Рішення

від 04.09.2019 по справі 826/15308/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 вересня 2019 року № 826/15308/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Протон Груп" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Протон Груп (далі - позивач та/або ТОВ Протон Груп ) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач та/або контролюючий орган/ ГУ ДФС у м. Києві) та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006191402 від 11.09.2017 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006181402;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006201402 від 11.09.2017 року;

Мотивуючи позовні вимоги позивач, зазначає, що висновки відповідача викладені в акті перевірки від 23.08.2017 року №330/26-15-14-02/34495511 є хибними, а взаємовідносини ТОВ Протон Груп з ТОВ Бренвуд , ТОВ Де Ля Понт , ТОВ Компанія Вітек , ТОВ Промлайн Груп , ТОВ Юніон Автоком , ТОВ Демін , ПП Ніфар , ТОВ ТМ Пром Ресурс , ТОВ Крогер є реальними та такими, що були спрямовані на реальне настання юридичних наслідків, з огляду на що, позивач вважає наявним у нього права на формування податкового кредиту та зарахування до складу витрат собівартості придбаних товарів (робіт) послуг у вищевказаних контрагентів.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому останній просив відмовити в задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Протон Груп податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, валютного - за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, за наслідком якої складено акт від 23.08.2017 року №330/26-15-14-02/34495511 (далі - акт перевірки).

Згідно висновків акту перевірки в ході її проведення встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Протон Груп :

- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, вимог абзацу 11 статті 1 Закону, пункту 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, зареєстрованого в Міністерства юстиції України 14.12.1999 року за №860/4153, наслідком чого стало заниження податку на прибуток на загальну суму 271577 грн., у тому числі за 2014 рік в сумі 213277 грн., за вересень 2016 рік 58300;

- пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, пунктів 1 та 2 статті 9 Закону, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 на загальну суму 187789 грн., в тому числі по періодах: за серпень 2014 року в сумі 93592 грн., за жовтень 2014 рік в сумі 46660 грн., за жовтень 2014 року в сумі 27641 грн., за листопад 2014 рік в сумі 19896 грн. та завищено від`ємне значення з податку на додану вартість на загальну суму 212584 грн., в тому числі по періодах: грудень 2016 року на суму 212584 грн.

На підставі зазначених висновків акту перевірки ГУ ДФС у м. Києві прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- Податкове повідомлення-рішення №0006181402 від 11.09.2017 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за податковим зобов`язанням у розмірі 187789 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 46947, 25 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №1).

- Податкове повідомлення-рішення №0006191402, яким ТОВ Протон Груп збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток за податковим зобов`язанням у розмірі 271577 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями) у розмірі 67894, 25 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №2);

- Податкове повідомлення-рішення №0006201402, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення у розмірі 273320 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №3).

За наслідком адміністративного оскарження, рішенням Державної фіскальної служби України від 16.11.2017 року №26466/6/99-99-11-01-01-25, оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу ТОВ Протон Груп без задоволення.

Вирішуючи спір по суті суд звертає увагу на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Датою виникнення податкових зобов`язань в розрізі приписів пункту 187.1 статті 187 ПК України з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

В свою чергу, у відповідності до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

При цьому, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 1968 ПК України).

За змістом пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Між тим, як передбачено у пункті 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

При цьому, пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Аналіз положень податкового законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: - фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; - документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; - придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; - наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; - наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); - наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам статті 201 Податкового кодексу України та підписана уповноваженою особою.

Крім того у відповідності до статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; 134.1.2. дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

В контексті приписів пункту 135.1 статті 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Підпунктом 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 ПК України встановлено, що інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 ПК України безоплатно надані товари, роботи, послуги: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею;

Між тим, згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 статті 44 ПК України визначено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Тобто, зазначені операції визначаються відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Як встановлено статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частин першої, другої статті 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною третьою статті 6 Закону № 996-ХІV передбачено, що порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та міжнародних стандартів фінансової звітності.

В той же час, методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, із змінами та доповненнями (далі - П(С)БО 15).

Відповідно до пункту 5 П(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

В розрізі пункту 6 П(С)БО 15 не визнаються доходами такі надходження від інших осіб: сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов`язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів; сума надходжень за договором комісії, агентським та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала, тощо; сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг); сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг); сума завдатку під заставу або погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором; надходження, що належать іншим особам; надходження від первинного обліку цінних паперів; сума балансової вартості валюти.

