Постанова

від 13.07.2007 по справі 2-16/603-2005

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2-16/603-2005

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

 13 липня 2007 року   Справа № 2-16/603-2005

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Волкова К.В.,

суддів                                                                      Голика В.С.,

                                                                                          Черткової І.В.,

секретар судового засідання                                        Алєєва А.М.                              

за участю представників сторін:

позивача: Перец Олександр Іванович, довіреність № б\н від 03.01.07;

відповідача: Грязнова Галина Михайлівна, довіреність №55/8/10-0 від 09.01.07;

                                   Таранова- Рябошапка Тетяна Василівна, довіреність №4990/8/31-0                                              від 06.07.07;

прокурора: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Лідер" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Омельченко В.А.) від 16-19.08.2005 року у справі № 2-16/603-2005

за позовом           Селянського (фермерського) господарства "Лідер" (вул. Центральна, 150,Омелянівка,Нижньогірський район, Автономна Республіка Крим,97121)

до           Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Дзержинського, 30,Джанкой,96100)

за участю  Прокуратури Автономної Республіки Крим  (вул. Севастопольська, 21,Сімферополь,95000)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ № 292600/0 від 30.07.2004 року

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    Селянське (фермерське) господарство "Лідер" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим від 30.07.2004 року №292600/0 про стягнення прибуткового податку з фізичних осіб та прибуткового податку в сумі 6452,58 грн. та штрафних санкцій в розмірі 12905,16 грн.

                    Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 16-19.08.2005 року у справі №2-16/603-2005 позов задоволено частково. Податкове повідомлення-рішення №292600/0 від 30.07.2004 року визнано недійсним в частині визначення податкового зобов'язання з прибуткового податку в сумі 4292,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 8584,00 грн.

                    Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивач є фінансово відповідальною особою за порушення вимог Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, оскільки повинен був утримувати та перераховувати до бюджету податок з доходів громадян, отриманих за здачу в оренду земельних ділянок (паїв).

                    Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити повністю.

                    Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач утримував податок та сплачував його до бюджету під час остаточного розрахунку за оренду земельних ділянок.

                    Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.02.2006 року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16-19.08.2005 року у справі №2-16/603-2005 було скасовано, позов задоволено повністю.

                    Постановою Вищого господарського суду України від 14.06.2007 року постанову Севастопольського апеляційного господарського суду скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції, оскільки останнім розгляд апеляційної скарги здійснювався у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, тоді як підлягали застосуванню норми Кодексу адміністративного судочинства України.

                    У судовому засіданні 10.07.2007 року представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, представник податкової інспекції проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити без змін рішення суду першої інстанції, прокурор у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

                    Після оголошеної перерви 13.07.2007 року представники сторін та прокурор не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином. Судова колегія вважає можливим закінчити розгляд спору за відсутністю представників сторін.

                    Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

                    Державною податковою інспекцією у Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим у період з 14.06.2004 року до 30.07.2004 року було проведено комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Селянського (фермерського) господарства "Лідер" за період з 03.10.2002 року до 30.06.2004 року. По результатах перевірки був складений акт №281/26-02/31951601 від 30.07.2004 року.

                    Перевіркою зокрема були встановлені порушення вимог статей 7, 9 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян”, а саме, у 2003 році платником податку не був утриманий та перерахований до бюджету прибутковий податок з громадян з доходів від здачі ними в оренду земельного паю в сумі 4292,00 грн.; а також вимог підпункту 4.2.7 пункту 4.2 статті 4, пункту 22.3 статті 22, пункту 16.1, підпункту 16.3.5 пункту 16.3 статті 16 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, а саме позивачем не був утриманий податок з доходів фізичних осіб, отриманих від здачі ними в оренду земельного паю в сумі 2160,58 грн.

                    На підставі акту перевірки податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення №292600/0 від 30.07.2004 року про визначення Селянському (фермерському) господарству "Лідер" податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 6452,58 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 12905,16 грн.

                    В апеляційній скарзі позивач заперечує проти рішення суду першої інстанції лише у частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №292600/0 від 30.07.2004 року у частині визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 2160,58 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 4321,16 грн.

                    Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

                    Таким чином, судова колегія вважає за необхідне переглянути рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позовних вимог Селянського (фермерського) господарства "Лідер".

                    Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Лідер" такою, що підлягає задоволенню,  у зв'язку з наступним.

                    Так, відповідно до даних проведеної перевірки було встановлено, що за період з 01.01.2004 року до 30.06.2004 року сума утриманого податку з доходів фізичних осіб склала 865,82 грн.

                    З акту перевірки №281/26-02/31951601 від 30.07.2004 року вбачається, що загальна площа земельних угідь, що використовувались Селянським (фермерським) господарством "Лідер" у 2004 році, склала 196,24 га, з яких 170,24 га –це площа сільськогосподарських угідь, наданих населенням в оренду позивачу за 38 договорами.

