Рішення

від 28.08.2019 по справі 916/1774/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" серпня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1774/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання Фатєєвій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТІС-ЛІФТСЕРВІС" (04108, м. Київ, просп. Свободи, буд. 2, код ЄДРПОУ 39354279)

до відповідача Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "МІКРОМЕГАС" (65058, м. Одеса, вул. Армійська, буд. 8-Б, оф. 9, код ЄДРПОУ 30199632)

про стягнення 132293,45 грн., -

за участю представників сторін :

від позивача: Шляховий В.В., довіреність від 19.06.2019

від відповідача: не з`явився

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬТІС-ЛІФТСЕРВІС" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "МІКРОМЕГАС" про стягнення 132293,45 грн., з яких: 120000 грн. боргу, 9936,19 грн. інфляційних втрат та 2357,26 грн. 3% річних.

Позовні вимоги ТОВ "АЛЬТІС-ЛІФТСЕРВІС" обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором зберігання №27/02-18 від 27.02.2018.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження; розгляд справи призначено на 17.07.2019 о 12:00.

У судовому засіданні 17.07.2019 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст.ст. 202, 216 ГПК України про відкладення судового засідання на 14.08.2019 об 11:00.

29.07.2019 за вх.№15043/19 до суду від відповідача - Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "МІКРОМЕГАС" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач частково визнав позовні вимоги та не заперечував проти задоволення позовних вимог в частині стягнення 132293,45 грн., з яких: 120000 грн. боргу, 9936,19 грн. інфляційних втрат, 2357,26 грн. 3% річних та 1984,45 грн. судового збору, в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу просить відмовити.

У судовому засіданні 14.08.2019 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст.ст. 202, 216 ГПК України про відкладення судового засідання на 28.08.2019 о 17:00.

20.08.2019 за вх.№16731/19 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та повідомив суд про намір подання доказів, які підтверджують судові витрати на професійну правову допомогу протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

У судове засідання 28.08.2019 відповідач не з`явився. Судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, про що свідчать відповідні поштові повідомлення. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов`язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи шляхом надсилання поштових повідомлень за офіційними, відомими суду, адресами зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи.

У судовому засіданні 28.08.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

31.01.2018 між ТОВ "АЛЬТІС-ЛІФТСЕРВІС" (постачальник) та ПП ВКФ "МІКРОМЕГАС" (покупець) укладений договір поставки №31/01-18/П, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується виконати поставку ліфтового обладнання виробництва фірми SJEC Elevator Co., Ltd, а покупець зобов`язується оплатити обладнання та роботи на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п.п. 1.2-1.4 договору поставки устаткування, що постачається постачальником, повинно відповідати технічній специфікації в додатку №1 до цього договору. Умови зберігання підйомного обладнання у покупця відображено в додатку №2 до цього договору. Будівельні завдання на обладнання відображено у додатку №3 до цього договору.

27.02.2018 між ПП ВКФ "МІКРОМЕГАС" (сторона 1) та ТОВ "АЛЬТІС-ЛІФТСЕРВІС" (сторона 2) укладений договір зберігання №27/02-18, відповідно до умов якого сторона 2 зобов`язується зберігати та повернути майно, зазначене в п.2 цього договору (майно), яке передано стороною 1.

У відповідності до розділу 2 договору предметом зберігання є ліфти пасажирські L1-L2 з верхнім машинним приміщенням S830 M063D10R-CO 10/10/10 в кількості 2-х одиниць. Загальна (оціночна) вартість складає 1584900,72 грн.

Згідно з п.3.1 договору строк зберігання - з моменту отримання стороною 2 майна на митній території України до моменту передачі майна стороні 1 для монтажу.

За розділом 4 договору вартість за весь термін зберігання становить 120000 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 20000 грн. Оплата повинна бути перерахована стороні 2 по закінченню терміну зберігання.

За п.5.2.2 договору сторона 1 взяла на себе обов`язок сплатити послуги стороні 2 згідно з п.4.1 цього договору.

Відповідно до п.6.1 договору у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність визначену цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з п.7.1 договору останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до строку, зазначеного в п.3.1 цього договору.

Як вбачається з електронної митної декларації №UA100010/2018/149458, 24.09.2018 позивач отримав обладнання на митній території України.

25.10.2018 ТОВ "АЛЬТІС-ЛІФТСЕРВІС" передав обладнання ПП ВКФ "МІКРОМЕГАС", що підтверджується видатковою накладною №42 від 25.10.2018, довіреністю №171 від 23.10.2018, товарно-транспортною накладною №801 від 25.10.2018.

Отже, відповідно до п.3.1 договору термін зберігання закінчився 25.10.2018, а отже у розумінні п.4.1-4.2 договору кінцевий строк оплати - 25.10.2018.

Несплата відповідачем наявного боргу стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно з ч.1 ст. 938 ЦК України зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

За ч.1 ст. 943 ЦК України зберігач зобов`язаний виконувати свої обов`язки за договором зберігання особисто.

У відповідності до ч.1 ст. 946 ЦК України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарським судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань за договором зберігання №27/02-18 від 27.02.2018, внаслідок чого є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги ТОВ "АЛЬТІС-ЛІФТСЕРВІС" про стягнення з відповідача 120000 грн. боргу.

Щодо заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи факт прострочення сплати відповідачем боргу за договором зберігання №27/02-18 від 27.02.2018, перевіривши розрахунки позивача та приймаючи до уваги ненадання відповідачем контррозрахунків заявлених до стягнення сум, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених ТОВ "АЛЬТІС-ЛІФТСЕРВІС" позовних вимог про стягнення з відповідача 9936,19 грн. інфляційних втрат та 2357,26 грн. 3% річних.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Іншого відповідачем не доведено.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТІС-ЛІФТСЕРВІС" задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "МІКРОМЕГАС" (65058, м. Одеса, вул. Армійська, буд. 8-Б, оф. 9, код ЄДРПОУ 30199632) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТІС-ЛІФТСЕРВІС" (04108, м. Київ, просп. Свободи, буд. 2, код ЄДРПОУ 39354279) 120000 /сто двадцять тисяч/ грн. основного боргу, 9936 /дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять шість/ грн. 19 коп. інфляційних втрат, 2357 /дві тисячі триста п`ятдесят сім/ грн. 26 коп. 3% річних та 1984 /одну тисячу дев`ятсот вісімдесят чотири/ грн. 40 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 02 вересня 2019 р.

Суддя Ю.С. Бездоля