Постанова

від 28.08.2019 по справі 585/2629/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

28 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 585/2629/14-ц

провадження № 61-34204св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , відповідачі : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Роменська міська рада Сумської області, третя особа - Управління Держземагентства у Роменському районі Сумської області, розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 31 січня 2017 року у складі судді Євлах О. О. та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 26 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Собини О. І., Криворотенка В. І., Хвостика С. Г.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення

ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Роменської міської ради Сумської області, третя особа - Управління Держземагенства у Роменському районі Сумської області, про визнання незаконними та скасування рішень міської ради, визнання державних актів на право власності на земельні ділянки недійсними, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою .

Позовна заява мотивована тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 червня 1993 року та договору купівлі-продажу частини будинку від 29 липня 1999 року ОСОБА_1 належить 2/3 частини житлового будинку з відповідною частиною будівель та земельної ділянки на АДРЕСА_1 .

Інша частина 1/3 вказаного будинку належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 жовтня 2010 року.

У 1954 році були проведені обміри земельного кварталу № 79 і протоколом засідання виконкому Роменської міської ради трудящих від 09 грудня

1954 року № 28 Про наслідки обміру земель у кварталі Ромни на АДРЕСА_2 до АДРЕСА_3 було прийнято рішення про затвердження матеріалів поданих бюро технічної інвентаризації щодо обміру даного кварталу, в якій входило і домоволодіння АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 звернулась до Роменської міської ради Сумської області із заявою про приватизацію земельної ділянки і їй було надано дозвіл на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки, а на підставі рішення Роменської міської ради Сумської області від 28 травня 2012 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,1000 га (для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд) та земельної ділянки площею 0,0331 га (для індивідуального садівництва).

Також позивач вказував, що у житловому будинку АДРЕСА_4 проживає громадянин Російської федерації ОСОБА_3 , який, самовільно зайнявши частину земельної ділянки між будинком АДРЕСА_4 та АДРЕСА_1 , розпочав будівництво місця стоянки автомобіля.

Крім того, ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 березня 2002 року виданий державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0675 га на АДРЕСА_5 , для будівництва та обслуговування жилого будинку. Одна, позивач вважає, що даний державним актом на право приватної власності на землю за даною адресою порушуються його цивільні права та інтереси, оскільки межі земельної ділянки з ним ніхто не погоджував.

На підставі вищевказаного ОСОБА_1 просив суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Роменської міської ради Сумської області від 28 травня 2012 року в частині затвердження проекту відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 та передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та земельної ділянки площею 0,0331 га для індивідуального садівництва, які розташовані за вказаною адресою;

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, виданий 17 грудня 2012 року ОСОБА_2 згідно з рішення Роменської міської ради Сумської області від 28 травня 2012 року який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю на право постійного користування землею;

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0331 га, виданий 17 грудня 2012 року ОСОБА_2 згідно з рішення Роменської міської ради Сумської області від 28 травня 2012 року, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю на право постійного користування землею;

- визнати незаконним та скасувати рішення Роменської міської ради Сумської області від 30 січня 2013 року в частині затвердження технічної документації з уточненням площ земельних ділянок площею 0,453 га та передачі їх в оренду громадянину ОСОБА_3 на АДРЕСА_4, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд;

- визнати недійсним державний акт на право власності на землю площею 0,0675 га, виданий 24 вересня 2002 року ОСОБА_4 . згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 21 березня 2002 року

№ 216, що зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 3;

- зобов`язати Управління Держземагенства у Роменському районі Сумської області відновити межі земельної ділянки АДРЕСА_1 відповідно до даних Бюро технічної інвентаризації від 27 грудня 1973 року, затверджених рішенням Виконавчого комітету Роменської міської ради депутатів трудящих від 09 грудня 1954 року (протокол № 28);

- зобов`язати Управління Держземагенства у Роменському районі Сумської області відновити межу, яка поділяє земельні ділянки АДРЕСА_1 та АДРЕСА_4 відповідно до даних Бюро технічної інвентаризації від 27 грудня 1973 року, затверджених рішенням Виконавчого комітету Роменської міської ради депутатів трудящих

від 09 грудня 1954 року (протокол № 28);

- усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, що знаходиться між будинком АДРЕСА_4 та АДРЕСА_1 , а саме - зобов`язати ОСОБА_3 прибрати з проїжджої частини до будинку АДРЕСА_1 будівельні матеріали та сміття;

- зобов`язати Управління Держземагенства у Роменському районі Сумської області відновити межу, яка поділяє земельні ділянки АДРЕСА_1 та АДРЕСА_5 відповідно до даних Бюро технічної інвентаризації від 27 грудня 1973 року, затверджених рішенням Виконавчого комітету Роменської міської ради депутатів трудящих

від 09 грудня 1954 року (протокол № 28).

