Рішення

від 13.05.2009 по справі 2-620/09

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 2-620/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2009 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Ковтуненка В.О., при секретарі Брітовій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності, третя особа: Маріупольська міська Рада,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 посилаючись на те, що є власником домоволодіння №1 по вулиці Кальчанській в місті Маріуполі, а відповідачка, будучи суміжним землекористувачем та власником домоволодіння № 1-В по провулку К.Маркса в місті Маріуполі без отримання відповідних дозволів державних органів проводить будівельні роботи по будівництву сараю на відстані менше 1,5м. від належного йому гаражу літ.Г. Оскільки відповідачкою порушені державні будівельні норми та правила, вона була притягнута до адміністративної відповідальності. Незаконне будівництво сараю порушує земельні права позивача та є перешкодою у приватизації земельної ділянки по вулиці Кальчанській, 1. Просить заборонити ОСОБА_2 та іншим особам проводити роботи по будівництву будь-якого нерухомого майна за адресою: місто Маріуполь, вулиця Карла Маркса, 1-В без належним чином оформленого дозволу на проведення будівельних робіт та належним чином розробленої проектної документації, а також зобов'язати ОСОБА_2 демонтувати сарай та фундамент, які самовільно збудовані на земельній ділянці по вулиці Кальчанській, 1, яка знаходиться у нього в користуванні.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги зазначивши, що фундамент та сарай самовільно збудовані на земельній ділянці по вулиці К.Маркса, 1-В.

ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та додатково пояснив, що на підставі даних, зазначених у квартальній зйомці №234 1956 року та технічних планах БТІ міста Маріуполя, вважає, що ОСОБА_2 самовільно захватила частину належної йому земельної ділянки по вулиці Кальчанській, 1, в місті Маріуполі та самовільно побудувала спірну будівлю. Відмовився від проведення експертного дослідження спірного фундаменту та сараю. Не заперечував, що відповідачкою зупинені будівельні роботи.

Представник позивача підтримав доводи ОСОБА_1

Відповідачка та її представник заперечувала проти задоволення позовних вимог посилаючись на наступні обставини. У 2001 році ОСОБА_2 придбала у власність домоволодіння №1-В по провулку К.Маркса в місті Маріуполі до складу якого входили сараї літ.Б та літ.В, які були побудовані у 1961 році. Через тривалий термін експлуатації вказані будівлі почали створювати небезпеку у користуванні, в зв'язку з чим в 2007 році вона звернулася до Жовтневої районної адміністрації та отримала дозвіл на виконання переобладнання сараю літ.Б та ремонт сараю літ.В. Але в подальшому вона без розробки проектної документацію та дозволу на виконання будівельних робіт частково укріпила фундамент сараю літ.В за що була притягнута до адміністративної відповідальності, після чого усі роботи були припинені. В подальшому вона має намір належним чином виконати рішення органу місцевого самоврядування. Таким чином, вважає вимоги ОСОБА_1 необгрунтованими, оскільки, по-перше, сарай літ.В вона не будувала, по-друге, межа між домоволодіннями не встановлена, по-третє, вона лише почала реконструкцію в межах існуючої будівлі, в зв'язку з чим вимога, щодо демонтування сараю та його фундаменту є безпідставними. Крім того, вважає, що вимоги щодо заборони проведення будівельних робіт є зайвими, оскільки нормативними актами врегульований порядок проведення будівництва і вона в подальшому буде його дотримуватися.

Представник Маріупольської міської ради вважає, що позов підлягає задоволенню в частині заборони ОСОБА_2 проведення будівельних робіт без належним чином розробленої проектної документації та отримання відповідних дозволів, оскільки початок самовільної реконструкції мав місце, а інші вимоги позивача необгрунтованими, оскільки докази на їх підтвердження суду не надані.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до нотаріально посвідченого договору дарування від 16.08.1993р, реєстраційний номер №3-3518, ОСОБА_1 є власником домоволодіння №1 по вулиці Кальчанській в місті Маріуполі. Вказаний договір зареєстрований в Маріупольському БТІ 28.09.1993р. №10527.

Згідно з технічним планом Маріупольського БТІ домоволодіння №1 по вулиці Кальчанській в місті Маріуполі межує з домоволодінням №1-В по провулку К.Маркса в місті Маріуполі.

Згідно з біржовим контрактом №11641 від 09.11.2001р. (довір купівлі-продажу), укладеним на Маріупольській універсальній товарній біржі, ОСОБА_2 є власником домоволодіння №1-В по провулку К.Маркса в місті Маріуполі. Вказаний біржовий контракт зареєстрований в Маріупольському БТІ 27.11.2001р. №39464.

Згідно з технічним планом Маріупольського БТІ домоволодіння №1-В по провулку К.Маркса в місті Маріуполі сараї літ.Б. та літ.В збудовані у 1961 році. Сарай (літня кухня) літ.Б має цегляний фундамент та цегляні стіни, а сарай літ.В має фундамент у вигляді дерев'яних стовпів, а стіни з деревини.

Згідно з рішенням колегії Жовтневої районної адміністрації №115 від 28.03.2007 р. ОСОБА_2 дозволено виконання переобладнання сараю літ.Б та ремонт сараю літ.В, розташованих на території домоволодіння за адресою: місто Маріуполь, вулиця Карла Маркса, 1-В відповідно до технічної документації комунального підприємства „Міське архітектурне бюро". ОСОБА_2 зобов'язано розробити проектну документацію та узгодити її в головному управлінні архітектури і містобудування, звернутися до інспекції держархбудконтролю головного управління архітектури і містобудування для оформлення дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з повідомленням Маріупольського БТІ від 13.11.2008р. станом на час останньої інвентаризації від 06.11.2001р. домоволодіння №1-В по провулку К.Маркса, зареєстрованого за ОСОБА_2, самочинно зведених будівель не має.

Згідно з повідомленнями від 17.09.2007 р. та від 01.09.2008р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 про незгоду з будівництвом сараю на суміжній земельній ділянці по провулку К.Маркса, встановлено, що дозвіл на проведення будівельних робіт не видавався, в зв'язку з чим ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 96 ч. 3 КУпАП.

Згідно з повідомленням від 23.09.2008р. Державним пожежним наглядом Жовтневого району міста Маріуполя за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 встановлено, що існуючи на земельних ділянках №1 по вулиці Кальчанській та №1-В по провулку К.Маркса в місті Маріуполі будівлі розташовані без дотримання вимог протипожежних розривів, які регламентовані нормативними актами.

Постановою Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 23 квітня 2008 року частково задоволено адміністративний позов прокурора Жовтневого району міста Маріуполя в інтересах ОСОБА_1 до Маріупольської міської Ради, Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю „Проектно-експертна фірма „Землі Приазов'я" про скасування рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради № 128/4 від 17.03.2004р. та Державного Акту на право власності на земельну ділянку від 21.06.2004р., а також щодо повернення самовільно захопленої земельної ділянки, третя особа: ОСОБА_2.

Постановою суду визнаний недійсним пункт 1.4.1 Рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради №128/4 від 17.03.2004р. „Про надання громадянам України у власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, які перебувають у їх ' користуванні згідно з договорами купівлі-продажу будинків в Орджонікідзевському, Жовтневому, Іллічівському та Приморському районах міста", а саме щодо надання ОСОБА_2 земельної ділянки (кадастровий номер 1412300000:04:015:0046) по провулку Карла Маркса, 1-В, в Жовтневому районі міста Маріуполя, площею 190 кв.м.

На Маріупольську міську Раду, Управління земельних ресурсів в місті Маріуполі, Товариство з обмеженою відповідальністю „Проектно-експертна фірма „Землі Приазов'я", Маріупольський відділ Донецької регіональної філії - Державне підприємство „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам" покладено зобов'язання розглянути питання щодо відповідності Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДН №080564 від 21.06.2004р. виданого ОСОБА_2 про передачу їй у власність земельної ділянки площею 0,019 га по провулку Карла Маркса, 1-В, в Жовтневому районі міста Маріуполя, на підставі Рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради №128/4 від 17.03.2004р., фактичному землекористуванню та підготувати нову технічну документацію.

Рішенням Маріупольської міської ради від 04.11.2008р. прийнято до відома інформація щодо невідповідності Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку від 21.06.2004р. №374 фактичному землекористуванню. Рекомендовано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернутися для підготовки технічної документації необхідної для прийняття рішення про надання у власність земельних ділянок по вулиці Кальчанській, 1 та провулку К.Маркса, 1-В. Зазначено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не можуть дійти домовленості як саме проходить межа між домоволодіннями та домовитися про порядок користування частиною земельної ділянки, яка знаходиться між домоволодіннями.

Згідно з вимогами статей 376,391 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Судом встановлено та не заперечувалося сторонами, що відповідачка ОСОБА_2, будучи з 2001 року власником домоволодіння №1-В по провулку К.Маркса в місті Маріуполі, у 2007 році отримала дозвіл на виконання переобладнання сараю літ.Б та ремонт сараю літ.В, розташованих на території домоволодіння, без розроблення та узгодження проектної документації і оформлення дозволу на виконання будівельних робіт самочинно почала реконструкцію фундаменту сараю літ.В.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивачем не надані належні докази того, що ОСОБА_2 самочинно побудувала сарай літ.В, оскільки за даними Маріупольського БТІ він включений у склад домоволодіння.

Проте, через порушення ОСОБА_2 зобов'язань, покладених на неї рішенням колегії Жовтневої районної адміністрації №115 від 28.03.2007 р. суд вважає можливим задовольнити вимоги ОСОБА_1 в частині заборони ОСОБА_2 виконання переобладнання сараю літ.Б та ремонт сараю літ.В, розташованих на території домоволодіння за адресою: місто Маріуполь, провулок Карла Маркса, 1-В без розроблення та узгодження проектної документації та отримання дозволу на проведення будівельних робіт.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині заборонити ОСОБА_2 та іншим особам проводити роботи по будівництву будь-якого нерухомого майна за адресою: місто Маріуполь, провулок Карла Маркса, 1-В без належним чином оформленого дозволу на проведення будівельних робіт та належним чином розробленої проектної документації, слід відмовити. Так, в межах Цивільно-процесуального законодавства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов'язання невизначеного кола осіб в подальшому не проводити будівельні роботи є безпідставним, оскільки встановлює обов'язки на майбутнє без наявності спірних правовідносин.

За таких обставин суд вважає, що заявлені позовні вимоги щодо зобов'язання ОСОБА_2 демонтувати сарай та фундамент, які самовільно збудовані, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати: судовий збір у сумі 08 гривень 50 копійок та витрати на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи у сумі 07 гривень 50 копійок.

На підставі Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 10,11,60,88,209,212,214-215,218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_2 виконання переобладнання сараю літ.Б та ремонт сараю літ.В, розташованих на території домоволодіння за адресою: місто Маріуполь, провулок Карла Маркса, 1-В без розроблення та узгодження проектної документації та отримання дозволу на проведення будівельних робіт.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 затрати по оплаті державного мита у сумі 08 гривень 50 копійок, витрати на інформаційно-судове забезпечення у сумі 07 гривень 50 копійок, а всього 16 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд міста Маріуполя шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.