Ухвала

від 03.09.2019 по справі 904/3650/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

03.09.2019м. ДніпроСправа № 904/3650/19

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕХНОДАР-ДНЕПР"

до ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ ЗЕЛЕНОДОЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

про стягнення 365000,00грн. (договір №428 від 10.04.2018 на виконання проектних (вишукувальних) робіт)

Суддя Петренко І.В.

Без представників.

СУТЬ СПОРУ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕХНОДАР-ДНЕПР" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ ЗЕЛЕНОДОЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (далі - відповідач) в якій просить суд стягнути 365000,00грн. (договір №428 від 10.04.2018 на виконання проектних (вишукувальних) робіт).

Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/3650/19 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2019.

Ухвалою від 20.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Сторін повідомлено, що процесуальні дії вчиняються протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, а саме по 19.09.2019.

30.08.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява від 28.08.2019 за вих.№122/19 про забезпечення позову.

Короткий зміст заяви.

Між сторонами укладено договір №428 від 10.04.2018 на виконання проектних (вишукувальних) робіт по об`єкту "Реконструкція системи зливової каналізації по проспекту Незалежності в місті Зеленодольск Дніпропетровської області" (далі - договір).

Умовами пункту 3.1 договору визначено його ціну у розмірі 365000,00грн.

Позивач стверджує, що виконав взяті за договором зобов`язання, однак відповідач не оплатив отримані роботи у повному обсязі.

Позивач наголошує, що з боку відповідача здійснюються дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов`язання перед позивачем, а саме витрачання коштів не для здійснення розрахунків з останнім.

Отже, відповідач укладає договори на інші послуги, в яких виступає замовником та сплачує рахунку, що підтверджується інформацією з офіційного сайту Прозоро.

Позивач дійшов висновку, що оскільки у відповідача є грошові зобов`язання перед іншими підрядниками; ціна позову є значною; відповідач відкрито ігнорує обов`язок з погашення боргу перед позивачем, останній вважає, що існує реальна загроза зменшення або зникнення коштів з банківських рахунків відповідача, що унеможливлює виконання грошових зобов`язань перед позивачем після прийняття рішення по справі.

Розглянувши заяву від 28.08.2019 за вих.№122/19 про забезпечення позову та доводи на її обґрунтування, господарський суд дійшов висновків про таке.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у справі "Горнсбі проти Греції" зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Також у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 по справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

Отже, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду зазначеним вище.

Господарський суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із статтею 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками зазначеного судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Проаналізувавши обґрунтування позивача господарський суд дійшов висновку, що наявність грошових зобов`язань перед іншими підрядниками не свідчить про ухилення відповідачем від своїх грошових зобов`язань перед позивачем.

Крім того, укладення договорів не є доказом витрачання грошових коштів з метою ухилення від виконання грошових зобов`язань перед позивачем.

Відтак, господарський суд не вбачає підстав для забезпечення позову, так як не доведено наявність обставин, які спрямовані на утруднення виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76, 91, 136-140, 144, 233-235, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕХНОДАР-ДНЕПР" (49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ВИКОНКОМІВСЬКА, будинок 12-А, офіс 33; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40088101) від 28.08.2019 за вих.№122/19 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (частина 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України), а саме з 03.09.2019.

Ухвала може бути оскаржена, що передбачено статями 254, 255 Господарського процесуального кодексу України, в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання та складення повного тексту ухвали - 03.09.2019.

Суддя І.В. Петренко

Згiдно з оригіналом Помічник судді В.С. Лисаченко