Постанова

від 21.08.2019 по справі 521/21656/13-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

21 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 521/21656/13-ц

провадження № 61-34943св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - житлово-будівельний кооператив Моряк ,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу житлово-будівельного кооперативу Моряк на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2015 року в складі судді Мирончук Н. В. та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 15 травня 2017 року в складі колегії суддів: Сидоренко І. П., Станкевича В. А., Цюри Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог.

У грудні 2013 року житлово-будівельний кооператив Моряк (далі - ЖБК Моряк ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.

Позов мотивовано тим, що ЖБК Моряк надає житлово-комунальні послуги мешканцям будинку АДРЕСА_1 , в тому числі відповідачам, які зареєстровані та проживають у квартирі в„– НОМЕР_1 вказаного будинку . Із січня 2006 року відповідачі не у повному обсязі сплачують вартість отриманих житлово-комунальних послуг, внаслідок чого утворилася заборгованість, яку останні у добровільному порядку сплатити відмовляються.

Посилаючись на викладене, уточнивши позовні вимоги, ЖБК Моряк просив стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за житлово-комунальні послуги за період із вересня 2010 року по грудень 2013 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване необґрунтованістю та недоведеністю належними і допустимими доказами позовних вимог ЖБК Моряк .

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 13 квітня 2016 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2015 року скасовано, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ЖБК Моряк заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 5 418 грн 60 коп.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 жовтня 2016 року задоволено частково касаційну скаргу ОСОБА_1 , рішення апеляційного суду Одеської області

від 13 квітня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

За результатами нового апеляційного розгляду постановлено ухвалу апеляційного суду Одеської області від 15 травня 2017 року, якою апеляційну скаргу ЖБК Моряк відхилено, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2015 року залишено без змін.

Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, вказавши при цьому, що суд всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, унаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи касаційної скарги

У липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга ЖБК Моряк , у якій , посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, останній просить скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси в складі від 26 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 15 травня 2017 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції не надано належної оцінки доказам позивача, не прийнято до уваги уточнення до позовних вимог та додані довідки-розрахунки, які підтверджують належне виконання ЖБК Моряк обов`язку щодо надання житлово-комунальних послуг відповідачам за тарифами, які розраховані Одеською міською радою, та невиконання відповідачами обов`язку щодо оплати таких послуг, унаслідок чого виникла заборгованість з вересня 2010 року, строк позовної давності на яку не розповсюджується, оскільки кооператив звертався до суду за видачею судового наказу, крім того відповідачі частково сплачуються вартість отриманих ними послуг, що призвело до ухвалення упереджених та необ`єктивних судових рішень.

Узагальнені доводи відзиву (заперечень) на касаційну скаргу

У поданому 13 листопада 2017 року запереченні, ОСОБА_1 просить касаційну скаргу ЖБК Моряк відхилити, оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Заперечення ОСОБА_1 . мотивовані тим, що вимоги касаційної скарги безпідставні та необґрунтовані, оскільки суди об`єктивно та законно оцінивши всі обставини та докази справи, ухвалили законні та справедливі рішення.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній вище справі за касаційною скаргою ЖБК Моряк на рішення Малиновського районного суду м. Одеси в складі від 26 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 15 травня 2017 року, витребувано справу № 521/21656/13-ц з Малиновського районного суду м. Одеси.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

05 червня 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 04 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Бурлакову С. Ю.

Фактичні обставини справи

Судами встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані і проживають у квартирі АДРЕСА_1 .

Житлово-комунальні послуги мешканцям вказаного будинку надає ЖБК Моряк згідно з тарифами, встановлених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 16 лютого 2011 року № 69.

Звертаючись до суду з даним позовом ЖБК Моряк посилався на несплату відповідачами вартості отриманих житлово-комунальних послуг, неодноразово уточнюючи позовні вимоги, остаточно просив стягнути наявну заборгованість за такі послуги за період з вересня 2010 року по грудень 2013 року, розмір якої згідно наданого позивачем 29 вересня 2014 року розрахунку становить 2 492 грн 75 коп.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_1 у поданих 24 лютого 2014 року запереченнях просила застосувати до позовних вимог ЖБК Моряк строк позовної давності.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до положень частини другої статі 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвалені у справі судові рішення не відповідають.

За правилами частини четвертої статті 319 , статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом

Відповідно до статей 156 , 162 ЖК України власник зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також права та обов`язки зазначених учасників відносин, регулюються Законом України Про житлово-комунальні послуги .

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення

(з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено право споживача вчасно одержувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та згідно з умовами договору на надання таких послуг. Водночас відповідно до пункту 5 частини третьої

статті 20 цього Закону такому праву прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

При цьому пункт 6 частини першої статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги встановлює, що споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц.

Разом з тим, частинами першою, п`ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до частини першої статті 260 ЦК Українипозовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Перебіг позовної давностіпереривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку (частина перша статті 264 ЦК України).

За правилами частин третьої, четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У справі встановлено, що ЖБК Моряк надавало відповідачам житлово-комунальні послуги, а останні споживали вказані послуги.

Відповідно до наданого ЖБК Моряк розрахунку, заборгованість відповідачів за житлово-комунальні послуги за період з вересня 2010 року по грудень 2013 року становить 2 492 грн 75 коп.

Вказаний розрахунок відповідачами не спростований, власний розрахунок не надано.

З урахуванням викладеного та у зв`язку з поданням ОСОБА_1 заяви про застосування строків позовної давності позовні вимоги ЖБК Моряк щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги підлягають задоволенню в межах трьох років, які передували зверненню до суду із цим позовом, а саме з грудня 2010 року по грудень 2013 року, оскільки здійснення відповідачами поточних платежів, які відображені у розрахунку заборгованості не перериває строк позовної давності.

Таким чином, з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ЖБК Моряк підлягає стягненню заборгованість у розмірі 2 284 грн 97 коп. (2 492 грн 75 коп. (загальний розмір заборгованості за період з вересня 2010 року по грудень

2013 року) - 180 грн 78 коп. (заборгованість за вересень-листопад 2010 року)).

Вищевикладене свідчить про те, що суди першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи спір, неправильно застосували норми матеріального права і дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ЖБК Моряк у повному обсязі.

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, оскаржувані рішення суду першої інстанції та рішення апеляційного суду підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ЖБК Моряк .

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпунктів б , в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України у постанові суду касаційної інстанції має бути зазначено про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Зважаючи на наявність підстав для часткового задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем, підлягають частковому відшкодуванню відповідачами в розмірі 1 067,80 грн (91,66% від 1 164,96 (129 + 267,96 + 768)).

Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу житлово-будівельного кооперативу Моряк задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 15 травня 2017 рокускасувати.

Позов житлово-будівельного кооперативу Моряк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь житлово-будівельного кооперативу Моряк заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за період з грудня 2010 року по грудень 2013 року в розмірі 2 284 грн 97 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , понесені житлово-будівельним кооперативом судові витрати в розмірі 1 067,80 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун