Рішення

від 21.08.2019 по справі 925/584/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2019 року м. Черкаси справа № 925/584/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючої судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Юхименко О.В. за участю представника позивача - Воробьов В.В, адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Світанок до

Приватного підприємства Мілкстар

про стягнення 529413 грн 24 коп,

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Світанок звернулося з позовом до суду про стягнення боргу у сумі 529413 грн 24 коп, з яких: 387286 грн 70 коп заборгованості, 140489 грн 32 коп пені, 115101 грн 40 коп інфляційних та 27025 грн 14 коп три відсотки річних з Приватного підприємства Мілкстар, обґрунтувавши позовні вимоги порушення відповідачем строків виконання зобов`язання, які передбачені договором №159/14 від 15.09.2015 (позивач набув право вимоги до відповідача згідно з договором відступлення права вимоги №9/0117-3 від 09.01.2017) та договором №3 від 01.12.2016 в частині оплати поставленого продукції. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати: 8700,00 грн судового збору та 40000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 11.06.2019 позовна заява прийнята судом до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву і всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову у строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, підготовче засідання призначене 22.07.2019 об 10 год 30 хв.

Відповідач, у встановлені судом строки, відзиву на позов суду не надав. Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 11.06.2019, отримана представником відповідача 14.06.2019, що свідчить про повідомлення відповідача про справу, яка розглядаються судом та дату судового засідання.

Відповідач направив до суду клопотання від 17.07.2019 про відкладення розгляду справи, посилаючись на неотримання позовних матеріалів від позивача (клопотання надійшло 22.07.2019 після судового засідання).

Ухвалою суду від 22.07.2019 підготовче засідання у справі було відкладено з метою витребування оригіналів документів у позивача, а ухвалою від 31.07.2019 судом було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 21.08.2019.

Ухвали суду від 22.07.2019 та від 31.07.2019 отримані уповноваженим представником відповідача 24.07.2019 та 05.08.2019 відповідно, що підтверджується наявним у матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

30.07.2019 та 20.08.2019 відповідачем знову подавалися заяви про відкладення розгляду справи. Заяви обґрунтовані тим, що відповідач не отримував від позивача копії позовної заяви та доданих до неї документів та ухвали суду про відкриття провадження у справі, що унеможливило у встановлені судом строки надати обґрунтований відзив на позовну заву. Відповідач просив визнати поважною причину неподання відзиву на позов, справу без участі представника відповідача просив не розглядати.

Представник позивача проти задоволення клопотання заперечував.

Суд, розглянувши клопотання представника відповідача та заслухавши пояснення представника позивача, вважає, що заява не підлягає до задоволення. Відповідно до частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

З огляду на наведені положення та наявність у матеріалах справи належних доказів на підтвердження направлення позивачем Приватному підприємству Мілкстар копії позовної заяви з додатками, належне повідомлення судом відповідача про розгляд справи та можливістю ознайомитися з матеріалами справи (представник відповідача ознайомився зі справою тільки 15.08.2019), суд не мав підстав для задоволення заяви відповідача.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, за відсутності учасника справи, якого повідомлено про час та місце проведення судового засідання.

У судовому засіданні 21.08.2019 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

15 вересня 2014 року між Публічним акціонерним товариством Христинівський молокозавод (Товаропереробник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Світанок (Товаровиробник, позивач у справі) було укладено договір поставки молока №159/14 (далі договір№159/14) , за умовами якого Товаровиробник зобов`язується поставити Товаропереробнику, а Товаропереробник зобов`язується прийняти й оплатити молоко (товар) згідно ДСТУ 3662-97, а саме: молоко в перерахунку по базисному вмісту жиру ГОСТ 5867-90, білка ГОСТ 25179-90, кислотності ГОСТ 3624-90, масової частки сухих речовин ГОСТ 3626-73 та густини ГОСТ 3625-84, ветеринарним і санітарним вимогам МВ 5.08.07./1232 від 11.10.1995 за договірними цінами, обумовленими протоколом погодження цін з переглядом їх в залежності від умов.

Відповідно до пункту 1.2 договору №159/14 загальна кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент), одиниці виміру Товару, ціна за одиницю виміру Товару, визначаються Сторонами окремо для кожної партії Товару і відображаються у додатках до Договору та/або в рахунках-фактурах та/або накладних та/або товарних (товарнотранспортних) накладних, які мають силу специфікації (ст. 266 ГК України).

Умови постачання товару сторони визначили розділом 2 договору №159/14, відповідно до пункту 2.1.1 якого поставка товару по цьому Договору за домовленістю Сторін може здійснюється на умові EXW франко- Товаровиробник/Кіровоградська область, Добровеличківський район, с.Тишівка, вул.Суворова, 1/ , відповідно до умов ІНКОТЕРМС (в редакції 2010 року). DDP /Черкаська обл., м.Христинівка, вул.Пушкіна, 24, відповідно до умов ІНКОТЕРМС (в редакції 2010 року).

Оплату товару Товаропереробник здійснює шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Товаровиробника по факту отримання продукції (пункт 6.1 договору №159/14).

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2015.

15 вересня 2014 року між сторонами цього договору №159/14 був підписаний протокол погодження базової ціни, відповідно до пункту 1 якого ціна постачання 1 кг молока базисної жирності 3.4% становить: 1 гатунку-4,40 грн в т.ч. ПДВ, будь-які нарахування, компенсації, додаткові витрати. Молоко ІІ ґатунку , негатункове та фальсифіковане молоко Тваровиробником не приймається.

За отриманий, згідно з укладеним договором №159/14, товар Публічне акціонерне товариство Христинівський молокозавод (Товаропереробник) повністю не розрахувався, заборгувавши позивачу 246426 грн 80 коп.

09 січня 2017 року між Публічним акціонерним товариством Христинівський молокозавод (Первісний боржник) Публічним акціонерним товариством Мілкстар (Новий боржник, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Світанок (Кредитор, позивач у справі) було укладено договір про переведення боргу №9/0117-3, відповідно до пункту 1 якого регулюються відносини пов`язані із зміною зобов`язаної сторони (Первісного боржника) у зобов`язанні, що виникає із договору №159/14, який укладений між Первісним боржником та Кредитором (надалі іменується Основний договір ).

Відповідно до пункту 2 договору про переведення боргу, первісний боржник переводить на Нового боржника борг (грошове зобов`язання) у розмірі 246426 грн 80 коп, що виник на підставі Основного договору, а Новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов`язання у повному обсязі. Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами скріплення їх печатками сторін (пункт 8 договору про переведення боргу).

01 грудня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Світанок (постачальник - позивач у справі) та Приватне підприємство Мілкстар (покупець - відповідач у справі) уклали договір поставки №3 (далі - договір №3). Відповідно до пункту 1.1 цього договору, постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти на оплатити молоко коров`яче незбиране згідно ДСТУ 3662-97 (товар).

Пунктом 1.2 договору сторони погодили, що загальна кількість товару, одиниця виміру, ціна, визначаються сторонами окремо для кожної партії товару і зазначаються в додаткових угодах до договору, рахунках-фактурах, накладних товарно-транспортних накладних, які мають силу специфікації.

Умови постачання товару сторони визначили розділом 2 договору №3, відповідно до пункту 2.1.1 якого EXW відповідно до умов ІНКОТЕРМС (в редакції 2010 року) Кіровоградська область , Добровеличківський район, с.Тишківка, вул.Суворова,1 (місце поставки).

Оплату товару покупець здійснює шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 10 банківських днів від дня отримання товару і відповідних документів (пункт 6.1 договору№3).

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2017. Якщо за один календарний місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявить про його припинення, договір вважається продовженим ще на один календарний рік на тих же умовах.

Додатковою угодою №1 від 01.12.2016 до договору №3 сторони погодили, що починаючи з 01.12.2016 ціна за 1 кг базисної ваги молока коров`ячого незбираного 1 ґатунку згідно ДСТУ 3662-97 становить 7 грн 50 коп в т.ч. ПДВ.

На виконання умов договору №3 протягом квітня-грудня 2018 року позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується приймальними квитанціями від 30.04.2018, 31.05.2018, 31.07.2018, 31.08.2018, 30.09.2018, 31.10.2018, 30.11.2018 (а.с.43-49) та спеціальними товарними накладними на перевезення молочної сировини (а.с.103-137).

Свій обов`язок щодо оплати придбаного товару відповідач виконав частково, заборгувавши позивачу 145859 грн 90 коп.

У листі №69 від 05.02.2019 (а.с.12) позивач направив відповідачу проект договору про реструктуризацію заборгованості, запропонувавши відповідачу розстрочити сплату заборгованості у сумі 392286 грн 70 коп на шість місяців.

У відповідь листом №22 від 11.02.2019 (а.с.16) відповідач запропонував позивачу змінити строки розстрочення суми заборгованості, у зв`язку із скрутним фінансовим становищем підприємства, збільшивши строк розстрочки заборгованості з 6 на 10 місяців.

