ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
28.08.2019Справа № 910/6881/19
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Нечая О.В., при помічнику судді Причко О.І., розглянувши у загальному позовному провадженні справу № 910/6881/18
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
(01021, м. Київ, Кловський Узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний код: 30019801)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехнафтогазпостач"
(01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 28/31; ідентифікаційний код: 40066418)
про зобов`язання вчинити дії,
Представники сторін:
від позивача: Васійчук Л.Ф., довіреність № 1-863 від 29.05.19;
від відповідача: Барабаш М.Ю., довіреність № ордер серії КС № 637603 від 26.06.19.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехнафтогазпостач" (далі - відповідач) виконати в натурі зобов`язання, передбачені договором № т-29/1703000309 від 14.03.2017, а саме поставити та передати Акціонерному товариству "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" запасні частини до ГТК-10 у відповідності з рознарядкою №3201ВИХ-17-255/3201.01.14 від 11.07.2017.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором про закупівлю товару № т-29/1703000309 від 14.03.2017.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 5 днів з дня вручення цієї ухвали.
11.06.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 відкрито провадження у справі № 910/6881/19, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.07.2019.
26.06.2019 представником відповідача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
У підготовче засідання 03.07.2019 представники сторін з`явились.
У підготовчому засіданні 03.07.2019 суд, запитавши думку сторін, на місці ухвалив відмовити у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Крім того суд, у підготовчому засіданні 03.07.2019 продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, у відповідності до приписів ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 14.08.2019.
03.07.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтехнафтогазпостач" була подана зустрічна позовна заява до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення заборгованості за невиконання умов договорів про закупівлю в розмірі 13 026 296,80 грн.
Крім того, у зазначеній вище зустрічній позовній заяві заявник просив суд визнати причини пропуску строку на подання зустрічного позову поважними та поновити такий строк, у зв`язку із тим, що заявником не було отримано копії позовної заяви та останній ознайомився з матеріалами справи лише 27.06.2019.
Аналогічне клопотання про поновлення строку на подання письмового відзиву міститься і у відзиві на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2019 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Промтехнафтогазпостач" строк для подання відзиву на позов та строк для подання зустрічного позову. Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехнафтогазпостач" до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення заборгованості за невиконання умов договорів про закупівлю в розмірі 13 026 296,80 грн повернуто заявнику.
24.07.2019 представником позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано письмову відповідь на відзив.
14.08.2019 представником відповідача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано письмові пояснення.
У підготовче засідання 14.08.2019 з`явилися представники позивача та відповідача.
Розглянувши у судовому засіданні 14.08.2019 пояснення, подані відповідачем 14.08.2019, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх прийняття, з огляду на наступне.
Згідно з частинами 1, 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявою по суті справи є в тому числі і відзив на позовну заяву.
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Принцип змагальності (ст. 13 Господарського процесуального кодексу України) та принцип рівності сторін (ст. 7 Господарського процесуального кодексу України), які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у справі № 914/2668/17 від 4 квітня 2019.
Як зазначено судом вище, відповідачем було подано суду письмовий відзив на позов із порушенням процесуального строку, який було поновлено, шляхом задоволення судом клопотання відповідача, з метою дотримання балансу між сторонами та принципу змагальності сторін.
При цьому, ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 судом було запропоновано всім учасникам справи надати суду додаткові пояснення з обґрунтуванням своїх правових позицій по суті спору до 01.07.2019. Вказаний строк був визначений судом як такий, що надасть змогу вчасно ознайомитись із поданими стороною додатковими поясненнями як суду, так і сторонам, за наявної необхідності.
При цьому, такі пояснення мають стосуватись окремого питання, яке виникло при розгляді справи.
В свою чергу, подані відповідачем 14.08.2019 письмові пояснення не стосуються жодної обставини, яка стала відома представнику відповідача в ході розгляду справи і могли бути об`єктивно викладені у письмовому відзиві на позовну заяву.
Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
За таких обставин, суд не приймає до розгляду письмові пояснення відповідача, подані ним 14.08.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва та не враховує їх при вирішенні спору по суті.
В підготовчому судовому засіданні 14.08.2019 присутніми представниками сторін надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд ухвалою від 14.08.2019 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 28.08.2019.
У судове засідання 28.08.2019 представник позивача з`явився, надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 28.08.2019 з`явився, надав свої пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечував.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,
ВСТАНОВИВ:
14.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Промтехнафтогазпостач (далі - постачальник, відповідач) та Публічним акціонерним товариством Укртрансгаз (далі - покупець, позивач) було укладено Договір про закупівлю товару № 29/1703000309 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується протягом строку дії Договору поставити та передати у власність покупцю товари: частини турбін (запасні частини до ГТК-10) код згідно ДК 016-2010-28.11.3 (за ЄЗС ДК 021:2015 - 42110000-3) (далі - товари), зазначені в підписаній сторонами специфікації, яка є додатком до Договору, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити ці товари. Найменування, номенклатура (асортимент) товару, технічні вимоги і якісні характеристики товарів, їх кількість та ціна за одиницю товару обумовлюються у підписаній сторонами Специфікації (п. п. 1.1, 1.2 Договору).
Пунктом 3.1 Договору встановлено, що його ціна (сума, визначена у договорі) становить 22 515 327,60 грн, у тому числі податок на додану вартість - 3 752 554,60 грн.
Розрахунки проводяться покупцем шляхом поетапної оплати фактично поставленого товару (партії товару) протягом 120 календарних днів після дати поставки та пред`явлення постачальником рахунку-фактури на оплату товару (п. 4.1 Договору).
Згідно з п. 5.1 Договору термін поставки товарів: партіями в період зазначений в пункті 1.1 розділу 1 цього Договору, але не пізніше 30 календарних днів після надання покупцем письмової рознарядки на передачу кожної окремої партії товарів, в якій зазначається: найменування, кількість товару та адреса місця доставки товару (далі - рознарядка).
Пунктом 9.1 Договору передбачено, що він набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2017, а в частині розрахунків та гарантійних зобов`язань - до повного їх виконання.
19.08.2017 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, якою було знижено ціну товару на 462 272,08 грн та, відповідно, підписано нову специфікацію.
Додатковою угодою № 2 від 19.09.2017 сторони здійснили заміну товару, а саме, лопаток ВНА креслення 421.06.59 на лопатки ВНА креслення 426.006.СБ13, про що також було внесено зміни у специфікацію.
29.12.2017 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 3 до Договору, якою внесено зміни в термін дії Договору та встановлено, що він набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печатками сторін і діє: в частині поставки товарів - до 30.03.2018, в частині розрахунків - до повного виконання.
11.07.2017 позивач звернувся до відповідача з рознарядкою на поставку продукції, а саме:
НайменуванняКресленняОд. виміруК-ть Вставка верхня ТВТ 003.001. СБ1БШт. 1 Вставка нижня ТВТ 003.001. СБ2БШт. 1 Дифузор 203.131 СП23Шт. 1 Змішувач вихровий 012.001СБШт. 1 Колесо зубчасте 416.25.27Шт. 1 Колесо черв`яче 174.98.СБ1АШт. 1 Лопатка ВНА 421.06.59К- т . 1 Лопатка направляюча ОК 5 ст. 421.06.53К-т. 1 Лопатка направляюча ОК 6 ст. 421.06.04К-т. 1 Лопатка направляюча ОК 8 ст. 424.006.01К-т. 1 Лопатка направляюча ОК 9 ст. 421.06.05К-т. 1 Лопатка направляюча ОК 10 ст. 421.06.05К-т. 1 Лопатка направляюча ОК 11 ст. 436.306.01К-т. 1 Лопатка направляюча ТНТ 180.03.02К-т. 1 Лопатка робоча ОК 1 ст. 426.026.01К-т. 1 Лопатка робоча ОК 2 ст. 426.026.02К-т. 1 Лопатка робоча ОК 3 ст.