Рішення

від 21.08.2019 по справі 260/1413/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 серпня 2019 року м. Ужгород№ 260/1413/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я. М.

при секретарі судового засідання - Попович М.М.

за участю:

представник позивача: не з`явився,

представник відповідачів: не з`явився,

представник третьої особи: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного комунального підприємства "Комунальна служба" до Управління Держпраці у Закарпатській області, першого заступника начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик Василя Івановича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Державне комунальне підприємство Комунальна служба (далі - позивач, ДКП Комунальна служба ) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області (далі - відповідач), Першого заступника начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик Василя Івановича, в якому просить суд скасувати постанову про накладення штрафу від 21 червня 2018 року №ЗК/231/216/АВ/П/ПТ-ІП-ФС-94 винесену першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик Василем Івановичем, на підставі якої вирішено накласти на державне комунальне підприємство Комунальна служба штраф у розмірі 3723,00 гривень.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 січня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

02 квітня 2019 року протокольною ухвалою суду до участі у справі було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідачів ОСОБА_1 .

22 квітня 2019 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 21 червня 2018 року першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик В.І. винесено постанову №ЗК/231/216/АВ/П/ПТ-ІП-ФС-94 про накладення на державне комунальне підприємство Комунальна служба штрафу в розмірі 3723,00 гривень у зв`язку із порушенням законодавства про працю, а саме абзацу 8 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України. Підставою винесення Постанови є складання акту інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 08 червня 2018 року № ЗК231/216/АВ. Вказану постанову вважають протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки така винесена без повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, з грубим порушенням норм законодавства.

Відповідач - Управління Держпраці у Закарпатській області 31.01.2019 року подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити. Так, відповідач зазначив, що під час інспекційного відвідування ДКП Комунальна служба посадовими особами управління Держпраці у Закарпатській області було встановлено, що підприємством при звільненні ОСОБА_1 не було нараховано та виплачено повний розрахунок при звільненні, що є порушенням норм ч. 1 ст. 116 КЗпП України. Оскільки, в ході інспекційного відвідування були встановлені порушення норм трудового законодавства, відповідачем правомірно було застосовано фінансові санкції у відповідності до положень абз. 8 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, у зв`язку із чим, підстави для скасування постанови від 21.06.2018 року № ЗК231/216/АВ/П/ПТ-ІП-ФС-94, відсутні.

12.04.2019 року третя особа - ОСОБА_1 подав до суду пояснення щодо позову, в яких зазначено, що актом Управління Держпраці у Закарпатській області інспекційного відвідування №ЗК231/216/АВ від 08.06.2018 року вірно встановлено, що Директором ДКП Комунальна служба ОСОБА_5 не виплачений повний розрахунок при звільненні на загальну суму 6879,39 грн.

Ухвалою суду від 22.04.2019 року було задоволено клопотання представника позивача та викликано в судове засідання для допиту в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Зі змісту клопотання представника позивача про виклик свідків вбачається, що свідки могли підтвердити факт, що ОСОБА_1 не працював на роботі в останній період своєї діяльності.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 повідомила суду, що працювала головним бухгалтером в ДКП "Комунальна служба" з кінця серпня 2017 року по травень 2018 року. Зазначила, що 21.03.2018 року, в день звільнення ОСОБА_1 , на робочому місці останній був. Повідомила, що 21.03.2018 року розрахунок при звільненні ОСОБА_1 був нарахований, однак не був виплачений, у зв`язку з відсутністю коштів. Всіх інших подробиць не пам`ятає.

В судове засідання представник позивача не з`явився, однак, таким до суду подано заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Від управління Держпраці у Закарпатській області 20.08.2019 року надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибуття представника в судове засідання, оскільки така перебуває у відпустці.

Суд зазначає, що у відповідності до положень ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Третя особа в судовому засіданні проти позову заперечував з мотивів, викладених у поданих поясненнях щодо позову. Зауважив, що по день розгляду справи ДКП Комунальна служба не провела з ним розрахунок при звільненні. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення третьої особи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Відповідно до наказу управління Держпраці у Закарпатській області від 01.06.2018 року №92 про проведення інспекційного відвідування (а.с.121-122).

01.06.2018 року управлінням Держпраці у Закарпатській області було видано направлення №537 на проведення інспекційного відвідування ДКП Комунальна служба . Строк дії направлення з 05 червня 2018 року по 15 червня 2018 року (а.с.68).

