Рішення

від 30.08.2019 по справі 906/466/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/466/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.,

секретаря судового засідання Шевчук - Сингаївської І.Г.

за участю представників сторін:

- від позивача: Снігірьова О.С. - представник за дов. №4474 від 26.04.2019, Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЖТ №001053 від 23.04.2019

- від відповідача: не прибув

- від третьої особи: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (м. Київ) в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" (м. Житомир)

до Управління праці та соціального захисту населення Черняхівської районної державної адміністрації Житомирської області (Житомирська область, смт. Черняхів)

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у Черняхівському районі Житомирської області (Житомирська область, смт. Черняхів)

про стягнення 9608,36 грн.

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Черняхівської РДА за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у Черняхівському районі про стягнення з відповідача 29978,36 грн. боргу по відшкодуванню вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговій категорії населення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ "Укртелеком" надає телекомунікаційні послуги, в тому числі, пільговим категоріям населення; в свою чергу Управління праці та соціального захисту населення як головний розпорядник коштів з виконання державних програм соціального захисту населення, повинно відшкодувати заборгованість за надані послуги повністю; в підтвердження заявленого розміру витрат позивача за надані послуги пільговим категоріям споживачів надано щомісячні розрахунки видатків на відшкодування зазначених витрат за 2018 рік.

Ухвалою від 24.05.2019 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі; постановив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання суду.

Ухвалою від 09.07.2019 господарський суд постановив продовжити строк проведення підготовчого провадження у справі по 21.08.2019 з підстав, у ній викладених; відкласти розгляд справи у підготовчому засіданні на 25.07.2019 о 10:00; зобов`язав позивача в разі врегулювання спору, вчинити певні процесуальні дії щодо закриття провадження у справі та надати докази сплати відповідачем боргу (а. с. 148).

23.07.2019 до суду від позивача надійшло клопотання від 22.07.2019, вих. №175 про зменшення позовних вимог на суму 20370,00 грн.; в якості підтвердження сплати відповідачем частини боргу на зазначену суму, до клопотання додано копії таких платіжних доручень: №561 від 27.06.2019 - на суму - 1000,00 грн., №670 від 27.10.2019 - на суму 9000,00 грн., №562 від 15.07.2019 - на суму 10370,00 грн. (а. с. 153 - 156).

Ухвалою від 25.07.2019 господарським судом закрито провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 20370,00 грн.; продовжено провадження в частині стягнення з відповідача 9608,36 грн. боргу та 1921,00 грн. судового збору (а. с. 158).

Ухвалою від 25.07.2019 господарським судом закрито підготовче провадження та призначено справу № 906/466/19 до судового розгляду по суті, призначено судове засідання на 22.08.2019 о 10:30 год. (а. с. 160).

Ухвалою від 22.08.2019 господарський суд відклав розгляд справи по суті, призначив засідання суду для розгляду справи по суті та клопотання відповідача про залучення у справі свіввідповідача на 30.08.2019 о 10:30 (а.с. 172).

Ухвалою від 30.08.2019 господарський суд відмовив в задоволенні клопотання Управління праці та соціального захисту населення Черняхівської РДА, викладене в листі від 31.07.2019, вих. №2251/03, про залучення співвідповідачем у справі Високівську територіальну громаду (а. с. 186, 187).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в частині стягнення з відповідача залишку боргу у сумі 9608,36 грн. боргу.

Представники відповідача та третьої особи в засідання суду не прибули.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012.

У період з січня по грудень 2018 року Житомирською філією ПАТ "Укртелеком" надано послуги зв`язку на пільгових умовах частині населення Черняхівського району Житомирської області, яке включено до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, має право на пільги і підпадає під дію Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства", "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Як наголошено позивачем, відповідачу як головному розпоряднику коштів місцевого бюджету направлялися розрахунки згідно з формою "2-пільга" видатків на відшкодування витрат, пов"язаних з наданням пільг за спірний період, акти звіряння розрахунків за формою "3-пільга", однак відповідачем вказані розрахунки в повному обсязі не оплачувались, а акти звірки не підписувались.

Станом на дату звернення до суду з позовом, борг по відшкодуванню вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговій категорії населення, становив в сумі 29978,36 грн.

