Рішення

від 04.09.2019 по справі 420/3420/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3420/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Іщенко С.О.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1 В. (згідно ордеру),

представника відповідача - Михасюк О.О. (за довіреністю),

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом дочірнього підприємства Одеський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказу та постанов,-

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов дочірнього підприємства Одеський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України до Головного управління Держпраці в Одеській області, в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати наказ від 19.04.2019 року №650 та постанови про накладення штрафу посадовими особами від 23.05.2019 року №ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ-1ФС, №ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС та №ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ-3ФС.

Ухвалою суду від 07 червня 2019 року позов дочірнього підприємства Одеський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України залишено без руху, надано 5-денний строк на усунення недоліків позовної заяви.

Також 07 червня 2019 року ухвалою суду заяву про забезпечення адміністративного позову по справі №420/3420/19 задоволено. Зупинено дію постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 23.05.2019 року №ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ-1ФС, №ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС та №ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ-3ФС до набрання законної сили рішенням суду у справі №420/3420/19 за позовом дочірнього підприємства Одеський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказу та постанов. У задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою суду від 11 червня 2019 року прийнято до розгляду позовну заяву дочірнього підприємства Одеський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України , відкрито провадження у адміністративній справі та ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників процесу та призначено підготовче засідання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що до ДП Одеський облавтодор 28.05.2019 р. надійшли постанови про накладення штрафу посадовими особами від 23.05.2019 р. № ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ-1ФС, №ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС та № ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ-ЗФС, винесені на підставі акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 03.05.2019 р. № ОД618/1590/АВ. 02.05.2019 р. у філію Ширяївська дорожня експлуатаційна дільниця ДП Одеський облавтодор зайшов головний інспектор відділу з питань оплати праці Управління з питань праці Головного управління Держпраці в Одеській області Гонтар О.М., направлений наказом від 19.04.2019 р. № 650, який діяв на підставі направлення на здійснення інспекційного відвідування від 19.04.2019 р. № 15/01-29-1339, у якому не зазначено будь-яких підстав для здійснення даного заходу позапланового державного контролю. На офіційному сайті відповідача ДП Одеський облавтодор або його філії не включені до графіку планових перевірок, направлення на здійснення інспекційного відвідування виписано для здійснення позапланового заходу державного контролю. Отже, дане інспекційне відвідування є позаплановою перевіркою. Відповідач призначив і провів перевірку філії Ширяївська ДЕД ДП Одеський облавтодор нехтуючи законодавчою забороною і наказ про призначення інспекційного відвідування є протиправним. Дії відповідача щодо призначення, відтак і проведення позапланової перевірки (інспекційного відвідування) позивача без законодавчо визначених ч.1 ст.6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності підстав були незаконними, що призводить до неправомірності рішень, прийнятих за наслідками цієї перевірки. Після проведення інспекційного відвідування, складання акту позивачем було отримано припис та усунено виявлені порушення.

01 липня 2019 року до суду від відповідача за вх.№23399/19 надійшов відзив на позов (а.с.80-89), у якому відповідач зазначає, що на електронну пошту Головного управління надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 5269/04 від 29.03.2019. Відповідно до пп. 6 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, Конвенції Міжнародної організації праці № 81, яка ратифікована Законом України від 08.09.2004 р. № 1985-ІУ, Конвенції Міжнародної організації праці № 129, яка ратифікована Законом України від 08.09.2004 № 1986-ІУ, ст. 259 КЗпП України був прийнятий наказ від 19.04.2019 № 650 про проведення інспекційного відвідування головним державним інспектором відділу з питань оплати праці Управління з питань праці Головного управління ОСОБА_2 з 24.04.2019 по 03.05.2019 філії Ширяївська дорожня експлуатаційна дільниця дочірнього підприємства Одеський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України , що знаходиться за адресою: вул. Ломоносова, буд. 97, смт. Ширяїво, Одеська обл., 66800. Інспекційне відвідування філії Ширяївська ДЕД проводилося у період з 24.04.2019 по 03.05.2019. На час проведення інспекційного відвідування Порядок № 295 був чинним, а тому підлягав застосуванню. Начальник філії допустив інспектора праці до проведення інспекційного відвідування. Якщо допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень законодавства, дотримання якого перевіряється контролюючими органами. Таким чином, призначення інспекційного відвідування філії Ширяівська ДЕД відбулось із дотриманням вимог чинного законодавства. Щодо суті виявлених правопорушень відповідач зазначає, що в порушення вимог ст. ст. 21, 24 Кодексу законів про працю України, керівництвом філії допущено до роботи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без належного оформлення трудових відносин. Також, під час інспекційного відвідування виявлено, що в порушення вимог ч. 6 ст. 95 КЗпПУ та ст. 33 Закону України Про оплату праці № 108 від 24.03.1995 встановлено що в травні 2018 року 14 працівникам ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 не було проведено нарахування та виплата індексації заробітної плати у відповідності до чинного законодавства. В порушення вимог ч. 4 ст. 115 КЗпП України заробітна плата за весь час щорічної відпустки не виплачувалась працівникам філії не пізніше ніж за три дні до початку відпустки. 14.05.2019 рекомендованим листом №6502034018526 було надіслано повідомлення від 10.05.2019 № 121 про розгляд справи щодо вирішення питання про накладення штрафу, тобто позивач був повідомлений належним чином за 9 днів до розгляду справи щодо вирішення питання про накладення штрафу.

