Рішення

від 08.08.2019 по справі 160/9703/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2019 року Справа № 160/9703/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Н.В. за участі секретаря судового засіданняТрошиної А.С. за участі: представника позивача представника відповідача представника третьої особи представника третьої особи Лященка С.С. Мкртчян О.О. ОСОБА_2 ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксіос 2018" до Нікопольської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Релігійна організація "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПРЕПОДОБНОГО ІОАННА ДАМАСКІНА ПАРАФІЇ КРИВОРІЗЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ", третя особа ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Релігійна організація "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПРЕПОДОБНОГО ІОАННА ДАМАСКІНА ПАРАФІЇ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ В МІСТІ НІКОПОЛІ" про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аксіос 2018" (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нікопольської міської ради (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Релігійна організація РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПРЕПОДОБНОГО ІОАННА ДАМАСКІНА ПАРАФІЇ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХУ В МІСТІ НІКОПОЛІ , в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Нікопольської міської ради від 25.03.2005 року № 42-24/ІV Про надання дозволу Українській Православній Церкві Преподобного Іоана Дамаскіна на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку по вул. Лапинська, 47-а ;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Нікопольської міської ради № 20-38/VII від 20.07.2018 року в частині внесення змін до Рішення Нікопольської міської ради від 25.03.2005 року № 42-24/ІV Про надання дозволу Українській Православній Церкві Преподобного Іоана Дамаскіна на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку по вул. Лапинська, 47-а .

Позовна заява обґрунтована тим, що після реєстрації набуття права власності на об`єкт позивач звернувся до Нікопольської міської ради з метою надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,000 га, за адресою: місто Нікополь, вулиця Лапинська будинок 49 , для створення історико-археологічного комплексу та території колишнього первинного цвинтаря м.Нікополя, в центрі якого були Церква прп. Іоана Дамаскіна і каплиця Святої Варвари Великомучениці. Проте в ході громадського обговорення відповідного питання лише в жовтні 2018 року позивач дізнався, що відповідачем було прийнято рішення від 25.03.2005 року № 42-24/ІV Про надання дозволу Українській Церкві Преподобного Іоанна Дамаскіна на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку по вул. Лапинська, 47-а . І земельна ділянка у м.Нікополі по вул. Лаписнька, 47-а , на яку претендувала третя особа, переважно співпадає із межами земельної ділянки за адресою: місто Нікополь, вулиця Лапинська, 49 . Позивач звернувся до відповідача з офіційним зверненням щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення ділянки, орієнтовною площею 2,000 га, за адресою: місто Нікополь, вулиця Лапинська будинок 49 та скасування вищевказаного рішення. 24 жовтня 2018 року відповідачем було видано позивачу копії рішень, що є предметом оскарження. Так, рішення Нікопольської міської ради від 25.03.2005 року № 42-24/ІV Про надання дозволу Українській Церкві Преподобного Іоанна Дамаскіна на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку по вул. Лапинська, 47-а та від 20.07.2018 року № 20-38/VII в частині внесення змін до рішення від 25.03.2005 року № 42-24/IV Про надання дозволу Українській Церкві Преподобного Іоанна Дамаскіна на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку по вул. Лапинська, 47-а є протиправними та підлягають скасуванню з огляду на те, що первинне рішення відповідача від 25.03.2005 року № 42-24/ІV є таким, що не було виконане та втратило чинність ще 14.10.2010 року, оскільки 14.10.2008 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" від 16.09.2008 року № 509-VІ, яким серед іншого були внесені зміни до ст. 151 Земельного кодексу України, де зазначено строк дії дозволу 1 рік та п.1 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України. Також, відповідач не мав права задовольняти клопотання будь-яких зацікавлених осіб щодо внесення змін до вже не чинного рішення Нікопольської міськради від 25.03.2005 року №42-24/ІV. Крім того, приймаючи рішення від 20.07.2018 року № 20-38/VII відповідач не звернув уваги на діючий Порядок присвоєння та зміни адрес об`єктам нерухомого майна в м.Нікополі, затверджений рішенням Нікопольської міської ради №8-62/VI від 29.05.2015 року, та зокрема ту обставину, що за адресою: м.Нікополь, вул. Лапинського, 47-а відсутнє будь-яке нерухоме майно. Таким чином, дані рішення не можуть використовуватись та застосовуватись Нікопольською міською радою.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 160/9703/18 перерозподілено судді Кадниковій Г.В.

