Постанова

від 03.09.2019 по справі 429/3281/13-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2019 року справа №429/3281/13-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді доповідача Ястребової Л.В., суддів Блохіна А.А., Компанієць І.Д.,

секретар Сізонов Є.С.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Марківського районного суду Луганської області від 25 червня 2019 р. у справі № 429/3281/13-а (головуючий І інстанції Рукас О.В., повний текст складено 25.06.2019р. в с.Марківка Луганської області) за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

20 травня 2019 року до Марківського районного суду Луганської області надійшла заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) про заміну боржника у виконавчому провадженні в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області (далі - відповідач) про визнання дій неправомірними та зобов`язати вчинити певні дії (а.с. 1-7).

Заяву обґрунтовує тим, що у зв`язку з проведенням бойових дій на території с.Слов`яносербськ Луганської області вона змінила місце проживання в листопаді 2014 року, тимчасово проживає в м. Львові та знаходиться на обліку, як внутрішньо переміщена особа, отримує пенсію в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області (Залізничний район). Головне управління ПФУ у Львівській області, яке взяло її на облік та здійснює їй виплату пенсії, як внутрішньо переміщеній особі, фактично взяло на себе повноваження (зобов`язання) від УПФУ в Слов`яносербському районі Луганської області по виплаті (перерахунку) їй пенсії.

Ухвалою Марківського районного суду Луганської області від 25 червня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви про заміну боржника виконавчого провадження (а.с. 78-83).

Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, вважає рішення ухвалене з порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що постановою правління ПФУ від 12.05.2015р. №9-1 повноваження з призначення перерахунку та виплати пенсій від Управління пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області до Управління пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області та його правонаступника Старобільського об`єднаного управління пенсійного фонду України Луганської області, не передавались. Наголошує на тому, що відповідно до постанови №365 від 08.06.2016, зокрема, виплати пенсій призначаються і виплачуються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування. Зазначає, що для встановлення факту публічного правонаступництва визначальним фактом є перехід функцій щодо виплати пенсії від УПФУ в Слов`яносербському районі Луганської області до ГУ ПФУ у Львівській області. Крім того, відповідно п.9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ у разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач судом залучається інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача (а.с. 88-92).

У судовому засіданні позивач підтримала доводи апеляційної скарги. Відповідач до суду не прибув.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що постановою Слов`яносербського районного суду Луганської області від 30.12.2013 року у справі №429/3281/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено (а.с.10-12).

Згідно постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014 року постанову Слов`яносербського районного суду Луганської області від 30.12.2013 року в адміністративній справі №429/3281/13-а - скасовано та прийнято нову постанову. Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області щодо перерахунку та виплати пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 , виходячи із заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області здійснити перерахунок та виплату пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 з 01.11.2013 р. на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області № 129 від 23.10.2013р. (а.с.13-14).

Марківським районним судом Луганської області 23.04.2019 року видано дублікат виконавчого листа №429/3281/13-а (а.с.16).

У зв`язку зі зміною місця проживання, ОСОБА_1 з листопада 2014 року знаходиться на обліку як внутрішньо переміщена особа в Головному управлінні ПФУ у Львівській області.

У зв`язку з зміною місця проживання та для належного виконання судового рішення, по якому виданий виконавчий лист позивач звернувся до суду із заявою про заміну боржника у виконавчому провадженні, правовою підставою зазначає ст.379 КАС України.

Ухвалою Марківського районного суду Луганської області від 25 червня 2019 р. відмовлено у задоволенні заяви про заміну боржника виконавчого провадження у зв`язку з відсутністю правових підстав.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

За визначенням ст. 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження (далі - Закон № 1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Абзацом першим частини п`ятої статті 15 Закону № 1404 встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Під правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Правонаступництво можливо на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.

Відповідно до ч. 4 ст. 379 КАС України заміна сторони виконавчого провадження застосовується також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відтак, заміна сторін в площені виконання рішення суду може проводитись на стадії виконання рішення суду до та під час примусового виконання.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення.

Загальною ознакою способу набуття права власності є правонаступництво, тобто перехід прав та обов`язків від однієї особи до іншої.

Статтею 33 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців визначено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державних органів, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що процедура ліквідації передбачає значний обсяг певних дій, і, відповідно до ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання заявника на Постанову правління Пенсійного фонду України від 12 травня 2015 року № 9-1.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595 зобов`язано міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації забезпечити до 01 грудня 2014 року переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, в населенні пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 12 травня 2015 року № 9-1 передано частину повноважень управлінь, що знаходяться на території, яка не підконтрольна українській владі, управлінням, що знаходяться на території підконтрольній українській владі, зокрема прийняття звітності, передбаченої законодавством, надання довідок, встановлених законодавством, формування звітності та виконання завдань, передбачених підпунктами 2-4, 6, 9-12, 16, 9 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486.

Проте, вищезазначена постанова не передбачає правонаступництва управління, а лише виконання деяких повноважень, до яких не входить виплата пенсій.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19 березня 2019 року № 752/17978/16-а.

Згідно інформації, що міститься у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судом встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області (ідентифікаційний код 21792620) значиться як юридична особа, перебуває на підконтрольній Україні території: Луганська область, Новоайдарський район, селище міського типу Новоайдар, вул. Незалежності, будинок, 20; у процесі припинення не перебуває, юридичних осіб - правонаступників не визначено (а.с.75-76).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відсутність підстав публічного правонаступництва у межах спірних правовідносин доводить неможливість його здійснення. Під публічним правонаступництвом слід розуміти повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції; це вступ у чинні адміністративно - правові відносини нового суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) на місце суб`єкта, що або припинив своє існування або повністю чи частково позбувся адміністративної компетенції.

Відтак, підстав правонаступництва в розумінні ч. 2 ст. 104 ЦК України позивачем не надано та матеріали справи не містять.

Заявником не надано жодного доказу правонаступництва, не надано суду доказів переходу від одного суб`єкта до іншого функцій (інших видів адміністративної діяльності), повноважень, завдань.

З заяви про заміну боржника у виконавчому провадженні вбачається, що заявник просить замінити боржника Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області, на Головне управління ПФУ у Львівській області (де на даний час знаходиться на обліку як внутрішньо переміщена особа) виключно з підстав тимчасової зміни місця проживання.

Однак, Головне управління ПФУ у Львівській області не є правонаступником зобов`язань Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області.

Відповідно до частини першої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Перебування на обліку в іншому управлінні не є підставою для визнання цього управління правонаступником боргових зобов`язань Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області, відтак посилання апелянта на перехід функцій щодо виплати пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області є необґрунтованим.

При таких обставинах колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що ознаки правонаступництва між Управлінням Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Львівській області відсутні, суд не має підстав для застосування приписів ст. 379 КАС України, а отже і для заміни сторони у виконавчому документі.

Статтею ст.316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.

Керуючись статями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Марківського районного суду Луганської області від 25 червня 2019р. у справі № 429/3281/13-а - залишити без задоволення.

Ухвалу Марківського районного суду Луганської області від 25 червня 2019 року про заміну боржника у виконавчому провадженні у справі №429/3281/13-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 03 вересня 2019 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Л.В. Ястребова

Судді А.А. Блохін

І.Д. Компанієць