ЭІ-424.026.03К-т. 1 Лопатка робоча ОК 4 ст. 421.26.55К-т. 1 Лопатка робоча ОК 5 ст. 421.26.58К-т. 1 Лопатка робоча ОК 6 ст. 421.26.05К-т. 1 Лопатка робоча ОК 7 ст. 421.26.05К-т. 1 Лопатка робоча ОК 8 ст. 424.026.01К-т. 1 Лопатка робоча ОК 9 ст. 424.026.01К-т. 1 Лопатка робоча ОК 10 ст. 424.26.06К-т. 1 Лопатка робоча ОК 11 ст. 436.026.01К-т. 1 Муфта зубчаста 186.027.СБШт. 1 Пальник основний 186.131.СБ10К-т. 1 Пальник черговий 186.131.СБ6Шт. 1 Пристрій фронтовий 188.131.СБ3Шт. 1 Секція вихідна 203.131.СП25Шт. 1 Ущільнення торцевеТУВ-170 1397.009СБШт. 1 Черв`як 174.98.02Шт. 1 19.08.2017 сторонами було складено Акт приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю, в яким підтверджується, що на складі № 2 ВРТП Укргазенергосервіс знаходиться продукція, запасні частини до ГТК-10, а саме:
Найменування товаруКресленняОд. виміруКількість Вставка верхня ТВТ 003.001.СБ1БШт. 1 Вставка нижня ТВТ 003.001.СБ2БШт. 1 Дифузор 203.131.СП23Шт. 1 Змішувач вихровий 012.001СБШт. 1 Колесо зубчасте 416.25.27Шт. 1 Колесо черв`ячне 174.98.СБ1АШт. 1 Лопатка направляюча ОК 5 ст. 421.06.53К-т. 1 Лопатка направляюча ОК 6 ст. 421.06.04К-т. 1 Лопатка направляюча ОК 8 ст. 421.006.01К-т. 1 Лопатка направляюча ОК 9 ст. 421.06.05К-т. 1 Лопатка направляюча ОК 10 ст. 421.06.05К-т. 1 Лопатка направляюча ОК 11 ст. 436.306.01К-т. 1 Лопатка робоча ОК 11 ст. 436.026.01 К-т. 1 Муфта зубчаста 186.027.СБШт. 1 Пальник основний 186.131.СБ10К-т. 1 Пальник черговий 186.131.СБ6Шт. 1 Пристрій фронтовий 188.131.СБ3Шт. 1 Секція вихідна 203.131.СП.25Шт. 1 Ущільнення торцевеТУВ-170 1397.009СБШт. 1 Черв`як 174.98.02Шт. 1 Відповідач у своєму письмовому відзиві на позов, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначає про те, що позивачем не було сплачено кошти за частину поставленої йому продукції, що дозволяє відповідачу зупинити виконання свого обов`язку з поставки товару.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).
Проаналізувавши зміст Договору, суд дійшов висновку про те, що за своєю юридичною природою вказаний правочин є договором поставки.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 1 статті 662 Цивільного кодексу України встановлює, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
За умовами Договору у відповідача виникає обов`язок передати позивачу товар в період зазначений в пункті 1.1 розділу 1 цього Договору, але не пізніше 30 календарних днів після надання покупцем письмової рознарядки на передачу кожної окремої партії товарів, в якій зазначається: найменування, кількість товару та адреса місця доставки товару.
Враховуючи те, що рознарядка, яка містить 32 одиниці продукції, передана позивачем відповідачу 11.07.2017, строк на передачу постачальником товару покупцю сплив 23.08.2017.
Проте, як підтверджується матеріалами справи, відповідачем було передано позивачу 19.08.2017 лише частину продукції, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями Актів приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю.
Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до приписів статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).
Таким чином, за змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 Цивільного кодексу України для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.
В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем було повністю виконано зобов`язання з поставки продукції, перелік якої міститься в рознарядці, що також не заперечується сторонами. Вказане свідчить про порушення відповідачем строків передачі товару позивачу у строки, визначені Договором.
Доводи відповідача щодо призупинення ним передачі товару (продукції) позивачу через нездійснення останнім оплати за фактично поставлені одиниці товару, викладені у відзиві, визнаються судом необґрунтованими, з огляду на таке.