Ухвалою суду від 22 грудня 2018 року у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою суду від 11 січня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами загального позовного провадження.

28 лютого 2019 року ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження у справі № 160/9703/18.

04 березня 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що оскаржувані рішення від 25.03.2005 року № 42-24/ІV Про надання дозволу Українській Церкві Преподобного Іоанна Дамаскіна на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку по вул. Лапинська, 47-а та від 20.07.2018 року № 20-38/VII в частині внесення змін до рішення від 25.03.2005 року № 42-24/IV Про надання дозволу Українській Церкві Преподобного Іоанна Дамаскіна на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку по вул. Лапинська, 47-а є правомірними та не підлягають скасуванню, оскільки не зачіпають прав позивача, первинне рішення від 25.03.2005 року № 42-24/ІV є ненормативним актом індивідуальної дії, а відповідно зберігає свою чинність до фактичного виконання (реалізації), а у випадку реалізації вже не можуть бути скасовані, дане рішення було прийнято повноважним на те органом, у належній формі та у встановленому порядку, має необмежений строк дії. Приймаючи друге рішення Нікопольська міськрада фактично визнає (підтверджує) правомірність та чинність рішення від 25.03.2005 року № 42-24/IV. Посилання позивача на недотримання п.11 ст. 151 Земельного кодексу України в даному випадку є помилковим, оскільки дана стаття регулює правовідносини щодо порядку погодження питань, пов`язаних із вилученням (викупом) та вибором земельних ділянок. Фактично, рішення 1 приймалось на підставі ст. 124 ЗК України, в якій є посилання на застосування до таких правовідносин (порядку оформлення прав на землю) ст. 123 ЗК України. Стаття 151 ЗК України в преамбулі рішення від 25.03.2005 року № 42-24/ІV зазначена лише в контексті ч.4 ст. 123 ЗК України. Законом України від 05.11.2009 року №1702 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення порядку набуття прав на землю" статтю 151 ЗК України викладено в новій редакції, згідно якої строк дії дозволу на розробку проекту землеустрою у розмірі 1 рік було вилучено. Щодо посилання позивача на Порядок присвоєння адрес зазначає, що вказані посилання не стосуються предмету позовних вимог, так як для прийняття Нікопольською міськрадою рішень законодавством передбачено виключний порядок, а саме: наявність владних повноважень, клопотання зацікавленої особи та відповідний пакет документів, серед якого відомості про присвоєння (наявності) поштової адреси не вимагаються.

11 березня 2019 року на адресу суду від представника позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій підтримано аналогічну правову позицію викладену в позовній заяві та зазначено, що доводи відповідача, викладені у відзиві, є безпідставними, такими, що не підкріплені жодними належними доказами та взагалі не відповідають нормам чинного законодавства. Також зазначено, що відповідач та третя особа вважають ділянкою за адресою: м.Нікополь, вул. Лапинська, 47-а , фактично на сьогодні є частиною існуючої земельної ділянки - території колишнього будинку відпочинку по вул. Лапинській, 49, в м.Нікополі . Прийняте рішення 25.03.2005 року та не виконане станом на 14.10.2010 року втратило чинність в силу припису Закону, а отже рішенням 2 не було законних підстав для внесення змін до вже не чинного рішення 1.

Також, від представника третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких останній проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що позивачем при зверненні до суду із заявленими позовними вимогами було пропущено строк визначений ч. 2 ст. 122 КАС України.

20 березня 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшли письмові заперечення, в яких було підтримано аналогічну правову позицію викладену у відзиві на позов та зазначено, що оскаржувані рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20 березня 2019 року ухвалою суду задоволено заяву про самовідвід судді Кадникової Г.В. в адміністративній справі № 160/9703/18.

21 березня 2019 року, у зв`язку із ухваленням рішення Дніпропетровським окружним адміністративним судом від 20 березня 2019 року про самовідвід судді Кадникової Г.В. від розгляду адміністративної справи № 160/9703/18 та на виконання розпорядження в.о. керівника апарату суду від 21.03.2019 року № 422 д здійснено автоматичний перерозподіл справи № 160/9703/18.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 160/9703/18 перерозподілено судді Боженко Н.В.

Ухвалою суду від 26 березня 2019 року прийнято справу № 160/9703/18 до провадження та призначено останню до розгляду за правилами загального позовного провадження.

16 квітня 2019 року на адресу суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких було зазначено про те, що позивачем при зверненні до суду із заявленими позовними вимогами було пропущено строк визначений ч. 2 ст. 122 КАС України, з огляду на що позовна заява ТОВ Аксіос 2018 підлягає залишенню без розгляду.

14 травня 2019 року до суду подано зустрічний позов. Ухвалою суду від 14 травня 2019 року зустрічний позов Релігійної організації "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПРЕПОДОБНОГО ІОАННА ДАМАСКІНА ПАРАФІЇ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХУ В МІСТІ НІКОПОЛІ" повернуто заявнику.

15 травня 2019 року до суду від представника позивача подані додаткові пояснення щодо строків звернення до суду в яких зазначено, що про порушення своїх прав позивач дізнався в жовтні 2018 року, що підтверджується тим, що позивач був зареєстрований 11.10.2018 року в якості юридичної особи, 16.10.2018 року позивачем було зареєстроване право власності на нерухоме майно за адресою: місто Нікополь, вулиця Лапинська, 49 , яке знаходиться на земельній ділянці, на яку претендує третя особа та 24.10.2018 року та 25.10.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявами із приводу розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та скасування вищезазначених рішень. Таким чином, позивач вважає що ним не було порушено строк звернення до адміністративного суду визначений ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

23 травня 2019 року ухвалою суду залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 23 травня 2019 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 160/9703/18.

20 червня 2019 року ухвалою суду залучено до участі у справі № 160/9703/18, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Релігійну організацію "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПРЕПОДОБНОГО ІОАННА ДАМАСКІНА ПАРАФІЇ КРИВОРІЗЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ"

Ухвалою суду від 25 червня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 160/9703/18 до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Релігійна організація "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПРЕПОДОБНОГО ІОАННА ДАМАСКІНА ПАРАФІЇ КРИВОРІЗЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ", підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечував, посилаючись на письмовий відзив та заперечення, що містяться в матеріалах справи, у зв`язку з чим у задоволенні позовної заяви просив відмовити, оскільки рішення прийняті правомірно.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Релігійна організація "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПРЕПОДОБНОГО ІОАННА ДАМАСКІНА ПАРАФІЇ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ В МІСТІ НІКОПОЛІ", проти позовних вимог заперечував, посилаючись на письмові пояснення, що містяться в матеріалах справи, у зв`язку з чим у задоволенні позовної заяви просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю Аксіос 2018 зареєстроване як юридична особа 11.10.2018 року.

Згідно копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.10.2018 року № 141903582 Товариству з обмеженою відповідальністю Аксіос 2018 на підставі акту приймання-передачі майна, що вноситься в якості майнових внесків до Статутного капіталу б/н виданий 10.10.2018 року, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю Аксіос 2018 на праві власності належить об`єкт нежитлової нерухомості, а саме: споруди зруйнованого та незавершеного будівництва у виді фундаменту культової будівлі - колишньої церкви Преподобного Іоана Дамаскіна за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Лапинська, буд. 49 .

24 жовтня 2018 року ТОВ Аксіос 2018 звернулось до міського голови Фісаку А.П. з метою надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 2,000 га, за адресою: м. Нікополь, вул. Лапинська, буд. 49 , для створення історико-археологічного комплексу на території колишнього первинного цвинтаря м. Нікополя, в центрі якого були Церква прп. Іоана Дамаскіна і каплиця Святої Варвари Великомучениці, у зв`язку із набуттям права власності на об`єкт нерухомості на громадський будинок та просило скасувати рішення від 25.03.2005 року № 42-24/ІV Про надання дозволу Українській Православній Церкві Преподобного Іоана Дамаскіна на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку по вул. Лапинська, 47-а .

25 жовтня 2018 року ТОВ Аксіос 2018 звернулось до міського голови зі зверненням № 2, в якому просило скасувати рішення Нікопольської міської ради від 25.03.2005 року № 42-24/ІV та від 20.07.2018 року № 20-38/VII. В зв`язку з тим, що за адресою м.Нікополь вул. Лапинська, буд. 49 на території колишнього кладовища розташовані фундаменти культових будівель церкви Преподобного Іоана Дамаскіна, каплиці Святої Великомучениці Варвари та будинок священика, право власності зареєстровано за ТОВ "Аксіос 2018" згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власників на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 19.10.2018 року. На зазначеній території ТОВ "Аксіос 2018" планує провести роботи по відродженню архітектурно-історичного комплексу Української православної Церкви Преподобого Іоана Дамаскіна та каплиці Святої Великомучениці Варвари з будинком священика.

Відповідачем було розглянуто звернення ТОВ Аксіос 2018 від 25.10.2018 року та листом № 8050/18 від 27.11.2018 року повідомлено, що звернення ТОВ Аксіос 2018 буде розглянуто постійною комісією Нікопольської міської ради з питань містобудування та землекористування, про результати розгляду якого позивача буде додатково повідомлено.

29 грудня 2018 року листом № 8639/18 виконавчий комітет Нікопольської міської ради повідомив ТОВ Аксіос 2018 , що рішення Нікопольської міської ради від 25.03.2005 року № 42-24/ІV та від 20.07.2018 року № 20-38/VII не можуть бути скасовані, оскільки ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування та вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

Не погоджуючись із такими рішеннями відповідача щодо відмови в скасуванні рішень Нікопольської міської ради від 25.03.2005 року № 42-24/ІV Про надання дозволу Українській Православній Церкві Преподобного Іоана Дамаскіна на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку по вул. Лапинська , 47-а та № 20-38/VII від 20.07.2018 року в частині внесення змін до Рішення Нікопольської міської ради від 25.03.2005 року № 42-24/ІV Про надання дозволу Українській Православній Церкві Преподобного Іоана Дамаскіна на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку по вул. Лапинська, 47-а , позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

У відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу приписів частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються Земельним кодексом України та Законом України Про землеустрій .

Статтею 12 Земельного кодексу України (в редакції станом на 25.03.2005 року) визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності. Аналогічні повноваження закріплені в ст. 19 Закону України "Про землеустрій".

Відповідно до приписів ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.

До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п`ятнадцятою статті 151 цього Кодексу документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування.

Пунктом 15 ст. 151 Земельного кодексу України визначено, що матеріали погодження місця розташування об`єкта повинні включати: викопіювання з генерального плану або іншої містобудівної документації населеного пункту, копію плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об`єкта із зазначенням загальної площі, яку необхідно вилучити. Зазначаються також склад угідь земельної ділянки, що вилучається, та умови її відведення.

Приписами ст. 50 Закону України Про землеустрій передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 677 було затверджено Порядок розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (далі - Порядок).

Пунктом 3 Порядку визначено, що проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі: рішення сільської, селищної, міської ради, районної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

З урахуванням викладеного рішення Нікопольської міської ради від 25.03.2005 року № 42-24/ІV Про надання дозволу Українській Православній Церкві Преподобного Іоана Дамаскіна на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку по вул. Лапинська, 47-а та від 20.07.2018 року № 20-38/VII Про внесення змін до рішення від 25.03.2005 року № 42-24/IV Про надання дозволу Українській Церкві Преподобного Іоанна Дамаскіна на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку по вул. Лапинська, 47-а були прийняті уповноваженим на те органом, у належній формі (акт органу місцевого самоврядування у формі рішення) та відповідно у встановленому порядку (на підставі відповідного клопотання заявника).

Що стосується строку чинності рішення Нікопольської міської ради від 25.03.2005 року № 42-24/ІV Про надання дозволу Українській Православній Церкві Преподобного Іоана Дамаскіна на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку по вул. Лапинська, 47-а , то з цього приводу суд вважає за необхідне зазначити таке.

