Рішення

від 29.08.2019 по справі 917/486/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2019 Справа № 917/486/19

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., при секретарі судового засідання Мацко О. В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Логістика- МТС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід"

про стягнення 745 771,96 грн.

За участю представника позивача: Пономарьов М. М.; від відповідача: не з`явився

встановив:

До господарського суду Полтавської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Логістика-МТС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" про стягнення 745771,96 грн. основного боргу за договором № 200618 МТС-Ж про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 20.06.2018р.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за надані у листопаді 2018 року послуги.

Відповідач у відзиві (вхід. № 5619 від 30.05.2019) проти позову заперечує повністю, посилаючись на те, що позивач має заборгованість перед відповідачем зі сплати 875184,25 грн. штрафних санкцій та збитків, завданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Логістика-МТС" Товариству з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" внаслідок не доставки товару до пункту призначення. Оскільки вказане порушення зобов`язань було допущено Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Логістика-МТС" за договором № 200618 МТС-Ж від 20.06.2018р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" повідомило про припинення господарського зобов`язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги та утримання з належних до сплати виконавцю перевезення платежів за надані послуги відповідно до п. 4.16 договору на суму понесених збитків. Відповідач не оспорює факт надання йому послуг на підставі вказаних у позові актів виконаних робіт, проте згідно з п. 2.3.2 договору притримує оплату вказаних послуг (т.2 а.с.190-197). Строк на подання відзиву було продовжено відповідачу ухвалою суду від 21.05.2019р. (т.2 а.с.185-186).

Позивач у відповіді на відзив (вхід. № 6611 від 26.06.2019) зазначив, що відповідачем безпідставно не виконано зобов`язання з оплати послуг, надання яких ним не оспорюється; посилання відповідача на п. 2.3.2 договору щодо притримання оплати є необґрунтованим, оскільки ці положення стосуються послуг, щодо яких у відповідача є зауваження чи претензії; вказане відповідачем зарахування не може бути проведено, так як спірні суми не є однорідними та безспірними; спір стосовно стягнення штрафних санкції та збитків перебуває на розгляді господарського суду міста Києва (т. 3 а.с.28-42).

Відповідач у запереченні на відповідь (вхід. № 6860 від 03.07.2019) наполягає на застосуванні до спірних відносин ч. 3 ст. 538 ЦК України щодо права притримання оплати послуг згідно з п. 2.3.2 договору (т. 3 а.с.47-50, 62-68).

Відповідач у запереченні також прохає залишити без розгляду відповідь позивача, як таку, що подана з пропуском встановленого строку; прохає зобов`язати позивача в порядку письмового опитування надати відповіді на поставлені у відзиві питання (т. 3 а.с.47-50, 62-68).

Щодо заперечень відповідача про прийняття відповіді відповідача суд зазначає наступне.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області 17.04.2019 було встановлено сторонами строки для подання заяв по суті справи, зокрема, позивач мав подати відповідь на відзив у строк 10 днів з дати отримання відзиву (т.2, а.с.169-170). Як свідчать додані до відзиву поштові описи вкладенні у цінний лист, відзив був відісланий лише на адресу господарського суду Полтавської області. Доказів направлення відзиву позивачу відповідач суду не надав (т.2 а.с.222-224). Представник позивача ознайомився з матеріалами справи та відзивом лише 11.06.2019р. (т.2 а.с.236). Отже, з цієї дати слід обраховувати строк подання відповіді. Відповідь була направлена позивачем суду 21.06.2019, що підтверджено поштовою накладною на конверті (т.3 а.с.42). Таким чином, строк на подання відповіді позивачем не було пропущено.

Заявлене у запереченні клопотання відповідача про в порядку письмового опитування надати відповіді на поставлені у відзиві питання судом було відхилено, оскільки строк підготовчого провадження закінчився.

У даній справі були вчинені наступні процесуальні дії.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2019р. справа передана на розгляд судді Безрук Т. М. (т.1 а.с.1).

За ухвалою господарського суду від 01.04.2019 було залишено позовну заяву без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Позивач у встановлений судом строк виправив вказані недоліки (т.1. а.с.2-4; т.2 а.с.1-164).