30 липня 2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначено справу №420/3420/19 до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні у задоволенні позовних вимог просила відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 19.04.2019 року Головним управлінням Держпраці в Одеській області відповідно до вимог Конвенції Міжнародної організації праці №81, яка ратифікована Законом України від 08.09.2004 року №1985-IV, ст.259 Кодексу Законів про працю України, п.п.6 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. №295 та на підставі листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 29.03.2019 року №5269/04 прийнято наказ №650 Про проведення інспекційного відвідування (а.с.95), згідно якого головному державному інспектору відділу з питань оплати праці управління з питань праці Головного управління Держпраці в Одеській області ОСОБА_19 Олександру Миколайовичу у період з 24.04.2019 р. по 03.05.2019 р. (включно) наказано здійснити позаплановий захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування філії Ширяївська дорожня експлуатаційна дільниця ДП Одеський облавтодор ПАТ ДАК Автомобільні дороги України р.н.о.к.п.п. 26210841, яка зареєстрована за адресою: 66800, Одеська АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 район, смт. АДРЕСА_2 , вулиця АДРЕСА_3 , буд. АДРЕСА_4 .

На підставі вказаного наказу Головним управлінням Держпраці в Одеській області 19 квітня 2019 року за №15/01-29-1339 головному державному інспектору відділу з питань оплати праці Головного управління Держпраці в Одеській області ОСОБА_19 Олександру Миколайовичу видано направлення (а.с.13, 96) на здійснення інспекційного відвідування філії Ширяївська дорожня експлуатаційна дільниця дочірнього підприємства Одеський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (ЄДР 26210841) з 24.04.2019 р. по 03.05.2019 року (включно) щодо додержання законодавства про працю згідно пп.6 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. №295. Предмет здійснення позапланового заходу: додержання законодавства про працю згідно розділу 1,3,4,5,6 частини І Акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю.

03 травня 2019 року інспектором праці ОСОБА_20 Миколайовичем складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ОД618/1590/АВ (а.с.14-24, 97-107), яким встановлено наступне:

- в порушення вимог ст. 29 КЗпП України працівники філії водій ОСОБА_21 , виконроб ОСОБА_14 , машиніст навантажувач ОСОБА_22 , водій ОСОБА_16 , машиніст автогрейдера ОСОБА_23 , слюсар ОСОБА_12 , водій ОСОБА_24 до початку роботи не ознайомлені з колективним договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку під розпис. Вищезазначене адміністративне правопорушення має тривалий характер;

- в порушення вимог п. 2.5 гл. 2 Інструкції № 58 Про порядок ведення трудових книжок не із кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу про призначення на роботу, переведення і звільнення, працівники ознайомлені під розпис в особовій картці. Так, в особовій картці типової форми П-2 відсутні підписи 2 працівників: водія ОСОБА_25 та машиніста екскаватора ОСОБА_17 , про ознайомлення із записом щодо призначення на посаду;

- в порушення вимог ч.2 ст. 48 КЗпП України, абз. 2 п.1 гл. 1 інструкції № 58 Про порядок ведення трудових книжок встановлено відсутність трудової книжки тракториста ОСОБА_26 ;