Строк дії дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки в один рік був передбачений ч. 11 ст. 151 Земельного кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" від 16.09.2008 року № 509-VI. Згідно цієї норми строк дії дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки та вимог щодо її відведення становить один рік і може бути продовжено одноразово на такий самий строк. У разі якщо протягом встановленого строку проект відведення земельної ділянки не подано на затвердження до відповідного органу, дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки та вимоги щодо її відведення вважаються анульованими.

Однак, з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю" від 05.11.2009 року № 1702-VI, який набрав чинності з 10.12.2009 року та яким ст. 151 Земельного кодексу України викладено в іншій редакції, зокрема, виключено норми стосовно строку дії дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

При цьому, станом на дату винесення рішення Нікопольської міської ради від 25.03.2005 року № 42-24/ІV Про надання дозволу Українській Православній Церкві Преподобного Іоана Дамаскіна на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку по вул. Лапинська, 47-а Земельним кодексом України не встановлювалось жодних строків щодо дії дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Таким чином, на момент прийняття рішення строк дії дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки мав необмежений строк.

До матеріалів адміністративної справи надано копію проекту землеустрою від 2006 року щодо відведення земельної ділянки під розміщення церкви по вул . Лапинська, 47-а , який складено на виконання рішення Нікопольської міської ради від 25.03.2005 року та копію проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування від 2018 року.

Конституційний Суд України в своєму рішенні від 16.04.2009 року № 7-рп/2009 дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.

З урахуванням висновків Конституційного Суду України, слід зазначити, що згідно рішень відповідача виникли певні правовідносини, які стосуються конкретно визначеної особи - Релігійної організації "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПРЕПОДОБНОГО ІОАННА ДАМАСКІНА ПАРАФІЇ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ В МІСТІ НІКОПОЛІ", її певних прав та інтересів, зокрема оформлення прав на земельну ділянку відповідно до діючого законодавства та є актами індивідуальної дії щодо прав даної третьої особи.

Згідно ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.

В матеріалах справи міститься лист від 09 січня 2019 року № 129/19, відповідно до якого виконавчий комітет Нікопольської міської ради повідомив ТОВ "Аксіос 2018", що питання щодо надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 2,000 га, за адресою: м. Нікополь, вул. Лапинська, буд. 49 , для створення історико-археологічного комплексу на території колишнього первинного цвинтаря м. Нікополя, в центрі якого були Церква прп. Іоана Дамаскіна і каплиця Святої Варвари Великомучениці неодноразово розглядалось 09.11.2018, 13.11.2018, 22.11.2018, 04.12.2018, 11.12.2018 на засіданнях постійної комісії Нікопольської міської ради з питань містобудування та землекористування. За результатами розгляду, питання надання дозволу не підтримано, оскільки містобудівною документацією "Детальний план території колишнього будинку відпочинку з облаштуванням паркової зони та зони селищної забудови на вул. Лапинська , 49 в м.Нікополі Дніпропетровської області" визначена розрахункова площа під культові споруди 0,6180 га. та повідомлено, що надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2,000 га, за адресою: м. Нікополь, вул. Лапинська, буд. 49 , згідно вимог законодавства не вбачається за можливе.

Отже, підставою для відмови в надані дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки є інші обставини, а не рішення відповідача, які є предметом оскарження.

При цьому, суд зауважує, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою з приводу відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність або користування (оренду).

Враховуючи викладене, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що рішення Нікопольської міської ради від 25.03.2005 року № 42-24/ІV Про надання дозволу Українській Церкві Преподобного Іоанна Дамаскіна на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку по вул. Лапинська, 47-а та від 20.07.2018 року № 20-38/VII в частині внесення змін до рішення від 25.03.2005 року № 42-24/IV Про надання дозволу Українській Церкві Преподобного Іоанна Дамаскіна на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку по вул. Лапинська, 47-а прийняті відповідачем правомірно та не підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволені адміністративного позову - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 19 серпня 2019 року.

Суддя Н.В. Боженко