За даним позовом ухвалою Господарського суду Полтавської області 17.04.2019 відкрито провадження у справі № 917/486/19, призначено справу до розгляду в підготовче засідання та встановлено сторонами строки для подання заяв по суті справи (т.2, а.с.169-170).

Ухвалою від 21.05.2019р. суд продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відклав розгляд справи на 11.06.2019 (т.2 а.с.185-186).

В підготовчому засіданні 11.06.2019 судом оголошено перерву; про час та місце розгляду справи представники сторін були повідомлені під розписку (т. 3 а.с.27).

Відповідач подав суду заяву (вхід. № 5986 від 10.06.2019), в якій прохав зупинити провадження у справі № 917/486/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/7002/19, яка розглядається Господарським судом міста Києва (т.2 а.с.227-235).

Ухвалою від 04.07.2019р. судом було відхилено клопотання про зупинення провадження у справі (т.3 а.с.56-58).

Ухвалою від 04.07.2019р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 29.08.2019р. (т.3 а.с.56-58).

Про час та місце розгляду справи позивач та відповідач повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями від 18.04.2019р., від 05.07.2019р. розписками сторін від 11.06.2019. (т.2, а.с.171-172; т.3, а.с.27, 59-60).

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази та пояснення, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 29.08.2019р. судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно з ч. 6 ст. 233, ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази та письмові пояснення, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Логістика-МТС" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" (відповідачем) укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом № 200618 МТС-Ж (далі - Договір); ( т.2, а.с.9-11).

Відповідно до п. 1.1. Договору позивач (виконавець) зобов`язався організувати перевезення вантажу автомобільним транспортом (відповідно із товарно-транспортною накладною) до відповідного пункту призначення у встановлений договором або замовленням строк та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (вантажоодержувачу), а відповідач (замовник) зобов`язується сплатити за організацію перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до п. 2.1. Договору його ціна дорівнює вартості наданих виконавцем та прийнятих замовником послуг, пов`язаних із перевезенням вантажу протягом дії цього Договору, що відображаються в актах виконаних робіт (наданих послуг).

Пунктом 2.2. Договору сторони визначили, що розмір плати за послуги, які надаються за цим Договором, визначається на підставі тарифів на послуги виконавця при перевезенні вантажів - овес, пшениці, ріпаку, ячменю, льону, гірчиці відповідно до Додатку № 3 та у разі перевезення інших вантажів - кукурудзи, сої, соняшнику сторони керуються тарифами на послуги виконавця при перевезенні вантажів відповідно до Додатку № 4 до цього Договору.

Згідно з п. 2.3. Договору плата за послуги здійснюється після їх фактичного надання, протягом 10 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів, факту підписання актів виконаних робіт (наданих послуг), визначення маси вантажу згідно з п. 2.3.2. Договору та проведення звірки взаємних розрахунків між замовником та виконавцем. При відсутності зауважень щодо наданих послуг за цим Договором, замовник підписує акт виконаних робіт (наданих послуг) протягом 5 банківських днів після його отримання, а також отримання документів, що підтверджують надання послуг за цим Договором, а саме: два оригінальних примірники товарно-транспортної накладної з відміткою про отримання вантажу вантажоодержувачем. У разі наявності претензій щодо наданих послуг, замовник протягом 5 робочих днів з моменту отримання акту виконаних робіт (наданих послуг), зобов`язаний направити мотивовану відмову від підписання акту .

Відповідно до п. 2.3.1. Договору оплата послуг здійснюється наступним чином: 80 % наданих послуг оплачується відповідно до п. 2.3., інша частина за надані послуги, а саме: 20% оплачується після реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 2.3.2. Договору сторони погодили, що замовник має право притримати оплату наданих виконавцем послуг у розмірі виставленої претензії (у разі її наявності). Остаточний розрахунок з виконавцем за надані послуги здійснюється після визначення маси вантажу доставленого на елеватор чи інше місце призначення, яку сторони визначають згідно відомостей, зазначених системо: ITOGO.TMS , з чим виконавець погоджується.

Згідно з п. 2.6. Договору датою надання послуг є дата підписання сторонами акту і виконаних робіт (наданих послуг).

