Рішення

від 22.08.2019 по справі 914/867/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2019 справа № 914/867/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»

до відповідача Державного реєстратора Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області - Очкусь Ганни Миколаївни

за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Перемишлянської районної ради Львівської області

за участі у справі Прокуратури Львівської області про скасування запису державного реєстратора

за участю представників :

від позивача ОСОБА_1 Н.В.

від відповідача не з`явився

від третьої особи Слюбик Б ОСОБА_2 .

від прокуратури Лука Г.В.

Суть спору : Позовні вимоги заявлено Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації Львівгаз до відповідача Державного реєстратора Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області - Очкусь Ганни Миколаївни про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. Зокрема позивач у позовній заяві просить:

- визнати протиправними дії державного реєстратора Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області, які полягають у вилученні з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису від 30.07.2016р. №15663268 про право приватної власності Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Львівгаз на обєкт нерухомого майна, приміщення, адмінбудинок, будинок прохідної, будинок складу, будинок столярного цеху (реєстраційний номер об єкта нерухомого майна 986691746233), загальною площею 1171,7 кв.м по АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати державного реєстратора Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області внести запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно шляхом внесення запису від 30.07.2016р. №15663268 про право приватної власності Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Львівгаз на об`єкт нерухомого майна: приміщення, адмінбудинок, будинок прохідної, будинок складу, будинок столярного цеху (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 986691746233), загальною площею 1171,7 кв.м. по АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 13.05.2019р. прийнято справу до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.06.2019р. Вказаною ухвалою суду також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Перемишлянську районну державну адміністрацію Львівської області.

03.06.2019р. прокуратурою Львівської області подано клопотання (вх.№1438/19) про вступ прокурора у справу №914/867/19.

Ухвалою суду від 11.06.2019р. підготовче засідання відкладено на 25.06.2019р.

25.06.2019р. позивачем подано заяву (вх.№26119/19) про зміну предмета позову, відповідно до якої Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» просить:

- скасувати запис від 28.12.2018р. (індексний номер рішення №44893526) про скасування запису від 30.07.2016р. №15663268 про право приватної власності Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Львівгаз на об`єкт нерухомого майна: приміщення, адмінбудинок, будинок прохідної, будинок складу, будинок столярного цеху (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 986691746233), загальною площею 1171,7 кв.м по АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 25.06.2019р. продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 16.07.2019р.

В судовому засіданні 16.07.2019р. суд ухвалив прийняти до розгляду заяву про зміну предмету позову та оголосив перерву до 06.08.2019р.

Ухвалою суду від 06.08.2019р. суд ухвалив задовольнити клопотання про вступ прокурора у справу, підготовче засідання відкладено на 13.08.2019р.

Так, відповідно пункту 3 частини 1 статті 131 1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з частиною 3 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, у справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 23 Закону України Про прокуратуру , під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження.

Частиною 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Як зазначено прокурором у заяві про його вступ у справу, враховуючи те, що справа №914/867/19 пов`язана із справою №914/882/17 за позовом заступника прокурора Львівської області і спірне нерухоме майно загальною площею 1171,7кв.м. по вул.Боршівській, 39а АДРЕСА_2 м. АДРЕСА_1 належить на праві власності територіальній громаді міста Перемишляни, з метою захисту інтересів держави в особі Перемишлянської міської ради, у відповідності до статті 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор повідомляє про вступ у розгляд справи №914/867/19.

Ухвалою суду від 13.08.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 22.08.2019р.

Представник позивача в судовому засіданні 22.08.2019р. позовні вимоги, з врахуванням заяви про зміну предмета позову, підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 22.08.2019р. не з`явився.

Представник третьої особи в судовому засіданні 22.08.2019р. проти позову заперечив, з підстав, що викладені у поданих поясненнях.

Представник прокуратури в судовому засіданні 22.08.2019р. проти позову заперечив, з підстав, що викладені у поданих поясненнях.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив таке.

В провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/882/17 за первісним позовом Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Перемишлянської районної ради Львівської області до відповідача-1 Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» , до відповідача-2 Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про витребування майна з незаконного володіння, визнання недійсним та скасування запису державного реєстратора та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» до відповідача за зустрічним позовом Перемишлянської районної ради Львівської області про визнання права власності.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.09.2017р. у справі №914/882/17 первісні позовні вимоги задоволено частково, вирішено визнати недійсним та скасувати запис реєстратора Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 30.07.2016 № 15663268 про право приватної власності Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» на об`єкт нерухомого майна: приміщення, адмінбудинок, будинок прохідної, будинок складу, будинок столярного цеху (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 986691746233), загальною площею 1171,7 кв.м по АДРЕСА_1 у м. АДРЕСА_1 . В задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмовлено. В задоволенні зустрічної позовної вимоги відмовлено.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2019р. рішення Господарського суду Львівської області від 13.09.2017р. у справі №914/882/17 залишено без змін, апеляційні скарги ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» та Заступника прокурора Львівської області залишено без задоволення.