- в порушення вимог ст.ст. 21, 24 Кодексу законів про працю України керівництвом філії допущено до роботи ОСОБА_27 та ОСОБА_4 без належного оформлення трудових відносин;

- в порушення вимог ч.6 ст.95 КЗпП України та ст. 33 Закону України Про оплату праці № 108 від 24.03.1995 р. встановлено, що в травні місяці 2018 року 14 працівникам ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_30 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 (при базовому місяці - грудень 2017 р.) не було проведено нарахування та виплата індексації заробітної плати у відповідності до чинного законодавства. Відповідно до письмового пояснення головного бухгалтера індексація заробітної плати була нарахована та відповідно не виплачена в зв`язку з важким фінансовим станом філії;

- в порушення вимог ч.4 ст. 115 КЗпП України заробітна плата за весь час щорічної відпустки не виплачується працівникам філії не пізніше ніж за три дні до початку відпустки. Так, відповідно до поданих заяв головного бухгалтера ОСОБА_6 та головного інженера ОСОБА_7 , наказами від 02.04.2018 року № 03-в, № 04-в було надано щорічні відпустки терміном на 31 календарний день з 02.04.2018 р., заробітна плата за час щорічної відпустки виплачена філією 15.05.2018 р. (відомість виплат від 15.05.2018 р. №10900);

- наказом № 13-к від 20.09.2018 р. механізатора ОСОБА_25 звільнено із займаної посади 20.09.2018 р. Нараховані при звільненні суми від філії ОСОБА_25 виплачені не у день звільнення 20.09.2018 р, а 01.11.2018 р., що є порушенням ч.1 ст.116 КЗпП. Зазначене порушення стосується інших працівників.

03 травня 2019 року на підставі вищевказаного акта інспекційного відвідування інспектором праці ОСОБА_2 прийнято припис про усунення виявлених порушень №ОД618/1590/АВ/П, яким зобов`язано начальника філії ОСОБА_5 усунути встановлені в акті порушення у строк до 21.05.2019 року (а.с.25, 108-110).

10 травня 2019 року Головним управлінням Держпраці в Одеській області винесено рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ (а.с.111), яким прийнято до розгляду справу про накладення штрафу на дочірнє підприємство Одеський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України та направлено позивачу повідомлення від 10 травня 2019 року №121 (а.с.112) засобами поштового зв`язку за номером поштового відправленні 6502034018526 (а.с.113).

В повідомленні зазначено, що розгляд справи щодо вирішення питання про накладення штрафу на дочірнє підприємство Одеський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України відбудеться о 10:00 год. 23 травня 2019 року в приміщенні Головного управління Держпраці в Одеській області за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 2, 4-й поверх.

23 травня 2019 року першим заступником начальника Головного управління Держпраці в Одеській області Байдюк Сергієм Васильовичем винесено постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами:

- № ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ-1ФС (а.с.31-32, 122-123), згідно якої за порушення вимог ст.ст.21, 24 КЗпП України, керуючись статтею 259 Кодексу законів про працю України, статтею 53 Закону України Про зайнятість населення , частиною третьою статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , пунктом 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509, та на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, яким передбачено, що суб`єкти господарювання несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлені порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення - у розмірі 250380,00 грн.;

- № ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС (а.с.34-35, 125-126), згідно якої за порушення вимог ч.4 ст.115 КЗпП України, керуючись статтею 259 Кодексу законів про працю України, статтею 53 Закону України Про зайнятість населення , частиною третьою статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , пунктом 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509, та на підставі абзацу 3 частини 2 статті 265 Кодексу Законів про працю України, яким передбачено, що суб`єкти господарювання несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення - у розмірі 12519,00 грн.;

- № ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ-3ФС (а.с.37-38, 128-129), згідно якої за порушення вимог ч.4 ст.115 КЗпП України, керуючись статтею 259 Кодексу законів про працю України, статтею 53 Закону України Про зайнятість населення , частиною третьою статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , пунктом 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509, та на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265 Кодексу Законів про працю України, яким передбачено, що суб`єкти господарювання несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення - у розмірі 584220,00 грн.

Вважаючи протиправним наказ про призначення інспекційного відвідування, не погоджуючись з прийнятими рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 2 пункту 6 Положення про головне управління Держпраці в Одеській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 22.06.2017 № 75, встановлено, що Головне управління Держпраці в Одеській області для виконання покладених на нього завдань має право: отримувати в установленому законодавством порядку від установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб інформацію, документи та інші матеріали, необхідні для виконання покладених завдань.

Згідно пп.6 п.4 Положення про Державну службу України з питань праці, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 р. (далі - Положення №96) передбачено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно до пп.5 п. 6 Положення №96 від 11.02.2015 р. Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом; неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання. Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Відповідно до п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017р. №295 (далі Порядок №295), інспекційні відвідування проводяться: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України Про відпустки); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Щодо посилань позивача на протиправність наказу від 19.04.2019 року №650, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Відповідно до п.12 Порядку №295 під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право: 1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; 2) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню; якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує строки, визначені пунктом 10 цього Порядку; 3) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження про усунення порушень до акта або припису; 4) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу перевірок об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником; 5) перед підписанням акта бути поінформованим про свої права та обов`язки; 6) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства; 7) вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією об`єкта відвідування; 8) оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії інспектора праці; 9) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань.

Суд зазначає, що позивач, вважаючи, що направлення на проведення перевірки не містить підстав для проведення позапланових заходів, незважаючи на це здійснив допуск посадових осіб відповідача до проведення інспекційного відвідування, вказує, що наказ від 19.04.2019 року №650 Головного управління Держпраці в Одеській області є протиправним, посилаючись на ч.2 ст.6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , яка передбачає, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

При цьому позивач не зазначає про наявність недоліків у оскаржуваному наказу, з якого вбачається, що такий прийнято на підставі листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 29.03.2019 року №5269/04 .

При цьому, відповідно до пп.6 п.5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться зокрема за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів.

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 29.03.2019 року №5269/04 (а.с.92-94) направило відповідачу інформацію по додатку 4, 5 за грудень 2018 та додатки 5,6,7,8,8а,8б за січень 2019, зокрема інформацію щодо страхувальників, у яких застраховані особи виконували роботи (надавали послуги) за цивільно-правовими договорами станом на 01.01.2019 року.

Суд зазначає, що позивачем допущено посадову особу відповідача до здійснення інспекційного відвідування, незважаючи на право не допустити контролюючий орган до здійснення інспекційного відвідування при наявності суттєвих недоліків направлення на його проведення.

Таким чином суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог позивача щодо визнання протиправними та скасування наказу Головного управління Держпраці в Одеській області від 19.04.2019 року №650.

Щодо правомірності постанови відповідача №ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ-1ФС від 23.05.2019 року, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами 1, 2 статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, серед іншого: в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абзац 2 частини 2 статті 265 КЗпП України); порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - п`ятим частини 2 цієї статті - у розмірі мінімальної заробітної плати (абзац шостий частини другої статті 265 КЗпП України).

Частиною 4 статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний інспектор під час перевірки дійшов висновку, що в порушення вимог ст.ст. 21, 24 Кодексу законів про працю України керівництвом філії Ширяєвська ДЕД ДП Одеський облавтодор допущено до роботи ОСОБА_27 та ОСОБА_4 без належного оформлення трудових відносин.

При цьому, з оскаржуваної постанови №ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ-1ФС вбачається, що відповідач вважає, що незважаючи на наявність укладених цивільних договорів між філією (замовник) та робітниками (виконавець): ОСОБА_31 C. №1 від 02.01.2019 року, №1 від 01.02.2019 року, №1 від 01.03.2019 року; ОСОБА_4 №4 від 01.02.2019 року та №4 від 01.03.2019 року, - відносини між ними носять характер трудових.

У постанові №ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ-1ФС відповідачем наведені істотні умови вказаних договорів: замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надати послуги з охорони виробничої бази, техніки та механізмів; замовник зобов`язаний приймати від виконавця результати надання послуги шляхом складання та підписання акту приймання-передачі наданих послуг та оплачувати їх в розмірах, передбачених цими договорами.

Відповідно до частин 1, 6 статті 6 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Частина 2 статті 2 КЗпП України визначає, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Частиною 1 статті 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір - угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частинами 1, 3 статті 24 КЗпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні контракту.

Згідно з частиною 3 статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов`язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов`язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно з частиною 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відрізнити трудовий договір від договору цивільно-правового характеру за соціально-економічним змістом важко, однак з налізу вказаних норм можна визначити відмінні ознаки трудових і цивільно-правових відносин.

