Постанова

від 07.04.2020 по справі 914/867/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 914/867/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Грузицька І. В.,

за участю представників:

позивача - Вознюка Є. В.,

відповідача - не з`явилися,

третьої особи - не з`явилися,

прокуратури - Федюк Ю. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 (судді: Дубник О. П., Зварич О. В., Хабіб М. І.) та рішення Господарського суду Львівської області від 22.08.2019 (суддя Петрашко М. М.) у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз"

до Державного реєстратора Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області Очкусь Ганни Миколаївни,

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Перемишлянська районна рада Львівської області,

за участю прокуратури Львівської області,

про скасування запису державного реєстратора,

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У травні 2019 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (далі - ПАТ "Львівгаз", наразі - Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз", далі - АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз") звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом (з урахуванням змін) до державного реєстратора (далі - державний реєстратор) Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області (далі - Перемишлянська РДА) Очкусь Ганни Миколаївни, просило скасувати запис від 28.12.2018 (індексний номер рішення 44893526) про скасування запису від 30.07.2016 № 15663268 про право приватної власності позивача на нерухоме майно - приміщення, адмінбудинок, будинок прохідної, будинок складу, будинок столярного цеху (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 986691746233) загальною площею 1171,7 м 2 , розташоване по вул . Боршівській, 39-А у м. Перемишлянах Львівської обл.

Позов обґрунтовано неправомірним вилученням державним реєстратором запису від 30.07.2016 № 15663268 про право власності позивача на зазначене нерухоме майно. Позивач наголосив, що згідно з рішенням Господарського суду Львівської області від 13.09.2017 у справі № 914/882/17, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018, визнано недійсним і скасовано запис реєстратора Годовицько-Басівської сільської ради у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 30.07.2016 № 15663268 про право приватної власності ПАТ "Львівгаз" на нерухоме майно - приміщення, адмінбудинок, будинок прохідної, будинок складу, будинок столярного цеху (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 986691746233) загальною площею 1171,7 м 2 , розташоване по вул. Боршівській, 39-А у м. Перемишлянах Львівської обл. Зазначене судове рішення, на думку позивача, мало бути виконано Годовицько-Басівською сільською радою - відповідачем у справі № 914/882/17 на підставі виданого судом наказу в порядку положень Закону України "Про виконавче провадження" та з урахуванням особливостей, передбачених у Законі України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень", натомість державний реєстратор Очкусь Г. М. внесла зміни і вилучила запис від 30.07.2016 № 15663269 із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з порушенням положень частини 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України, пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" щодо виконання судового рішення на підставі наказу, виданого судом.

Позивач також акцентував, що державний реєстратор згідно зі статтею 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав вносить до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації прав, а не вилучає його.

1.2. У відзиві на позов Перемишлянська РДА просила відмовити у його задоволенні, зазначила про необґрунтованість і безпідставність позову; наголосила, що твердження позивача про невідповідність вимогам закону скасування державної реєстрації прав у цьому випадку ґрунтуються на припущеннях; за змістом Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" однією із умов скасування державної реєстрації права власності, обтяження та іншого речового права є рішення суду, яке набрало законної сили; для внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав або нотаріусу заяву та рішення суду, що набрало законної сили, при цьому подання виконавчого листа не вимагається; під час вчинення спірних реєстраційних дій державний реєстратор діяв із дотриманням вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", 28.12.2018 на підставі рішення суду з відміткою про набрання таким рішенням законної сили, вніс запис саме про скасування державної реєстрації прав, а не вилучення, як помилково зазначив позивач.

1.3. Перемишлянська районна рада Львівської області у письмових поясненнях у справі наголосила на законності та правомірності дій державного реєстратора.

1.4. Від прокуратури Львівської області до суду першої інстанції надійшли пояснення, в яких прокурор стверджував, зокрема про помилковість обраного позивачем способу захисту; акцентував на недоведеності порушення державним реєстратором вимог закону під час вчинення спірних реєстраційних дій, оскільки на час їх проведення - 28.12.2018 рішення суду, на підставі якого скасовано запис про державну реєстрацію права власності за позивачем, було чинним і набрало законної сили.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.08.2019 у задоволенні позову відмовлено.

Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими; правових підстав для їх задоволення немає. Суд установив, що державний реєстратор у цьому випадку діяв із дотриманням вимог законодавства, та наголосив на передчасності звернення ПАТ "Львівгаз" із позовом до суду. Суд зазначив, що згідно з постановою Верховного Суду від 04.04.2019 у справі № 914/882/17 скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 і рішення Господарського суду Львівської області від 13.09.2018 у справі № 914/882/17 саме в частині вирішення спору за первісним позовом із направленням справи у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, проте в іншій частині (відмова у зустрічному позові) залишено без змін зазначені судові рішення у справі № 914/882/17, якими вирішено спір за наведеними у зустрічному позові вимогами про визнання за ПАТ "Львівгаз" права власності на нерухоме майно, розташоване по вул. Боршівській, 39-А у м. Перемишлянах Львівської обл., яке складається із приміщення, адмінбудинку, будинку прохідної, будинку складу, будинку столярного цеху.

2.2. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 рішення Господарського суду Львівської області від 22.08.2019 залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився із висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї

3.1. АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" не погодилося із постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 і рішенням Господарського суду Львівської області від 22.08.2019, у поданій касаційній скарзі просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Підставами для скасування оскаржених судових рішень АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" вважає неправильне застосування судами норм матеріального права. Зокрема, скаржник наголошує на правомірності обраного позивачем способу захисту порушеного права; зазначає, що державний реєстратор Очкусь Г. М. не була учасником справи № 914/882/17, тому на неї і не могло бути покладено обов`язок із виконання судового рішення у зазначеній справі; часткове скасування згідно з постановою Верховного Суду від 04.04.2019 судових рішень у справі № 914/882/17 і направлення справи у скасованій частині на новий розгляд до суду першої інстанції є підставою для скасування спірного запису державного реєстратора.

3.2. Від Перемишлянської РДА надійшли пояснення, в яких районна адміністрація заперечує проти доводів, викладених у касаційній скарзі, просить залишити без змін оскаржувані у цій справі судові рішення як законні та обґрунтовані, оскільки порушень вимог закону державний реєстратор у цьому випадку не допустив.

3.3. Перемишлянська районна рада Львівської області у письмових поясненнях також наголошує на законності та правомірності дій державного реєстратора і просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.

3.4. У відзиві на касаційну скаргу прокурор Львівської області акцентує правомірність дій державного виконавця щодо скасування запису про державну реєстрацію та, крім того, звертає увагу, що постанова Верховного Суду від 04.04.2019 була ухвалена через чотири місяці після скасування державним реєстратором спірного запису.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з таких підстав.

4.2. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій у справі, що розглядається, у провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа № 914/882/17 за первісним позовом заступника прокурора Львівської області, поданим в інтересах держави в особі Перемишлянської районної ради Львівської області, до ПАТ "Львівгаз" і Годовицько-Басівської сільської ради про витребування нерухомого майна із незаконного володіння ПАТ "Львівгаз", а саме: приміщення, адмінбудинку, будинку прохідної, будинку складу, будинку столярного цеху (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 986691746233) загальною площею 1171,7 м 2 , розташованого по вул. Боршівській, 39-А у м. Перемишлянах Львівської обл.; про визнання недійсним і скасування запису державного реєстратора Годовицько-Басівської сільської ради у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 30.07.2016 № 15663268 про право приватної власності ПАТ "Львівгаз" на зазначене майно; та за зустрічним позовом ПАТ "Львівгаз" до Перемишлянської районної ради Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно, розташоване по вул. Боршівській, 39-А у м. Перемишлянах Львівської обл., яке складається із приміщення, адмінбудинку, будинку прохідної, будинку складу, будинку столярного цеху.

Згідно з рішенням Господарського суду Львівської області від 13.09.2017 у справі №914/882/17, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018, первісний позов задоволено частково, визнано недійсним і скасовано запис реєстратора Годовицько-Басівської сільської ради у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 30.07.2016 № 15663268 про право приватної власності ПАТ "Львівгаз" на зазначене нерухоме майно. У задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

28.12.2018 державний реєстратор Перемишлянської РДА Очкусь Г. М. на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 13.09.2017 і постанови Західного апеляційного господарського суд від 10.12.2018 у справі № 914/882/17 скасувала запис реєстратора у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 30.07.2016 № 15663268 про право приватної власності ПАТ "Львівгаз" на нерухоме майно - приміщення, адмінбудинок, будинок прохідної, будинок складу, будинок столярного цеху (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 986691746233) загальною площею 1171,7 м 2 , розташоване по вул. Боршівській, 39-А у м. Перемишлянах Львівської обл.

Згідно з постановою Верховного Суду від 04.04.2019 у справі № 914/882/17 рішення Господарського суду Львівської області від 13.09.2017 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 у справі № 914/882/17 скасовано в частині вирішення спору за первісним позовом, у цій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення Господарського суду Львівської області від 13.09.2017 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 у справі № 914/882/17 залишено без змін.