Державним реєстратором Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області Очкусь Ганною Миколаївною на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 13.12.2017р. та постанови Західного апеляційного господарського суд від 10.12.2018р. у справі №914/882/17 скасовано запис реєстратора у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 30.07.2016р. №15663268 про право приватної власності Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Львівгаз на вказаний об`єкт нерухомого майна.

Позивач вважає, що вилучення запису від 30.07.2016р. №15663268 про право власності позивача на нерухоме майно є неправомірним з таких підстав.

Як зазначає позивач, державний реєстратор Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області ОСОБА_3 не має жодного відношення до справи №914/882/17, оскільки рішення суду від 13.09.2017р. повинно виконуватись відповідачем-2 у зазначеній справі, тобто Годовицько-Басівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області.

Також позивач стверджує, що рішення суду від 13.09.2017р. у справі №914/882/17 повинно виконуватися на підставі виданого судом наказу у відповідності до Закону України Про виконавче провадження з урахуванням особливостей Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

На переконання позивача, оскільки наказ у справі 914/882/17 судом не видавався, так як сторонами оскаржено вищевказані судові рішення до суду касаційної інстанції, то відповідно, державним реєстратором Очкусь Ганною Миколаївною вносились зміни щодо вилучення даних запису №15663268 від 30.07.2016р. в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно без дотримання норм господарського процесуального кодексу України та Закону України Про виконавче провадження .

Крім того, позивач зазначає, що рішення Господарського суду Львівської області від 13.09.2017р. та постанова Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018р. у справі №914/882/17 скасовані Постановою Верховного Суду від 04.04.2019р., і тому на думку позивача, станом на сьогодні відпала підстава вчинених державним реєстратором Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області Очкусь Ганною Миколаївною реєстраційних дій.

Враховуючи наведене позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та, з врахуванням заяви про зміну предмета позову, просить:

- скасувати запис від 28.12.2018р. (індексний номер рішення №44893526) про скасування запису від 30.07.2016р. №15663268 про право приватної власності Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Львівгаз на об`єкт нерухомого майна: приміщення, адмінбудинок, будинок прохідної, будинок складу, будинок столярного цеху (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 986691746233), загальною площею 1171,7 кв.м по АДРЕСА_1 .

Відповідач проти позову заперечив, подавши відзив на позовну заяву, в якому зазначається про те, що однією із умов скасування державної реєстрації права власності, обтяження та іншого речового права є рішення суду, яке набрало законної сили.

Відповідач посилається на статтю 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , частиною 5 якої встановлено, що внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону).

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що у відповідності до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень для скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме запису №15663268 від 30.07.2016р. державному реєстратору було подано такі документи:

- заяву про скасування запису;

- рішення суду першої інстанції у справі №914/882/17 від 13.09.2017р. про скасування запису реєстратора Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області з відповідною відміткою про набрання законної сили;

- постанову апеляційної інстанції у справі №914/882/17 від 10.12.2018р.

Також відповідач зазначає, що відповідно до частини 5 статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя.

На підставі рішення Міністерства юстиції України державна реєстрація права власності та інших речових прав може проводитися в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць, визначених в абзаці першому цієї частини.

Державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим - третім цієї частини, крім випадку, передбаченого абзацом п`ятим цієї частини.

Як зазначив відповідач, позивачем у позовній заяві не обгрунтовано з яких саме підстав рішення та дії державного реєстратора потрібно вважати протиправними, а тому на переконання відповідача у задоволенні позову слід відмовити.

Третя особа дії державного реєстратора також вважає законними, а тому проти позову заперечила, подавши письмові пояснення по суті спору, в яких Перемишлянська районна рада Львівської області просить відмовити у задоволенні позову.

Прокуратура Львівської області також заперечила проти позову, подавши пояснення по суті спору. Зокрема, прокуратура Львівської області зазначає, що рішення суду у справі №914/882/17 в частині часткового задоволення первісного позову мотивоване тим, що власником спірного нерухомого майна є територіальна громада Перемишлянського району Львівської області в особі районної ради, тоді як структурному підрозділу ПАТ Львівгаз спірне нерухоме майно було передано лише на баланс, без переходу права власності на це майно.

Також прокурор зазначив, що відмовляючи у задоволенні зустрічного позову про визнання за ПАТ Львівгаз права власності на спірне майно, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із відсутності передбачених вимогами статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" підстав для реєстрації державним реєстратором права приватної власності на спірне нерухоме майно за ПАТ "Львівгаз".

При цьому у поданих прокуратурою поясненнях зазначено, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.04.2019р., якою скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018р. та рішення Господарського суду Львівської області від 13.09.2018р., справу №914/882/17 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції лише в частині вирішення спору за первісним позовом. В іншій частині вищевказані рішення першої та апеляційної інстанцій (щодо зустрічного позову) залишено без змін.

Крім того, прокуратурою у поданих поясненнях зазначено, що задовольняючи частково касаційну скаргу ПАТ Львівгаз у вищевказаній справі №914/882/17, Верховний Суд виходив лише з єдиної підстави - наявності у прокурора права на подання позову відповідно до статті 23 Закону України Про прокуратуру , жодних інших підстав для скасування судових рішень Верховним Судом не зазначено.