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 31 січня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення 23-ої сесії 06-го скликання Роменської міської ради Сумської області від 28 травня 2012 року в частині затвердження проекту відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 та передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1000 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , земельної ділянки площею 0,0331 га, для індивідуального садівництва, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ в„– 624925 , виданий 17 грудня 2012 року ОСОБА_2 площею 0,1000 га згідно з рішенням 23-ої сесії 06-го скликання Роменської міської ради Сумської області від 28 травня 2012 року, який зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю на право постійного користування землею, договорів оренди землі за

№ 591070001000902.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ в„– 624924 , виданий 17 грудня 2012 року ОСОБА_2 площею 0,0331 га згідно з рішенням 23-ої сесії 06-го скликання Роменської міської ради Сумської області від 28 травня 2012 року, який зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю на право постійного користування землею, договорів оренди землі за

№ 591070001000903.

Усунуто перешкоди у користуванні земельною ділянкою, що знаходиться між будинком АДРЕСА_4 та будинком АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_3 прибрати з проїжджої частини до будинку АДРЕСА_1 будівельні матеріали.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 26 квітня 2017 року рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 31 січня 2017 року в оскаржуваній частині залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення його прав та законних інтересів передачею земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 саме в такій конфігурації та зазначеними площами.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог в апеляційному суді не оскаржувалось, тому не підлягає перегляду в касаційному порядку в цій частині.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що розміри, конфігурація та площа меж земельних ділянок не відповідають графічному відображенню в інвентарній справі. Крім того, суди не дослідили повно та всебічно всі обставини справи на підставі достовірних доказів, які мають істотне значення для вирішення справи, у зв`язку з чим ухвалили судові рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу .

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У червні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 Про здійснення правосуддя у Верховному Суді та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки , у справі № 585/2465/14-ц (провадження № 61-34204св18) призначено повторний автоматизований розподіл.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 червня 1993 року та договору купівлі-продажу частини будинку від 29 липня 1999 року ОСОБА_1 належить 2/3 частини житлового будинку з відповідною частиною будівель та земельної ділянки на АДРЕСА_1 . Інша 1/3 частина вказаного будинку належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 жовтня

2010 року.

Власником суміжного домоволодіння АДРЕСА_4 є ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 06 грудня 1999 року.

Власником суміжного домоволодіння АДРЕСА_5 є ОСОБА_4 на підставі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 21 березня

2002 року.

З архівного витягу протоколу засідання Виконавчого комітету Роменської міської ради трудящих від 09 грудня 1954 року № 28 Про наслідки обміру земель у кварталі № 79 Ромни на АДРЕСА_2 до АДРЕСА_3... вбачається, що Виконавчий комітет міської ради вирішив затвердити матеріали, подані бюро технічної інвентаризації щодо обміру земельного кварталу № 79 у місті Ромни на загальній площі 35 527,5 кв. м, та пропозиції комісії щодо реєстрації документів і зареєструвати за землекористувачами кварталу № 79 площу 30 317,5 кв. м; земельні лишки на загальній площі 5 210 кв. м залишити в тимчасовому користуванні.

09 листопада 2010 року ОСОБА_2 звернулася з письмовою заявою до Приватного підприємства РомЗемПроект з проханням виготовити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, та не земельну ділянку площею 0,0275 га для ведення особистого підсобного господарства.

Рішення Роменської міської ради Сумської області від 30 листопада

2010 року ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки.

Рішення Роменської міської ради від 28 травня 2012 року передано у власність відповідачу ОСОБА_2 земельні ділянки площами 0,1000 га та 0,0331 га.

Також суди встановили, що рішенням Роменської міської ради Сумської області від 28 квітня 2011 року ОСОБА_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_4 , надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки, що були раніше надані громадянам для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 1 000 кв. м.

Відповідно до висновку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_3 , межі земельної ділянки, погоджені з даними раніше розробленою документацією за суміжними земельними ділянками.

З акту встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі та передачі межових знаків на зберігання землевласникам

від 06 червня 2011 року вбачається, що суміжні землевласники ОСОБА_5 та ОСОБА_2 погодили межі земельної ділянки. У той же час у вказаному акті ОСОБА_1 як суміжний землекористувач вказав, що з актом не згоден та поставив свій особистий підпис. До даного акта встановлення та узгодження меж земельної ділянки було також виготовлено абрис земельної ділянки.

Рішенням Роменської міської ради Сумської області від 30 січня 2013 року вирішено затвердити технічну документацію з уточненням площ при обмірі земельних ділянок та передати їх в оренду ОСОБА_3 на АДРЕСА_4 , площею 0,0453 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Рішенням Роменської міської ради Сумської області від 30 жовтня 2013 року затверджено технічну документацію з уточненням площ при обмірі земельних ділянок та передано їх в оренду ОСОБА_3 на АДРЕСА_4, площею 0, 0453 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд .

Згідно договору оренди землі від 19.11.2013 року ОСОБА_3 орендує в Роменської міської ради земельну ділянку площею 0, 0453 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 (т .1, а. с. 118 - 123), про що сформовано Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 17.05.2014 року (т.1, а. с. 117), та по даній земельній ділянці з відповідним даними сформовано Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (т.1, а.с. 125); розмір орендної плати за користування земельною ділянкою становить 42 грн. 31 коп. (т.1, а. с. 126).