Згідно пункту 138.8 статті 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов`язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 року за №27/4248 затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати (далі - П(С)БО 16).

Відповідно до пункту 7 П(С)БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до пункту 11 П(С)БО 16 собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

Згідно приписів підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Аналогічне визначення закріплено і в пункті 12 П(С)БО 16.

Підпунктом 139.1.1 пункту 139.1 статті 139 ПК України передбачено, що не включаються до складу витрат: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов`язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу).

Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати у відповідності до пункту 9 П(С)БО 16 платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик; інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту); витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; балансова вартість валюти.

Згідно з Національним положенням (стандарт) ) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2003 року №73 (далі - НП(С)БО 1), фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Так, у звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки.

За змістом частини першої статті 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною другою статті 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Таким чином, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Зі змісту акту перевірки слідує, що відповідач дійшов до висновку про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ Бренвуд , ТОВ Де Ля Понт , ТОВ Компанія Вітек , ТОВ Промлайн Груп , ТОВ Юніон Автоком , ТОВ Демін , ПП Ніфар , ТОВ ТМ Пром Ресурс , ТОВ Крогер .

Між тим, судом встановлено, що між ТОВ Протон Груп та ТОВ Бренвуд укладено договір поставки №7/03/1 від 07.03.2016 року, згідно якого постачальник постачає, а продавець купує комплектуючі до обладнання (надалі - товар) партіями у кількості, яка вказується у видатково-прибуткових накладних та специфікаціях, що узгоджується сторонами при кожному конкретному постачанні (далі - договір 7/03/1).

Відповідно до пункту 2.1 зазначеного договору асортимент, кількість, і ціна товару вказується постачальником у видатково-прибуткових накладних та специфікаціях, що підписується повноваженими представниками сторін. Специфікація на кожну партію товару є невід`ємними частинами договору.

Загальна ціна цього договору складається з суми вартості всіх поставок товару, здійснених відповідно до цього договору, і вираховується шляхом складання сум, зазначених у специфікаціях на всі поставки товару протягом строку дії цього договору (п. 2.2 договору №7/03/1).

Приписами пункту 3.1 договору №7/03/1 визначено, що платежі по цього договору проводяться в гривнях шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок постачальника.

До договору №7/03/1 сторонами укладено додаток №01 Специфікація №01 від 14.03.2014 року на загальну суму 110269,50 грн., додаток №01 Специфікація №02 від 17.03.2014 року на загальну суму 120900 грн., додаток №01 Специфікація №03 від 30.03.2014 року на загальну суму 17520 грн. додаток №01 Специфікація №01 від 24.03.2014 року на загальну суму 139980 грн.

Також позивачем надано до суду видаткові накладні від 14.03.2016 року №РН-0000014, від 17.03.2016 року №РН-0000017, від 24.03.2016 року №РН-0000024, від 30.03.2016 року №РН-0000030, податкові накладні, виписку по особовому рахунку, попередню калькуляцію вартості виробництва продукції №КА-0000094 від 17.03.2016 року, видаткова накладна №РН-000000036 від 17.03.2016 року, довіреність №31 від 17.03.2016 року.

Між ТОВ Протон Груп та ТОВ Вітек укладено договір поставки від 01.09.2014 року, згідно якого продавець постачає покупцю товари у номенклатурі, кількості та по ціні, вказаній у видаткових накладних та специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору, а покупець приймає і сплачує в порядку та на умовах узгоджених у договорі (далі - договір від 01.09.2014).

Відповідно до пункту 2.1 договору від 01.09.2014 року ціна на товар, що поставляється, встановлюється у національній валюті України та вказується у рахунках-фактурах та накладних, які підписуються сторонами, а оплата за товар згідно з додатками до даного договору (рахунком, накладною, здійснюється покупцем шляхом безготівкових переказів на розрахунковий рахунок продавця (п. 2.1 договору від 01.09.2014).

Умови постачання: доставка товару до складу покупця транспортом постачальника.

Позивачем по взаємовідносинам з ТОВ Вітек надано до суду: видаткові накладні №РН-000000570 від 04.09.2014 року, додаток №01 Специфікація №01 від 04.09.2014 року на загальну суму 49865,58 грн., податку накладну, договір відступлення права вимоги №43 від 158.10.2015 року, відповідно до якого первісний кредитор (ТОВ Вітек ) відступає новому кредитору ПП АЛЧЕВСЬКСТРОЙРЕСУРС ) право вимоги за договором б/н від 01.09.2014 року, укладеним між первісними кредитором і ТОВ Протон Груп , в обсягах і на умовах, встановлених договором між первісним кредитором і боржником, повідомлення про відступлення права вимоги, що відбулося, платіжне доручення №1451 від 29.10.2015 року, попередню калькуляцію вартості виробництва продукції №КА-0000153 від 11.09.2014 року, видаткову накладну №РН-0000090 від 11.09.2014 року, довіреність №448 від 10.09.2014 року.

Також між позивачем та ТОВ Промлайн Груп укладено договір поставки б/н від 01.09.2014 року, згідно якого продавець постачає покупцю товари у номенклатурі, кількості та по ціні, вказаній у видаткових накладних та специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору, а покупець приймає і сплачує в порядку та на умовах узгоджених у договорі (далі - договір поставки).

Відповідно до пункту 2.1 договору поставки ціна на товар, що поставляється, встановлюється у національній валюті України та вказується у рахунках-фактурах та накладних, які підписуються сторонами, а оплата за товар згідно з додатками до даного договору (рахунком, накладною, здійснюється покупцем шляхом безготівкових переказів на розрахунковий рахунок продавця (п. 2.1 договору поставки).

Умови постачання: доставка товару до складу покупця транспортом постачальника.

На підтвердження реальності господарських операцій ТОВ Протон Груп надано до суду: видаткову накладну №3003 від 02.09.2014 року на загальну суму 52955,95 грн., видаткову накладну №3004 від 03.09.2014 року на загальну суму 59430 грн., видаткову накладну №3005 від 05.09.2014 року на загальну суму 46466,28 грн., видаткову накладну №3005 від 08.09.2014 року на загальну суму 59592 грн., додаток №01 Специфікація №01 від 02.09.2014 року га загальну суму 52955,95 грн., додаток №01 Специфікація №02 від 03.09.2014 року га загальну суму 59430 грн., додаток №01 Специфікація №03 від 05.09.2014 року га загальну суму 46466,28 грн., додаток №01 Специфікація №05 від 08.09.2014 року га загальну суму 59592 грн., акт надання послуг від 11.09.2014 року №3007 на загальну суму 19200 грн., податкові накладні, договір про відступлення права вимоги №1/10 від 01.10.2014 року, відповідно до якого первісний кредитор (ТОВ Промлайн Груп ) відступає новому кредитору (ТОВ Плутон Капітал ) право вимоги за договором б/н від 01.09.2014 року, укладеним між первісними кредитором і ТОВ Протон Груп , в обсягах і на умовах, встановлених договором між первісним кредитором і боржником, повідомлення про відступлення права вимоги від 01.10.2014 року, договір про відступлення права вимоги №42 від 18.10.2015 року, повідомлення про відступлення права вимоги, що відбулося від 18.10.2015 року, платіжні доручення №816 від 20.10.2014 року на суму 59430 грн., від 20.10.2014 року на сума 22215 грн., попередня калькуляція вартості виробництва продукції КА-0000529 від 17.12.2014 року, попередня калькуляція вартості виробництва продукції КА-0000290 від 18.12.2014 року, видаткова накладна №РН-0000253 від 17.12.2014 року, довіреність №1 від 17.12.2014 року, видаткова накладна №РН-000000120 від 18.09.2015 року, довіреність №466 від 11.09.2015 року

Між ТОВ Протон Груп та ТОВ Де Ля Понт укладено договір постачання б/н від 01.09.2014 року, згідно якого постачальник зобов`язується передати товар у власність покупця, в асортименті і за цінами, вказаними у специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору (далі - договір б/н).

Відповідно до пункту 1.3 договору б/н партією товару вважається його кількість вказана у специфікаціях, яка є невід`ємною частиною цього договору.

Оформлення замовлення здійснюється на підставі електронної (електронною поштою) або письмової заявки покупця на продукцію (п. 1.4 договору б/н).

Умови постачання: доставка до складу покупця транспортом продавця (п. 2.1 договору б/н).

Згідно пункту 3.1 договору б/н ціни на товар, який поставляється, загальна суму, термін оплати, указується у рахунку фактурі, а оплата за товар здійснюється покупцем шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок продавця (п. 3.2 договору б/н).