Як свідчать матеріали справи № 914/867/19, що розглядається, предметом позову у ній є скасування запису від 28.12.2018 (індексний номер рішення 44893526) про скасування запису від 30.07.2016 № 15663268 про право приватної власності ПАТ "Львівгаз" на нерухоме майно - приміщення, адмінбудинок, будинок прохідної, будинок складу, будинок столярного цеху (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 986691746233) загальною площею 1171,7 м 2 , розташоване по вул. Боршівській, 39-А у м. Перемишлянах Львівської обл.

За змістом статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно .

Згідно з частиною 5 статті 3 зазначеного Закону (у редакції, чинній на час вчинення спірної реєстраційної дії) державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя.

На підставі рішення Міністерства юстиції України державна реєстрація права власності та інших речових прав може проводитися в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць, визначених в абзаці 1 цієї частини.

Державна реєстрація обтяжень речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

Державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами 1 - 3 цієї частини, крім випадку, передбаченого абзацом 5 цієї частини.

За змістом пункту 9 частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Як свідчать матеріали справи, позивач як власник спірного нерухомого майна, вважаючи неправомірними дії, вчинені державним реєстратором під час скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 30.07.2016 № 15663268 про право приватної власності позивача на спірне нерухоме майно, звернувся з позовом до господарського суду про скасування зазначеного запису.

4.3. Вирішуючи цей спір, господарський суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог і відсутність правових підстав для їх задоволення, з чим погоджується і суд касаційної інстанції.

Колегія суддів зазначає, що за змістом статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 цього Кодексу).

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

У cтатті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтею 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було би задовольнити позовні вимоги. Тобто сторонами у судовому процесі є суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З урахуванням наведених законодавчих норм завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

За змістом частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Під час вирішення цього спору попередні судові інстанції дослідили обставини справи і наявні у ній докази, надали оцінку аргументам сторін і не встановили у наведеному випадку факту порушення прав позивача, які підлягали би захисту у судовому порядку. Господарські суди попередніх інстанцій з`ясували, що державний реєстратор діяв із дотриманням вимог законодавства; згідно з постановою Верховного Суду від 04.04.2019 у справі № 914/882/17 було скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 і рішення Господарського суду Львівської області від 13.09.2018 у справі № 914/882/17 лише в частині вирішення спору за первісним позовом, у цій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Проте в іншій частині зазначені судові рішення у справі № 914/882/17, згідно з якими було відмовлено у зустрічному позові ПАТ "Львівгаз" до Перемишлянської районної ради Львівської області про визнання за ПАТ "Львівгаз" права власності на нерухоме майно - приміщення, адмінбудинку, будинку прохідної, будинку складу, будинку столярного цеху, розташоване по вул. Боршівській, 39-А у м. Перемишлянах Львівської обл., суд касаційної інстанції залишив без змін.

Отже, беручи до уваги наведені положення законодавства, а також зважаючи на те, що господарські суди у справі № 914/882/17 відмовили у зустрічному позові ПАТ "Львівгаз" про визнання за цим товариством права власності на нерухоме майно щодо якого державний реєстратор вчинив реєстраційні дії (скасував запис від 30.07.2016 № 15663268 про право приватної власності ПАТ "Львівгаз" на нерухоме майно), які є предметом оскарження у справі № 914/867/19, що розглядається, і наявності порушених прав позивача як власника зазначеної нерухомості, які підлягали би судовому захисту, суди попередніх інстанцій у спірних правовідносинах не встановили, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки господарських судів першої та апеляційної інстанцій, що правових підстав для задоволення прозову у цьому випадку немає. Викладені у касаційній скарзі доводи та мотиви зазначеного не спростовують.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 08.02.2020, яка діяла на час подання касаційної скарги), в якій визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій (частина 7 статті 301 цього Кодексу).

5.2. Колегія суддів зазначає, що викладені у касаційній скарзі аргументи скаржника не можуть бути підставами для скасування рішення і постанови у справі, оскільки не отримали підтвердження під час касаційного провадження та дублюють доводи, зазначені в апеляційній скарзі, яким уже надав оцінку суд апеляційної інстанції і відхилив їх, навівши відповідні мотиви.

5.3. Згідно зі статтею 309 Господарського процесуального кодексу України (у зазначеній редакції) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.4. Ураховуючи наведені положення законодавства та зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені у статті 300 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає, що оскаржені у справі судові рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" залишити без задоволення.

Постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 і рішення Господарського суду Львівської області від 22.08.2019 у справі № 914/867/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді К. М. Пільков

Ю. Я. Чумак