Пунктом 4.1 Договору визначено, що розрахунки проводяться покупцем шляхом поетапної оплати фактично поставленого товару (партії товару) протягом 120 календарних днів після дати поставки та пред`явлення постачальником рахунку-фактури на оплату товару. Датою поставки товару (його партії), а також моментом переходу права власності та ризиків на товар - є дата передачі товару постачальником уповноваженій особі покупця за видатковою накладною.
Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
З аналізу вказаного пункту Договору та приписів Цивільного кодексу України можна зробити висновок про те, що зобов`язання у покупця по оплаті товару виникає виключно з моменту отримання товару (продукції), жодних умов щодо попередньої оплати Договір не містить, що прямо передбачено з п. 4.1.
Відтак, доводи відповідача щодо того, що нездійснення позивачем оплати частини поставленого товару є підставою для призупинення поставки решти такої продукції є помилковими та такими, що суперечать умовам Договору та актам цивільного законодавства.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року N 15-рп/2004).
Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Тобто в схожій правовій ситуації Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05 червня 2018 року у справі N 338/180/17 по своїй суті застосовано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17.
Очевидно, що дії відповідача, який уклав Договір із позивачем, що передбачає строки поставки товару (продукції) та, відповідно, оплату товару (продукції) після його фактичної передачі покупцю, а згодом заперечує щодо необхідності здійснення поставки продукції через відсутність оплати, суперечить його попередній поведінці і є недобросовісним.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Подані позивачем докази на підтримання власної позиції на думку суду є повними та переконливими, в свою чергу відповідачем не було спростовано доводи позивача належними, достатніми, допустимими та достовірними доказами, як того вимагає чинне процесуальне законодавство України.
Одночасно, надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Положення означеної статті повністю узгоджуються з приписами ст.17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Згідно з ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку що позивачем належними та допустимими доказами доведено обставини, покладені в основу позову, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судовий збір за розгляд справи, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтехнафтогазпостач" (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 28/31; ідентифікаційний код: 40066418) виконати в натурі зобов`язання, передбачені Договором про закупівлю товару № т-29/1703000309 від 14.03.2017, а саме поставити та передати Акціонерному товариству "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський Узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний код: 30019801) в особі філії Виробниче ремонтно-технічне підприємство Укргазенергосервіс частини турбін (запасні частини до ГТК-10):
Найменування товаруКресленняОд. виміруКількість Вставка верхня ТВТ 003.001.СБ1БШт. 1 Вставка нижня ТВТ 003.001.СБ2БШт. 1 Дифузор 203.131.СП23Шт. 1 Змішувач вихровий 012.001СБШт. 1 Колесо зубчасте 416.25.27Шт. 1 Колесо черв`ячне 174.98.СБ1АШт. 1 Лопатка направляюча ОК 5 ст. 421.06.53К-т. 1 Лопатка направляюча ОК 6 ст. 421.06.04К-т. 1 Лопатка направляюча ОК 8 ст. 421.006.01К-т. 1 Лопатка направляюча ОК 9 ст. 421.06.05К-т. 1 Лопатка направляюча ОК 10 ст. 421.06.05К-т. 1 Лопатка направляюча ОК 11 ст. 436.306.01К-т. 1 Лопатка робоча ОК 11 ст. 436.026.01К-т. 1 Муфта зубчаста 186.027.СБШт. 1 Пальник основний 186.131.СБ10К-т. 1 Пальник черговий 186.131.СБ6Шт. 1 Пристрій фронтовий 188.131.СБ3Шт. 1 Секція вихідна 203.131.СП.25Шт. 1 Ущільнення торцевеТУВ-170 1397.009СБШт. 1 Черв`як 174.98.02Шт. 1
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехнафтогазпостач" (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 28/31; ідентифікаційний код: 40066418) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський Узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний код: 30019801) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 03.09.2019
Суддя О.В. Нечай
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.08.2019 |
Оприлюднено | 03.09.2019 |
Номер документу | 83978933 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Нечай О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні