисто спростовуючи, що у нього поведінка та процесуальні рішення, ухвалені під головуванням судді жодним чином не викликають будь-якої упередженості або не об`єктивності судді під час розгляду цієї справи, суд вважає, що з метою усунення в подальшому зазначеної недовіри, запобігання у подальших нарікань на упередженість головуючого, а також звинувачень у заінтересованості у результаті розгляду справи та сумніву стосовно об`єктивності суду при розгляді справи, головуючий вважає за необхідне заявити самовідвід по справі та суд вважає за необхідне передати дану справу на розгляд іншому судді.

Керуючись ст.ст. 36-38, 40, 126 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід головуючому по справі - судді Калініченко Любові Василівні подану по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики - залишити без розгляду.

Заяву судді Київського районного суду міста Одеси Калініченко Л.В. про самовідвід - задовольнити.

Матеріали цивільної справи 520/15486/17 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики - передати до канцелярії Київського районного суду м. Одеси з метою здійснення повторного автоматичного розподілу справи між суддями та визначення головуючого судді у справі.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення на неї можуть бути включенні до апеляційної скарги на рішення або ухвалу суду.

Повний текст ухвали суду складено - 02 вересня 2019 року.

Головуючий Калініченко Л. В.