Постанова

від 21.11.2019 по справі 640/9498/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/9498/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шулежко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Промислово будівельна група на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2019 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: не зазначена) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Промислово будівельна група до Головного управління ДФС у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ Промислово будівельна група звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення № 0061121207 від 27 вересня 2017 року, відповідно до якого ТОВ Промислово будівельна група визначено до сплати (збільшено) суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу 14010100 на суму 95632, 50 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями - 76506, 00 грн, та нараховано штрафні санкції у розмірі 19126, 50 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2019 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити, вважаючи, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було проігноровано посилання позивача на позиції Верховного Суду.

На думку апелянта, судом першої інстанції не було застосовано положення п. 201.10 ст. 201 ПК України, згідно з якими виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Апелянт вважає, що відповідач за червень 2017 року мав провести документальну позапланову виїзну перевірку, однак вказаних дій не вчинив, на що суд першої інстанції не звернув увагу.

Відзив до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2017 року, за результатами якої складено акт від 19.08.2017 р. № 5641/26-15-12-07-20.

Перевіркою встановлено порушення пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, що призвело до заниження за червень 2017 року податкових зобов`язань на суму ПДВ 76506, 00 грн. Штрафна санкція розрахована відповідно до абзацу другого пункту 123.1 статті 123 розділу V Податкового кодексу України.

Висновки акта перевірки ґрунтуються на встановленні відповідачем розбіжностей, що свідчать про невключення позивачем до податкових зобов`язань за звітний період червень 2017 року операції по взаємовідносинах з ТОВ Агрокомплекс Зелена Долина (ЄДРПОУ 32721857).

На підставі висновків акту перевірки 27.09.2017 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0061121207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу: 14010100, на загальну суму 95632, 50 грн, у тому числі за основним платежем - 76506, 00 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 19126, 50 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а також даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (пп. 75.1.1 ст. 75 ПК України).

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (п. 76.1, п. 76.2 ст. 76 ПК України), пунктом 86.2 якої встановлено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами контролюючого органу, що проводили перевірку, і після реєстрації вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку ст. 42 цього Кодексу.

У відповідності до п. п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

При цьому, виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та, у відповідних випадках, покупця товарів/послуг.

Посилаючись на вказану норму в межах даного спору апелянт вважає, що донарахування податкових зобов`язань можливе виключно за результатами документальної позапланової виїзної перевірки.

В той же час, з положень вказаної норми випливає, що обов`язок контролюючого органу щодо ініціювання перевірки виникає, в першу чергу, відносно продавця, тобто особи, що склала податкову накладну. Та лише у певних випадках - покупця.

Натомість, колегією суддів враховується, що позивач не вийшов за межі предмету перевірки та ним було перевірено виключно відомості декларації з ПДВ за червень 2017 року та відомості Єдиного реєстру податкових накладних.

Крім того, суд апеляційної інстанції вбачає з боку позивача відсутність будь - яких заперечень щодо обставин, встановлених під час перевірки.

Зокрема, реалізуючи господарські відносини з контрагентом, позивач не відобразив певну частину таких відносини у податковій звітності.

Однак, у відповідності до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

З огляду на наведене, позивачем в межах даного спору не було доведено відсутності обов`язку декларування суми ПДВ в якості підстави для його сплати.

При цьому, матеріалами справи у повній та належній мірі підтверджується обов`язок позивача зареєструвати та сплатити податкове зобов`язання.

Перевірки додаткових документів для такого висновку обставини справи не потребують.

Щодо посилань апелянта на практику Верховного Суду колегія суддів зазначає, що у постанові від 14.03.2019 р. (справа № 826/17858/16) ВС дійшов наступного висновку: з огляду на те, що при проведенні камеральної перевірки, результати якої оформлені актом, інспекцією перевірялася саме правильність застосування ставки земельного податку, виходячи з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, інформація про які наведена у поданій товариством податковій декларації з плати за землю, тобто зазначені дані є показниками податкової звітності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що контролюючий орган під час проведення камеральної перевірки та прийняття за результатами цієї перевірки податкового повідомлення-рішення діяв відповідно до вимог законодавства та у межах наданих повноважень.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Промислово будівельна група на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Промислово будівельна група до Головного управління ДФС у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя А. Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 21.11.2019 р.)