За результатами інспекційного відвідування посадовою особою управління Держпраці у Закарпатській області було складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 08.06.2018 року № ЗК231/216/АВ, в якому відображені наступні порушення:

В ході інспекційного відвідування за зверненням гр. ОСОБА_1 щодо порушення його трудових прав встановлено наступне. Відповідно до розпорядження Оноківської сільської ради №09 від 11.08.2017 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора ДКП Комунальна служба з 14.08.2017 року. На підставі розпорядження Оноківської сільської ради №02 від 13.03.2018 року ОСОБА_1 звільнено з посади директора ДКП Комунальна служба з 21.03.2018 року. У своєму зверненні ОСОБА_1 вказує на те, що йому директором ДКП Комунальна служба ОСОБА_5 не видана довідка про роботу на даному підприємстві, із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати та не проведений повний розрахунок при звільненні. Так, в ході інспекційного відвідування встановлено, що 11.05.2018 року ОСОБА_1 із письмовою заявою через відділення Укрпошти звернувся до директора ОСОБА_5 із проханням видати йому довідку про суму грошових коштів, які належать йому від підприємства та не були йому виплачені в день звільнення 21.03.2018 року. З цього приводу встановлено, що заяву ОСОБА_1 від 11.05.2018 року отримано 18.05.2018 року працівником ДКП Комунальна служба , про що наявний підпис у журналі відділення Укрпошти та на даний час ОСОБА_1 довідку не видано. Також встановлено, що станом на 08.06.2018 року директором ДКП Комунальна служба ОСОБА_5 не виплачений повний розрахунок при звільненні на загальну суму 6879,39 грн. (а.с.74-77).

08 червня 2018 року головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області було винесено припис про усунення виявлених порушень №ЗК231/216/АВ/П (а.с.116-117). Примірник директор позивача отримав.

Того ж дня, головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області було винесено протокол про адміністративне правопорушення №ЗК231/216/АВ/П/ПТ (а.с.118-119).

12 червня 2018 року першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик В.І. було винесено рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ЗК/231/216/АВ/П/ПТ-ІП, яким вирішено, що справа підлягає розгляду відповідно до ст.. 265 Кодексу Законів про працю України 21.06.2018 року в Управлінні Держпраці у Закарпатській області (а.с.66).

21 червня 2018 року першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик В.І. було винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗК/231/216/АВ/П/ПТ-ІП-ФС-94, якою накладено на ДКП Комунальна служба штраф у розмірі 3723,00 грн. (а.с.12-14).

Вважаючи постанову про накладення штрафу уповноваженими особами протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд при винесенні рішення виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.

Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (підпункт 6 пункту 6 Положення №96).

Пунктом 7 Положення №96 закріплено, що Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

У відповідності до зазначених норм, управлінню Держпраці у Закарпатській області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедуру проведення Управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 року № 877-V (далі Закон №877-V) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 (далі - Порядок №295).

Відповідно до статті 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з частиною 4 статті 2 Закону №877-V, заходи контролю здійснюються, в т.ч., органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (стаття 3 Закону №877-V).

Відповідно до пункту 2 Порядку №295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема: Держпраці та її територіальних органів.

Інспекційні відвідування проводяться, зокрема за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту (пп.3 п.5 Порядку №295).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення в.о. начальника Управління Держпраці у Закарпатській області наказу від 01.06.2018 року № 92 Про проведення інспекційних відвідувань стало Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 року, Конвенція про інспекцію праці у промисловості і торгівлі №81 ратифікованою Законом України №1984 від 08.09.2004 року, Конвенція про інспекцію праці в сільському господарстві №129 ратифікованою Законом України №1986-4 від 08.09.2004 року, Порядок здійснення державного контролю за додержаням законодавства про працю затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 року, пунктом 11 Положення про Управління Держпраці у Закарпатській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці №75 від 22.06.2016 року та на підставі Доручення Держпраці №2538/4/4.1-зв-18 від 29.05.2018 року.

Тобто, інспекційне відвідування було призначено відповідачем у відповідності до норм діючого законодавства. Акт інспекційного відвідування №ЗК231/216/АВ підписаний ОСОБА_5 із зазначенням до перевірки зауважень немаю .

При цьому, суд зауважує, що позивачем ані підстави для проведення інспекційного відвідування, ані процедура його проведення, не оскаржуються.

Відповідно до п.п. 19-21 Порядку № 295, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Судом встановлено, що рішенням щодо розгляду справи про накладення штрафу за №ЗК/231/216/АВ/П/ПТ-ІП від 12.06.2018 року призначено до розгляду справу на 21.06.2018 року. Позивач зазначає, що про такий розгляд повідомлений не був, жодних листів від Управління Держпраці у Закарпатській області на адресу місцезнаходження ДКП Комунальна служба не отримано, а тому позивач був позбавлений можливості надати докази та інші пояснення.

Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку накладення штрафів про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Так, листом Управління Держпраці у Закарпатській області від 12.06.2018 року №07-02/1966 директор ДКП Комунальна служба ОСОБА_5 був повідомлений про час та дату розгляду справи. Даний лист був переданий телефонограмою 12.06.2018 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи розшифровкою ПАТ Укртелеком Закарпатська філія телефонних розмов за червень 2018 року, відповідно до якої вбачається, що 12.06.2018 року о 15:24 год. на особистий номер мобільного телефону ОСОБА_5 здійснювався телефонний дзвінок та тривав 1.24 хв.(а.с.125).

Таким чином, твердження позивача з приводу порушень з боку Управління Держпраці у Закарпатській області процедури винесення оскаржуваної постанови, а саме, неповідомлення про дату, час та місце розгляду справи, є безпідставними та спростовуються дослідженими в ході розгляду справи доказами.

Стосовно тверджень позивача щодо відсутності підстав для накладення штрафу та невідповідності постанови фактичним обставинам справи, суд зазначає наступне.

30 травня 2018 року на адресу Управління Держпраці надійшла скарга гр. ОСОБА_1 щодо порушення відносно нього законодавства про працю (а.с.69).

Відповідно до підпункту 1 пункту 5 Порядку контролю інспекційні відвідування проводяться за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю.

Управлінням Держпраці у Закарпатській області видано наказ від 01.06.2018 року №92 про проведення інспекційного відвідування на ДКП Комунальна служба за зверненнями гр. ОСОБА_1

Інспекційним відвідуванням проведеним 08.06.2018 року встановлено, що відповідно до розпорядження Оноківської сільської ради №09 від 11.08.2017 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора ДКП Комунальна служба з 14.08.2017 року.

На підставі розпорядження Оноківської сільської ради № 02 від 13.03.2018 року ОСОБА_1 звільнено з посади директора ДКП Комунальна служба з 21.03.2018 року.

В ході інспекційного відвідування встановлено, що 11.05.2018 року ОСОБА_1 із письмовою заявою через відділення Укрпошти звернувся до директора ОСОБА_5 із проханням видати йому довідку про суму грошових коштів, які належать йому від підприємства та не були виплачені в день звільнення 21.03.2018 року.

З цього приводу встановлено, що заяву ОСОБА_1 від 11.05.2018 року отримано 18.05.2018 року працівником ДКП Комунальна служба , про що наявний підпис у журналі відділення Укрпошти (і позивач це підтверджує у позовній заяві) та на час розгляду справи ОСОБА_1 довідку не видано, чим порушено ст.49 Кодексу законів про працю України.

Також встановлено, що станом на 08.06.2018 року директором ДКП Комунальна служба ОСОБА_5 не виплачений повний розрахунок при звільненні на загальну суму 6879,39 грн., чим порушено ч.1 ст. 116 Кодексу законів про працю України.

Частиною 1 статті 3 Кодексу законів про працю України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 Кодексу законів про працю України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до ст.49 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, передбачено ч. 1 ст. 117 КЗпП України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення визначено постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 17 липня 2013 року № 509 (далі по тексту - Порядок № 509).

Відповідно до п. 2 Порядку № 509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені, у тому числі, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Відповідно до п. 3 Порядку № 509, уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Згідно з п. 8 Порядку № 590, за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається у Держпраці або її територіальному органі, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

За таких обставин, суд критично ставиться до позиції позивача з приводу порушення процедури прийняття рішення про застосування фінансових санкцій, оскільки вони спростовуються встановленими в ході розгляду справи обставинами та дослідженими доказами.

Що стосується підстав для застосування штрафних санкцій, визначених абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, суд зазначає, що в ході інспекційного відвідування було встановлено, що ДКП Комунальна служба не було проведено звільненому працівнику ОСОБА_1 . повного розрахунку при звільненні, що є порушенням ч. 1 ст.116 КЗпП.

Покази свідка ОСОБА_4 спростували твердження позивача щодо відсутності ОСОБА_1 на робочому місці та невідпрацюванні таким декількох робочих днів.

Тобто, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено факт вчинення порушення позивачем норм частини 1 статті 116 Кодексу законів про працю України.

Частиною четвертою статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 8 ч. 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що в ході розгляду справи позивачем не були спростовані факти порушення проведення ОСОБА_1 повного розрахунку при звільненні, що свідчить про правомірність застосування до нього фінансових санкцій оскаржуваним рішенням.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В ході розгляду справи відповідачем було доведено правомірність прийняття постанови №ЗК/231/216/АВ/П/ПТ-ІП-ФС-94 від 21.06.2018 року про застосування до підприємства штрафних санкцій в сумі 3723,00 грн., у зв`язку із чим, відсутні підстави для задоволення позову.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову державного комунального підприємства "Комунальна служба" до Управління Держпраці у Закарпатській області, першого заступника начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик Василя Івановича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 02 вересня 2019 року.

СуддяЯ.М. Калинич