Відповідно до п. 3.3.7. Договору замовник зобов`язаний сплатити виконавцю за надані послуги встановлену суму.

Пунктом 6.1. Договору сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.05.2019, а в частині не виконаних зобов`язань, що виникли протягом строку дії цього договору - до повного виконання.

На виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажів у листопаді 2018 року на загальну суму 1173817,59 грн., що підтверджується двостороннє підписаними:

актом виконаних робіт (наданих послуг) № 3045 від 01.12.2018 на суму 237 753,12 грн., та доданими до нього товарно-транспортними накладними від 10.11.2018 №№ 005022, 005034, 005068; від 15.11.2018 №№ 004866, 004871, 004894, 012337, 012346, 012352, 012423, 146, б/н; від 16.11.2018 №№ 012289, 012285, 012287, 012288, 012290, 012291, 012292 012293 , 012294, 012297, 012432, 012437, 012599, 012601, 012604, 012839, 012840 012841,012842, 012844, 012845, 012847, 012849, 012853 , 012854, 012855, 017534 017595, 017596, 017599; від 17.11.2018 №№ 012273, 012276, 012277, 012307 012312 (т.2 а.с.23-48);

актом виконаних робіт (наданих послуг) № 3108 від 01.12.2018 на суму 467 233,69 грн. та доданими до нього товарно-транспортними накладними від 15.11.2018 № Б/Н; від 17.11.2018 №№ 182, 20005; від 19.11.2018 № 20027; від 20.11.2018 №№ 20031, 20035, 20036, 203, 208; від 21.11.2018 №№ 217, 222, 223, 20043, 20045; від 22.11.2018 №№ 20047, 20047, 20048, 20049, 20050, 20054, 20056, 224, 225, 227; від 23.11.2018 №№ 012800, 012802, 012803, 012804, 012806, 012809, 012810, 012814, 012816, 012819, 012821 017756, 17753, 17754, 17761, 20057, 20058 (т.2 а.с.49-71);

актом виконаних робіт (наданих послуг) № 3112 від 01.12.2018 на суму 233 093,29 грн. та доданими до нього товарно-транспортними накладними від 22.11.2018 №№ 012680, 20051; від 23.11.2018 №№ 012720, 012724, 012747, 012766, 012769, 012780, 012788, 012790, 012808, 012820, 12784, 17752; від 24.11.2018 №№ 17757, 008822, 012825, 012900, 012905, 012906, 012911, 012912, 012918, 012927, 012928, 012929, 012933, 012938, 012940, 012941, 012942, 012946, 012949, 012950, 012951, 012958, 012959, 012962, 012965, 012969, 12974; від 25.11.2018 №№ 012981, 012982, 012985 (т.2 а.с.72-95);

актом виконаних робіт (наданих послуг) № 3117 від 03.12.2018 на суму 235 737,49 грн. та доданими до нього товарно-транспортними накладними від 13.11.2018 № 012165; від 18.11.2018 № 20019; від 21.11.2018 №№ 012386, 20041, 20042; від 22.11.2018 №№ 20053, 20055, 012714, від 24.11.2018 №№ 20062, 012956, 012961, 17759, 17760, 17762, 17763; від 28.11.2018 №№ 012115, 012119, 012120, 012124, 012177, 012988, 012989 (т.2, а.с.96-108);

відповідними податковими накладними від 01.12.2018р., від 03.12.2018р. (т.2,а.с.109-116).

На оплату вказаних послуг позивачем були виписані відповідні рахунки (т.3 а.с.4-7).

За надані послуги відповідач розрахувався частково, сплативши 428045,63 грн.

Заборгованість в сумі 745771,96 грн. відповідачем не сплачена.

В акті звірки взаємних розрахунків за період 01.12.2018-13.03.2019р. сторони підтвердили факт наявності заборгованості відповідача за надані послуги у сумі 1173817,59 грн. (т.2, а.с.119).

Згідно ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною третьою ст. 909 ЦК України встановлено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

За ч.2 ст. 307 ГК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень

Відповідно до Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 N 363 (зі змінами та доповненнями), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст.526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.

Відповідач не оспорює факт надання йому послуг на підставі вказаних у позові актів виконаних робіт та їх вартість, проте зазначає про проведення ним зарахування зустрічних однорідних вимог та, одночасно, про притримання оплати вказаних послуг згідно з п. 2.3.2 договору (т.2 а.с.190-197)

Заперечення відповідача щодо позову, судом відхиляються з таких підстав.

Відповідач зазначає, що листом № 194 від 18.02.2019 звертався до позивача з повідомленням про припинення господарського зобов`язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, посилаючись на те, що у нього існує заборгованість перед позивачем за Договором № 200618 МТС-Ж від 20.06.2018 в сумі 745771,97 грн., а позивач, за твердженням відповідача, завдав збитків останньому на суму 875184,25 грн. (т.2 а.с.120-122).

Зазначену заяву відповідач обґрунтовує тим, що позивачем, на думку відповідача, без вагомих причин в межах укладеного між сторонами Договору за перевезеннями 30 вересня 2018р. не було доставлено вантажоодержувачу вантаж - зерно кукурудзи загальною масою 173723 кг, яке було завантажено 30.09.2018 на автомобілі: марки КАМАЗ 5320 державний номерний знак НОМЕР_1 , причіп, державний номерний знак НОМЕР_2 ; марки КАМАЗ , модель 5320, державний номерний знак НОМЕР_3 , причіп, державний номерний знак НОМЕР_4 ; марки КАМАЗ , модель 55111, реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 , причіп, державний номерний знак НОМЕР_6 ; марки МАЗ , модель 53363, реєстраційний номерний знак НОМЕР_7 , причіп, державний номерний знак НОМЕР_8 ; марки КАМАЗ , модель 5320, реєстраційний номерний знак НОМЕР_9 та причіп, державний номерний знак НОМЕР_10 .

З урахуванням зазначеного, відповідач вважає, що позивач має відшкодувати йому вартість зерна кукурудзи в сумі 825 184,25 грн. та сплатити штраф в сумі 50000,00 грн., та як наслідок заявляє про зарахування зустрічних вимог.

Проте, суд вважає що на даний час відсутні правові підстави для припинення зобов`язання відповідача зі сплати боргу за надані у листопаді 2018р. послуги шляхом зарахування на їх погашення нарахованих відповідачем збитків та штрафних санкцій.

Згідно статті 601 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явленні вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Статтею 203 Господарського кодексу України передбачено припиненні господарського зобов`язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не визначений чи визначений моментом витребування, для чого достатньо заяви однієї сторони, що кореспондується з нормами статті 601 ЦК України.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а у другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні є кредитором у другому).

Статтею 602 Цивільного кодексу України, визначено підстави, за якими к допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завдам каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

При цьому зазначені підстави не є вичерпними.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим);

бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, зокрема грошей). Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Збитки є видом господарських санкцій, під якими розуміються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправні поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні зобов`язання; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника, які підлягають доведенню у судовому порядку.

За відсутності хоча б однієї із названих умов цивільно-правова відповідальність у виді відшкодування майнової шкоди не настає (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18 березня 2015 р. у справі № 3-18гс15).

Також, відповідно до правового висновку в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.07.2018 у справі № 910/9038/17, правові підстави для зарахування зустрічних однорідних вимог відсутні, якщо у заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог заявляється сума збитків, так як вона не є безспірною, оскільки між сторонами існує спір щодо наявності або відсутності підстав для відшкодування збитків, який має вирішуватися в судовому порядку з встановленням всієї сукупності наявних елементів для застосування цивільно-правової відповідальності за яких можливе відшкодування збитків.

В даному випадку між сторонами існує спір щодо наявності підстав для відшкодування збитків, за вирішенням якого ТОВ Райз-Схід звернувся до господарського суду міста Києва. Ухвалою від 03.06.2019 господарським судом міста Києва за цим спором відкрито провадження у справі № 910/7002/19 (т.2 а.с.230-231).

Отже, заявлена відповідачем до зарахування сума збитків не є безспірною, вимоги про стягнення боргу за надані послуги та вимоги про стягнення збитків не є однорідними, тому зобов`язання відповідача оплатити борг за надані послуги не може бути припинено шляхом зарахування, вказаного у заяві відповідача № 194 від 18.02.2018.

Посилання відповідача можливість притримання виконання оплати наданих послуг за умовами п. 2.3.2. Договору визнаються судом безпідставними з таких мотивів.

В пункті 2.3. Договору вказано, що плата за послуги здійснюється після їх фактичного надання, протягом 10 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів, вказаних нижче, факту підписання актів виконаних робіт (наданих послуг), визначення маси вантажу згідно п. 2.3.2. та проведення звірки взаємних розрахунків між замовником та виконавцем. При відсутності зауважень щодо наданих послуг за цим Договором, замовник підписує акт виконаних робіт (наданих послуг) протягом 5 банківських днів після його отримання, а також отримання документів, що підтверджують надання послуг за цим Договором, а саме: два оригінальних примірники товарно-транспортної накладної з відміткою про отримання вантажу вантажоодержувачем. У разі наявності претензій щодо наданих послуг, замовник протягом 5 робочих днів з моменту отримання акту виконаних робіт (наданих послуг), зобов`язаний направити мотивовану відмову від підписання акту.

Згідно з підпунктом 2.3.2. Договору замовник має право притримати оплату наданих виконавцем послуг у розмірі виставленої претензії (у разі наявності). Остаточний розрахунок з виконавцем за надані послуги здійснюється після визначення маси вантажу доставленого на елеватор чи інше місце призначення, яку сторони визначають згідно відомостей зазначених системою ITOGO. TMS з чим виконавець погоджується.

З системного аналізу пункту 2.3. та підпункту 2.3.2. Договору вбачається, що претензія, про яку йде мова в п. 2.3.2., складається замовником відносно послуг, за якими він має зауваження та відносно яких він відмовляється від підписання акту виконаних робіт (наданих послуг), наданого виконавцем на розгляд. Саме щодо послуг, які замовник відмовився прийняти за актом, він має право притримати оплату у відповідності до п. 2.3.2.

У свою чергу, послуги, які були прийняті замовником без зауважень (претензії) і , як наслідок , щодо яких сторони підписали акти виконаних робіт (наданих послуг) , підлягають оплаті. Жодних виключень з цього приводу Договір не містить.

Посилання відповідача на приписи ч. 3 ст. 538 ЦК України в даному випадку є помилковими, оскільки дана норма визначає питання виконання зустрічних зобов`язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.

В даному випадку зустрічним зобов`язанням відповідача по відношенню до зобов`язання позивача з надання послуг перевезення вантажів згідно з актами № 3045 від 01.12.2018, № 3108 від 01.12.2018, № 3112 від 01.12.2018, № 3117 від 03.12.2018 є зобов`язання оплатити ці послуги .

Оскільки позивач належним чином виконав зобов`язання з надання послуг перевезення вантажів згідно з актами № 3045 від 01.12.2018, № 3108 від 01.12.2018, № 3112 від 01.12.2018, № 3117 від 03.12.2018 , відповідач не має підстав стверджувати про наявність в нього права зупинити виконання зобов`язання з оплати таких послуг згідно з ч. 3 ст. 538 ЦК України.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 745771,96 грн. заборгованості за надані послуги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.

За ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд встановив, що при подачі даного позову позивачем сплачено 11186,58 грн. судового збору за платіжним дорученням № 2215 від 18.03.2019р (т.2, а.с.8). Факт надходження даного судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 19.03.2019 (т.1, а.с.154).

Позивач у позові посилається на те, що ним сплачено 960,50 грн. судового збору за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову. Проте, такої заяви позивачем не подавалося, доказів оплати 960,50 грн. судового збору до суду не надано.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у розмірі 11186,58 грн.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" (вул. Аеродромна, буд. 1/1; м.Лохвиця, Лохвицький район, Полтавська область, 37200; ідентифікаційний код 41104731) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Логістика- МТС" (пр-т Возз"єднання, буд. 21, літ. А, прим. 2, м. Київ, 02154; ідентифікаційний код 39594781 ) 745771грн. 96 коп . - основного боргу, 11186грн. 58 коп . - відшкодування витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (через Господарський суд Полтавської області), за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата складення повного судового рішення: 04.09.2019.

Суддя Т. М. Безрук