У постанові від 26.09.2018 у справі № 822/723/17 Верховний Суд зробив такий правовий висновок:

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Отже, трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт .

Як вбачається з вищевказаної постанови №ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ-1ФС, інспектором праці було взято у вищевказаних фізичних осіб пояснення (а.с.154, 155), що вони працюють за цивільно-правовими договорами, режим роботи доба через добу та що заробітну плату отримують раз на місяць, передбачену договором.

При цьому до суду відповідачем не надано доказів того, що ОСОБА_27 та ОСОБА_4 виплачувалась саме заробітна плата, а не оплата (винагорода) згідно договору.

Цивільно-правові договори між позивачем та фізичними особами ОСОБА_27 та ОСОБА_4 (а.с.139-141, 143-145) укладалися для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання певних результатів праці. За результатами виконання вказаних договорів підписувались акти прийому наданих послуг (а.с.142). Укладені угоди не містять обов`язку виконавців бути присутнім на підприємстві у визначені робочі години, дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, обов`язку підприємства забезпечувати виконавців матеріально-технічною базою, регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу.

У зв`язку з цим, тлумачення відповідачем змісту цивільно-правових угод як таких, що насправді містять ознаки трудового договору є таким, що не ґрунтується на фактичних обставинах та законодавстві.

Вказані висновки узгоджуються з висновками, наведеними Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 06.03.2019 року по справі №802/2066/16-а.

Отже, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці в Одеській області №ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ-1ФС від 23 травня 2019 року.

Щодо правомірності постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці в Одеській області №ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС від 23 травня 2019 року, суд зазначає наступне.

Так, підставою винесення вказаної постанови є висновок інспектора праці про порушення філією Ширяєвська ДЕД ДП Одеський облавтодор :

- ч.4 ст.115 КЗпП України - заробітна плата за весь час щорічної відпустки не виплачується працівникам філії не пізніше ніж за три дні до початку відпустки. Так, відповідно до поданих заяв головного бухгалтера ОСОБА_6 та головного інженера ОСОБА_7 , наказами від 02.04.2018 року № 03-в, № 04-в, було надано щорічні відпустки терміном на 31 календарний день з 02.04.2018 року, заробітна плата за час щорічної відпустки виплачена філією 15.05.2018 року;

- ч.1 ст.116 КЗпП України - наказом № 13-к від 20.09.2018 р. механізатора ОСОБА_25 звільнено із займаної посади 20.09.2018 року. Нараховані при звільненні суми від філії ОСОБА_25 виплачені не у день звільнення 20.09.2018 року, а 01.11.2018 року. Вказане порушення стосується також інших осіб.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України Про оплату праці заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Натомість, як встановлено у ході інспекційного відвідування філії позивача, виплата заробітної плати за весь час щорічної відпустки працівників та виплата належних працівникам філії позивача при звільненні із займаної посади сум проводилась з порушенням строків, визначених вказаними нормами.

Так, з реєстру виплати заробітної плати працівникам за час щорічної основної відпустки (а.с.151) вбачається, що головному бухгалтеру ОСОБА_6 та головному інженеру ОСОБА_7 , яким наказами від 02.04.2018 року № 03-в, № 04-в, було надано щорічні відпустки терміном на 31 календарний день з 02.04.2018 року, заробітна плата за час щорічної відпустки виплачена філією 15.05.2018 року.

Таким чином, проміжок часу між вказаними виплатами перевищує 16 (шістнадцять) календарних днів, що є порушенням вимог ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 Закону України Про оплату праці .

Відповідно до ч. 1 ст. 83 КЗпП України, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Також з реєстру виплати належних сум до видачі звільненим працівникам (а.с.152) вбачається, що при звільненні ОСОБА_25 належні суми були виплачені не у день звільнення (20.09.2018 року), а 01.11.2018 року, тобто з порушенням вимог ч.1 ст. 116 КЗпП України. Аналогічні порушення було вчинено і щодо ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 .

При цьому позивачем вчинення вищевказаних порушень трудового законодавства не заперечувалось.

За таких обставин постанова про накладення штрафу №ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС від 23 травня 2019 року винесена з дотриманням норм матеріального права, а відтак у її скасуванні позивачу слід відмовити.

Щодо постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці в Одеській області №ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ-3ФС від 23 травня 2019 року, суд зазначає наступне.

Так, підставою винесення вказаної постанови є висновок інспектора праці про порушення філією Ширяєвська ДЕД ДП Одеський облавтодор ч.6 ст.95 КЗпПУ та ст. 33 Закону України Про оплату праці № 108 від 24.03.1995 р.: в травні місяці 2018 року 14 працівникам ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_30 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 (при базовому місяці - грудень 2017 р.) не було проведено нарахування та виплата індексації заробітної плати у відповідності до чинного законодавства. Відповідно до письмового пояснення головного бухгалтера індексація заробітної плати була нарахована та відповідно не виплачена в зв`язку з важким фінансовим станом філії.

Статтею 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (ч.1). Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом та Законом України Про оплату праці та іншими нормативно-правовими актами (ч.3).

Згідно ст. 95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст. 1 Закону України Про індексацію грошових доходів населення ).

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 (далі - Порядок №1078).

Згідно п. 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Згідно з абз. 4 п. 5 Порядку №1078, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Абзацом 8 п. 4 Порядку №1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України Про оплату праці норми і гарантії в оплаті праці, передбачені ч.1 цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Отже, невиплата індексації заробітної плати, за наявністю підстав, є порушенням статті 95 КЗпП України та, відповідно, мінімальних державних гарантій в оплаті праці.

Несвоєчасна виплата індексації є порушенням Порядку проведення індексації грошових доходів населення індексації, а відтак, не підпадає під визначення мінімальних державних гарантій в оплаті праці, в розумінні ст. 12 Закону України Про оплату праці та належить до категорії інших порушень.

Пунктами 27-28 Порядку № 295 передбачено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності. У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.

Отже, у разі виявлення такого порушення заходи притягнення до відповідальності можуть бути застосовані у разі невиконання припису про усунення виявлених порушень.

Суд зазначає, що виплата індексації грошових доходів в травні 2018 року (базовий місяць - грудень 2017 року) 14-тьом працівникам філії Ширяєвська ДЕД ДП Одеський облавтодор відбулось у травні 2019 року, що підтверджується інформацією №59 від 21 травня 2015 року (а.с.26, 131-132) щодо виконання вимог припису та відомостями нарахування індексації за травень 2018 року (а.с.27, 133).

В свою чергу, припис про усунення позивачем порушень, викладених в акті №ОД618/1590/АВ встановив термін усунення вищевказаного порушення до 21 травня 2019 року.

Отже, оскільки індексація грошових доходів громадян виплачена, про що контролюючий орган було попереджено, що представником відповідача у судових засіданнях не заперечувалось, підстави для застосування штрафних санкцій за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці відсутні, оскільки в даному випадку фактично філією Ширяєвська ДЕД ДП Одеський облавтодор такі гарантії в частині обов`язкової виплати заробітної плати дотримані.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги малозначність вчиненого філією Ширяєвська ДЕД ДП Одеський облавтодор порушення та його усунення у терміни, встановлені приписом про усунення виявлених порушень №ОД/618/1590/АВ/П від 03.05.2019 року та до моменту прийняття відповідачем оскаржуваної постанови №ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ-3ФС від 23 травня 2019 року, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці в Одеській області №ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ-3ФС від 23 травня 2019 року.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 14627,78 грн. згідно платіжних доручень №4618 від 04 червня 2019 року (а.с.5).

Зважаючи на вищевикладене, часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління Держпраці в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці в Одеській області на користь дочірнього підприємства Одеський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України судового збору у розмірі 12519,00 грн., сплачений згідно платіжного доручення №4618 від 04 червня 2019 року..

Керуючись ст.ст.7, 9, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов дочірнього підприємства Одеський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці в Одеській області №ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ-1ФС та №ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ-3ФС від 23 травня 2019 року.

Стягнути з Головного управління Держпраці в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці в Одеській області на користь дочірнього підприємства Одеський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України судовий збір у розмірі 12519,00 грн., сплачений згідно платіжного доручення №4618 від 04 червня 2019 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - дочірнє підприємство Одеський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (вул.Грушевського, буд.49, м.Одеса, 65031, код ЄДРПОУ 32018511).

Відповідач - Головне управління Держпраці в Одеській області (просп.Шевченка, буд.2, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39781624).

Повний текст рішення складено та підписано 04.09.2019 року.

Суддя О.А. Вовченко

.