По взаємовідносинам з ТОВ Де Ля Понт в матеріалах справи наявні копії наступних документів: видаткові накладні від 01.09.2014 року №522 на загальну суму 47161,49 грн., від 04.09.2014 року №523 на загальну суму 56595 грн., від 09.09.2014 року №524 на загальну суму 59534,16, грн., від 10.09.2014 року №525 на загальну суму 58500 грн., від 11.09.2014 року №526 на загальну суму 59884 грн., від 24.09.2014 року №527 на загальну суму 59877,78 грн., від 25.09.2014 року №528 на загальну суму 58804,80 грн., податкові накладні, додаток №01 Специфікація №01 від 01.09.2014 року на суму 47161,49 грн., додаток №01 Специфікація №02 від 04.09.2014 року на суму 56598 грн., додаток №01 Специфікація №03 від 09.09.2014 року на суму 59534,16 грн., додаток №01 Специфікація №04 від 10.09.2014 року на суму 58500 грн., додаток №01 Специфікація №05 від 11.09.2014 року на суму 59844 грн., додаток №01 Специфікація №06 від 24.09.2014 року на суму 59877,78 грн., додаток №01 Специфікація №07 від 25.09.2014 року на суму 58804 грн., додаток №01 Специфікація №10 від 01.09.2014 року на суму 58804,580 грн., договір відступлення права вимоги №38 від 15.10.2015 року, до якого первісний кредитор (ТОВ Де Ля Понт ) відступає новому кредитору (ПП АЛЧЕВСЬКСТРОЙРЕСУРС ) право вимоги за договором б/н від 01.09.2014 року, укладеним між первісними кредитором і ТОВ Протон Груп , в обсягах і на умовах, встановлених договором між первісним кредитором і боржником, повідомлення про відступлення права вимоги від 01.10.2014 року, повідомлення про відступлення права вимоги, що відбулося від 15.10.2015 року. платіжне доручення №1409 від 20.10.2015 року на суму 47161,49 грн., №1410 від 20.10.2015 на суму 56595 грн., №1411 від 20.2015 року на суму 59534,16 грн., №1412 від 20.10.2015 року на суму 58500 грн., №1413 від 20.10.2015 року на суму 59844 грн., №1414 від 20.10.2015 року на суму 59877,78 грн., №1415 від 20.10.2015 року на суму 58804,80 грн., попередні калькуляції вартості виробництва №КА-0000358 від 29.10.2014 року, №КА-0000300 від 15.10.2014 року, №КА-0000358 від 29.10.2014 року, видаткова накладна №РН-0000179 від 29.10.2014 року на загальну суму 96321,15 грн., довіреність №303 від 28.10.2014 року, видаткова накладна №РН-0000154 від 15.10.2014 року, довіреність №466 від 14.10.2014 року,

Крім цього, судом встановлено, що між позивачем та ТОВ Юніон Автокон укладено договір поставки №52 від 01.04.2014 року (далі - договір від 01.04.2014 року), відповідно до якого постачальник постачає та продає, а продавець купує комплектуючі до обладнання (надалі - товар) партіями у кількості, яка вказується у видатково-прибуткових накладних та специфікаціях, що узгоджується сторонами при кожному конкретному постачанні.

Відповідно до пункту 2.1 зазначеного договору асортимент, кількість, і ціна товару вказується постачальником у видатково-прибуткових накладних та специфікаціях, що підписується повноваженими представниками сторін. Специфікація на кожну партію товару є невід`ємними частинами договору.

Загальна ціна цього договору складається з суми вартості всім поставок товару, здійснених відповідно до цього договору, і вираховується шляхом складання сум, зазначених у специфікаціях на всі поставки товару протягом строку дії цього договору (п. 2.2 договору від 01.04.2014 року.

Приписами пункту 3.1 договору від 01.04.2014 року визначено, що платежі по цього договору проводяться в гривнях шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок постачальника.

