Постанова

від 03.09.2019 по справі 400/218/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2019 р. Категорія: 108080100м.ОдесаСправа № 400/218/19 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Семенюка Г.В.

суддів: Потапчука В.О. , Шляхтицького О.І.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Миколаївській області на Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2019 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Премиум Альянс" до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.01.2019 року № 00002821406, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ ДФС) від 15.01.2019 року № 00002821406, мотивуючи його тим, що товари і документи, які були доставлені транспортом постачальників і надійшли 20.12.2018 року, на момент перевірки знаходились у приміщенні складу, але не були внесені в облікову програму в зв`язку з їх надходженням безпосередньо перед початком перевірки. На час проведення перевірки у позивача не було можливості обробити одночасно всі поточні документи щодо руху товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ). Документи були внесені у облікову програму протягом операційного дня в звичайному робочому режимі в порядку черговості надходження.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 15.01.2019 року № 00002821406.

Не погодившись з Рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що відповідальні особи при проведені перевірки позивача та винесені податкового повідомлення-рішення про застосування до позивача фінансових санкцій діяли у повній відповідності до вимог чинного законодавства, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Учасники справи сповіщались належним чином про час, дату та місце проведення судового засідання, однак своїм правом на участь в розгляді апеляційної скарги не скористались та у судове засідання не з`явилися, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження згідно ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що позивач зареєстрований як юридична особа 24.11.2014 року, Основні види діяльності позивача за КВЕД: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинам переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки.

У період з 20.12.2018 року по 27.12.2018 року посадовими особами ГУ ДФС проведено фактичну перевірки дотримання ТОВ "Премиум Альянс" порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, виробництва та обігу підакцизних товарів, за результатами якої складено Акт від 27.12.2018 року № 317/14/29/14/39507924 (далі та раніше за текстом - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено ведення з порушенням обліку товарних запасів за місцем його реалізації та зберігання, а саме: на момент проведення перевірки, 20.12.2018 року, не обліковано ТМЦ згідно наступних накладних від 19.12.2018 року № 29995 на суму 7032,96 грн., від 20.12.2018 року № БС300015214 на суму 39145,94 грн., від 20.12.2018 року № БС300015215 на суму 1036,80 грн., від 20.12.2018 року № БС300015252 на суму 16539,84 грн., від 20.12.2018 року № БС300015250 на суму 35211,12 грн., від 20.12.2018 року № БС300015210 на суму 17108,64 грн., від 20.12.2018 року № БС300015213 на суму 197472,24 грн., від 20.12.2018 року № М00023729 на суму 197472,24 грн.

Позивач надав заперечення до Акту перевірки від 28.12.2018 року № 101, в яких зазначив, що товари і документи, які були доставлені транспортом постачальників і надійшли 20.12.2018 року, на момент перевірки знаходились у приміщенні складу, але ще не були внесені у облікову програму в зв`язку з їх надходженням безпосередньо перед початком перевірки. Відділ обліку ТОВ "Премиум Альянс" знаходиться за адресою вул. Космонавтів 83-а. На час проведення фактичної перевірки у підприємства не було можливості обробити одночасно всі поточні документи щодо руху ТМЦ. Документи були внесені у облікову програму протягом операційного дня в звичайному робочому режимі в порядку черговості надходження.

Зауваження та заперечення позивача до Акту перевірки на думку відповідача є безпідставним, а отже не спричиняють змін за результатами проведеної перевірки.

На підставі Акту перевірки та матеріалів перевірки ГУ ДФС 15.01.2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 00002821406 про застосування до ТОВ "Премиум Альянс" штрафних санкцій у розмірі 811 277, 20 грн.

Не погоджуючись із вищевказаним, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що товари, які надійшли згідно вищезазначених накладних 20.12.2018 року були належним чином обліковані позивачем.

П`ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України № 265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Згідно зі статтею 20 Закону №265/95-ВР до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Національним положенням (стандартом) є затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку Запаси (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за №751/4044, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Положення (стандарт) 9 ), яким визначено методологічний засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.

Правові ж засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України від 16.07.1999 № 996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Відповідно до статті 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Отже, документами, що є підставою для внесення записів до бухгалтерського обліку є накладні, витратні накладні, товарно-транспортні накладні, тощо.

В свою чергу, законодавством не передбачено, що за місцем знаходження господарської одиниці суб`єкта господарювання повинні зберігатись оригінали первинних документів на придбання товарно-матеріальних цінностей, які є підставою для бухгалтерського обліку, ведення якого відповідно до статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" покладено на уповноважену особу.

Колегія суддів вказує, що сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом первинних документів за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" , не є підставою для застосування до платника фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Аналогічні правові висновки наведені у постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 825/10/17.

Позивачем до позовної заяви додано копії первинних документів на отриманий під час проведення перевірки товар (видаткові накладні, ТТН, оборотно-сальдові відомості).

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами регулюється "Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженим Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року (далі - Положення).

Пунктом 3.5. Положення передбачено, що перенесення інформації з первинних документів до облікових регістрів повинно здійснюватися в міру її надходження до місця обробки, проте не пізніше терміну, що забезпечує своєчасну виплату заробітної плати, складання бухгалтерської та іншої звітності і розрахунків.

Згідно ч. 5 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Будь-яких обов`язків щодо миттєвого відображення в обліку товарів, що надійшли, зазначені норми не містять.

Крім того, зафіксовані в Акті перевірки накладні були оброблені працівниками позивача в програмі обліку, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями за 19.12.2018 року та за 20.12.2018 року. Зазначене дозволяє зробити висновок, що товари, які надійшли згідно вищезазначених накладних 20.12.2018 року були належним чином обліковані позивачем.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області, - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2019 року по справі № 400/218/19, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Семенюк Г.В. Судді Потапчук В.О. Шляхтицький О.І.