                    Відповідно до наданих договорів, укладених між населенням та Селянським (фермерським) господарством "Лідер", за користування земельними ділянками позивач сплачує щорічну орендну плату в розмірі 874,73 грн. (з розрахунку на одну земельну ділянку) за 35 договорами, 473,36 грн. за 2 договорами та 1749,46 за 1 договором. Сума орендної плати за всі ділянки за період з 01.01.2004 року до 30.06.2004 року склала 16619,86 грн. Відповідно до вимог пункту 22.3 статті 22 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” сума податку з доходів фізичних осіб від здачі у оренду земельних паїв склала 2160,58 грн.

                    Позивач проти викладеного не заперечує, проте, в апеляційній скарзі зазначає, що неправомірним є щомісячне нарахування сум податку з доходів фізичних осіб від здачі у оренду земельних паїв, оскільки відповідно до умов договорів оренди земельних паїв, укладених з населенням, строк орендної плати встановлювався до сплати з серпня місяця поточного року оренди землі, а відповідно до вимог підпункту 9.1.5 пункту 9.1 статті 9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” доходи від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю кінцево оподатковуються при їх виплаті за їх рахунок.

                    Згідно з пунктом 4.1 статті 4 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

                    Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

                    Підпунктом 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 Закону встановлено, що податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

                    Таким чином, до складу місячного оподаткованого доходу громадян включаються доходи, отримані у вигляді заробітної плати, а також доходи від надання в оренду земельних паїв, а податковим агентом згідно з нормами зазначеного Закону є Селянське (фермерське) господарство "Лідер".

                    Господарський суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність дій податкового органу з визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 2160,58 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 4321,16 грн., оскільки позивач був податковим агентом платників податків –фізичних осіб, тому повинен був утримувати та сплачувати податок до бюджету.

                    Проте, судом першої інстанції не було взято до уваги, що розрахунки за договорами оренди земельних паїв здійснювались у серпні місяці поточного року, у якому здійснюється оренда.

                    Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” об'єктом оподаткування резидента є  загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом  зменшення  загального  річного  оподатковуваного доходу на суму  податкового кредиту такого звітного року; доходи   з  джерелом  їх  походження  в Україні,  які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті;  іноземні доходи.

                    Загальний річний дохід, що підлягає оподаткуванню, числення якого передбачено пунктів 4.1, 4.2 статті 4 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, не є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб, оскільки таким об'єктом є чистий річний дохід.

                    Підпунктом 9.1.5 пункту 9.1 статті 9 Закону встановлено, що доходи від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю кінцево оподатковуються при їх виплаті за їх рахунок.

                    Таким чином, висновки суду щодо включення до складу щомісячного оподатковуваного доходу громадян доходів від здачі в оренду земельного паю за сумами орендної плати, строк сплати якої не настав, у зв'язку з чим виникнення обов'язку нарахування податку з доходів фізичних осіб до настання строку виплат,  є помилковими.

                    Закон України „Про податок з доходів фізичних осіб” не покладає на податкового агента такого обов'язку, як самостійне обчислення ним річної орендної плати за земельні паї шляхом поділення її на пропорційні щомісячні авансові платежі.

                    Більш того під час розгляду спору позивачем був доведений факт нарахування та сплати сум податку з доходів фізичних осіб, отриманих за надання у оренду земельних паїв, у серпні місяці коли були здійснені розрахунки за договорами оренди, що відповідає вимогам підпункту 9.1.5 пункту 9.1 статті 9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”.

                    Таким чином, судова колегія вважає неправомірним визначення позивачу податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 2160,58 та застосування штрафних санкцій в розмірі 4321,16 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення від 30.07.2004 року №292600/0.

                    У зв'язку з викладеним, судова колегія вважає рішення суду першої інстанції таким, що підлягає скасуванню як прийняте з порушенням вимог норм матеріального та процесуального права.

                    Керуючись статтями 195, пунктом 3 статті 198, статтею 202, статтею 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

                    1. Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Лідер" задовольнити.

          2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16-19.08.2005 року у справі № 2-16/603-2005 скасувати.

          3. Позов Селянського (фермерського) господарства "Лідер" задовольнити.

          4. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим від 30.07.2004 року №292600/0 про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб  в сумі 6452,58 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 12905,16 грн.

                    5. Стягнути  з Державного бюджету України (ОКПО 23191959 р/р  35214004000032 Управління держказначейства в АР Крим м. Сімферополя  МФО  824626)  на користь Селянського (фермерського) господарства "Лідер" (97121, с.  Омельянівка, Нижньогірського району, вул. Центральна, 150, п/р 260085795 в КРД АППБ "Аваль", м. Сімферополь, МФО 324021, ОКПО 31951601, ІНН 319516001202) витрати по сплаті державного мита у сумі 85,00 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу 118,00 грн.

          6. Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати виконавчий документ.

                    Постанова набирає законної сили з моменту оголошення.

                    Постанову може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                            К.В. Волков

Судді                                                                                          В.С. Голик

                                                                                          І.В. Черткова