На переконання прокурора позов у даній справі №914/867/19 є безпідставним та необгрунтованим, оскільки відповідно до частини 2 статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у разі скасування на підставі рішення суду рішення про скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав, а частиною 5 вказаної статті закону зазначено, що внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав.

Тобто, як зазначає прокурор, у справі №914/882/17 не потрібно видавати виконавчий документ - наказ, оскільки відповідно до закону скасування рішення державного реєстратора здійснюється на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, прокурор стверджує, що реєстраційна дія, проведена державним реєстратором 28.12.2018р. є правомірною, оскільки станом на той час рішення суду було чинне та набрало законної сили. Водночас прокурор зазначає, що скасування Верховним Судом 04.04.2019р. вищевказаного рішення не вказує на протиправність (порушення вимог чинного законодавства) державним реєстратором під час проведення реєстраційних дій 28.12.2018р.

З врахуванням наведеного прокурор у поданому поясненні зазначив, що в даному випадку позивачем обрано не вірний спосіб захисту, оскільки йому слід було звертатись до суду із заявою про поворот виконання рішення суду в порядку статті 333 Господарського процесуального кодексу України, а не з позовною заявою про скасування реєстраційного запису, а тому на думку прокурора у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників позивача, третьої особи та прокуратури, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав .

Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 р., справа № 823/2042/16).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно з частиною 5 статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону).

Частиною 2 статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи наведене, твердження позивача про те, що державний реєстратор не вправі був вносити запис про скасування державної реєстрації прав до Державного реєстру прав з тих підстав, що у справі №914/822/17 не було видано наказ, є безпідставним, адже як передбачено вищезазначеним Законом, такий запис здійснюється саме на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Згідно з абзацом 1 частини 5 статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя.

Абзацом 4 частини 5 статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , передбачено, що державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим - третім цієї частини, крім випадку, передбаченого абзацом п`ятим цієї частини.

Отже, необгрунтованим є твердження позивача про те, що рішення суду від 13.09.2017р. у справі №914/882/17 повинно виконуватись саме тією особою до якої пред`явлено позов, тобто Годовицько-Басівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області. Водночас, вказаним рішенням суду визнано недійсним та скасовано запис Реєстратора Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, при цьому не зобов`язано саме цього реєстратора скасувати запис про державну реєстрацію права власності.

Також, у позовній заяві позивач зазначає про неправомірність дій державного реєстратора з тієї підстави, що рішення Господарського суду Львівської області від 13.09.2017р. та постанова Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018р. у справі №914/882/17 скасовані Постановою Верховного Суду від 04.04.2019р., справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, а відтак, на думку позивача, відпала підстава вчинених державним реєстратором дій. Окрім цього, позивач зазначає, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації прав відсутній, проте державний реєстратор повинен був внести запис про скасування державної реєстрації прав, а не вилучати його.

Як вбачається із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 167236773, поданої відповідачем з відзивом на позовну заяву, до Державного реєстру прав під записом №15663268 від 30.07.2016р. про право власності Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Львівгаз внесено запис від 28.12.2018р. про скасування права власності на підставі постанови Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018р. та рішення Господарського суду Львівської області від 13.09.2017р у справі №914/882/17.

Частиною 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 284 Господарського процесуального кодексу України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Таким чином, враховуючи норми статей 241 та 284 Господарського процесуального кодексу України, державним реєстратором 28.12.2018р. правомірно було внесено запис про скасування права власності, оскільки станом на 28.12.2018р. рішення Господарського суду Львівської області від 13.09.2017р. та постанова Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018р. у справі №914/882/17 набрали законної сили та були чинними.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що відповідно до частини 2 статті 333 Господарського процесуального кодексу України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він:

1) закриває провадження у справі;

2) залишає позов без розгляду;

3) відмовляє в позові повністю;

4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Таким чином, суд вважає, що позов у даній справі є передчасним, адже наявність підстав для скасування запису від 28.12.2018р. (індексний номер рішення №44893526) про скасування права власності (номер запису про право власності від 30.07.2016р. №15663268) Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Львівгаз на об`єкт нерухомого майна, буде встановлена за результатами нового розгляду справи №914/882/17.

Разом з тим, суд бере до уваги ту обставину, що постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 та рішення Господарського суду Львівської області від 13.09.2018 у справі № 914/882/17 в частині вирішення спору за первісним позовом скасовано, в цій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Проте, в іншій частині постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 та рішення Господарського суду Львівської області від 13.09.2018 у справі № 914/882/17, якими вирішено питання, зокрема, зустрічного позову, відповідно до якого Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації Львівгаз просило визнати право власності на спірний об`єкт нерухомого майна, залишено без змін.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необгрунтовані, а отже у задоволенні позову слід відмовити.

При зверненні до суду із позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 3842,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5498 від 03.05.2019р. на суму 3842,00 грн. (за дві позовні вимоги немайнового характеру).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку витрати по сплаті судового збору покласти на позивача, оскільки у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236, 237, 238, 239, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1 . У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 02.09.2019р.

Суддя Петрашко М.М.