Слід зазначити, що загальна сума боргу за спірний період становила 59515,16 грн.; відповідачем частково, до відкриття провадження у справі № 906/466/19, сплачено борг по відшкодуванню вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговій категорії населення у сумі 29536,80 грн.

Після відкриття провадження у справі відповідач сплатив 20370,00 грн., про що свідчать такі платіжні доручення (а. с. 153 - 156): № 561 від 27.06.2019 - на суму 1000,00 грн.; № 670 від 27.10.2019 - на суму 9000,00 грн.; № 562 від 15.07.2019 - на суму 10370,00 грн. Тому ухвалою від 25.07.2019 господарським судом закрито провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 20370,00 грн. та продовжено провадження у справі в частині стягнення з відповідача 9608,36 грн. боргу (а. с. 158).

З огляду на викладені обставини, витрати позивача на надання послуг зв`язку зазначеним категоріям пільговиків за спірний період становлять 9608,36 грн. боргу.

Отже, витрати у розмірі 9608,36 грн., понесені Житомирською філією ПАТ "Укртелеком" внаслідок надання телекомунікаційних послуг населенню на пільгових умовах, не були відшкодовані Управлінням праці та соціального захисту населення Черняхівської районної державної адміністрації.

Однак, відповідачем не було погашено повністю заборгованість перед позивачем, що послугувало підставою позивачу для звернення з позовом до господарського суду.

2. Норми права (нормативно - правові акти), які застосував господарський суд.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом ч. 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

За ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна із сторін (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Позивач надає телекомунікаційні послуги згідно з Законом України від 18.11.2003 №1280-ІV "Про телекомунікації" (далі - Закон №1280-IV), Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012 (далі - Правила), інших законодавчих актів України.

Позивач, як постачальник послуг зв`язку, надає телекомунікаційні послуги кожному, хто до нього звернеться в силу ст. 633 Цивільного кодексу України, оскільки послуга зв`язку є предметом публічного договору.

Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону № 1280-IV телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Пунктом 63 Правил визначено, що установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред`явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Законом №1280-IV та Правилами не передбачено жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.

За загальними правилами пільги - це встановлені законодавством або іншими нормативними актами переваги, що надаються особі (або групі осіб) порівняно з іншими громадянами.

Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства", "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено надання пільг при оплаті за послуги зв`язку (телекомунікаційні послуги).

Вказані приписи законодавства закріплюють державні соціальні гарантії певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов`язок оператора телекомунікаційних послуг надавати послуги зв`язку тим категоріям громадян, які мають установлені законодавством пільги з їх оплати, кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати вартість таких послуг суб`єкту господарювання, який їх надає.

Отже, між сторонами виникли правовідносини щодо надання послуг зв`язку окремим категоріям споживачів на пільговій основі.

Разом з тим, за ст. 17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", ст. 63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" фінансування витрат, пов`язаних з наданням пільг, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів регулюються Бюджетним кодексом України.

Згідно із ст. 2 Бюджетного кодексу України видатки бюджету - кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. До видатків бюджету не належать: погашення боргу; надання кредитів з бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування; компенсація частини суми штрафних (фінансових) санкцій, що перераховується покупцям (споживачам) за рахунок штрафних (фінансових) санкцій, застосованих органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій. Головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків з бюджету. Субвенції - міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 30 Бюджетного кодексу України видатки Державного бюджету України включають бюджетні призначення, встановлені законом про Державний бюджет України на конкретні цілі, що пов`язані з реалізацією державних програм, перелік яких визначено статтею 87 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Статтею 91 Бюджетного кодексу України передбачено, що видатки на пільги з послуг зв`язку, наданих пільговим категоріям громадян, здійснюються з місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів.

Слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок) та відповідно до аб. 2 п. 2 якого встановлено таке:

- головні розпорядники коштів місцевих бюджетів ведуть персоніфікований облік отримувачів пільг за соціальною ознакою згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", якою затверджено Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Положення).

Згідно з п. 2-4 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення, районних бюджетах, бюджетах об`єднаних територіальних громад на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету. Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, об`єднаних територіальних громад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов`язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій і допомоги населенню. Щомісячні суми субвенцій перераховуються на рахунки місцевих бюджетів, відкриті фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій у відповідних органах Державної казначейської служби, пропорційно обсягам субвенцій, передбаченим у державному бюджеті для, зокрема, обласних бюджетів.

Відповідно до п. 5 Порядку головні розпорядники коштів місцевих бюджетів готують щомісяця інформацію про суми нарахованих соціальних виплат, пільг та житлових субсидій населенню та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконавчих органів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення), об`єднаних територіальних громад.

За п. 6 цього Порядку фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад на підставі актів звіряння, зазначених у п. 5 Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх, зокрема, фінансовим органам обласних держадміністрацій та управлінням Державної казначейської служби в областях.

За змістом аб. 1 п. 8 Порядку отримані місцевими бюджетами суми субвенцій в межах отриманих коштів за відповідним видом послуг (витрат) перераховуються протягом двох операційних днів на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п`ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг та житлових субсидій населенню, зокрема, пільг з послуг зв`язку, безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням стаціонарних абонентських терміналів.

За п. 12 Порядку суми субвенцій, не використані головним розпорядником коштів за призначенням протягом бюджетного року, перераховуються органами Держказначейства до державного бюджету в останній робочий день бюджетного року.

Пунктом 3 Положення (в редакції станом на 17.10.2018) передбачено, що структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи):

- організовують збирання, систематизацію і зберігання вказаної в п. 2 Положення інформації, забезпечують її автоматизоване використання для контролю відомостей, які подаються надавачами послуг, для розрахунків за надані пільговикам послуги, проведення виплати соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей;

- ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1 - пільга", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків; ведуть облік отримувачів соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту, членам їх сімей шляхом формування на кожну особу персональної облікової картки за формою "1-допомога", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків або реквізити паспорта громадянина України, документа, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, а також особу, яку визнано в Україні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

- вносять до Реєстру відповідні уточнення в разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії окремих норм законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги; надають консультації пільговикам, постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, підприємствам та організаціям, що надають послуги.

За п. 11 Положення (в редакції станом на 17.10.2018) уповноважений орган щомісяця: 1) звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; 2) після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає: реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою "5-пільга" та реєстр розрахунків згідно з формою "7-пільга"; акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга"; 3) до 15 числа подає: фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння розрахунків згідно з формою "3-пільга". Міністерству соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій звіти згідно з формами "4-пільга" та "6-пільга".

З огляду на викладене, чинне законодавство передбачає відшкодування витрат за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян, при цьому такі зобов`язання виникають безпосередньо із законів України.

3. Висновок суду щодо заявлених позовних вимог.

Управління праці та соціального захисту населення Черняхівської районної державної адміністрації Житомирської області є розпорядником коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, а тому на підставі вищезазначених норм законодавства відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян, має здійснюватись відповідачем за рахунок державних субвенцій.

При цьому суд зазначає, що за наведеним вище законодавством та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117, відповідач є не лише розпорядником бюджетних коштів, а й органом, що контролює відомості, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач надсилав відповідачу супровідні листи з доданими розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов"язаних з наданням пільг, за січень - грудень 2018 року, а також акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги за формою "№3-пільга" (а. с. 17-90).

Чинне законодавство України не передбачає обов`язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов`язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із законодавчих актів і не залежать від бажання сторін.

При цьому, законодавством не передбачена залежність розміру відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, або повне чи часткове звільнення від обов`язку щодо здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах.

Згідно з ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частин першої - четвертої статті 48 Бюджетного кодексу України.

За своїм правовим статусом позивач є особою приватного права, суб`єктом господарювання, який здійснює господарську діяльність на власний ризик та має право на оплату наданих ним споживачам послуг у повному обсязі.

Аналогічної позиції дотримується Касаційний господарський у складі Верховного суду у постанові від 02.05.2018 у справі № 902/445/17 та Верховний Суд у постанові від 17.04.2018 у справі № 906/621/17.

Додатково слід зазначити, що відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення відповідача від відшкодування вказаних вище витрат, понесених позивачем, та не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення такого зобов`язання шляхом примусового стягнення.

Зі змісту частини 2 ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України вбачається, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

У листі від 30.06.2011 № 31-07310-10-24/16584 Міністерство фінансів України роз`яснило, зокрема, що деякі програми, які відносяться до державних програм соціального захисту населення, є державною гарантією і одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги (нараховані соціальні виплати) в межах встановлених норм (розмірів).

Таким чином, зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Телекомунікаційні послуги на пільгових умовах позивачем надавались не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач у справі, в силу закону, має ці витрати позивачу відшкодувати за рахунок бюджетних коштів.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 № 6-рп/2007).

Зокрема, в рішенні від 09.07.2007 № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підп. 3.2).

Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. Інакше всі негативні наслідки відсутності такого механізму покладаються на державу.

З огляду на зміст ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02. 2006 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейський суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ у рішенні в справі "Кечко проти України" (заява №63134/00) зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (п. 23). У п. 26 рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

ЄСПЛ у п. 48 рішення від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" та в п. 40 рішення від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Таким чином, відсутність субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв`язку не є підставою для звільнення відповідача (органу, уповноваженого державою здійснювати від її імені повноваження в цих правовідносинах) від відповідальності за порушення зобов`язання зі сплати компенсації пільг, а посилання відповідача на те, що він не має бюджетних призначень щодо розпорядження бюджетними коштами на компенсацію пільг не звільняють його від обов`язку сплатити цю компенсацію.

Також суд звертає увагу, що телекомунікаційні послуги на пільгових умовах позивачем надавались не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач у справі, в силу закону зобов`язаний відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних коштів ці витрати.

З огляду на зазначене відповідач відповідає за своїми зобов`язаннями, які виникли безпосередньо із закону, і така відповідальність не може ставитися в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Відсутність укладених між сторонами договорів про відшкодування пільг з оплати телекомунікаційних послуг на 2018 рік, як і не підписання відповідачем актів звіряння розрахунків, не може бути підставою для звільнення суб`єкта владних повноважень від законодавчо встановленого обов`язку компенсувати вартість фактично спожитих пільговими категоріями населення послуг, оскільки зобов`язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від їх бажання.

Отже, встановлений судом факт наявності обов`язку відповідача відносно відшкодування наданих позивачем послуг пільговим категоріям осіб (за законом) та підтверджений розмір вказаних відшкодувань свідчать про відсутність підстав до невиконання відповідачем відповідного обов`язку.

Згідно з ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідачем не надано доказів виконання зобов`язання повністю, яке покладено на нього законом, належним чином.

Таким чином у ПАТ "Укртелеком" в особі Житомирської філії виникло цивільне право на відшкодування вартості послуг зв`язку, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а у Управління як органу, через який діє держава у цивільних відносинах, - цивільний обов`язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги, оскільки: по-перше, держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (ч. 1 ст. 167 ЦК України); по-друге, держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ст. 170 ЦК України).

Отже, позивачем належним чином доведено обставини, на які він посилається як на підставу для задоволення своїх вимог, відповідач доказів сплати боргу повністю суду не надав, тому позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими і підлягають задоволенню на суму 9608,36 грн.

4. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Приписами ч. 2 ст.123 ГПК України унормовано, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача (ст. 129 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 123,129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Черняхівської районної державної адміністрації Житомирської області (12301, Житомирська область, Черняхівський район, смт. Черняхів, вул. Гречко, 35, код ЄДРПОУ 03192661) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (10014, м. Житомир, вул. Київська, 20, код ЄДРПОУ 01184114)

- 9608,36 грн. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах;

- 1921,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 03.09.19

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - ПАТ "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Шевченка, 18) (реком. з повідомл.)

3 - Житомирській філії ПАТ "Укртелеком" (10014, м. Житомир, вул. Київська, 20 )

4 - Управлінню праці та соціального захисту населення Черняхівської РДА (12301, Житомирська область, смт. Черняхів, вул. Гречка, 35) (реком. з повідомл.)

5 - Управлінню Державної казначейської служби України у Черняхівському районі Житомирської області (12301, Житомирська область, смт. Черняхів, вул. Володимирська,13) (реком. з повідомл.)