На підтвердження реальності господарських операції позивачем надано до суду: видаткові накладні №04/16/02 від 16.04.2014 року на загальну суму 2875,58 грн., №04/29/02 від 29.04.2014 року на загальну суму 15461,70 грн., №05/07/02 від 07.05.2014 року на загальну суму 59154,52 грн., №05/19/04 від 19.05.2014 року на загальну суму 1149,31 грн., №05/22/03 від 22.05.2014 року на загальну суму 4218,47 грн., №05/27/05 від 27.05.2014 року на загальну суму 5442,47 грн., №06/04/05 від 04.06.2014 року на загальну суму 5616 грн., 06/10/04 від 10.06.2014 року на загальну суму 2876,87 грн., №06/11/03 від 11.06.2014 року на загальну суму 17580,60 грн., №06/18/025 від 18.06.2014 року на загальну суму 20805,12 грн., №06/23/05 від 23.06.2014 року на загальну суму 4108,75 грн., №06/24/04 від 24.06.2014 року на загальну суму 18535,46 грн., №07/01/02 від 01.07.2014 року на загальну суму 10866,30 грн., №07/04/03 від 04.07.2014 року на загальну суму 22194,37 грн., №07/10/04 від 10.07.2014 року на загальну суму 41718,10 грн., №07/14/03 від 14.07.2014 року на загальну суму 21436,52 грн., №07/16/02 від 16.07.2014 року на загальну суму 2390,40 грн., №07/23/04 від 23.07.2014 року на суму 2813, 86 грн., №07/29/03 від 29.07.2014 року на загальну суму 19945,87 грн., №08/04/07 від 04.08.2014 року на загальну суму 57701,41 грн., №08/05/03 від 05.08.2014 року на загальну суму 58706,03 грн., №08/06/05 від 06.08.2014 року на загальну суму 32292,17 грн., №08/11/04 від 11.08.2014 року на загальну суму 58738,08 грн., №08/12/03 від 12.08.2014 року на загальну суму 59643,70 грн., №08/13/05 від 13.08.2014 року на загальну суму 15379,702 грн., №08/21/04 від 21.08.2014 року на загальну суму 59538,22 грн., №08/22/07 від 22.08.2014 року на загальну суму 26541,89 грн., №08/26/04 від 26.08.2014 року на загальну суму 57907,15 грн., №08/27/03 від 27.08.2014 року на загальна суму 13736,88 грн., №09/05/04 від 05.09.2014 року на загальну суму 13749,43 грн., №09/08/02 від 08.09.2014 року на загальну суму 898,49, податкові накладні, специфікації №1 від 16.04.2014 року, №2 від 29.04.2014 року, №3 від 07.05.2014 року, №4 від 19.05.2014 року, №5 від 22.05.2014 року, №6 від 27.05.2014 року, №7 від 04.06.2014 року, №8 від 10.06.2014 року, №9 від 11.06.2014 року, №10 від 18.06.2014 року, №11 від 23.06.2014 року, №12 від 24.06.2014 року, №13 від 01.07.2014 року, №14 від 04.07.2014 року, №15 від 10.07.2014 року, №16 від 14.07.2014 року, №17 від 16.07.2014 року, №18 від 23.07.2014 року, №19 від 29.07.2014 року, №20 від 04.08.2014 року, №21 від 05.08.2014 року, №22 від 06.08.2014 року, №23 від 11.08.2014 року, №24 від 12.08.2014 року, №25 від 13.08.214 року, №26 від 21.08.2014 року, №27 від 22.08.2014 року, №28 від 26.08.2014 року, №29 від 27.08.2014 року, платіжні доручення №412 від 26.05.2014 року, №463 від 19.06.2014 року, №471 від 27.06.2014 року, №480 від 03.07.2014 року, №2540 від 05.08.2014 року, №787 від 09.10.2014 року, виписка по рахунку, попередні калькуляції вартості виробництва №КА-0000059 від 04.02.2015 року, №КА-0000413 від 07.11.2014 року, №КА-0000017 від 16.04.2014 року, №КА-0000022 від 29.04.2014 року, №КА-0000024 від 22.05.2014 року, №КА-0000026 від 27.05.2014 року, №КА-0000027 від 04.06.2014 року, №КА-0000036 від 18.06.2014 року, №КА-0000060 від 23.07.2014 року, №КА-0000099 від 26.08.2014 року, видаткові накладні №РН-000000028 від 04.02.2015 року, довіреність №31 від 04.02.2015 року, №РН-000202 від 07.11.2014 року, довіреність №123 від 06.11.2014 року, №РН-0000018 від 05.04.2014 року, довіреність №111279/289 від 29.04.2014 року, №РН-0000019 від 30.04.2014 року, довіреність №27 від 29.04.2014 року, №РН-0000022 від 23.05.2014 року, довіреність №2205141 від 22.05.2014 року, №РН-0000023 від 29.05.2014 року, довіреність №32 від 26.05.2014 року, №РН-0000025 від 05.06.2014 року, довіреність №38 від 29.05.2014 року, №РН-0000029 від 18.06.2014 року, довіреність №118 від 16.06.2014 року, №РН-0000046 від 23.07.2014 року, довіреність №1008 від 22.07.2014 року, №РН-0000067 від 26.08.2014 року, довіреність №695 від 22.08.2014 року.

Між ТОВ Протон Груп та МПП Ніфар укладено договір №37 про надання консультаційних послуг від 01.11.2016 року, відповідно до якого, замовник доручає, а виконавець надає консультативні послуги (послуги) з питань консалтингу та організаційно кадрового менеджменту (далі - договір №37).

Відповідно до пункту 1.2 об`єм послуг сторони визначають згідно технічного завдання.

Замовник здійснює оплату за консультаційні послуг у розмірі, що визначаються сторонами в акті виконаних робіт (надання послуг) (п. 3.1 договору №37).

На підтвердження реальності господарських операцій позивачем надано: копію комерційної пропозиції для реалізації консалтингового проекту по оптимізації системи організаційно-кадрового менеджмента ТОВ Протон Груп , технічне завдання для реалізації консалтингового проекту по оптимізації системи організаційно-кадрового менеджмента ТОВ Протон Груп , податкові накладні, платіжні доручення №2859 від 16.01.2017 року, №2590 від 16.01.2017 року, звіт про надані послуги, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.12.2016 року №ОУ-000059, від 22.12.2016 року №ОУ-0000061

Між ТОВ "Протон Груп" та ТОВ "Демін" укладено договір №104 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 27.10.2016 року, згідно якого замовник доручає, а виконавець зобов`язаний надати замовнику інформаційно-консультаційні послуги в порядку та на умовах, що обумовлені в цьому договорі з наступних питань:

- проведення дослідження європейського ринку збуту опалювального обладнання;

- аналізу конкурентів та їх товарів;

- консультування з тактики реалізації продукції на європейському ринку на 2017 року (далі - договір від 27.10.2016 року).

Прийняття результатів виконаного завдання здійснюється шляхом підписання акту виконаних робіт (п. 3.1 договору від 27.10.2016 року).

Замовник сплачує вартість послуг згідно підписаного акту виконаних робіт протягом двадцяти банківських днів з моменту підписання акті (п. 4.1 договору від 27.10.2016 року).

На підтвердження реальності господарських операцій ТОВ Протон Груп надано до суд: службову записку від 04.10.2016 року, технічне завдання, розробка та реалізація експортної стратегії, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000032 від 19.12.2016 року, №ОУ-0000033 від 20.12.2016 року, податкові накладні.

Між позивачем та ТОВ ТМ Пром Ресурс укладено договір №382 від 04.10.2016 року про надання консультаційних послуг, згідно якого замовник доручає, а виконавець зобов`язаний надати замовнику інформаційно-консультаційні послуги з дослідження зовнішнього ринку комплектуючих для виробництва замовника.

На підтвердження реальності надання контрагентом послуг ТОВ Протон Груп надано до суду: специфікація №1 від 04.10.2016 року, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000120 від 15.12.2016 року, №ОУ -0000121 від 16.12.21016 року, податкові накладні, платіжні доручення №2593 від 16.01.2017 року, №2594 від 16.01.2017 року, звіт про дослідження ринку постачальників.

Також, судом встановлено, що між позивачем та ТОВ Крогер укладено договір про надання консультаційно-інформаційних послуг №127 від 16.11.2016 року (далі - договір №127), відповідно до якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати останньому послуги з проведення маркентигових досліджень та скласти опис портрета ключових клієнтів відповідно до технічного завдання (додаток №1), що є невід`ємною частиною договору.

По взаємовідносинам ТОВ Протон Груп з ТОВ Крогер в матеріалах справи наявні наступні документи: технічне завдання, додаток №2 до договору №127 від 16.11.2016 року, звіт про результати виконаних робіт, службова записка від 04.10.2016 року, акти здачі-прийняття робіт (надання) послуг №ОУ-0000026 від 21.12.2016 року, податкова накладна, платіжне доручення №2603 від 18.01.2017 року, пропозиція по вивченню ринку.

Також по кожному із зазначених вище контрагентів ТОВ Протон Груп надано до суду журнал-ордер і Відомість по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками з 01.01.2014 по 31.12.2016.

Так, як слідує з акту перевірки висновок контролюючого органу щодо безпідставного включення позивачем до складу податкового кредиту операції по вказаним вище контрагентами базується зокрема, на аналізі податкової інформації та наявності відкритих кримінальних проваджень.