11.04.2019 між позивачем та відповідачем був складений та підписаний акт звірки розрахунків, відповідно до якого станом на 11.04.2019 за відповідачем рахується заборгованість у сумі 392286 грн 70 коп.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Світанок (Кредитор, позивач у справі) та Приватним підприємством Мілкстар (Боржник, відповідач у справі) було укладено договір про реструктуризацію заборгованості №1 від 05.02.2019 (а.с.29-30), відповідно до пункту 1 якого Кредитор та Боржник домовилися про реструктуризацію кредиторської заборгованості за отримане молоко, використане боржником у своїх комерційних цілях, що виникла у боржника перед кредитором станом на 31.12.2018 та не погашена до 31.01.2019 згідно з договором поставки молока №3 від 01.12.2016, шляхом розстрочення на шість місяців календарних місяців без відстрочення її погашення.

Відповідно до пункту 2 договору про реструктуризацію заборгованості, заборгованість, реструктуризація якої здійснюється згідно з договором не включаються суми неустойки (штрафів,пені), процентів річних, інфляційних нарахувань в обсязі 392286 грн 70 коп (згідно з актом звірки станом на 31.12.2018 сума заборгованості становить 402286 грн 70 коп, часткова оплата 16.01.2019 - 5000,00 грн та 04.02.2019 - 5000,00 грн).

Сума заборгованості, що підлягає реструктуризації становить 392286 грн 70 коп (пункт 3 договору про реструктуризацію заборгованості).

Відповідно до пункту 4 договору про реструктуризацію заборгованості, боржник зобов`язувався виплати у повному обсязі заборгованість рівними частинами починаючи з першого числа місяця, у якому укладено договір, відповідно до графіка погашення заборгованості згідно з додатком №1, який є його невід`ємною частиною, не пізніше останнього числа відповідного місяця.

За повне або часткове нездійснення платежів згідно з графіком погашення заборгованості у розмірі, що дорівнює сумі тримісячних платежів, кредитор має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку, здійснювати заходи щодо дострокового стягнення непогашеної суми заборгованості згідно з договором, нараховувати на непогашену суму заборгованості неустойку (штраф, пеню), проценти річних, інфляційних нарахувань (пункт 9 договору про реструктуризацію заборгованості).

У додатку №1 до договору про реструктуризацію заборгованості, сторони за договором розстрочили сплату заборгованості на 11 місяців, починаючи з лютого 2019 року і до листопада 2019 року включно боржник зобов`язаний щомісяця сплачувати по 36000,00 грн, в грудні 2019 року 32286,70 грн, що загалом становить суму заборгованості 392286 грн 70 коп.

За доводами позивача починаючи з дати укладення договору про реструктуризацію заборгованості Приватне підприємство Мілкстар платіжним дорученням №457 від 24.04.2019 перерахувало позивачу лише 5000,00 грн.

Оскільки, відповідач у визначений договором строк не розрахувався за поставлений товар, позивач звернувся з цим позовом до суду про примусове стягнення з відповідача 387286 грн 70 коп заборгованості, на які за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання нарахована пеня у сумі 140489 грн 32 коп та на підставі ст. 625 ЦК України 27025 грн 14 коп річних та 115101 грн 40 коп інфляційні, які просить суд стягнути разом із основною заборгованістю.

Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення заборгованості за товар, який отриманий згідно з договором №159/14 та договором №3, які за своєю правовою природою є договорами з поставки товару.

Матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами (стаття 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 266 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. Сторонами договору поставки можуть бути суб`єкти господарювання, зазначені у пунктах 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 Цивільного Кодексу України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до статті 692 Цивільного Кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статей 509, 510 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Статтею 520, 521 Цивільного кодексу України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (статті 513 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що згідно з умовами договорів №159/14 та №3 позивач поставляв товаропереробнику, покупцю: Публічному акціонерному товариству Христинівський молокозавод та відповідачу товар, який визначений умовами цих договорах. Згідно з договором про переведення боргу, відповідач зобов`язався виконати зобов`язання з оплати товару за договором №159/14. Факт отримання товару покупцями підтверджується приймальними квитанціями, спеціальними товарними накладними на перевезення молочної сировини, актом звіряння між позивачем та відповідачем, а також укладенням договору про розстрочення заборгованості та не заперечуються відповідачем. Загальна сума заборгованості за цими договорами становить 392286 грн 70 коп (246426 грн 80 коп договором №159/14 + 145859 грн 90 коп за договором №3).

