Рішення

від 30.08.2019 по справі 640/9498/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 серпня 2019 року № 640/9498/19

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Промислово будівельна група до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Промислово будівельна група (далі - ТОВ Промислово будівельна група , позивач) до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач) в якому просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №0061121207 від 27 вересня 2017 року, відповідно до якого ТОВ Промислово будівельна група визначено до сплати (збільшено) суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу 14010100 на суму 95 632 грн. 50 коп., в тому числі за податковими зобов`язаннями - 76 506 грн., за штрафними санкціями - 19 126 грн. 50 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу за результатами камеральної перевірки без аналізу та дослідження документів, які можуть свідчити про порушення платником податків вимог Податкового кодексу України є передчасними.

Позивач також зазначає, що фактично відповідач під час виявлення розбіжностей між даними, що містяться у податкових деклараціях та даних Єдиного реєстру податкових накладних по платнику податків ТОВ Промислово будівельна група за червень 2017 року мав провести документальну позапланову виїзну перевірку, однак вказаних дій не вчинив.

Крім того, представник позивач звертає увагу на розбіжності у номері акта камеральної перевірки, зазначених у акті перевірки та оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, у тому числі обсяг виявлених контролюючим органом порушень Податкового кодексу України під час проведення камеральної перевірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Вказаною ухвалою встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються їх заперечення.

На виконання вимог ухвали суду відповідачем подано відзив на позов, де зазначено, що контролюючий орган вправі проводити камеральні перевірки податкових декларацій та уточнюючих розрахунків, а тому відсутня необхідність для призначення документальної перевірки в зв`язку з тим, що камеральна перевірка проводилась на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. З огляду на вищевикладене, податкове повідомлення-рішення є правомірним та таким, що прийняте відповідно до норм діючого законодавства та в установленому порядку, а вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

До суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач у своєму відзиві не визнає заявлені позовні вимоги, наводить обставини, які не відповідають дійсності та , відповідно, жодним чином не відображені у позовній заяві. Більш того, текст відзиву дублює висновки, відображені в акті перевірки та фактично містять цитування положень норм Податкового кодексу України без спростування фактів, наведених позивачем, у зв`язку з чим просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку даних задекларованих ТОВ "Промислово будівельна група" (код ЄДРПОУ 38914042) у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2017 року, за результатами якої складено акт від 19.08.2017 №5641/26-15-12-07-20.

Перевіркою встановлено порушення пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, що призвело до заниження за червень 2017 року податкових зобов`язань на суму ПДВ 76 506 грн. Штрафна санкція розрахована відповідно до абзацу другого пункту 123.1 статті 123 розділу V Податкового кодексу України.

Висновки акта перевірки ґрунтуються на встановленні відповідачем розбіжностей, що свідчать про невключення ТОВ "Промислово будівельна група" (код 38914042) до податкових зобов`язань за звітний період червень 2017 року операції по взаємовідносинах з ТОВ "Агрокомплекс "Зелена Долина" (код ЄДРПОУ 32721857).

На підставі висновків акту перевірки 27.09.2017 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення:

- №0061121207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу: 14010100 на загальну суму 95 632, 50 грн., у тому числі за основним платежем - 76 506,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 19 126, 50 грн.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що порушує законні права та інтереси, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд входить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі, після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а також даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (пп. 75.1.1 ст. 75 ПК України).

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (п. 76.1, п. 76.2 ст. 76 ПК України), пунктом 86.2 якої встановлено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами контролюючого органу, що проводили перевірку, і після реєстрації вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку ст. 42 цього Кодексу.

Згідно з пп. а п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту у платника податку виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

При цьому, виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та, у відповідних випадках, покупця товарів/послуг.

За змістом норм ПК України предметом камеральної перевірки є лише ті показники документів, що належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється.

У справі, яка розглядається, висновок податкового органу про неправильне заповнення показників податкової декларації з ПДВ - заниження суми податкових зобов`язань податкової декларації з ПДВ та заниження суми ПДВ, що сплачується до бюджету, який мотивований розбіжністю даних податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, практично зводиться до заперечення достовірності задекларованих платником податків показників, що не відповідає змісту проведеного податковим органом контрольного заходу.

За приписами пп.54.3.1 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.

Отже, об`єктивний стан розрахунків з бюджетом платника, який не подав податкову декларацію або занизив її показники, з`ясовується контролюючим органом у ході податкової перевірки.

Як зазначалось судом вище, камеральна перевірка стосується лише звітності, тож при виявленні невідповідностей у задекларованих даних платника податків для визначення чи було це арифметичною помилкою, чи навмисним заниження податкового зобов`язання, без документальної перевірки об`єктивно встановити неможливо. У разі арифметичних чи методологічних помилок, які тягнуть за собою заниження податкового зобов`язання, платник податків не позбавлений права на їх виправлення, шляхом надання відповідних пояснень та документів. У разі виявлення, а в подальшому і неусунення розбіжностей даних податкової звітності щодо конкретних контрагентів в процесі камеральної перевірки проводиться документальна перевірка - п.75.1.2 ПК України.