Суд оцінюючи вказані твердження, що по суті дубльовані у відзиві на позовну заяву, вважає за необхідне вказати, що під час розгляду справи відповідачем не надано суду жодних належних та достатніх доказів на підтвердження наявності вироку по спірним контрагентам.

Крім цього, суд наголошує, що при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні врахувати, що відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що посилання контролюючого органу на кримінальне провадження відкрите за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України є безпідставними, оскільки останні не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання даними контрагентами своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі №809/1139/17, від 26.06.2018 року у справі №808/2360/17.

Що ж стосується аналізу відповідачем податкової інформації суд зазначить, що дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону.

Водночас, така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Аналогічні правові позиції викладені в постановах Верховного Суду від 27.02.2018 року у справі № 811/2154/13-а, від 27.03.2018 року у справі № 816/809/17.

Проаналізувавши зміст акту перевірки, суд приходить до висновку, що відповідачем поверхнево досліджено господарські операції по зазначеним вище контрагентами, не досліджено первинні документи.

В той же час, з матеріалів справи слідує, що подані позивачем документи в частині спірних контрагентів є належним чином оформлені, підтверджують реальність вчинення господарських операцій, що свідчить про хибність висновку контролюючого органу в цій частині.

Також суд наголошує, що акт перевірки не містить в собі жодних посилань на дефектність складених первинних документів.

Водночас, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що документи по взаємовідносинам ТОВ Протон Груп та ТОВ Бренвуд містять в собі суперечності щодо року виписаних специфікацій в частині.

На думку суду, з урахуванням інших наданих документів позивачем щодо взаємовідносин з ТОВ Бренвуд суд приходить висновку, що в специфікаціях допущена описка в частині року, зокрема договір укладений в 2016 року, специфікації датовані 2014 роком.

При цьому, на думку суду, помилки у відповідних специфікаціях не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

Схожа правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 року у справі № 826/11879/13-а.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене в сукупності суд вважає, що висновок відповідача про порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, пунктів 1 та 2 статті 9 Закону, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 на загальну суму 187789 грн., в тому числі по періодах: за серпень 2014 року в сумі 93592 грн., за жовтень 2014 рік в сумі 46660 грн., за жовтень 2014 року в сумі 27641 грн., за листопад 2014 рік в сумі 19896 грн. та завищено від`ємне значення з податку на додану вартість на загальну суму 212584 грн., в тому числі по періодах: грудень 2016 року на суму 212584 грн. не знайшли свого підтвердження в ході розгляду адміністративної справи, а відтак спірне рішення №1 підлягає скасуванню.

Як наслідок, наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині скасування спірних рішень №2, №3.

Суд наголошує, що в ході розгляду справи встановлено правомірність формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ Бренвуд , ТОВ Де Ля Понт , ТОВ Компанія Вітек , ТОВ Промлайн Груп , ТОВ Юніон Автоком , ТОВ Демін , ПП Ніфар , ТОВ ТМ Пром Ресурс , ТОВ Крогер ., а відтак твердження контролюючого органу про отримання ТОВ Протон Груп про безоплатність отримання товарів від ТОВ Де Ля Понт , ТОВ Компанія Вітек , ТОВ Промлайн Груп , ТОВ Юніон Автоком , є безпідставними та такими, що не знайшли свого підтвердження в ході розгляду адміністративної справи.

Також в ході розгляду справи не підтверджено належними та достатніми доказами обставини надання позивачем ТОВ Бренвуд безповоротної фінансової допомоги, а тому висновки акту перевірки щодо вказаних обставин, на думу суду, є хибними.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Таким чином, з огляду на приписи наведених правових норм процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов`язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 КАС України).

Зважаючи на те, що адміністративний позов підлягає до задоволення, то судові витрати слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72, 73, 77, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Протон Груп (03680, м. Київ, вул. Нестерова, б. 3, оф. 411, код ЄДРПОУ 34495511) до Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006191402 від 11.09.2017 року, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006181402 від 11.09.2017, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006201402 від 11.09.2017 року, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві.

5. Судові витрати в розмірі 12 172 (дванадцять тисяч сто сімдесят дві) грн. 93 коп. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Протон Груп (03680, м. Київ, вул. Нестерова, б. 3, оф. 411, код ЄДРПОУ 34495511) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева