Постанова
Іменем України
29 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 607/8405/16-ц
провадження № 61-26345св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2 ,
відповідач - публічне акціонерне товариство Фідобанк ,
представники відповідача: Греньо Михайло Михайлович , Бойко Андрій Валерійович , Горенко Надія Вікторівна , Диба Ігор Романович , Поп Марія Орестівна ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Тернопільської області у складі колегії суддів: Ткач З. Є., Міщія О. Я., Шевчук Г. М. від 19 вересня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства Фідобанк (далі - ПАТ Фідобанк ), про повернення безпідставно списаних з рахунку грошових коштів.
Позовна заява мотивована тим, що 02 лютого 2016 року у ПАТ Фідобанк на її ім`я було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні України, на який 17 травня 2016 року вона внесла грошові кошти в сумі 150 000 грн. 18 травня 2016 року всі кошти з її рахунку були безпідставно перераховані на рахунок № НОМЕР_2 , який належить юридичній особі ПП Західпромгруп .
Із довідки відповідача від 30 червня 2016 року дізналася, що залишок коштів на її рахунку № НОМЕР_1 станом на 17 червня 2016 року становить 00 грн 00 коп.
Посилаючись на те, що вимога про повернення на її рахунок зазначених коштів банком залишилася без належного реагування, просила зобов`язати ПАТ Фідобанк повернути грошові кошти в сумі 150 000 грн, шляхом зарахування коштів на рахунок № НОМЕР_1 , який відкритий у ПАТ Фідобанк .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 липня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано ПАТ Фідобанк повернути безпідставно списані з рахунку № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 149 900 грн шляхом їх зарахування на рахунок № НОМЕР_1 , який відкритий ОСОБА_1 в ПАТ Фідобанк .
Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що без наявності встановлених законом підстав для списання грошових коштів у сумі 150 000 грн з рахунку позивача без її розпорядження, остання протиправно була позбавлена права власності на грошові кошти, у зв`язку з чим порушене право позивача підлягає захисту в обраний нею спосіб.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 19 вересня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ Фідобанк задоволено. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 липня 2017 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у позові.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що оскільки на момент ухвалення оскаржуваного рішення ПАТ Фідобанк вже перебував у ліквідації, то задоволення вимог ОСОБА_1 , як кредитора відповідача, можливе лише у спосіб, передбачений спеціальним законом, тобто в порядку черговості шляхом зарахування відповідних вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Фідобанк у порядку, передбаченому Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .
Узагальнені доводи касаційної скарги
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції належним чином не з`ясував всіх фактичних обставин справи; не врахував, що незаконні дії ПАТ Фідобанк спрямовані на позбавлення її права власності на грошові кошти, що є грубим порушенням Конституції України, ЦК України, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, та підлягає захисту шляхом відновлення становище, яке існувало до порушення - зарахування грошових коштів на рахунок позивача. Наявність обставин, за яких згідно зі статтею 1074 ЦК України законодавець дозволяє списання коштів з рахунку клієнта без його розпорядження, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 607/8405/16-ц з Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Указану справу передано до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 02 лютого 2016 року між ОСОБА_1 та ПАТ Фідобанк був укладений договір комплексного банківського обслуговування, відповідно до умов якого банк відкрив на її ім`я поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні України.
Згідно квитанції ПАТ Фідобанк від 17 травня 2016 року за № 383146091 ОСОБА_1 внесла на власний поточний рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 150 000 грн.
Згідно довідки №2-3-8-12/1650-ВА-ОГ від 30 червня 2016 року станом на 17 червня 2016 року залишок коштів на рахунку № НОМЕР_1 становив 00 грн 00 коп.
Відповідно до виписки з особового рахунку 18 травня 2016 року ПАТ Фідобанк грошові кошти в сумі 150 000 грн перерахувало з поточного рахунку позивача на поточний рахунок № НОМЕР_2 , який належить юридичній особі ПП Західпромгруп з призначенням платежу: Повернення коштів згідно статті 67 Закону України Про банки та банківську діяльність .
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою-третьою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Статтею 1071 ЦК України встановлено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
За змістом статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
Постановою Національного банку України від 20 травня 2016 року № 8 ПАТ Фідобанк віднесено до категорії неплатоспроможних.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО) від 20 травня 2016 року № 783 розпочато процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 20 травня по 19 червня 2016 року включно.
Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО продовжено строк тимчасової адміністрації до 19 липня 2016 року та продовжено повноваження уповноваженої особи ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ Фідобанк з 20 червня до 19 липня 2016 року.
Відповідно до рішення правління Національного банку України від 18 липня 2016 року № 142-рш Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Фідобанк виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення від 19 липня 2016 року № 1265 Про початок процедури ліквідації ПАТ Фідобанк та делегування повноважень ліквідатора банку .
Згідно з пунктом 6 статті 2 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов`язань перед кредиторами, норми Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.
Статтею 36 вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.
Зокрема, згідно з підпунктами 1, 2 частини п`ятої статті 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.
Із указаним позовом ОСОБА_1 звернулась до суду 03 серпня 2016 року, тобто після запровадження у банку тимчасової адміністрації.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що якщо на момент ухвалення рішення судом першої інстанції у банку вже було введено тимчасову адміністрацію, це унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 20 січня 2015 року у справі № 6-2001цс15, від 13 червня 2016 року у справі № 6-1123цс16, від 12 квітня 2017 року у справі № 6-350цс17.
ОСОБА_1 не зверталась до ФГВФО про прийняття рішення про повернення коштів за вкладами фізичних осіб, що передбачено пунктом 4 частини третьої статті 12 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування рішення суду апеляційної інстанції, оскільки зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції, були предметом дослідження у суді із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Оскільки оскаржуване рішення апеляційного суду залишено без змін, а скаргу без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення апеляційного суду Тернопільської області від 19 вересня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Є. Червинська
С. Ю. Бурлаков
В. М. Коротун
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 29.08.2019 |
Оприлюднено | 04.09.2019 |
Номер документу | 84005885 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Червинська Марина Євгенівна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Євграфова Єлизавета Павлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні