Рішення

від 28.08.2019 по справі 910/8497/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.08.2019Справа № 910/8497/19Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Військової частини НОМЕР_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю КЛАСТ

про стягнення 116744,87 грн.

за участі представників:

від позивача: Матієнко О.Б., за довіреністю,

від відповідача: не з`явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю КЛАСТ про стягнення 116744,87 грн. пені, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач порушив строк постачання товару за Договорами про закупівлю №122/18 від 18.07.2018 та № 137/18 від 27.07.2018.

Ухвалою суду від 05.07.2019 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та встановлено строк для подання клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, а саме: відповідачу протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, а позивачу не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.

Ухвалою суду від 05.08.2019 задоволено клопотання позивача про проведення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та повідомлено останніх про призначене судове засідання на 15.08.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2019 позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

19.08.2019 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 20.08.2019 продовжено розгляд справи та призначено судове засідання на 29.08.2019.

Відповідач ухвалу про відкриття провадження від 05.07.2019 отримав, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень, однак у визначений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.07.2018 між позивачем, як замовником, та відповідачем, як постачальником, укладено договір № 122/18 про закупівлю (далі договір № 122/18), за умовами якого постачальник зобов`язався поставити замовникові товар у кількості та у строки, визначені у специфікації товару (додаток №1 до договору), а замовник зобов`язався прийняти та оплатити такий товар (пункт 1.2. договору).

Відповідно до пункту 1.4. договору № 122/18 постачальник здійснює постачання товару після відправлення замовником (командиром військової частини НОМЕР_1 ) письмового повідомлення про готовність до виконання умов договору, яким замовник визначає обсяги закупівлі товару.

Умовами специфікації передбачено, що постачальник повинен поставити замовнику товар у термін до 30.09.2018 включно.

Відповідно до пункту 3.1. договору № 122/18 та специфікації сума цього договору становить 299999 грн., у т.ч. ПДВ 20 % у розмірі 49999,83 грн. Ціна товару визначена у протоколі погодження ціни (додаток 2 до договору) за результатами проведення електронного аукціону.

Також між сторонами у справі укладений договір від 27.07.2018 № 137/18 про закупівлю, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити замовникові товар у кількості та у строки, визначені у специфікації товару (додаток №1 до договору), а замовник зобов`язався прийняти та оплатити такий товар (пункт 1.2. договору).

Відповідно до пункту 1.4. договору № 137/18 постачальник здійснює постачання товару після відправлення замовником (командиром військової частини НОМЕР_1 ) письмового повідомлення про готовність до виконання умов договору, яким замовник визначає обсяги закупівлі товару.

Умовами специфікації передбачено, що постачальник повинен поставити замовнику товар у термін до 30.09.2018 включно.

Відповідно до пункту 3.1. договору № 137/18 та специфікації сума цього договору становить 605000 грн., у т.ч. ПДВ 20 % у розмірі 100833,33 грн. Ціна товару визначена у протоколі погодження ціни (додаток 2 до договору) за результатами проведення електронного аукціону.

Як вбачається із матеріалів справи, 26.07.2018 позивач повідомив відповідним листом № 350/107/2187/ПО про готовність до виконання умов договорів № 122/18 та № 137/18 в повному обсязі.

Однак відповідач у порушення взятих на себе зобов`язань за вказаними договорами поставку товарів не здійснив, у зв`язку з чим позивач звертався до відповідача з листом від 05.10.2018 № 350/107/3217/ПО про розірвання договорів та з претензією від 19.11.2018 № 350/107/3611 про сплату пені, проте відповідач товар не поставив та пеню не сплатив.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина 2 статті 549 ЦК України).

Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Умовами пункту 7.2. укладених між сторонами договорів № 122/18 та № 137/18 встановлено, що за порушення строків (термінів) поставленого товару або заміну його на якісний понад строки, зазначені у пунктах 2.2, 2.3 та 5.1 цих договорів, постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, з якого допущено прострочення постачання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від вказаної вартості. У разі відмови від постачання товару сплачується штраф у розмірі 10 % вартості непоставленого товару.

Відтак, позивач нарахував за прострочення постачання товару пеню в розмірі 0,1 % за договором № 122/18 у розмірі 8699,97 грн., за договором № 137/18 у розмірі 17545 грн., а також 90499,90 грн. штрафу в розмірі 10 % від загальної суми непоставленого за обома договорами товару.

Оскільки відповідач фактично відмовився від поставки товару за договорами № 122/18 та № 137/18, нарахування позивачем штрафу у розмірі 10 % від вартості не поставленого товару за вказаними договорами у сумі 90499,90 грн. здійснено за арифметичним перерахунком суду вірно та обґрунтовано, а відтак дана позовна вимога підлягає задоволенню.

Водночас, за встановленими судом обставинами справи прострочення відповідачем виконання зобов`язань з поставки товару не відбулося, оскільки останній поставляти товар відмовився, у зв`язку з чим позовна вимога про нарахування штрафу за прострочення постачання товару є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку з частковим задоволенням позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КЛАСТ (03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 14/2; ідентифікаційний код 32960177) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) 90499 (дев`яносто тисяч чотириста дев`яносто дев`ять) грн. 90 коп. штрафу, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1489 (одна тисяча чотириста вісімдесят дев`ять) грн. 15 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено: 03.09.2019.

Суддя К.В. Полякова