За умовами договорів №159/14 та №3 покупець оплачує товар після його отримання та з відстрочкою оплати протягом 10 днів після отримання товару. Разом з тим, відповідно до умов договору про реструктуризацію заборгованості сторони змінили строки оплати товару, розстрочивши сплату загальної суми вартості отриманого товару за графіком, починаючи з лютого 2019 року до грудня 2019 року з щомісячною сплатою 36000 грн 00 коп (у грудні - 32286 грн 70 коп).

Отже, строк проведення розрахунку за отриманий товар за договорами (№159/14 та №3, з урахуванням договору про реструктуризацію заборгованості) на час прийняття рішення у справі є таким, що настав за лютий - липень 2019 року у сумі 216000 грн 00 коп (36000,00 грн*6 місяців). Після порушення провадження у справі, 08.08.2019 відповідачем було перераховано позивачу 5000,00 грн, які позивач зарахував у погашення заборгованості. Отже, сума заборгованості відповідача на час прийняття судом рішення становить 211000 грн 00 коп. Оскільки відповідач не сплатив вказану суму у строк визначений договором про реструктуризацію заборгованості, суд прийшов до висновку, що вказана сума підлягає до примусового стягнення з відповідача. В іншій частині вимог суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення заборгованості, оскільки на час прийняття рішення у справі, строк стягнення заборгованості (за період з серпня до грудня 2019 року) ще не настав.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Отже, провадження у справі в частині стягнення 5000,00 грн підлягає до закриття, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Статтею 610 Цивільного Кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (частина 2 статті 193, частина 1 статті 216 Господарського кодексу України).

Штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (статті 230-231 Господарського кодексу України)

Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За умовами пункту 9 договору про реструктуризацію заборгованості, за повне або часткове нездійснення платежів згідно з графіком погашення заборгованості за договором у розмірі, що дорівнює сумі тримісячних платежів, кредитор має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку, здійснювати заходи щодо дострокового стягнення непогашеної суми заборгованості згідно з договором, нараховувати на непогашену суму заборгованості неустойку (штраф, пеню), проценти річних, інфляційних нарахувань.

Отже, з огляду на наведені правові норми та відсутність у договорах (№159/14 та №3 відповідальності за несвоєчасну сплату вартості отриманого товару) та відсутність у договорі про реструктуризацію заборгованості порядку визначення строку та розміру пені, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені за період 09.01.2017 до 07.05.2019 у розмірі 140489 грн 32 коп (на суму заборгованості 387286 грн 70 коп) є необґрунтованою та не підлягає до задоволення.

Відповідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов`язання, позивачем нараховані відповідачу 27025 грн 14 коп три відсотки річних та інфляційні втрати у сумі 115101 грн 40 коп за період з 09.01.2017 до 07.05.2019 (на суму заборгованості 387286 грн 70 коп).

Врахувавши розмір заборгованості, який визначений вище та строки сплати відповідачем чергових платежів за договором про реструктуризацію заборгованості, судом встановлено, що у позивача є право на нарахування та стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 1407 грн 24 коп та річних у розмірі 420 грн 17 коп за період з 01.03.2019 до 07.05.2019 (дата визначена позивачем). В іншій частині позовних вимог суд відмовляє у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, враховуючи зазначенні положення Закону та часткове задоволення вимог позивача до відшкодування за рахунок відповідача підлягає 3192 грн 41 коп судового збору.

Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В прохальній частині позовної заяви позивач просив стягнути з відповідача 40000,00 грн витрат на правничу допомогу. Згідно з платіжним дорученням №520 від 08.05.2019 вказана сума була перерахована позивачем адвокату Воробйову В.В. згідно з актом виконаних робіт від 08.05.2019. У зв`язку з тим, що позовні вимоги задоволені частково до стягнення з відповідача підлягає сума 16450 грн 65 коп витрат на правову допомогу.

Керуючись пунктом 2 частини 1 статті 231, статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства Мілкстар (вул.Гоголя, 137, офіс 20, м.Черкаси, 18007, код ЄДРПОУ 36543514) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Світанок (вул.Суворова, 1, с.Тишківка, Добровеличківський район, Кіровоградська область, 27013, код ЄДРПОУ 03756589) 211000 грн 00 коп заборгованості, 1407 грн 24 коп інфляційних, 322 грн 52 коп три відсотки річних, 3192 грн 41 коп судового збору та 16450 грн 65 коп витрат на правову допомогу.

Закрити провадження в частині позовних вимог про стягнення 5000 грн 00 коп заборгованості.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення підписане 03.09.2019.

Суддя О.І.Кучеренко