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 березня 2002 року ОСОБА_4 24 вересня 2002 року був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0675 га на АДРЕСА_5 , для будівництва та обслуговування жилого будинку.

З акту встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі від 14 березня 2001 року ОСОБА_6 (яка є спадкодавцем

ОСОБА_4 ) проведено встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі, переданої у власність ОСОБА_6 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель розташованої за адресою: АДРЕСА_5 . Даний акт ОСОБА_1 не погоджував.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з частиною першою статті 3 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанцій) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частин першої, другої статті 78 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно з частиною першою статті 79 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Статтею 126 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин ) визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до частин першої, другої статті 116 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин ) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з частиною першою статті 118 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин ) громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 як на обґрунтування своїх вимог посилався на те, що розміри та конфігурація суміжних земельних ділянок розташованих за адресою: АДРЕСА_5, АДРЕСА_1, АДРЕСА_4 , не відповідають розмірам та їх конфігурації, зазначеним у інвентарних справах на дані домоволодіння станом на 1954 рік.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, безоплатна передача земельної ділянки у власність ОСОБА_4 та передача земельної ділянки в оренду ОСОБА_3 відбулась відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки акт погодження меж суміжних землекористувачів не є основним документом, без якого рада не може прийняти рішення про передачу земельної ділянки

Суди встановили, що на час оформлення права на земельну ділянку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ОСОБА_1 свої права на земельну ділянку не оформив, державний акт на право власності на земельну ділянку не отримав. Крім того, площа спірної земельної ділянки відповідає нормам, які громадяни можуть отримати у приватну власність безоплатно відповідно до цільового використання земельної ділянки. Конфігурація земельної ділянки станом на 1954 рік не може вважатись незмінною, оскільки позивач на той час не був співвласником домоволодіння, а відповідна конфігурація земельної ділянки могла змінюватись за згодою колишніх співвласників.

Враховуючи незначні відхилення у конфігурації земельних ділянок, наданих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які не порушують прав позивача, суди дійшли обґрунтованого висновку позовні вимоги про визнання незаконними рішень міської ради, скасування державного акта на ім`я ОСОБА_4 та договору оренди між міською радою та ОСОБА_3 , якими посвідчено права останніх на земельні ділянки на АДРЕСА_1, задоволенню не підлягають.

Вирішуючи спір в частині позовних вимог про зобов`язання Управління Держземагенства у Роменському районі Сумської області відновити межі земельної ділянки АДРЕСА_1 , зобов`язання відновити межу, яка поділяє земельні ділянки АДРЕСА_1 та АДРЕСА_4, зобов`язання відновити межу, яка поділяє земельні ділянки АДРЕСА_1 та АДРЕСА_5 , суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки позовні вимоги заявлені до особи, яка бере участь у даній справі в якості третьої особи, а відповідно до норм ЦПК (у редакції, чинній на час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанцій) вимоги до неї заявлятися не можуть.

Доводи касаційної скарги про те, що розміри, конфігурація та площа меж земельних ділянок не відповідають графічному відображенню в інвентарній справі , є необґрунтованими з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, висновкомповторної судової земельно-технічної експертизи від 10 липня 2016 року встановлено, що хоча розміри (проміри) земельної ділянки у каталогах координат поворотних точок меж та за фактичним користуванням і не подібні розмірам графічному відображенню в інвентаризаційній справі МБТІ станом на 1954 рік, в той же час дана земельна ділянка за конфігурацією в частині А-Б- В - Г відповідно до каталогу координат поворотних точок та за фактичним користуванням між ділянками подібна графічному відображенню в інвентаризаційній справі МБТІ станом на 1954 рік. Отже, не подібність спірної земельної ділянки у інших точках не свідчить про те, що це порушує права та законні інтереси саме позивача як землекористувача суміжної земельної ділянки.

Крім того, невідповідність розмірів зазначених у інвентарних справах на суміжні домоволодіння із технічною документацією виготовленою суміжними землекористувачами та землевласниками при оформленні своїх прав власності та права користування на дані земельні ділянки може бути викликані тим, що земельні ділянки розташовані на схилах, а тому технічні працівники БТІ могли по різному заміряти відстані між суміжними ділянками. Також на даний час обміри земельних ділянок здійснюються за допомогою усіх сучасних необхідних приладів та обладнання, а тому результати обмірів є більш точними ніж результати, які отримувались працівниками БТІ в 1954 році з використанням вимірювальних приладів, які застосовувались на той час.

Посилання в касаційній скарзі на те, що суди не дослідили повно та всебічно всі обставини справи на підставі достовірних доказів, які мають істотне значення для вирішення справи, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, для встановлення обставин, які мають значення для справи, ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 16 квітня 2015 року призначено у справі судову земельно-технічну експертизу, ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 31 травня 2016 року призначено у справі повторну судову земельно-технічну експертизу.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Серявін та інші проти України , заява № 4909/04, від 10 лютого

2010 року).

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є достатньо мотивованими та такими, що відповідають нормам закону.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками судів, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи, в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 31 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 26 квітня

2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. М. Фаловська А. І. Грушицький В. В. Сердюк