Крім того, актом камеральної перевірки встановлено відхилення в показниках декларації з ПДВ за червень 2017 року на суму 76 506,00 грн., у зв`язку з невключенням до складу податкових зобов`язань суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Агрокомплекс "Зелена Долина".

Відповідно до ст.185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Як вбачається з акту перевірки, ТОВ "Промислово будівельна група" подано декларацію №9141878716 від 20.07.2017 з податку на додану вартість за червень 2017 року, додаток 5 Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту (реєстраційний номер №9141878703 від 20.07.2017) відповідно до якого задекларовано податкові зобов`язання на загальну суму 890 255,00 грн.

Згідно Єдиного реєстру податкових накладних за червень 2017 року позивачем зареєстровано 15 виписаних податкових накладних на суму ПДВ 966 761,00 грн.

Окрім того, згідно Єдиного реєстру податкових накладних по контрагенту позивача ТОВ "Агрокомплекс "Зелена Долина" (код ЄДРПОУ 32721857) за період червень 2017 року виписано та зареєстровано податкові накладні: №67 від 20.06.2017, якою визначено суму ПДВ у розмірі 90 000,00 грн.; №62 від 20.06.2017, якою визначено суму ПДВ у розмірі 300 000,00 грн.; №66 від 20.06.2017, якою визначено суму ПДВ у розмірі 110 000,00 грн.

Проте, згідно декларації з ПДВ ТОВ "Промислово будівельна група" за червень 2017 року (реєстраційний номер №9141878716 від 20.07.2017), та додатку 5 Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту (реєстраційний номер №9141878703 від 20.07.2017) по взаємовідносинам з ТОВ "Агрокомплекс "Зелена Долина" відповідно до якого задекларовано податкові зобов`язання на загальну суму 423 495,00 грн.

З огляду на зазначене, різниця між задекларованою позивачем за звітній період червень 2017 року сумою податку на додану вартість зазначеною у податковій декларації від 20.07.2017 та сумою податку на додану вартість за податковими накладними становить 76 506,00 грн.

Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесено на підставі акта перевірки ТОВ "Промислово будівельна група" від 19.08.2017 №5641/26-15-12-07-20/39622237 (як зазначено у податковому повідомленні-рішенні), проте позивачем отримано акт від 19.08.2017 №5641/26-15-12-07-20, суд не бере дане твердження до уваги, оскільки це є технічною помилкою і не впливає на встановлені контролюючим органом порушення.

Стосовно доводів позивача про порушення відповідачем порядку проведення камеральної перевірки суд зазначає наступне.

Положеннями пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1 статті 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

При цьому, 01 січня 2017 року набув чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.2016 №1797-VIII, яким до Податкового кодексу України внесено зміни, зокрема щодо контрольно-перевірочної роботи.

Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України доповнено другим абзацом відповідно до якого предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

За змістом норм Податкового кодексу України предметом камеральної перевірки є лише ті показники документів, що належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами, методологію проведення цих розрахунків (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

При цьому, питання своєчасності сплати податків та зборів, при проведенні камеральної перевірки не досліджується, оскільки це є предметом документальної перевірки.

В даному випадку в ході проведення камеральної перевірки контролюючим органом на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що згідно виписаних позивачем податкових накладних за червень 2017 року сума ПДВ складає 966 761,00 грн., а у поданій податковій декларації з ПДВ за червень 2017 року задекларував податкові зобов`язання на суму 890 255,00 грн., тобто позивачем не включено до податкового кредиту у податковій звітності суму ПДВ у розмірі 76 506,00 грн.

З огляду на викладене, під час камеральної перевірки перевірялись дані, задекларовані саме позивачем у податковій звітності та виписаних податкових накладних.

Суд враховує приписи пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Суд не бере до уваги твердження позивача про те, що висновки контролюючий орган пов`язував з виявленими за результатами перевірки розбіжностями, що свідчать про невключення позивачем до податкових зобов`язань за звітний період червень 2017 року операції по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ Агрокомплекс Зелена Долина на суму ПДВ 76 506,00 грн.

Оскільки з наявних доказів у справі та як зазначив відповідач у відзиві, в даному випадку предметом камеральної перевірки була повнота, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування саме позивача.

Водночас, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

Пунктом 50.1 статті 50 ПК України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Таким чином, позивач не позбавлений права подати уточнюючу податкову декларацію, або, у разі самостійного виявлення факту заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, надіслати уточнюючий розрахунок або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведена правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Натомість, позивачем не надано належних та достатніх доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов позивача не підлягає задоволенню.

Відповідно, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Промислово будівельна група (01013, м. Київ, вул. Промислова буд. 4, код ЄДРПОУ 38914042) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя В.П. Шулежко