Постанова

від 14.08.2019 по справі 2-1050/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 2-1050/11

провадження № 61-20545 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Журавель В. І., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - заступник прокурора Подільського району міста Києва в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

відповідачі - Подільська районна в місті Києві рада, відділ приватизації комунального майна Подільського району міста Києва, товариство з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Всеукраїнський центр права та захисту ,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу каргу ОСОБА_7 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 16 травня 2017 року в складі колегії суддів Махлай Л. Д., Кравець В. А., Мазурик О. Ф.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2008 року заступник прокурора Подільського району м. Києва в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Подільської районна в місті Києві ради, відділу приватизації комунального майна району міста Києва, ТОВ Юридична компанія Всеукраїнський центр права та захисту та просив суд:

- визнати недійсним пункт 62 додатку 1 до рішення IX сесії V скликання Подільської районної в місті Києві ради від 01 березня 2007 року № 134 Про перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади Подільського району, що підлягають приватизації та надання дозволу ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень із № 1 по № 5 групи приміщень № 48, із № 1 по № 8 групи приміщень № 49 , загальною площею 199,90 м 2 за адресою: АДРЕСА_4 (літера А) (далі - нежитлові приміщення), укладений 30 жовтня 2007 року між відділом приватизації комунального майна Подільського району міста Києва та ТОВ Юридична компанія Всеукраїнський центр права та захисту .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням № 134 "Про перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади Подільського району м. Києва, що підлягають приватизації та надання дозволу", прийнятим 01 березня 2007 року IX сесією V скликання Подільської районної в місті Києві ради, включено до переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, нежиле приміщення по АДРЕСА_4 (літера А ), загальною площею 199,9 м 2 , яке підлягає викупу ТОВ Юридична компанія Всеукраїнський центр права та захисту .

На виконання зазначеного рішення між відділом приватизації комунального майна Подільського району міста Києва та ТОВ "Юридична компанія "Всеукраїнський центр права та захисту" 30 жовтня 2007 року був укладений договір купівлі-продажу нежилих приміщень з №1 по №5 групи приміщень №48, з №1 по №8 групи приміщень №49, загальною площею 199,9 м 2 за адресою: АДРЕСА_4 ( літера А ).

Указане рішення та укладений договір купівлі-продажу спірних нежитлових приміщень порушують право власності мешканців будинку на зазначені приміщення, передбачене чинним законодавством.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Подільського районного суду міста Києва від 24 травня 2011 року позов задоволено, визнано недійсним пункт 62 додатку 1 до рішення IX сесії V скликання Подільської районної в місті Києві ради від 01 березня 2007 року № 134 Про перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади Подільського району, що підлягають приватизації та надання дозволу ; визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень із № 1 по № 5 групи приміщень № 48, із № 1 по № 8 групи приміщень № 49, загальною площею 199,90 м 2 за адресою: АДРЕСА_4 (літера А), укладений 30 жовтня 2007 року між відділом приватизації комунального майна Подільського району міста Києва та ТОВ Юридична компанія Всеукраїнський центр права та захисту .

Суд першої інстанції виходив із того, що Подільська районна в місті Києві Рада прийняла рішення щодо майна, яке не є комунальною власністю, а є власністю мешканців (співвласників) будинку АДРЕСА_4 .

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

У лютому 2017 року ОСОБА_7 через свого представника ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 16 травня 2017 року апеляційне провадження в даній справі закрито з тих підстав, що оскаржуваним судовим рішенням питання про права та обов`язки ОСОБА_7 не вирішувалося.

Апеляційний суд виходив із того, що особа, яка подала апеляційну скаргу, не була стороною оспореного договору купівлі-продажу, питання реституції чи витребування майна в судовому порядку не вирішувалось. А належних і допустимих доказів на підтвердження права власності на момент розгляду справи судом ОСОБА_7 не надала.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У червні 2017 року ОСОБА_7 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на вказані судові рішення.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 серпня 2017 року відмовлено в відкритті касаційного провадження в частині оскарження заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 24 травня 2011 року та відкрито касаційне провадження на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 16 травня 2017 року.

На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 розділу XIII ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів дана справа передана до Верховного Суду.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2019 року дану справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_7 зазначає, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та порушенням норм процесуального права.

Просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заперечення на касаційну скаргу

Заперечення на касаційну скаргу в установлений судом строк учасниками справи не подані.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 є власниками квартир № № АДРЕСА_7 АДРЕСА_8 АДРЕСА_9 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.

IX сесією V скликання Подільської районної в місті Києві ради 01 березня 2007 року було прийнято рішення № 134 Про перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади Подільського району, що підлягають приватизації та надання дозволу , яким до переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу орендарем, включено і нежиле приміщення по АДРЕСА_4 (літера А ) - пункт 62 додатку № 1.

30 жовтня 2007 року між відділом приватизації комунального майна Подільського району міста Києва та ТОВ компанія Всеукраїнський центр права та захисту був укладений договір купівлі-продажу приміщень з № 1 по № 5 групи приміщень № 48, з № 1 по №8 групи приміщень № 49, загальною площею 199,9 м 2 за адресою: АДРЕСА_4 (літера А).

Свідоцтво про право власності Подільської районної в місті Києві ради на спірні приміщення видано 02 жовтня 2007 року на підставі наказу управління комунальної власності міста Києва, а реєстрація права власності в КМБТІ відбулась 12 жовтня 2007 року, тобто на момент прийняття оспореного рішення Подільська районна в місті Києві рада не була власником нежитлових приміщень.

3гідно з даними ЖЕК-703 ремонтні роботи в спірному приміщенні провадились без погодження проектно-кошторисної документації, при цьому провадилась реконструкція системи каналізації, холодного та гарячого водопостачання, роботи в приміщення бойлерної, в спірному приміщенні знаходились пральна та котельна, яка була демонтована ТОВ Юридична компанія Всеукраїнський центр права та захисту . Електрощитова станом на 26 березня 2008 року не перенесена та знаходилась в спірному приміщенні.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала апеляційного суду відповідає зазначеним вимогам закону.

Відповідно до частини першої статті 292 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи) сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють їх права або обов`язки.

У апеляційній скарзі ОСОБА_7 посилалась на те, що суд при ухваленні рішення вирішив питання про її права, оскільки на час розгляду справи вона була власником нежитлових приміщень на підставі договору купівлі-продажу від 27 грудня 2007 року.

Встановивши, що матеріали справи та апеляційна скарга ОСОБА_7 з доданими до неї матеріалами не містять доказів, які б підтверджували факт набуття нею права власності на спірне нерухоме майно, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про закриття апеляційного провадження, оскільки оскарженим судовим рішенням питання про права та обов`язки ОСОБА_7 не вирішувалось.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, адже до касаційного суду належних і допустимих доказів про право власності ОСОБА_7 не нежитлові приміщення не подано.

Відповідно до частини першої статті 12, частини першої статті 60 ЦПК України в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Інші доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться за межами повноважень касаційного суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною першою статті 410 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 389, 400, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 16 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

В. І. Журавель

М. М. Русинчук